- •1.4. Питання для обговорення
- •1.5. Тестові завдання
- •1.6. Терміни і поняття
- •1.7. Література
- •2.1. Стислий огляд історії розвитку класичної теорії розміщення.
- •2.2. Модель розміщення сільського господарства і.Тюнена.
- •2.3. “Штандорт промисловості” а.Вебера.
- •2.4. Теорія “центральних місць” в.Кристалера
- •2.5.Теорія дифузії нововведень т.Хегерстранда
- •2.6. Дискусія. Головні положення теорії розміщення, узагальнені з класичних робіт
- •Головні закономірності загальної теорії розміщення:
- •2.7. Питання для обговорення
- •2.9. Терміни та поняття
- •2.10. Практична робота. Конфігурація сировинних зон підприємств харчової промисловості
- •2.11. Практична робота.
- •2.12. Література
- •3.1. Територіальний поділ праці як головна передумова формування відмінностей в організації та функціонуванні господарства
- •3.2. Територіальна структура та територіальна організація господарства
- •3.3. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил
- •3.4. Дискусія. Нерівнозначність передумов розміщення виробництва
- •Залежність рівня розвитку країн від інфраструктури*
- •3.5. Питання для обговорення
- •3.6. Тестові завдання
- •3.8. Практична робота.
- •Приклад розрахунку Ктгп для Харківської області
- •3.9. Практична робота.
- •3.10. Література
- •4.1. Загальні уявлення про економічне районування та економічний район
- •4.2. Об'єктивність процесу економічного районування
- •4.3. Спеціалізація та комплексність господарства економічного району
- •4.4. Дискусія. Економічне районування як засіб практичного управління територією держави
- •4.5. Питання для обговорення
- •4.6. Тестові завдання
- •4.7. Терміни та поняття
- •5.1. Загальні тенденції технологічного розвитку цивілізації
- •5.2. Уявлення про енерговиробничі цикли та їх систему
- •5.3. Сучасна система енерговиробничих циклів
- •5.4. Структура енерговиробничих циклів
- •5.5. Дискусія. Інформаційно-технологічні енерго-виробничі цикли
- •5.6. Питання для обговорення
- •6.1. Концепція агроекосистем – перший крок до усвідомлення просторового буття людини
- •6.2. Концепції матеріально-інформаційно-енергетичної взаємодії
- •6.3. Загально-планетарні тенденції формування адміністративно-територіальних кордонів
- •Етапи просторово-часового розвитку агроекосистем
- •6.4. Дискусія. Агроекосистеми як низові адміністративні райони
- •6.5. Питання для обговорення
- •6.6. Тестові завдання
- •6.7. Терміни і поняття
- •6.8. Практична робота.
- •Бонітети грунтів для сільськогосподарських культур
- •6.9. Література
- •7.1. Інформаційні технології і регіоналістика
- •7.2. Методологічні проблеми сучасної геоінформатики
- •7.3. Електронні розробки навчально-освітніх матеріалів з просторової проблематики
- •7.4. Можливості розробки елементарної гіс засобами пакету “Місrosoft Оffice”
- •7.5. Дискусія. Концепція Інтернет-проекту електронного регіонального краєзнавчо-довідкового атласу України
- •Географічні ресурси
- •7.6. Питання для обговорення
- •7.7.Тестові завдання
- •7.8. Терміни та поняття
- •7.9. Література
- •7.10. Практична робота. Розробка елементпрної гіс “Малий бізнес” засобоми “Microsoft Office”.
- •“Вся класична та неокласична економічна теорія обмежується вивченням “країни чудес”, полишеної будь-яких просторових характеристик”.
- •Частина 2. Сучасні проблеми регіональної економіки розділ 8. Основи теорії економіки регіонів
- •8.1. Регіональні системи ринкових відносин
- •8.2. Особливості регіонального ринку
- •8.3. Специфіка попиту та пропозиції на регіональних ринках
- •8.4. Особливості формування конкурентних переваг в регіоні
- •8.6. Терміни та поняття
- •8.6.Література
- •9.1. Сутність, цілі та задачі регіональної економічної політики.
- •9.2. Принципи і чинники управління регіональним розвитком
- •9.3. Пріоритети, соціально-економічні орієнтири та інтереси регіонального розвитку
- •9.4. Регіональна економічна політика
- •9.5. Терміни та поняття
- •9.6.Література
- •10.1. Цілі і завдання національної регіональної політики
- •10.2. Здійснення національної регіональної політики
- •10.3. Сучасний стан регіонального управління: проблеми та чинники
- •10.4. Цілі, рівні, принципи та пріоритети державної регіональної політики
- •10.5. Терміни та поняття
- •10.6. Література
- •11.1. Основи теорії територіального управління
- •11.2. Пріоритети в управлінні регіональним розвитком
- •11.3. Чинники управління регіональним розвитком
- •11.4. Соціально-економічні орієнтири та інтереси регіонального розвитку
- •11.5. Терміни та поняття
- •11.6. Література
- •12.1. Параметри оцінки інвестиційної привабливості
- •12.2. Оцінка інвестиційної привабливості областей України
- •12.4.Терміни та поняття
- •12.5.Література
- •13. Екологічні проблеми сучасної цивілізації
- •Відношеннями до ресурсів
- •Ті галузі, що обробляли б
- •Міг замінити б “караван”,
- •Проблеми рішення нема...
- •Народ – багатство то найбільше,
- •І Батьківщину на Свободу
- •Ми нову, і народ єдиний Займати місце провідне
- •Робот все більш замайоріло
- •Скажу вам, що в науках точних
- •Залежить, від настільки бистро
Головні закономірності загальної теорії розміщення:
1) Просторовий розподіл людської діяльності відбиває упорядковане пристосування до фактору відстані. В основу цієї закономірності покладено принцип найменших зусиль. Так, згідно з П.Хагетом геометричні конфігурації мереж населених пунктів, схем розміщення промисловості або сільськогосподарських зон відповідають правильному і здебільшого симетричному розташуванню. Давно доведено, що «форми рівноваги» часто симетричні і що вони відповідають максимуму або мінімуму роботи.
2) Рішення про розміщення будь-якого об’єкту приймається з таким розрахунком, щоб звести до мінімуму всі зусилля на подолання «тертя відстані»(мінімізація відстані). Ця закономірність лежить в основі формування осередків розвитку промисловості, а також міських агломерацій. Завдяки принципу мінімізації відстані розраховуються оптимальні конфігурації існуючих господарських об’єктів та їхніх ринкових і сировинних зон (Практична робота 2.1.).
3) Всі місцеположення певною мірою досяжні, але деякі з них характеризуються більшим доступом порівняно з іншими. Досяжність - це відносна вартість якоїсь частини території або об’єкту, яка визначає його відношення до транспортної мережі або інших об’єктів. У грошовому виразі досяжність має ціну у вигляді рентних виплат за землю, різних курсів валют по окремих регіонах, різної вартості оренди або в загальній тенденції зміни цін.
Так, на малюнку 2.9. показано закономірності зміни рентної функції в залежності від доступу окремих ділянок землі в межах міста. Крива ренти, що її сплачують фірми галузі А, круто падає праворуч. При цьому не всі галузі однаково чутливі до зміни доступу, а, таким чином, і нахил відповідних кривих буде різним (більш пологі криві В та С). Оскільки нахили кривих ренти галузей А,В, та С різні, то при віддаленні від центру міста доступні для відповідних видів діяльності ділянки повинні розташовуватись у порядку зменшення крутизни нахилів. В ході конкуренції за використання ділянок А в змозі сплатити вищу ренту порівняно з іншими претендентами і займе ділянки, розташовані від центру до точки Р. Для діяльності В зона простягається від Р до Q; для С від Q до R. Одна з цікавих особливостей, що витікає з моделі концентричних зон, полягає в тому, що люди з низьким достатком мешкають в більш дорогій центральній частині міста, в той же час, як заможні - на периферії, де ділянки дешевше (Isard,1956,200).
4) У головних різновидах людської діяльності проявляється прагнення до агломерації для використання тих вигод, які дає укрупнення виробництва. Ця економія досягається завдяки використанню спільної мережі шляхів сполучення, спільних ринкових зон окремих підприємств, а також спільного водо-, енерго- та газопостачання. Агломерованість - процес, характерний для будь-якої просторової людської діяльності. Але найбільший прояв агломерованість мала в урбаністиці, а також в моделях розміщення промисловості і господарства взагалі (А.Вебер, А.Льош). Саме з урахуванням агломерованості в радянській економічній географії була розроблена теорія територіально-виробничих комплексів (ТВК).
5)Організація людської діяльності має переважно ієрархічний характер. Це також стосується всіх видів господарської діяльності людини, починаючи від підпорядкування окремих підприємств в межах міністерства і кінчаючи системою адміністративних органів, які керують певними за розмірами територіями. Принцип ієрархічності покладено в основу теорії центральних місць Кристалера, а також в основу розробки різних географічних типологій та класифікацій. В теорії «дифузії нововведень» Хегерстранда також використано цей принцип. Нововведення поширюються від «центральних місць» до периферії згідно з ієрархічним принципом.
6) Господарське освоєння і заселення території має осередковий характер. Осередки, навколо яких організується діяльність людини – це агломерації різного розміру. Закон агломерації, відкритий Вебером на підставі вивчення промисловості, має також прояв і в інших видах господарського освоєння території. Згідно з цією закономірністю географічний простір в процесі господарського освоєння весь час ущільнюється, що веде до утворення “полюсів росу”(Ф.Перру), якими є сучасні “світові міста”.
Уважно вивчаючи наведені закономірності можна дійти висновку, що всі вони як би “виходять” одна з іншої: так, в процесі господарського розвитку на будь-якій території утворюються осередки господарства (6). В свою чергу, ці осередки мають різний розмір, оскільки підлягають в своєму розвиткові певній ієрархії (5). Така ієрархічна підпорядкованість виходить з закону агломерованості виробництва, згідно з яким формуються агломерації різного розміру (4). Розмір агломерацій в свою чергу залежить від рівня доступу окремих ділянок території (3), а рівень цього доступу оцінюється згідно з законом «найменших зусиль» (1 і 2).