- •Охорона праці на підприємствах харчових виробництв
- •Лекція 1. «Законодавчі і організаційні основи охорони праці в Україні»
- •1.1. Законодавча та нормативна основа охорони праці в галузі
- •1.2 Управління охороною праці на підприємствах галузі
- •Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на це органи й інспекції, що не залежать у своїй діяльності від роботодавця.
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Законодавча та організаційна основа охорони праці в Україні
- •Лекція 2. «Забезпечення потрібних санітарно – гігієнічних умов праці»
- •2.1 Аналіз шкідливих факторів на підприємствах галузі
- •2.2 Нормативи параметрів виробничого середовища
- •2.3 Класифікація приміщень по факторам виробничого середовища
- •2.4 Нормалізація виробничого середовища і трудового процесу на підприємствах галузі
- •2.4.1 Вентиляція приміщень
- •2.4.2 Захист від неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних і магнітних полів
- •2.4.3 Освітлення виробничих приміщень
- •2.4.4 Захист від шуму
- •2.4.5. Захист від вібрації
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних умов праці
- •Лекція 3 Техніка безпеки на підприємствах харчових виробництв
- •3.1 Класифікація небезпек на підприємствах галузі
- •3.2 Вимоги безпеки до території підприємства, розміщення та влаштування будівель і приміщень
- •3.3 Вимоги до розміщення обладнання у виробничих приміщеннях
- •3.4 Забезпечення електробезпеки
- •3.5 Класифікація електроустановок та область їх застосування
- •3.6 Загальні вимоги безпеки до виробничого устаткування
- •3.6.1 Загальні положення щодо забезпечення безпеки устаткування
- •3.6.2 Загальні вимоги безпеки до конструкції таоснащення виробничого устаткування
- •3.7. Вимоги безпеки до конструкції, розміщення та експлуатації окремих видів спеціального устаткування
- •3.7.1. Вимоги безпеки до конвеєрів, конвеєрних і поточно-механізованих ліній, окремих видів транспортуючих машин і пристроїв
- •3.7.2. Техніка безпеки при експлуатації апаратів і систем, що працюють під надлишковим тиском
- •3.7.3. Техніка безпеки при експлуатації теплового устаткування
- •3.7.4. Техніка безпеки при експлуатації окремих видів
- •3.8 Вимоги безпеки до виконання окремих видів робіт
- •3.8.1 Загальні вимоги до організації робіт підвищеної небезпеки
- •3.8.2 Вимоги до виконання робіт усередині ємкостей
- •3.8.3 Особливі вимоги до проведення робіт у силосах і бункерах
- •3.8.4 Вимоги до виконання робіт на висоті
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу
- •Лекція 4. «Пожежна безпека в галузі»
- •4.1 Управління станом пожежної безпеки на підприємствах
- •4.2 Фактори пожежовибухонебезпечності, технічні рішення щодо усунення їх у галузі
- •4.2.1 Класифікація пожеж
- •4.2.2 Класифікація речовин і матеріалів за потенційною небезпекою
- •4.2.3 Класифікація приміщень щодо вибухопожежної
- •4.2.4 Класифікація пожаро- і вибухонебезпечних зон
- •4.2.5 Класифікація будівель з вогнестійкості, урахування її
- •4.2.6 Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання
- •4.2.7 Технічні рішення щодо забезпечення пожежовибухо-
- •4.3 Забезпечення пожежовибухобезпечності вогневих робіт
- •4.4 Засобу гасіння і виявлення пожеж
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Пожежна безпека в галузі
- •Рекомендована література
- •Законодавчі та інші основоположні нормативні акти про охорону праці:
- •Іі. Міжгалузеві нормативні акти:
- •III. Галузеві нормативні акти:
- •Іv. Междержавні стандарти системи стандартів безпеки праці:
- •V. Державні стандарти України з безпеки праці:
- •VI. Державні санітарні норми:
- •VII. Будівельні норми та правила:
- •VII. Довідкова та навчальна література:
4.2 Фактори пожежовибухонебезпечності, технічні рішення щодо усунення їх у галузі
4.2.1 Класифікація пожеж
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про твердження Порядку обліку пожеж і їхніх наслідків» від 26 грудня 2003р. №2030, розрізняють пожежі з великими й особливо великими матеріальними збитками: прямі збитки перевищують, відповідно, 300 і 1000 розмірів неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян.
Збитки від пожеж визначаються сумою прямих і побічних втрат за цінами, що діють на час пожежі. Прямі збитки – оцінені в грошовому вираженні матеріальні цінності, знищені та (або) пошкоджені внаслідок безпосереднього впливу небезпечних факторів пожежі. Побічні збитки – оцінені в грошовому вираженні витрати на гасіння пожежі (вартість вогнегасних речовин, пально-мастильних матеріалів тощо), ліквідацію її наслідків (враховуються соціально-економічні та екологічні втрати), у тому числі на відбудову об'єкта, а також втрати, зумовлені простоєм у виробництві, перервою в роботі, зміною графіка руху транспортних засобів тощо.
Факт пожежі підтверджується актом, що підписується членами комісії в складі не менше трьох чоловік, включаючи представника органа державного пожежного нагляду, представника адміністрації підприємства (установи, організації), де мала місце подія, потерпілого.
Усі пожежі, незалежно від місця їхнього виникнення і наслідків, підлягають обліку.
Пожежі горючих речовин та матеріалів підрозділяються на класи: А - пожежі твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, папір); У - пожежі горючих рідин або твердих речовин, які плавляться; З - пожежі газів; D - пожежі металів та їх сплавів; Е- пожежі, пов'язані з горінням електроустановок.
4.2.2 Класифікація речовин і матеріалів за потенційною небезпекою
викликати пожежу, підсилювати її небезпечні фактори, впливати
на людину і навколишнє середовище
Залежно від температури спалаху пари рідини поділяються на легкозаймисті (ЛЗР) з температурою спалаху не вище 61ос у закритому тиглі або 66С у відкритому тиглі та горючі (ГР) з температурою спалаху вище зазначених величин. Бензин, розчинники - дуже небезпечні ЛЗР із температурою спалаху пари від -17 до +440С, до них відносяться також нітроемалі та більшість лаків. У виробничих приміщеннях тара з ЛЗР і ГР може зберігатись тільки у металевих шафах або ящиках, які щільно закриваються. Забороняється зберігати легкозаймисті і горючі рідини у відкритому або непридатному посуді, а також у посуді, який б’ється. Не допускається їхнє спільне зберігання з будь-якими іншими речовинами і матеріалами.
За потенційною небезпекою викликати пожежу, підсилювати небезпечні фактори пожежі, отруювати навколишнє середовище (повітря, воду, ґрунт, флору та фауну), впливати на людину через шкіру, слизові оболонки органів дихання безпосередньо або на відстані речовини та матеріали поділяються на розряди: безпечні, малонебезпечні, небезпечні, особливо небезпечні. До безпечних належать негорючі речовини та матеріали в негорючій упаковці, які в умовах пожежі не виділяють небезпечних (горючих, отруйних, їдких) продуктів розкладу або окислення, не утворюють вибухових або пожежонебезпечних, отруйних, їдких, екзотермічних сумішей з іншими речовинами. Малонебезпечними є горючі речовини і матеріали, на які не поширюються особливі вимоги ГОСТ 19433-88, а також негорючі речовини та матеріали у горючій упаковці. Небезпечними вважаються горючі та негорючі речовини і матеріали, виявлення властивостей яких може призвести до вибуху, пожежі, загибелі, травмування, отруєння, опромінення, захворювання людей та тварин, пошкодження споруд, транспортних засобів. Причому, небезпечні властивості можуть виявитись у речовинах у чистому вигляді або при взаємодії їх із речовинами та матеріалами інших категорій (визначені у ГОСТ19433-88) у нормальних або аварійних умовах. До особливо небезпечних відносяться такі небезпечні речовини і матеріали, що не сумісні з речовинами і матеріалами однієї з ними категорії за ГОСТ 19433-88.
Вимоги до розподілу речовин та матеріалів при зберіганні містяться в “Правилах пожежної безпеки в Україні”. Окремо від інших речовин та матеріалів повинні зберігатись, наприклад: речовини в аерозольній упаковці; гази стиснень, зріджені та розчинені під тиском; отруйні гази; горючі гази; легкозаймисті рідини; легкозаймисті тверді речовини та деякі інші.