- •§ 1. Предмет синтаксису
- •§ 2. Основні одиниці синтаксису
- •§ 3. Основні засоби вираження синтаксичних відношень
- •§ 4. Осііонііі напрями у вивченні українського синтаксису
- •§ 6. Синтаксичні відношення у словосполученні
- •§ 7. Типи зв'язку слів у словосполученні
- •§ 8. Класифікація словосполучень
- •§ 10. Структурна схема і парадигма речення
- •§ 11. Види синтаксичного зв'язку в реченні
- •§ 12. Типи речень у сучасній українській мові
- •II. На прощання
- •II. Крапелина доброти
- •§ 13. Поняття про члени речення як його складові елементи
- •§ 14. Підмет і присудок як головні члени речення
- •§ 15. Підмет і форми його вираження
- •§ 16. Присудок і форми його вираження
- •§ 17. Простий дієслівний присудок
- •§ 18. Складений дієслівний присудок
- •§ 19. Складений іменний присудок
- •§ 20. Складний присудок
- •§ 21. Координація присудка й підмета
- •§ 22. Другорядні члени речення і принципи їх класифікації
- •§ 23. Додаток
- •§ 24. Означення
- •§ 25. Узгоджене означення
- •§ 26. Неузгоджене означення
- •§ 27. Прикладка (апозиція)
- •§ 28. Обставини
- •§ 29. Загальні поняття про односкладні речення
- •Односкладні речення, головний член яких співвідносний
- •§ 31. Означено-особові речення
- •§ 32. Неозначено-особові речення
- •§ 33. Узагальнено-особові речення
- •§ 34. Безособові речення
- •§ 35. Інфінітивні речення
- •Односкладні речення, головний член яких співвідносний з підметом
- •§ 36. Поняття про односкладні речення, головний член яких співвідносний з підметом
- •§ 37. Номінативні речення
- •§ 38. Ґенітивні речення
- •§ 39. Вокативні речення
- •§ 41. Типи слів-речень
- •§ 43. Типи неповних речень
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 44. Поняття про порядок слів
- •§ 45. Прямий і зворотний (інверсійний) порядок слів
- •§ 46. Синтаксичне й актуальне членування речення
- •§ 47. Прямий порядок слів
- •§ 48. Зворотний (інверсійний) порядок слів
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 49. Поняття про просте ускладнене речення
- •§ 51. Засоби вираження однорідності
- •§ 52. Однорідні і неоднорідні означення
- •§ 55. Засоби вираження звертання
- •§ 56. Поняття про відокремлення
- •§ 57. Відокремлені означення
- •§ 58. Відокремлені прикладки
- •§ 60. Відокремлені додатки
- •§ 6І. Загальні поняття про вставні і вставлені конструкції
- •§ 62. Речення, ускладнені вставними конструкціями
- •§ 63. Речення, ускладнені вставленими конструкціями
- •Складне речення як синтаксична одиниця
- •§ 64. Поняття про складне речення
- •§ 65. Засоби поєднання частин складного речення
- •§ 66. Основні типи складних речень
- •§ 68. Засоби поєднання предикативних частин складносурядних речень
- •§ 69. Складносурядні речення з єднальними сполучниками
- •§ 70. Складносурядні речення з приєднувальними сполучниками
- •§ 71. Складносурядні речення з пояснювально-приєднувальними сполучниками
- •§ 72. Складносурядні речення з протиставними сполучниками
- •§ 74. Загальні поняття про складнопідрядне речення
- •§ 76. Принципи класифікації складнопідрядних речень
- •§ 77. Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень
- •§ 78. Складнопідрядні речення з підрядними присубстаятивно-атрибутивними
- •§ 79. Складнопідрядні речення з підрядними займенниково-співвідносними
- •§ 80. Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •§ 81. Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •§ 82. Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •§ 83. Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •§ 84. Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •§ 85. Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •§ 86. Складнопідрядні порівняльні речення
- •§ 87. Складнопідрядні речення допустові
- •§ 88. Складнопідрядні речення наслідкові
- •§ 89. Складнопідрядні речення з підрядними супровідними
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 90. Загальні відомості
- •§ 91. Складні безсполучникові речення з однотипними частинами
- •§ 92. Складні безсполучникові речення з різнотипними частинами
- •§ 93. Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні
- •§ 94. Загальні відомості
- •§ 95. Безсполучникові багатокомпонентні речення
- •§ 96. Складносурядні багатокомпонентні речення
- •§ 97. Складнопідрядні багатокомпонентні речення
- •§ 98. Конструкції з послідовною підрядністю
- •§ 99. Конструкції з супідрядністю
- •§ 100. Конструкції з послідовною підрядністю і супідрядністю
- •§ 101. Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв'язку
- •§ 104. Пряма мова
- •§ 105. Непряма мова
- •§ 106. Невласне пряма мова
- •§107. Діалог
- •§ 108. Цитата
- •§ 109. Поняття про надфразну єдність, або складне синтаксичне ціле
- •§ 110. Засоби зв'язку між компонентами
- •§ 111. Структурні типи
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 112. Пунктуація як система правил вживання розділових знаків
- •§ 113. Основні принципи української пунктуації
- •§ 114. Типи розділових знаків
§ 99. Конструкції з супідрядністю
Супідрядність — це такий тип підрядності, за якого підрядні частини (дві і більше) залежать від тієї самої головної. Залежно від того, як у цих реченнях виражено підпорядкованість кожної з підрядних частин головній (чи супідрядні частини однорідні, чи різні за своїм значенням), виокремлюють два різновиди супідрядності: однорідну й неоднорідну.
За однорідної супідрядності підрядні частини, відносячись до тієї самої головної частини, є однорідними. Пояснюючи всю головну частину або якийсь із її членів, вони однакові за своїм
235
значенням, відповідають на те саме питання і, творячи разом своєрідний блок, перебувають між собою в приєднувально-перелічувальних (зрідка в розділово-перелічувальних) відношеннях.
Звичайно підрядні частини однорідних супідрядних речень приєднуються до головної за допомогою однакових сполучних засобів: Нема на світі сили, яка б перепинила шлях весні, яка 6 перешкодила б людству йти до миру (Ю. 3.); Мало не до самого вечора він ходив з матір'ю і все розповідав про те, як на цьому заводі робочі руки плавлять метал, як виростає і шириться місто над морем (І. П.); Там, де Личка круто в 'ється, де хати в садах, де носила мене мати в поле на руках, там узяв я пісню в серце із людських сердець (Д. П.). У першому з наведених прикладів дві однорідні підрядні частини приєднуються до головної за допомогою сполучного слова яка, у другому — як, у третьому засобом їх приєднання є сполучне слово де.
Схеми розглянутих вище речень будуть такими:
/\
як
як
/\
ДЄ
ДЄ
ЯКІ
яка
друге речення
третє речення
перше речення
відносяться до різних слів у ній або до того самого слова, але відповідають на різні питання.
Неоднорідна супідрядність, за якої підрядні частини пояснюють різні члени головної частини, називається рівночленною супідрядністю: Земле моя, всеплодющая мати, Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені (І. Ф.); Щоб бути гідним продовжувачем справедливої справи батьків, дідів і прадідів, треба насамперед знати свою батьківщину, той край, у якому ти народився і виріс (І. П.).
У першому з наведених речень перша підрядна частина є присубстантивно-атрибутивною до слова головної частини сили, а друга, мети, — пояснює головну частину в цілому; у другому реченні перша підрядна частина мети пояснює всю головну частину, а друга, присубстантивно-атрибутивна, — лише одне її слово край.
щоб/
у якому
друге речення
Схеми цих речень матимуть такий вигляд:
|
/ |
|
|
ЩО / |
' щоб\ |
|
|
1 |
|
перше речення
Іноді однорідні підрядні частини приєднуються до головної різними (але обов'язково однотипними) сполучниками чи сполучними словами, а підрядні частини при цьому відповідають на однакові питання: Почали радитися, як їм вибратися з плавнів, куди йти (М. К.).
Однорідність підрядних частин у супідрядних складних реченнях нерідко веде до пропуску другого чи взагалі наступного зі сполучників підрядності, а зв'язок між підрядними частинами в таких випадках виражається за допомогою або сполучників сурядності, або безсполучниково: Як тільки смеркне і чорне небо щільно укриє землю, далекий обрій враз розцвітає червоним сяйвом (М. К.).; Аркадій Петрович прислухався, як стукали чиїсь каблуки, пересувалися стільці, тонко дзвеніла склянка (М. К.). Якщо у першому з наведених речень друга підрядна частина з пропущеним підрядним сполучником як поєднується з першою за допомогою сполучника сурядності /, то в другому реченні друга і третя підрядні частини з пропущеними сполучниками підрядності як поєднуються з першою безсполучниково.
Неоднорідна супідрядність — це така супідрядність, за якої кілька підрядних частин, пояснюючи ту саму головну частину,
236
Якщо дві й більше підрядні частини пояснюють те саме слово головної або й усю головну частину, але, будучи за своїм значенням неоднорідними, відповідають на різні питання, така супідрядність називається одночленною: Я жив би двічі і помер би двічі, Якби було нам два життя дано, Щоб ворогові глянути у вічі, Не зганьбленим зберігши знамено (М. Б.). У наведеному прикладі перша підрядна частина, відповідаючи на питання за якої умови?, є підрядною умови, а друга, що відповідає на питання з якою метою?, є підрядною мети.
Поряд з однорідною й неоднорідною супідрядністю трапляються також випадки супідрядності змішаного типу, коли в одному складнопідрядному реченні поєднуються обидва її різновиди: Коли пацієнт задрімав, Інна вийшла і, присівши на східцях вагончика, стала дивитися, як трудився тік, як дівчата та жінки, закутані хусточками до очей, шугають з лопатами в руках серед ворохів пшениці, горнуть і горнуть, вантажачи очищене зерно в кузови машин (О. Г.); Ми будем слухать мову щиру, Що в хвилях принесе ефір, Що всі народи хочуть миру І що війну здолає мир (В. Сос).
Якщо у першому реченні перша підрядна частина часу, приєднана до головної за допомогою сполучника коли, пояснює
237
всю її загалом, а інші дві, будучи однорідними з'ясувальними, — лише одне слово дивитися, то в другому перша підрядна частина, приєднуючись до головної за допомогою сполучного слова що і будучи присубстантивно-атрибутивною, пояснює іменник головної частини мову, а решта дві, приєднані сполучником що, є знову-таки однорідними, з'ясувальними (пояснюють дієслово будем слухать).
що
що
ЩІ
Схеми цих речень будуть такими:
|
|
Ч |
|
||
Коли/ |
/ як |
я |
|
||
1 |
1 1 |
Г" 1 |