Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на це органи й інспекції, що не залежать у своїй діяльності від роботодавця.

При Міністерстві праці і соціальної політики України створений і функціонує Державний департамент з нагляду за дотриманням законодавства про працю (Держнаглядпраці).

Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів про працю здійснюють Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.

Стан охорони праці на підприємствах (в установах, організаціях) контролює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. На адміністративних територіях дотримання законодавства про охорону праці контролюють місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. За станом охорони праці і функціонуванням СУОП (системи управління охороною праці) на підприємствах (в установах, організаціях) здійснюють відомчий контроль вищі органи.

Профспілкові органи та організації здійснюють відповідний громадський контроль на підприємствах (в установах, організаціях), де працюють члени їхньої профспілки. Безпосередніми виконавцями функції профорганізацій на підприємствах (в установах, організаціях) є профспілковий комітет, його комісія з питань охорони праці, цехові комітети, профгрупи, що мають своїх представників. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснюють трудові колективи – через обраних ними уповноважених, які виконують свої обов'язки, як правило, під час роботи безпосередньо у своєму підрозділі. Уповноважені можуть бути одночасно і представниками профспілки з питань охорони праці.

Роботодавець організує контроль за станом охорони праці: повсякденний керівниками робіт (підрозділів) і іншими посадовими особами; спеціалістами служби охорони праці; адміністративно-громадський (триступеневий) – спільний контроль роботодавця і трудового колективу (профспілки).

За порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб відповідних органів держнагляду в складі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на юридичних і фізичних осіб, що використовують найману працю, може бути накладений штраф. Максимальний розмір зазначеного штрафу (накладається за підсумками комплексної перевірки стану охорони праці на підприємстві відповідно до Положення про порядок організації державного нагляду за охороною праці і гірського нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України, затвердженим Державним Комітетом України з нагляду за охороною праці від 30.03.2004р. №92) не може перевищувати п'яти відсотків їх місячного фонду заробітної плати. Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржене в місячний термін у судовому порядку. Несплата штрафу протягом місяця після остаточного рішення можливого спору тягне за собою нарахування на суму його пені в розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.

Грошові кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних або фізичних осіб, що використовують відповідно до законодавства найману працю, зараховуються в Державний бюджет України. Платежі за штрафними санкціями здійснюються: на підприємствах із суми прибутку, а при відсутності його відносяться на валові витрати виробництва; у бюджетних установах і організаціях - із коштів на їх утримання і забезпечення.

Передбачено штрафні санкції до юридичних і фізичних осіб, що використовують найману працю, також за порушення санітарного законодавства. Грошові суми від застосування цих штрафних санкцій зараховуються в Державний бюджет України.

За порушення законів, нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб відповідних органів держнагляду, представників профспілок, їхніх організацій і об'єднань винні особи притягуються згідно з законодавством до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність працівників згідно з Кодексом законів про працю України – це одна з мір стягнення: догана, звільнення.

Адміністративна відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення – це відповідальність фізичних осіб перед органами держнагляду за охороною праці, що полягає у застосуванні до них мір стягнень: у виді штрафу, а по лінії державного пожежного нагляду у виді попередження або штрафу. На винних осіб може бути накладений різними посадовими особами держнагляду за охороною праці штраф, сума якого враховується від неоподатковуваного податком мінімума прибутку громадян України. Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору (угоди) особами, які представляють роботодавців, уповноважені ними органи, профспілки, інші уповноважені трудовим колективом органи, або представниками трудових колективів тягне за собою накладення на них штрафу від п'ятидесяти до сторазової суми неоподатковуваного податком мінімума прибутка громадян.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (від 16.01.2003р. № 429-IV), за порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, що використовують найману працю, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, передбачається накладення на них штрафу. Розглядати справи про адміністративні правопорушення в цій частині і накладати адміністративні стягнення від імені Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань мають право керівники виконавчої дирекції і її робочих органів – управлінь і відділень.

Грошові кошти від застосування штрафних санкцій до винних осіб вносяться в касу підприємства за місцем роботи і перераховуються в Державний бюджет України.

Матеріальна відповідальність робітників і службовців регламентується Кодексом законів про працю України та іншими нормативними актами, що стосуються цієї відповідальності у трудових відносинах. Ця відповідальність передбачає відшкодування підприємству (установі, організації) конкретними посадовими особами або робітниками заподіяної шкоди внаслідок аварії, нещасного випадку, професійного захворювання, що відбулися з їхньої провини. Можлива як повна, так і обмежена (у межах середнього місячного заробітку) матеріальна відповідальність.

Кримінальна відповідальність передбачена статтею 271 Кримінального кодексу України. Порушення вимог законодавства про охорону праці, яке спричинило пошкодження здоров'я робітника, карається штрафом до 50 розмірів неоподатковуваного податком мінімума прибутка громадян або виправними роботами терміном до двох років або обмеженням волі на такий же термін. У випадку загибелі людей або інших важких наслідків через зазначене порушення винні особи караються виправними роботами терміном до двох років чи обмеженням волі до п'яти років або позбавленням волі до семи років, можливе позбавлення права займати визначені посади або займатися визначеною діяльністю на термін до двох років. Кримінальна відповідальність для працівників за порушення вимог охорони праці передбачена також статтями 272-275 Кримінального кодексу України.

Управління охороною праці передбачає визначений порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій. У цій сфері діють наступні нормативно-правові акти: Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004р. №1112; Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001р. №270.

На підприємстві для управління охороною праці необхідно мати наступні документи: Концепцію управління охороною праці; Положення про систему управління охороною праці на підприємстві; Типове положення про службу охорони праці; Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства; Типове положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці; Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці; Перелік посад посадових осіб, які зобов’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці; Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких необхідні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з охорони праці; Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України; Перелік посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, і порядок їх організації; Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі; наказ про порядок атестації робочих місць на їх відповідність нормативним актам про охорону праці; Положення про організацію попереднього (при прийомі на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників визначених категорій; Перелік професій і виробництв, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам; Положення про санітарну лабораторію підприємства; Положення про розробку інструкцій з охорони праці; інструкції з охорони праці для працюючих за професіями і видами робіт; інструкцію про порядок організації і проведення зварювальних і інших вогневих робіт на підприємстві; загальнооб'єктові і цехові інструкції про міри пожежної безпеки; наказ про організацію видачі безкоштовно працівникам визначених категорій лікувально-профілактичного харчування (для підприємств, де є виробництва з особливо шкідливими умовами праці); наказ про організацію видачі безкоштовно молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам підприємства, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці; наказ про порядок забезпечення працівників підприємства спецодягом, спецвзуттям і іншими засобами індивідуального захисту, організації належного збереження і утримання цих засобів.