Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бевзенко СИНТАКСИС.doc
Скачиваний:
198
Добавлен:
14.11.2018
Размер:
2.36 Mб
Скачать

§ 32. Неозначено-особові речення

Неозначено-особовими називаються односкладні речення, що означають дію, яка здійснюється безвідносно до діючої осо­би, тобто невизначеним суб'єктом.

Головний член неозначено-особових речень може бути ви­ражений:

  1. дієсловом 3-ї особи множини теперішнього часу: Нам дають чаю, гарячого міцного (М. К.); На те коня кують, щоб не спотикався (Н. тв.);

  2. дієсловом 3-ї особи множини майбутнього часу: Поділять тебе, земле, ой поділять (М. К.); Ходім, сину, смеркається, а не пустять в хату, то й надворі будем ночувати (Т. Ш.);

  3. дієсловом минулого часу дійсного способу у множині: На лимані не солили риби в бочках (І. Н.-Л.); Ранком вивели їх з ка­ зарми на двір, розставили лавами (П. М.); Виводили розкріпле­ них коней, розбирали збрую (О. Г.);

  4. дієсловом умовного способу в множині: Коли б Мирославі не говорили це, вона б заспокоїлась (А. Г.); Метеличиху негайно судили б і погнали б на каторгу (А. Ш.).

У неозначено-особових реченнях увага зосереджується на факті, події, дії, а діюча особа залишається або не названою (оскільки вказівка на неї, на думку мовця, неістотна), або не-визначеною чи взагалі невідомою, а тому і вказівка на неї не­можлива. У будь-якому разі ці речення залишаються без грама­тичного підмета. Однак невизначеність особи зовсім не означає зниження її активності як виконавця дії, просто цей виконавець не має значення, важливою є лише виконувана ним дія, що, зреш­тою, зумовлюється специфікою речень цього типу.

На відміну від означено-особових речень, які зазвичай си­нонімічні і співвідносні з двоскладними, неозначено-особові речення становлять цілком самостійний структурно-семантич­ний різновид. Односкладність властива їм органічно і пов'яза­на з головною особливістю їх граматичної семантики: вони позначають дію безвідносно до конкретного виконавця і да­ють можливість зосередити всю увагу на її характері, повністю абстрагуючись від діючих осіб. Зосередженню уваги на дії сприяє також те, що можливих учасників (хоча й чітко не визна­чених) можна в загальних рисах з'ясувати за обставинами місця, характером самої дії тощо. Граматична форма 3-ї особи мно­жини, що найчастіше виступає в таких реченнях головним чле­ном, є виразником загальної граматичної семантики не­означено-особових речень, а не множинностей суб'єктів: вона вживається й тоді, коли реальним виконавцем дії є одна люди­на (наприклад, Ранком принесли телеграму).

92

Важливою особливістю граматичної семантики неозначе­но-особових речень є також те, що за їх допомогою виража­ються тільки вияви людської діяльності. Цим вони відрізняють­ся від безособових речень, які виражають дію стихійних сил. Ці речення позначають такі вияви людської діяльності, для по­відомлення про які вказівка на виконавця є неістотною, непо­трібною чи навіть неможливою. Найчастіше вони вживаються тоді, коли йдеться про здійснення якоїсь колективної діяльності: Нас зустрічають хлібом-сіллю (С. С); В штабі мене трохи зна­ли (Ю. Я.).

Значно рідше, ніж про вияви колективної діяльності, у формі неозначено-особових речень повідомляється про окремі дії однієї чи кількох осіб, при цьому приводом для вживання їх в одних випадках є невідомість діючої особи (принаймні у певний момент описуваних подій): До суду кличуть (Т. Ф.); Вкрали гроші у Павлюка (І. Ф.). В інших випадках неозначено-особові речення використовуються, коли діюча особа відома мовцеві, зокрема, коли ця особа — сам мовець: Тепер додому тебе не відпустять (А. Ш.) (мається на увазі: не відпустить начальник); Судили мене, оправдали, та що мені тепер з того! (А. Т.) (мається на увазі: судив суд, суддя). Отже, загальні особливості граматичної семантики неозначено-особових речень виявляються за будь-яких варіантів їхнього використання.

Найчастіше неозначено-особові речення вживаються в усно-розмовному мовленні, внаслідок чого деякі з них перетвори­лися на усталені звороти. Пор.: Бери лопату. Кому кажуть"? У нас проханих не люблять (М. С.); Кого питають? Однак нерідко їх можна зустріти і в художньому, і в публіцистичному стилі, і в діловому мовленні, зокрема в оголошеннях, інформаціях тощо: Просять дотримуватися тиші; У нас не палять!; Тут продаються квитки на футбол.