Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ринок і регіоналістика (С.П.Сонько В.В.Кулішов,....doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
09.11.2018
Размер:
4.64 Mб
Скачать

2.5.Теорія дифузії нововведень т.Хегерстранда

Сучасна науково-технічна революція в багато разів підвищила значення нововведень у усіх видах діяльності і галузях господарства. Місце в системі міжнародного поділу праці і рівень прибутків безпосередньо пов'язані з витратами на НДКР(науково-дослідні та конструкторські роботи) - фундаментальну і прикладну науку, технологію, дослідні зразки товарів. Якнайшвидша адаптація нововведень багато в чому визначає і чисто комерційний успіх, і загальний соціально-економічний і культурний розвиток країн і регіонів. Все це додало теоретичному вивченню географічних закономірностей поширення нововведень у будь-якому виді діяльності великий зміст.

Емпіричний аналіз процесів поширення різноманітних явищ у просторі показав, що вони носять чіткий характер дифузії. Це загальнонауковий термін, що позначає процеси поширення, розсіювання, розтікання, перемішування. У географії поняття «дифузія» використовується в двох різноманітних значеннях. Дифузія розширення описує процес, у ході якого деяке явище (матеріального або інформаційного характеру) поширюється від одного ареалу (міста, району, країни) до іншого. При цьому дане явище зберігається й у межах первинного ареалу, нерідко становлячись ще більш яскравим або численним. Наприклад, дифузія нових сортів культурних рослин і т.п. При дифузії переміщення досліджуване явище покидає свій початковий ареал і переміщується на нові території. Наприклад, переселення сільських жителів у міста, що ведуть у ряді розвитих країн до збезлюднення сіл; хід ряду масових епідемічних захворювань.

У свою чергу, дифузія розширення має два основних різновиди - контагіозну і каскадну (ієрархічну) дифузію. Перша з них визначається безпосередніми контактами, на зразок тих, що призводять до поширення інфекційних захворювань. Тому контагіозна дифузія знайшла найбільш широке застосування в медичній географії.

Каскадна дифузія пов'язана з поширенням явища через правильну послідовність супідрядних градацій, тобто в рамках ієрархічної системи. Цей процес постійно спостерігається при поширенні нових споживчих товарів і мод по всій ієрархії поселень - від світових центрів до глухих сіл у країнах, що розвиваються. Строго говорячи, каскадна дифузія звичайно описує поширення суто «униз», у той час як ієрархічна може застосовуватися для аналізу процесів, що зародилися на різних рівнях ієрархії, не обов'язково самих вищих.

Основи географічної теорії дифузії нововведень були закладені в праці шведського географа Т.Хагерстранда «Просторова дифузія як процес впровадження нововведень», вперше виданій в 1953 р. Основні поняття операційної моделі дифузії нововведень - відстань, поле, контакт, інформація. Їхнє сполучення призводить до ключових понять контактного поля і середнього поля інформації.

Введемо припущення, що можливість контакту між двома будь-якими індивідуумами (групами людей, містами, районами) буде слабшати в міру збільшення відстані між ними. Отже, можливість одержання інформації обернено пропорційна відстані між джерелом (передавачем) інформації і її одержувачем (адаптером).

Ця залежність піддається математичному відображенню. Так, аналіз міжміських телефонних розмов виявив экспоненційний характер подібної залежності, тобто в міру видалення на одиницю відстані число переговорів скорочувалося вдвічі. При картографічному вираженні цієї залежності ми одержуємо характерний малюнок, що одержав назву «контактного поля».

Для введення уявлення про контактне поле в операційну модель прогнозу процесу дифузії нововведень Хагерстранд використовував принцип можливостей контакту для визначення середнього інформаційного поля, тобто деякої території, у межах якої можуть здійснюватися контакти між джерелами нововведень і адаптерами.

Структура імітаційної моделі Хагерстранда може бути виражена 12-ма формальними правилами, що зближує її з дедуктивними положеннями попередніх теоретичних побудов:

1. Вводиться припущення, що процес дифузії йде на однорідній території, яку можна розділити на правильну мережу комірок так, щоб у розподілі населення на кожну комірку припадала одна людина.

2. Часові інтервали є дискретними одиницями рівної тривалості, і кожний інтервал називається генерацією; початок процесу дифузії ставиться до моменту часу ty

3. Комірки, що мають будь-яке повідомлення, називаються «осередковими» або «передавачами» і визначаються («мітяться») для часу ty. Навіть одна-єдина комірка може послужити джерелом нового повідомлення; це визначає початкові умови виникнення процесу дифузії.

4. Осередкові комірки передають інформацію лише один раз протягом кожного дискретного проміжку часу.

5. Передача здійснюється тільки шляхом контакту між двома комірками; жодний із видів масової дифузії, пов'язаної з масовими засобами інформації, не приймається до уваги.

6. Можливість одержання інформації з осередкової комірки залежить від відстані між нею і осередком, що одержує інформацію.

7. Про сприйняття інформації можна говорити після того, як хоча б одне повідомлення виявляється прийнятим; комірка, що одержала інформацію з осередкових комірок в певному інтервалі часу, починаючи з моменту сама стає передавачем цієї інформації.

8. Повідомлення, отримані комірками, розташованими за межами досліджуваної території, розглядаються як загублені і ті, що не впливають на ситуацію.

9. Повідомлення, отримані комірками, що вже сприйняли дану інформацію, розглядаються як надлишкові і ті, що не впливають на ситуацію.

10. У кожному інтервалі часу середнє поле інформації по черзі центрується над кожною осередковою коміркою.

11. Місце розташування комірки, до якої повинна передаватися інформація від осередкової комірки, визначається всередині середнього поля інформації як випадкове.

12. Дифузія може припинитися на будь-якій стадії; проте, коли всі комірки в межах досліджуваної території одержали інформацію, ніяких змін у ситуації відбутися не може і процес дифузії на цьому завершується.

Випадкові моделі Хагерстранда можна використовувати при аналізі не тільки простих процесів дифузії, вихід яких заздалегідь предбачений, але і при більш складних випадках, коли кінцевий результат дифузії нам невідомий. Крім того, модель піддається ускладненню і модифікації, тому що служить логічною основою для більш реалістичних пояснень процесу дифузії.