7.5. Дискусія. Концепція Інтернет-проекту електронного регіонального краєзнавчо-довідкового атласу України

Електронний національний атлас України, який побачив світ в 2000 році (ІСГЕО&ІГНАНУ), є безперечно видатним теоретичним і прикладним надбанням вітчизняної географічної науки [8]. Він містить в собі дуже багато цінної і корисної інформації, але, нажаль, не всю. Найглибший рівень деталізації в цьому атласі можна побачити лише на політико-адміністративній карті, де є гіпертекст по окремих населених пунктах, та на карті “Чисельність та структура населення”, де тим же гіпертекстом подається інформація по окремих адміністративних районах України. Проте, для вивчення регіональних проблем цієї інформації не достатньо, оскільки нема більш детальних відомостей про господарство, населення та природні умови окремих областей і адміністративних районів України. Загальна ідеологія створення електронного “Атласу України” є унікальним поєднанням загально відомих форматів (html) та спецефічного середовища "MapInfo”, яке являє собою суто прикладну картографічну програму, з якою не знайома переважна більшість користувачів. Розробники атласу багато в чому керувались інтересами захисту авторського права, чим пояснюється неможливість “відкривати”, а, отже, редагувати (насичувати їх інформацією) окремі просторові об’єкти.

Але, однією з головніших проблем для користувача є та тенденція, що до боротьби з інформаційним піратством, яка сьогодні намітилась в світі. Для того, щоб працювати із спеціальним професійним програмним забезпеченням, яке може швидко і ефективно вирішувати регіональні проблеми, необхідно придбати ліцензовані версії "MapInfo”, "ArcInfo”, “AutoDesk” та інші, які у посередників (ділерів) коштують від 3000 до 15000 $. На сьогодні це непід’ємний тягар для більшості користувачів. Натомість, пропонується з використанням методики створення елементарної ГІС, викладеної в попередньому параграфі, уникнути зазначених проблем, але із певною втратою якості інформації.

У української регіоналістики є значний досвід накопичення і обробки просторово-розподіленої інформації, про що свідчить вихід у світ 14 років тому «Географічної енциклопедії України» в 3-х томах. Взявши за основу ту інформацію, яка в ній викладена та конкретні матеріали по окремих областях України, досить реальним стає проект електронного регіонального краєзнавчо-довідкового атласу України, який на відміну від існуючого буде відкритим для постійного поповнення інформацією. Таке поповнення буде здійснюватись завдяки постійному обміну через мережу Інтернет зацікавлених установ і окремих дослідників атрибутивною інформацією. Так, на сьогодні електронні адреси та Web-сайти мають наступні установи (табл.7.1):

Таблиця 7.1.

Географічні ресурси

мережі Інтернет в Україні (перелік установ та їх інтернет-адреси)

Назва Установ	Інтернет адреса
м. Вінниця
Вінницький державний аграрний університет	http://www.vsau.org/index1.htm
Вінницький державний технічний університет	http://www.vstu.vinnica.ua
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський державний університет	http://www.dsu.dp.ua/www_start.html
м. Донецьк
Донецький державний університет	http://www.dstu.donetsk.ua
м. Запоріжжя
Запорізький державний університет	http://www.zsu.zaporizhzhe.ua
м. Київ
Інститут географії НАН України	http://igu.iatp.org.ua
Національний університет - Києво-Могилянська Академія	http://www.ukma.kiev.ua
Київський національний економічний університет	http://www.kneu.kiev.ua
Київский національний торговельно-економічний університет	http://www.knteu.kiev.ua
Київ. Енциклопедія.	http://www.wek.kiev.ua
НВП "Картографія"	http://www.ukrmap.kiev.ua
Інтелектуальні Системи ГЕО	http://www.isgeo.com
Національна бібліотека України імені академіка Володимира Вернадського	http://www.nbuv.gov.ua
Знайомтесь: Київ. Сторінка Київської міської державної адміністрації.	http://www.kyiv.com.ua
Організація об'єднаних націй. Представництво в Україні.	http://www.un.kiev.ua
Київський інститут геополітики, економіки та управління.	http://www.kigem.org
Український інститут досліджень навколишнього природного середовища.	http://www.erriu.ukrtel.net
Українські екологічні фонди.	http://www.geo.univ.kiev.ua/yaras/photo.htm
Фонд Чорнобиль. ГІС технології.	http://www.ic-chernobyl.kiev.ua
Український центр менеджменту землі і ресурсів	http://www.ulrmc.org.ua
м. Луцьк
Волинський державний університет	http://www.univer.lutsk.ua http://www.univer.lora.lutsk.ua
м. Львів
Львівський державний університет імені Івана Франка	http://www.franko.lviv.ua
Інститут економічних проблем Карпат НАН України	http://www.carpathian.uar.net
Національний університет "Львівська Політехніка"	http://www.polynet.lviv.ua
м. Одеса
Одеський державний політехнічний університет	http://www.ospu.odessa.ua
Одеський інститут математики, економіки і механіки	http://www.imem.odessa.ua
Одеський державний університет імені І. І. Мєчнікова	http://www.osu.odessa.ua
м. Полтава
Полтавський державний технічний університет імені Ю. Кондратюка	http://pstu.pi.net.ua
Полтавська експедиція з геофізичних досліджень у свердловинах	http://pegis.pi.net.ua
м. Рівне
Рівненський економіко-гуманітарний інститут	http://regi.rovno.ua
м. Сімферополь
Сімферопольський державний університет	http://www.ccssu.crimea.ua
м. Суми
Сумьский державний університет	http://ssu.sumy.ua
м. Тернопіль
Тернопільська академія національної економіки	http://www.tane.ssft.ternopil.ua
м. Ужгород
Ужгородський державний університет	http://www.univ.uzhgorod.ua
Ужгородський державний інститут інформатики, економіки і права	http://www.instiel.uzhgorod.ua
м. Харків
Харківський національний університет	http://www.univer.kharkov.ua
Харківський державний політехнічний університет	http://www.kpi.kharkov.ua
м. Чернівці
Чернівецький державний університет	http://www.chsu.cv.ua
м. Чернігів
Чернігівський технологічний інститут	http://www.ti.chernigov.ua

За станом на сьогоднішній день на кафедрі розміщення продуктивних сил і технологій виробництва КЕІ КНЕУ векторизовано в середовищі “Word” всі області України; по кожній з них є електронна пошуково-довідкова система «Міста України», розроблена з використанням довідника «Города України» (Ковтун, Степаненко,1990 р.).

На кожну область є політико-адміністративна, фізична і економічна карта, які можна включити гіперпосилом з головної карти України (мал.7.8).

Наступним рівнем “заглиблення” є загальна текстова інформація про область, разом з загальними картами (мал.7.9.).

Подальше натискання на надпис Дніпропетровська область підключає довідково-пошукову систему “Міста України” (мал.7.10.).

При подальшому натискуванні на пунсон будь-якого міста на екрані виникає відповідна інформація (мал.7.11.).

Далі, при натискуванні на перший кружок (мал.7.9.) на екрані з’являється адміністративна карта області (мал.7.12.); на другий – фізична; на третій – економічна:

При подальшому натискуванні курсором на територію будь-якого адміністративного району на екрані виникає карта району (мал.7.13.).

Подальше “заглиблення” залежить від інформації, яка є по тих, або інших адміністративних районах. За основу такої інформації взято статті по окремих адміністративних районах, що містяться в “Географічній енциклопедії України”. Крім того, загальновідомим є факт, що по окремих регіонах силами місцевих колективів географів здійснюються дослідження краєзнавчого характеру, які можуть значно поглибити уявлення про регіони - їхні ресурси і господарство, населення та інфраструктуру. На сьогодні в КЕІ КНЕУ завершено векторізацію карти “Кривий Ріг” в масштабі 1:30000 (мал. 7.14). З цієї карти за допомогою гіперпосилів можливий доступ до більш детальної інформації за допомогою вбудованого в “Word” модулю “MapInfo”. Таким чином, при необхідності використати карту 1:5000 з окремими будинками досить подвійним натискування миші по зображенню підключити цей модуль⁵⁵.

Визначним є те, що пропонований засіб накопичення і роботи з графічною і текстовою інформацію з найбільшою ефективністю економить системні ресурси ПЕОМ, оскільки в ньому використані векторні формати. Так, загальна карта України займає всього 101 кб, карта Дніпропетровської області - 430 кб, карта Апостолівського району - 51,5 кб. Крім того, як ці карти, так і будь який “вордівський” документ може бути без проблем перетворений в інтернетівський формат html. Крім того, ця інформація може бути без зайвого клопоту використана і в професійних ГІС, що доведено при розробці Національного атласу України. Тобто, на якомусь етапі “заглиблення” у інформацію можливе підключення професійних ГІС для більш детального вивчення території міст, вирішення муніципальних, транспортних проблем, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Отже, головна суть Інтернет-проекту полягає в тому, щоб завдяки обміну по електронній пошті текстовими, або графічними матеріалами регіонального спрямування в уніфікованих, зручних для користування і “економних” форматах здійснити їхнє поєднання в єдиному середовищі, що стане початком формування єдиної відкритої регіональної географічної бази даних. При цьому сумніви щодо захисту цієї інформації вважаються нам безпідставними, оскільки використання цієї бази для подальшого аналізу є прерогативою фахівців із спеціальною підготовкою, тобто географів. Але наочні переваги здійснення пропонованого проекту сумніву не підлягають:

• створення, існування і подальше використання єдиної відкритої регіональної географічної бази даних не лише приверне увагу до регіоналістики а також проблем розміщення господарства та маркетингу з боку ділових кіл, а й поставить запитання підготовки висококваліфікованих фахівців з просторового аналізу;

• за допомогою такої бази даних буде здійснюватись опосереднена реклама географії, географічних знань та географічної культури, тим більше, враховуючи, що значна частина друкованої (поліграфічної) продукції регіонального спрямування лежить без діла;

• нарешті, можливими стануть коректна постановка і подальше вирішення регіональних проблем різних рівнів, і, найголовніше – великомасштабного рівня, тобто – міста, його функціональної зони, кварталу, вулиці. Це дасть спеціалістам з регіоналістики відчутні переваги порівняно з іншими фахівцями у роботі з представниками малого і середнього бізнесу;

• фахівці з регіоналістики, географи, викладачі, науковці, пересічні користувачі отримають апаратно і програмно простий і надійний інструмент накопичення, перетворення і аналізу просторової інформації.

Географія – дуже давня наука, яка протягом свого розвитку набула і поступово розгубила головні ознаки фундаментальності. Насправді фундаментальність передбачає конструктивізм, якому передує прискіпливість у вивченні об’єктів. Прискіпливість, яку мали Семенов-Тянь-Шанський і Ломоносов, Рудницький і Мукомель і ту, яку географія поступово втратила завдяки переходу на мілкий і середній масштаб дослідження. Зараз у більшості географів неухильно втрачаються навички експедиційних досліджень, під час яких збирається оригінальний і нічим незамінний матеріал. Той матеріал, без якого не зможе працювати жодна найсучасніша ГІС, той матеріал, який треба по краплині збирати “в полі” за допомогою вимірів і опитувань, анкетування і звичайних бесід. Натомість, специфіка географічного простору в умовах ринкової економіки поступово повертає нас до старих традицій проведення польових економіко-географічних досліджень. Це пов’язано передусім з тим, що незважаючи на космічне зондування і фотограмметрію, що застосовується в ГІС, отримані векторні об’єкти треба “насичувати” конкретною інформацією.

В умовах постіндустріального суспільства недостатньо знати “положение мест, течение рек, расстояние градов, величину, изобилие и соседство разных земель, нравы, обыкновения и правительства разных народов”. Умови ринкової економіки скидають завісу “фундаментальності” з будь-якої науки, якщо вона не має прикладного крила і не в змозі вирішувати задачі, на виході яких повинен бути чистий прибуток. Відстань і площа – це ті категорії регіоналістики, які в межах вулиці або кварталу знаходять конкретне втілення в розмірі загального прибутку і на які в нових ринкових умовах треба поглянути більш уважно.

Регіоналістика – це та життєдайна гілка географічної науки, яка в змозі в найближчий час повернути їй ознаки фундаментальності – детальність, універсальність, всеохопність, практичну значущість і конструктивізм. Це та гілка, в якій можливо і треба поєднати прискіпливість великомасштабних досліджень та сучасні методи опрацювання отриманих даних. Першим кроком до відродження практичної спрямованості географічної науки може стати створення єдиної відкритої регіональної географічної бази даних в межах розглянутого Інтернет-проекту.