- •1.4. Питання для обговорення
- •1.5. Тестові завдання
- •1.6. Терміни і поняття
- •1.7. Література
- •2.1. Стислий огляд історії розвитку класичної теорії розміщення.
- •2.2. Модель розміщення сільського господарства і.Тюнена.
- •2.3. “Штандорт промисловості” а.Вебера.
- •2.4. Теорія “центральних місць” в.Кристалера
- •2.5.Теорія дифузії нововведень т.Хегерстранда
- •2.6. Дискусія. Головні положення теорії розміщення, узагальнені з класичних робіт
- •Головні закономірності загальної теорії розміщення:
- •2.7. Питання для обговорення
- •2.9. Терміни та поняття
- •2.10. Практична робота. Конфігурація сировинних зон підприємств харчової промисловості
- •2.11. Практична робота.
- •2.12. Література
- •3.1. Територіальний поділ праці як головна передумова формування відмінностей в організації та функціонуванні господарства
- •3.2. Територіальна структура та територіальна організація господарства
- •3.3. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил
- •3.4. Дискусія. Нерівнозначність передумов розміщення виробництва
- •Залежність рівня розвитку країн від інфраструктури*
- •3.5. Питання для обговорення
- •3.6. Тестові завдання
- •3.8. Практична робота.
- •Приклад розрахунку Ктгп для Харківської області
- •3.9. Практична робота.
- •3.10. Література
- •4.1. Загальні уявлення про економічне районування та економічний район
- •4.2. Об'єктивність процесу економічного районування
- •4.3. Спеціалізація та комплексність господарства економічного району
- •4.4. Дискусія. Економічне районування як засіб практичного управління територією держави
- •4.5. Питання для обговорення
- •4.6. Тестові завдання
- •4.7. Терміни та поняття
- •5.1. Загальні тенденції технологічного розвитку цивілізації
- •5.2. Уявлення про енерговиробничі цикли та їх систему
- •5.3. Сучасна система енерговиробничих циклів
- •5.4. Структура енерговиробничих циклів
- •5.5. Дискусія. Інформаційно-технологічні енерго-виробничі цикли
- •5.6. Питання для обговорення
- •6.1. Концепція агроекосистем – перший крок до усвідомлення просторового буття людини
- •6.2. Концепції матеріально-інформаційно-енергетичної взаємодії
- •6.3. Загально-планетарні тенденції формування адміністративно-територіальних кордонів
- •Етапи просторово-часового розвитку агроекосистем
- •6.4. Дискусія. Агроекосистеми як низові адміністративні райони
- •6.5. Питання для обговорення
- •6.6. Тестові завдання
- •6.7. Терміни і поняття
- •6.8. Практична робота.
- •Бонітети грунтів для сільськогосподарських культур
- •6.9. Література
- •7.1. Інформаційні технології і регіоналістика
- •7.2. Методологічні проблеми сучасної геоінформатики
- •7.3. Електронні розробки навчально-освітніх матеріалів з просторової проблематики
- •7.4. Можливості розробки елементарної гіс засобами пакету “Місrosoft Оffice”
- •7.5. Дискусія. Концепція Інтернет-проекту електронного регіонального краєзнавчо-довідкового атласу України
- •Географічні ресурси
- •7.6. Питання для обговорення
- •7.7.Тестові завдання
- •7.8. Терміни та поняття
- •7.9. Література
- •7.10. Практична робота. Розробка елементпрної гіс “Малий бізнес” засобоми “Microsoft Office”.
- •“Вся класична та неокласична економічна теорія обмежується вивченням “країни чудес”, полишеної будь-яких просторових характеристик”.
- •Частина 2. Сучасні проблеми регіональної економіки розділ 8. Основи теорії економіки регіонів
- •8.1. Регіональні системи ринкових відносин
- •8.2. Особливості регіонального ринку
- •8.3. Специфіка попиту та пропозиції на регіональних ринках
- •8.4. Особливості формування конкурентних переваг в регіоні
- •8.6. Терміни та поняття
- •8.6.Література
- •9.1. Сутність, цілі та задачі регіональної економічної політики.
- •9.2. Принципи і чинники управління регіональним розвитком
- •9.3. Пріоритети, соціально-економічні орієнтири та інтереси регіонального розвитку
- •9.4. Регіональна економічна політика
- •9.5. Терміни та поняття
- •9.6.Література
- •10.1. Цілі і завдання національної регіональної політики
- •10.2. Здійснення національної регіональної політики
- •10.3. Сучасний стан регіонального управління: проблеми та чинники
- •10.4. Цілі, рівні, принципи та пріоритети державної регіональної політики
- •10.5. Терміни та поняття
- •10.6. Література
- •11.1. Основи теорії територіального управління
- •11.2. Пріоритети в управлінні регіональним розвитком
- •11.3. Чинники управління регіональним розвитком
- •11.4. Соціально-економічні орієнтири та інтереси регіонального розвитку
- •11.5. Терміни та поняття
- •11.6. Література
- •12.1. Параметри оцінки інвестиційної привабливості
- •12.2. Оцінка інвестиційної привабливості областей України
- •12.4.Терміни та поняття
- •12.5.Література
- •13. Екологічні проблеми сучасної цивілізації
- •Відношеннями до ресурсів
- •Ті галузі, що обробляли б
- •Міг замінити б “караван”,
- •Проблеми рішення нема...
- •Народ – багатство то найбільше,
- •І Батьківщину на Свободу
- •Ми нову, і народ єдиний Займати місце провідне
- •Робот все більш замайоріло
- •Скажу вам, що в науках точних
- •Залежить, від настільки бистро
11.3. Чинники управління регіональним розвитком
Всебічна інтенсифікація виробництва вимагає приведення в дію всієї сукупності не тільки галузевих, а й територіальних чинників підвищення віддачі матеріальних, фінансових і трудових ресурсів суспільства.
Пріоритетні чинники регіонального розвитку визначаються такими чинниками:
зростаючою обмеженістю природних і виробничих ресурсів;
виникненням нових суспільних потреб і способів їх задоволення;
соціальними обмеженнями негативних наслідків впливу науково-технічного прогресу на природу і суспільство.
Пріоритетність регіонального розвитку та використання ресурсів на його вирішальних напрямах — основний шлях інтенсифікації економіки регіону.
В умовах ринкових відносин необхідно більш глибоко враховувати територіальні чинники соціально-економічного розвитку регіону. Їх можна поділити на три групи — джерела, умови, обмеження — і розглядати у зв'язку з будь-яким процесом чи результатом господарської діяльності.
Чинники джерел економічного зростання є основними. До них належать насамперед різні види трудової діяльності людей.
Чинники умов трудової діяльності є багатоаспектними. Це основні та оборотні фонди, організація виробництва, прискорення науково-технічного прогресу, структурні зрушення, стан природного середовища тощо.
Чинники обмежень зумовлюють поступове підвищення чи зниження економічного зростання виробництва.
Чинники соціально-економічного розвитку регіону завжди діють на певний кінцевий результат або конкретний процес. Немає чинників «взагалі». Вони завжди спрямовані на виконання часткових чи загальних завдань соціально-економічного розвитку суспільства.
Усі чинники розв'язання соціально-економічних завдань утворюють складну систему прямих і зворотних причинно-наслідкових зв'язків під дією виробничих відносин та економічних законів, що їх регулюють.
Територіальні чинники можна поділити на міжрайонні, міжгалузеві та внутрішньопоселенські. До міжрайонних чинників належать: спеціалізація міст і регіонів на виробництві продукції та наданні послуг для суспільного господарства; удосконалення міжрайонних транспортних потоків через усунення зустрічних та економічно невиправданих перевезень; розвиток міжрегіонального кооперування тощо.
Міжгалузевими є чинники інтенсифікації, що формуються внаслідок поглиблення на певній території міжвідомчої спеціалізації, концентрації, централізації та кооперування виробництва.
Внутрішньопоселенські чинники утворюють комплекс джерел, умов і обмежень залежно від можливостей більш раціонального використання місцевих ресурсів: трудових ресурсів, корисних копалин, природного середовища тощо.
В управлінні регіональним розвитком посилюється значення якісних чинників, серед яких можна виділити такі:
1) економного використання матеріальних ресурсів, передусім сировини, палива та енергії, за рахунок більш глибокої переробки вихідної сировини, широкого впровадження маловідходних і безвідходних технологій;
2) науково-технічного прогресу, завдяки якому посилюються інноваційні процеси, що охоплюють також асортимент продукції. технології її виготовлення, технічні засоби виробництва;
3) організації та управління господарством, що забезпечують ефективнішу взаємодію чинників виробництва.
Дія чинників першої групи є довгостроковою, оскільки науково-технічний прогрес сприяє постійному створенню нових джерел економії ресурсів. Чинники другої групи діють тільки при їх раціональному поєднанні та комплексному використанні. Суть управління ними полягає в технічному переоснащенні виробництва, повному використанні ресурсного потенціалу регіону, створенні ефективної та гнучкої системи управління господарством, підвищенні якості продукції і послуг населенню. Третя група чинників створює передумови для тісної взаємодії усіх чинників.
Ефект від урахування чинників регіонального розвитку може виявитись лише в процесі територіального управління. Приведення їх у дію дає змогу краще використати регіональний природно-господарський потенціал, зокрема підвищити продуктивність праці, фондовіддачу, знизити капітало- і матеріалоємність виробництва, забезпечити раціональне природокористування та охорону природного середовища.
Дедалі більшого значення набувають організаційні чинники регіональних виробничих відносин. Створення і розширення міжгалузевих форм господарювання та їх узгодження з галузевими, формування регіональних структур створення сукупного суспільного продукту в узгодженні з галузевими структурами, як і інші умови міжгалузевих взаємодій, стають обов'язковими чинниками інтенсифікації регіонального розвитку економіки.
Кардинальні зміни в господарському механізмі сприяють повному використанню резервів інтенсифікації регіональної економіки, насамперед за рахунок структурних чинників. Реальне використання останніх в економіці можливе лише через підприємство, його виробничий колектив, де повною мірою розкриваються ініціатива, самостійність і підприємництво.
З поглибленням галузевого і територіального поділу праці зростає роль територіальних чинників інтенсифікації. Цьому сприяє зростаюча концентрація у містах і регіонах об'єктів виробничого і невиробничого призначення, збільшення потреб підприємств і організацій у спільному використанні інфраструктури, а також в об'єднанні сил і коштів для забезпечення належної охорони природного середовища.
Дедалі вагомішими стають економічні чинники інтенсифікації регіонального розвитку. Науково-технічний прогрес сприяє залученню в суспільне виробництво нових ресурсів. Тому зростає потреба в посиленні екологізації продуктивних сил, які слід пристосовувати до вимог ресурсозбереження і охорони природного середовища. Для цього у сфері матеріального виробництва створюється специфічна сфера діяльності, спрямована на відтворення і охорону природних ресурсів та довкілля. Природоохоронна діяльність потребує значних витрат праці та виробничих ресурсів. Основними напрямами підвищення ефективності використання природних ресурсів та їх охорони є: науково-технічний прогрес, удосконалення структури виробництва, перехід до ресурсо- і природозберігаючого типу економіки, удосконалення господарського механізму в сфері природокористування.