§ 77. Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень

За будовою складнопідрядні речення поділяються на два основні структурно-семантичні типи: 1) речення нерозчлено-ваної структури, або нерозчленовані, одночленні; 2) речення розчленованої структури, або розчленовані, двочленні.

Речення нерозчленованої структури — це такі складнопід­рядні речення, підрядна частина яких відноситься до одного слова або словосполучення головної частини, причому зв'язок підрядної частини з головною в них здійснюється за допомо­гою асемантичних, функціональних сполучників і співвіднос­них (вказівних) слів, які й пов'язують обидві предикативні час­тини такого речення в одне ціле. У складнопідрядних реченнях нерозчленованої структури підрядна частина відноситься до того слова чи словосполучення головної частини, яке потребує доповнення, уточнення, розширення, конкретизації чи допускає пояснення з метою додаткової характеристики. Крім того, го­ловна частина таких складнопідрядних речень не може функ­ціонувати без підрядної, оскільки вона потребує уточнення, доповнення, продовження, яке й знаходить у підрядній частині.

До складнопідрядних речень нерозчленованої структури на­лежать: 1) складнопідрядні речення з підрядними присубстантив-но-атрибутивними, чи просто присубстантивними, які нерідко називають означальними; 2) займенниково-співвідносні; 3) з'я­сувальні. У шкільній практиці присубстантивно-атрибутивні і займенниково-співвідносні складнопідрядні речення об'єднують в одну групу — означальні, розрізняючи, проте, серед них власне означальні (присубстантивно-атрибутивні) та займенниково-означальні (займенниково-співвідносні). У деяких посібниках як для вищої, так і для середньої школи серед складнопідрядних речень нерозчленованої структури також виокремлюються складнопідрядні речення способу дії та міри, ступеня, які, однак, можна розглядати як один з підрізновидів займенниково-спів-відносних.

Складнопідрядні речення розчленованої структури — це такі речення, підрядна частина яких належить до всієї головної час­тини в цілому і пов'язується з нею за допомогою семантичних рполучників, що виражають певні семантичні відношення. Підрядна частина таких складнопідрядних речень, стосуючись усієї головної частини в цілому, виражає певну обставину (часу, причини, умови, наслідку, мети, місця тощо). В окремих ви­падках можливий зв'язок підрядної частини лише з одним сло­вом головної: 3 весною, коли розпочались справжні роботи, роз­мови ставали більш різнобарвні і розростались (М. К.). У цьому

182

реченні підрядна частина коли розпочались справлені роботи сто­сується обставини часу головної частини з весною, семантич­ний сполучник зі значенням часу коли вказує на розчленовану структуру аналізованого складнопідрядного речення. У склад­нопідрядних реченнях розчленованої структури зв'язок між предикативними частинами не такий тісний, як у реченнях не­розчленованої структури: головна частина їх може існувати окремо, без підрядної, яка не є необхідним продовженням го­ловної. Частини складнопідрядних речень цього типу поєдну­ються в одне ціле за допомогою різних семантичних сполучни­ків — часових, причинних, умовних, допустових, наслідкових, порівняльних, зіставних тощо.

До складнопідрядних речень розчленованої структури на­лежать речення з підрядними обставинними — часу, умови, причини, мети, місця, наслідковими, допустовими, порівняль­ними, а також складнопідрядні речення з підрядними супровід­ними. Обставинні підрядні частини, як і обставинні другорядні члени, вказують на різноманітні обставини, за яких відбуваєть­ся дія головної частини, виявляється стан або ознака, несучи водночас додаткові значення чи відтінки. В семантичному відно­шенні вони значно повніші, ширші за відповідні їм обставини. Значення обставинних складнопідрядних речень відображено в їх назвах. Так, підрядні частини складнопідрядних речень часу вказують на час дії головної частини, причини — на причину, яка викликала дію головної частини, умови — на умову, за якої вона відбувається чи могла б відбутися, мети — на мету, з якою вона відбувається, місця — на місце дії тощо. Зрозуміло, що все це—узагальнені значення згаданих різновидів, адже кожне кон­кретне речення має своє конкретне, вузьке граматичне значення, характер якого залежить від сполучних засобів, співвідношен­ня видо-часових і способових форм дієслів-присудків у голов­ній і підрядних частинах, від інших елементів його структури.

Завершуючи загальний огляд основних структурно-семан­тичних типів складнопідрядних речень, зазначимо, що між складнопідрядними реченнями нерозчленованої і розчленова­ної структури існують істотні відмінності: 1) у реченнях нероз­членованої структури підрядна частина відноситься до якогось слова головної, а в реченнях розчленованої структури — пере­важно до всієї головної частини; 2) у реченнях нерозчленованої структури зв'язок між предикативними частинами тісніший, ніж у реченнях розчленованої структури; 3) у реченнях нерозчлено­ваної структури предикативні частини поєднані за допомогою функціональних, асемантичних сполучників та співвідносних (вказівних) слів, а в реченнях розчленованої структури — за допомогою семантичних сполучників.

183

складнопідрядні речення нерозчленоваяої структури