§ 70. Складносурядні речення з приєднувальними сполучниками

Складносурядні речення з приєднувальними сполучниками тісно прилягають до щойно розглянутих. У реченнях цього різновиду приєднувальні зв'язки виражаються за допомогою сполучників та й, ще й, також:, причому, при тому та сполу­ченням при цьому.

Предикативні частини складносурядних речень з приєд­нувальними сполучниками нерівноправні. Зміст приєднуваної

171

частини такого речення, яка завжди стоїть у постпозиції, до­повнює ту думку, яка висловлена у попередній, першій пре­дикативній частині, або становить висновок з неї чи оцінку ска­заного в ній: Вона настирливо з тобою говорила, Та й їй далась не легко та розмова (Л. У.); їм 'я співака знають у всіх куточках нашої Батьківщини, та й за кордоном багато людей зачаровані українською піснею (О. Б.); Ще в гімназії Борис займав видне місце серед товаришів, та й учителі дивились на нього як на головну оздобу закладу (І. Ф.). Складносурядні речення з приєднуваль­ними зв'язками вимовляються так: інтонація в кінці першої частини знижується, а перед другою робиться пауза.

У ролі приєднувальних вживаються також сполучники і, та, а. Щодо сполучника / в ролі приєднувального слід зауважити, що він у таких випадках виступає у поєднанні з вказівним за­йменником це в різних його формах, починаючи другу частину складносурядного речення і виражаючи при цьому приєдну­вальний зв'язок з означальним відтінком: Знову дзвеніли, брині­ли, сурмили комарі, допікали, дошкуляли, діймали, жерли, гризли ар 'єргард десантного флоту, і це означало, що не забариться й ранок (Ю. Я.). Сполучники а, та можуть виражати приєдну­вально-протиставні відношення: Не встигнеш надивитися на сонце, а вже вечірня зоря темніє тобі в постарілих очах (М. С); В озерах купаються хмари, а ріки пливуть в берегах, мов пото­ки музики (Л. П.); Люблю весну, та хто її не любить на цій чу­десній, радісній землі (В. Сос).

§ 71. Складносурядні речення з пояснювально-приєднувальними сполучниками

Своєрідну групу становлять складносурядні речення, в яких друга предикативна частина приєднується до першої поясню­вально-приєднувальними сполучниками тобто, себто, а саме,

як-от.

Складносурядні речення з пояснювально-приєднувальними сполучниками вживаються порівняно рідко, до того ж сфера їх використання обмежена переважно науковим та публіцистич­ним стилями мовлення, хоча можуть траплятися і в белетристи­ці. У цих реченнях мовець за допомогою другої предикативної частини уточнює, розкриває зміст першої, у зв'язку з чим для обох предикативних частин таких речень властивий семантич­ний паралелізм, що зумовлює віднесення таких речень до гру­пи складносурядних, хоча пояснювальні сполучники вказують на залежний характер другої предикативної частини: Задуми оповідань виникали, як правило, під час поїздок, під час зустрічі з

172

людьми, тобто джерелом цих задумів було саме життя (І. С); пор. також приклади з художньої літератури: Ця баба з ґан-джою, як-от бувають з ґанджою коні, або корови (І. Н.-Л.); Ми спали, тобто сестра спала, а я лежав з відкритими очима і ду­мав (В. Кор.). Ці речення також своєрідно інтонуються, зокре­ма, в кінці першої предикативної частини перед сполучником спостерігається значне пониження голосу і пауза.