§ 69. Складносурядні речення з єднальними сполучниками

До єднальних сполучників у сучасній українській літера­турній мові належать і (й), та, та й, ні... ні, як... так. У складно­сурядних реченнях з цими сполучниками виражаються єднальні відношення. Це дуже широке граматичне значення містить у собі як власне єднальні, так і єднально-перелічувальні, єдналь­но-поширювальні та єднально-наслідкові чи причинно-на-слідкові відношення.

Власне єднальні відношення полягають у вираженні одно­часності двох або кількох дій, явищ, подій. У складносурядних реченнях цього різновиду використовуються сполучники і (п), та (у значенні і), а (у значенні і). Сама ж одночасність пере­дається за допомогою присудків, виражених дієсловами тепе­рішнього, майбутнього та минулого часу недоконаного виду: Вже червоніють помідори І ходить осінь по траві (М. Р.); По­чорнілі сніги зустрічатимуть знову весну, І вологі вітри обмива­тимуть коси березам (Л. П.); Та тільки серце не кричало, Та тільки кроку не стачало, Та тільки сили не було (А. М.); А тем­на ніч узори сині пише, А гості веселяться, А чарки круг столу ходять, А Густав меткий нові до жартів прикладає жар­ти (М. Р.). Власне єднальні відношення виявляються також у вираженні послідовності дій або станів за допомогою сполуч­ників і, а, а потім, а там, а також порядком частин склад­носурядного речення та формами минулого часу доконаного виду дієслів-присудків: Сонце зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Н.-Л.); Наполохані гуси, ґелґочучи, розлетілися по всій вулиці, а Васько вбіг до себе у двір (П. П.); У нас тепер вишні та черешні цвітуть, а далі й мак красуватиметься

(М. В.).

Єднально-перелічувальні відношення виражаються за допо­могою інтонації та повторюваних сполучників і... і, ні... ні, ані... ані. Наприклад: Пройшла гроза, і ніч промчала, І знову день шу­мить кругом (В. Сос); І зашумує наша нива, Ізнову виросте наш дім, І пам'ятника бронза сива Засяє золотом новим (М. Р.); Не загримів ні грім у хмарах, ні зловісні блискавки не розкраяли неба врочистим спалахом, ні бурі не повивертали з корінням могутніх дубів (О. Довж.); Але ні мармур не пом 'якшився од дотику пал­ких ентузіастів, ані вони не збагатили свого досвіду якимись особ­ливими скарбами (М. Р.); Ані до його заговорити, ані його спита­ти (М. В.). Єднальні повторювані сполучники ні... ні, ані... ані,

170

що містять у собі також заперечення, виражають не тільки єднально-перелічувальні відношення, а й надають усій синтак­сичній конструкції заперечного значення.

Близькими як до власне єднальних, так і до перелічуваль­них є сурядні відношення, що оформлюються парними сполуч­никами не тільки (не лише)... а п, не тільки {не лише)... але й, перша частина яких (не тільки, не лише) міститься в першій предикативній частині складносурядного речення, а друга — в другій: Не тільки тужна пісня лилася із змученої душі матері, а й пропікали сльози гарячі сліди на її обличчі (Г. Т.); / потроху не тільки гості повечеряли, але й ми коло них (Ю. Я.); Не тільки жайворонки нас, Мене й товаришів, вітали, Але й гречки в той самий час Рожевим гомоном співали (М. Р.).

Єднально-поширювальні відношення виражаються за допо­могою сполучників /, та, причому в єднальних складнопідряд­них реченнях цього різновиду друга частина поширює першу, у зв'язку з чим у ній зазвичай наявні анафоричні (вказівні, пред­метно-особові) займенники, що вказують на якість предмета, особи, ознаки тощо, про які йдеться у першій частині речення, або на весь його зміст: Весела душа моя, і світ мені милий, і таке в світі гарне все, таке красне (М. В.); Ваші рожі привезла я додому, і вони завмирають на моїм столі (О. Коб.); Хтось шарп­нув за двері, і вони розчинилися навстіж (Ю. 3.).

Єднально-наслідкові чи причинно-наслідкові відношення виражаються за допомогою єднальних сполучників і, то, і то­му, а тому то, а також порядку предикативних одиниць, якого не можна змінити, й інтонації: Добре знали в Криничках опіш-нянський посуд, і зараз не одна з дівчат потайки зітхнула на ходу, милуючись ним (О. Г.); Нога натискує на ліву педаль, і літак за­вертає круто ліворуч (О. Ільч.); За те пан прогнав його з двору, і тепер Ґудзь вештається без служби (М. К.); Це його перший відкритий урок, і тому він довго не спав (М. С); Дай такому волю, то він тобі назавтра колгосп організує (О. Г.).