- •§ 1. Предмет синтаксису
- •§ 2. Основні одиниці синтаксису
- •§ 3. Основні засоби вираження синтаксичних відношень
- •§ 4. Осііонііі напрями у вивченні українського синтаксису
- •§ 6. Синтаксичні відношення у словосполученні
- •§ 7. Типи зв'язку слів у словосполученні
- •§ 8. Класифікація словосполучень
- •§ 10. Структурна схема і парадигма речення
- •§ 11. Види синтаксичного зв'язку в реченні
- •§ 12. Типи речень у сучасній українській мові
- •II. На прощання
- •II. Крапелина доброти
- •§ 13. Поняття про члени речення як його складові елементи
- •§ 14. Підмет і присудок як головні члени речення
- •§ 15. Підмет і форми його вираження
- •§ 16. Присудок і форми його вираження
- •§ 17. Простий дієслівний присудок
- •§ 18. Складений дієслівний присудок
- •§ 19. Складений іменний присудок
- •§ 20. Складний присудок
- •§ 21. Координація присудка й підмета
- •§ 22. Другорядні члени речення і принципи їх класифікації
- •§ 23. Додаток
- •§ 24. Означення
- •§ 25. Узгоджене означення
- •§ 26. Неузгоджене означення
- •§ 27. Прикладка (апозиція)
- •§ 28. Обставини
- •§ 29. Загальні поняття про односкладні речення
- •Односкладні речення, головний член яких співвідносний
- •§ 31. Означено-особові речення
- •§ 32. Неозначено-особові речення
- •§ 33. Узагальнено-особові речення
- •§ 34. Безособові речення
- •§ 35. Інфінітивні речення
- •Односкладні речення, головний член яких співвідносний з підметом
- •§ 36. Поняття про односкладні речення, головний член яких співвідносний з підметом
- •§ 37. Номінативні речення
- •§ 38. Ґенітивні речення
- •§ 39. Вокативні речення
- •§ 41. Типи слів-речень
- •§ 43. Типи неповних речень
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 44. Поняття про порядок слів
- •§ 45. Прямий і зворотний (інверсійний) порядок слів
- •§ 46. Синтаксичне й актуальне членування речення
- •§ 47. Прямий порядок слів
- •§ 48. Зворотний (інверсійний) порядок слів
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 49. Поняття про просте ускладнене речення
- •§ 51. Засоби вираження однорідності
- •§ 52. Однорідні і неоднорідні означення
- •§ 55. Засоби вираження звертання
- •§ 56. Поняття про відокремлення
- •§ 57. Відокремлені означення
- •§ 58. Відокремлені прикладки
- •§ 60. Відокремлені додатки
- •§ 6І. Загальні поняття про вставні і вставлені конструкції
- •§ 62. Речення, ускладнені вставними конструкціями
- •§ 63. Речення, ускладнені вставленими конструкціями
- •Складне речення як синтаксична одиниця
- •§ 64. Поняття про складне речення
- •§ 65. Засоби поєднання частин складного речення
- •§ 66. Основні типи складних речень
- •§ 68. Засоби поєднання предикативних частин складносурядних речень
- •§ 69. Складносурядні речення з єднальними сполучниками
- •§ 70. Складносурядні речення з приєднувальними сполучниками
- •§ 71. Складносурядні речення з пояснювально-приєднувальними сполучниками
- •§ 72. Складносурядні речення з протиставними сполучниками
- •§ 74. Загальні поняття про складнопідрядне речення
- •§ 76. Принципи класифікації складнопідрядних речень
- •§ 77. Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень
- •§ 78. Складнопідрядні речення з підрядними присубстаятивно-атрибутивними
- •§ 79. Складнопідрядні речення з підрядними займенниково-співвідносними
- •§ 80. Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •§ 81. Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •§ 82. Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •§ 83. Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •§ 84. Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •§ 85. Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •§ 86. Складнопідрядні порівняльні речення
- •§ 87. Складнопідрядні речення допустові
- •§ 88. Складнопідрядні речення наслідкові
- •§ 89. Складнопідрядні речення з підрядними супровідними
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 90. Загальні відомості
- •§ 91. Складні безсполучникові речення з однотипними частинами
- •§ 92. Складні безсполучникові речення з різнотипними частинами
- •§ 93. Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні
- •§ 94. Загальні відомості
- •§ 95. Безсполучникові багатокомпонентні речення
- •§ 96. Складносурядні багатокомпонентні речення
- •§ 97. Складнопідрядні багатокомпонентні речення
- •§ 98. Конструкції з послідовною підрядністю
- •§ 99. Конструкції з супідрядністю
- •§ 100. Конструкції з послідовною підрядністю і супідрядністю
- •§ 101. Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв'язку
- •§ 104. Пряма мова
- •§ 105. Непряма мова
- •§ 106. Невласне пряма мова
- •§107. Діалог
- •§ 108. Цитата
- •§ 109. Поняття про надфразну єдність, або складне синтаксичне ціле
- •§ 110. Засоби зв'язку між компонентами
- •§ 111. Структурні типи
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 112. Пунктуація як система правил вживання розділових знаків
- •§ 113. Основні принципи української пунктуації
- •§ 114. Типи розділових знаків
§ 70. Складносурядні речення з приєднувальними сполучниками
Складносурядні речення з приєднувальними сполучниками тісно прилягають до щойно розглянутих. У реченнях цього різновиду приєднувальні зв'язки виражаються за допомогою сполучників та й, ще й, також:, причому, при тому та сполученням при цьому.
Предикативні частини складносурядних речень з приєднувальними сполучниками нерівноправні. Зміст приєднуваної
171
частини такого речення, яка завжди стоїть у постпозиції, доповнює ту думку, яка висловлена у попередній, першій предикативній частині, або становить висновок з неї чи оцінку сказаного в ній: Вона настирливо з тобою говорила, Та й їй далась не легко та розмова (Л. У.); їм 'я співака знають у всіх куточках нашої Батьківщини, та й за кордоном багато людей зачаровані українською піснею (О. Б.); Ще в гімназії Борис займав видне місце серед товаришів, та й учителі дивились на нього як на головну оздобу закладу (І. Ф.). Складносурядні речення з приєднувальними зв'язками вимовляються так: інтонація в кінці першої частини знижується, а перед другою робиться пауза.
У ролі приєднувальних вживаються також сполучники і, та, а. Щодо сполучника / в ролі приєднувального слід зауважити, що він у таких випадках виступає у поєднанні з вказівним займенником це в різних його формах, починаючи другу частину складносурядного речення і виражаючи при цьому приєднувальний зв'язок з означальним відтінком: Знову дзвеніли, бриніли, сурмили комарі, допікали, дошкуляли, діймали, жерли, гризли ар 'єргард десантного флоту, і це означало, що не забариться й ранок (Ю. Я.). Сполучники а, та можуть виражати приєднувально-протиставні відношення: Не встигнеш надивитися на сонце, а вже вечірня зоря темніє тобі в постарілих очах (М. С); В озерах купаються хмари, а ріки пливуть в берегах, мов потоки музики (Л. П.); Люблю весну, та хто її не любить на цій чудесній, радісній землі (В. Сос).
§ 71. Складносурядні речення з пояснювально-приєднувальними сполучниками
Своєрідну групу становлять складносурядні речення, в яких друга предикативна частина приєднується до першої пояснювально-приєднувальними сполучниками тобто, себто, а саме,
як-от.
Складносурядні речення з пояснювально-приєднувальними сполучниками вживаються порівняно рідко, до того ж сфера їх використання обмежена переважно науковим та публіцистичним стилями мовлення, хоча можуть траплятися і в белетристиці. У цих реченнях мовець за допомогою другої предикативної частини уточнює, розкриває зміст першої, у зв'язку з чим для обох предикативних частин таких речень властивий семантичний паралелізм, що зумовлює віднесення таких речень до групи складносурядних, хоча пояснювальні сполучники вказують на залежний характер другої предикативної частини: Задуми оповідань виникали, як правило, під час поїздок, під час зустрічі з
172
людьми, тобто джерелом цих задумів було саме життя (І. С); пор. також приклади з художньої літератури: Ця баба з ґан-джою, як-от бувають з ґанджою коні, або корови (І. Н.-Л.); Ми спали, тобто сестра спала, а я лежав з відкритими очима і думав (В. Кор.). Ці речення також своєрідно інтонуються, зокрема, в кінці першої предикативної частини перед сполучником спостерігається значне пониження голосу і пауза.