§ 49. Поняття про просте ускладнене речення

Ускладнене речення — особливий структурний різновид простого речення. Під ним розуміють таке просте речення, яке ускладнюється однорідними членами, звертанням, відокремле­ними зворотами, вставними і вставленими конструкціями. Та­ким чином, просте ускладнене речення може мати у своєму складі різні способи ускладнення, які не можуть бути зведені до одного спільного знаменника.

Прості ускладнені речення досить різноманітні за складом. Вони посідають проміжне місце між простими і складними ре­ченнями. За структурою до простих речень ближчі речен­ня, ускладнені однорідними членами та звертаннями, до склад­них — зі вставними і вставленими конструкціями. Центральне місце посідають речення з відокремленими членами. Щоправ­да, щодо місця речень з однорідними присудками у загаль­ному ланцюжку структури речення в синтаксичній літературі існують різні погляди. Так, у європейській граматичній тра­диції, до якої схильні приєднатися й деякі вітчизняні синтак­систи, речення з однорідними присудками, вираженими дієсло­вом, при одному підметі розглядаються як один з різновидів складного речення, що дістав назву «стягнене речення». Проте цей погляд слід вважати безпідставним, оскільки предикатив­ний центр, що є організуючим засобом будь-якого речення, в них все-таки один.

124

РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ § 50. Поняття про однорідні члени речення

Однорідними називають такі члени речення, які, перебува­ючи в однакових синтаксичних відношеннях з одним членом речення, виконують у ньому одну синтаксичну функцію й об'єд­нуються між собою сурядним зв'язком. Однорідні члени речен­ня :— категорія синтаксична. Найважливіші ознаки одно­рідності — спільність синтаксичних функцій і зв'язок з тим са­мим членом речення. Ряди слів, об'єднаних сурядним зв'язком, виникають лише в реченні, поширюючи у своєрідний спосіб його структуру. Скільки членів речення не містив би перелік, кожен з них і всі разом займають ту саму синтаксичну позицію, тобто є одним членом речення.

Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні чле­ни речення: 1) підмети: Та сльози, ані жаль, ні Ціль пекучий тіла, ані прокляття нас не відтягли від діла (І. Ф.); Чорніє поле, і гай і гори (Т. Ш.); / роси, і птиці, і трави з зорею вітають мене (В. Сос): Зацвіли усі діброви, і долини. гд^гм(М.С); 2) присудки: Сердешний звір перекидався, плигав, вертівся і качався (І. К.); Довкола мене гриміло, ревло, клекотіло (І. Ф.); Потім бігав по людях, розпитував, пускав поголоски (М. К.); Річка синіє, зітхає, сміється (М. Р.); 3) додатки: Кобзарі нам розказали прр_вшни, ЇШ931ЦРМ., прщпяжке лихоліття,_пр_о_лютіїкари (Т. Ш.); Бла­китна імла долини повила далекі села, г_ори, сади (М. К.); Опишу я весну, гори, голубого моря даль. (О. Г.); 4) означення: А надворі блищало ясне, весняне, веселе сонечко (І. Н.-Л.); Стояла тиха, тепла, красива ніч (Я. Б.); Уявляється мені степ._Ши2<жий₁ не­обмежений, незайманий степ (М. К.); А маки процвітають і білим, і сивим, і червоним квітом (М. В.); Понад морями проляга­ють тіні журби й тривоги, спогадів і снів (Л. Д.); 5) обставини: Справа, зліваі спереду_стояли озера й озера (А. Ш.); Надселамц, Щйл^и19ми,лу^щі_ (плинами^елика хмара йшла (Л.Г.); Гаря­чий дух іде від зе^^небд^з_мо2я[ОЛ._К.).

Однорідні члени можуть бути непоширеними (простими), що виражені окремими словами з прийменниками або без них і поєднані сполучниками чи однією лише інтонацією (пор.: Зацвіли груші і яблуні. Заспівали, защебетали пташки. — М. В.) і поширеними, що мають при собі пояснювальні слова (напр.: По небі літали вогняні стріли, червоні змії, цілі клубки полум'я. — М. К.), причому в тому самому реченні поряд мо­жуть стояти як непоширені, так і поширені однорідні члени (напр.: Подивилась Олеся, подумала, зачинила віконце й вийшла. —

м. к.). ~

125

Здебільшого однорідні члени речення виражені однією час­тиною мови й однаковими її формами, але можуть бути й морфологічно різнорідними, тобто вираженими різними части­нами мови та різними формами їх. Так, у реченні Говорила моя бщдтщдрібно, швидко, тожшісопрано^перебшаючи себе раз у раз (Л. У.) однорідні обставини способу дії виражені прислівни­ками {дрібно, швидко), іменником {сопрано) та дієприслівником {перебиваючи); пор. також однорідні означення в реченні А душа нашої людини проста, без хитрощів (О. Корн.), виражені прик­метником {проста) та іменником з прийменником {без хит­рощів).

В одному реченні може бути не один, а кілька рядів одно­рідних членів. Наприклад, у реченні Легка, біла, п£озорл по­стать, що з обличчя нагадує Мавку, з 'являється з-за берези і схиляється над Лукашем (Л. У.) два ряди однорідних членів: означення легка, біла, прозора відносяться до підмета постать і присудка з 'являється й схиляється.