Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ринок і регіоналістика (С.П.Сонько В.В.Кулішов,....doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
09.11.2018
Размер:
4.64 Mб
Скачать

8.3. Специфіка попиту та пропозиції на регіональних ринках

Будь-яке дослідження специфіки економічного укладу в межах певної території повинно базуватися не тільки на вивченні продуктивних сил даної території, але і на аналізі особливостей поведінки споживачів, що визначаються специфічними чинниками. В умовах ринкової економіки, визначальним впливом на ситуацію в виробництві і споживанні володіють параметри попиту. При цьому, їх вплив тим більший, чим більше підприємство орієнтоване на місцевий ринок. І навпаки, чим більше підприємство орієнтоване на вивезення продукції за межі регіону, тим менший вплив на нього з боку попиту. Врахування параметрів попиту і інтересів споживачів можливе при дослідженні двох основних чинників: платоспроможного попиту та статистичної структури інтересів.

Попит в межах регіону характеризується наступними трьома параметрами: обсягом; структурою; джерелами формування платоспроможності.

Структура попиту - це його розподіл на різновиди на основі споживання певних груп товарів. Сегментування висловлюється в статистичній структурі попиту. На структуру попиту мають вплив наступні чинники: історичні, культурні, особливості споживчої і економічної культури населення регіону, рівень добробуту, величина середнього прибутку, структура і періодичність отримання доходів, амплітуда вагань між мінімальним і максимальним доходом населення, чисельність населення в кожній з статєво-вікових груп. До зовнішніх чинників впливу на структуру попиту відносять особливості економічного укладу в державі і діяльність іноземних фірм в регіоні.

Диференціація доходів населення регіонів інколи досягає значних розмірів. Так, в більш розвинених регіонах (в економічному сенсі), рівень доходів населення, як правило вище, ніж в аграрних, тому в регіонах з більшими доходами спостерігаються більш високі ціни, ніж в інших регіонах. Це призводить до надлишку грошової маси, до підвищення значення грошового мультиплікатора, подорожчання кредитів. Окрім цього, в таких регіонах можливий дефіцит на деякі товари та ін.. При більш високих доходах обсяги споживання зростають. Для таких регіонів характерно активне кредитування і інвестування. В регіонах з більш низькими прибутками ціни на продукцію нижче, дефіцити товарів частіше і довше, процеси кредитування уповільнюються, вартість кредитів вище, можливості розширення окремих підприємств менше, формуються передумови для створення монополій. В той час така ситуація може виявити позитивний вплив на ступінь ефективності використання економічних ресурсів.

Диференціація населення за доходами має вплив на структуру попиту з наступних причин: в тих регіонах, де середньодушовий дохід більш високий, буде спостерігатися значна ефективність діяльності підприємств в тих випадках, якщо вони пропонують товари більш дорогих сегментів. В тих регіонах, де середньодушовий дохід нижче, найбільш ефективно будуть діяти ті підприємства, що пропонують однорідну продукцію без постійного поновлення. В тих регіонах, де спостерігаються суттєві відмінності між високими і низькими доходами, структура реалізації продукції буде залежати від чисельності населення в кожній з груп доходності.

На поведінку споживачів має вплив сезонне і непередбачене коливання попиту. Найбільш значні зміни в обсязі і структурі попиту під впливом сезонного чинника спостерігаються в регіонах, що спеціалізуються на туристичних послугах, а також в регіонах піонерного освоєння.

Джерела прибутку населення також відіграють значну роль. Величина доходів населення являє собою всю сукупну грошову масу, яка наявна в розпорядженні покупців, що реалізують свої інтереси в межах даного регіону. При цьому більшу частину такої грошової маси складають грошові агрегати М0 і М1. Співвідношення М0 і М1 в регіоні залежить:

- від рівня економічної культури населення і міри його довіри до національної грошової одиниці;

- від ступеня розвиненості банківського сектору в регіоні і рівня його інтегрованості в економіку регіону;

- від рівня платіжної дисципліни і ступеню розвиненості інститутів грошового обігу.

В тих регіонах, де переважає М1, формуються більш суттєві передумови для широкого використання кредитів промисловими підприємствами, що в кінцевому підсумку призводить до збільшення товарообігу, зниження цін і підвищення добробуту. Пропорційність М1 і М0 в регіоні залежить також від ступеня ефективності діяльності промислових підприємств і їхньої стабільності. Загальна величина доходів місцевого населення залежить від двох наступних чинників: ступеню інституціональної розвиненості регіональної економіки; ступеню ефективності використання промислового і ресурсного потенціалу в економіці. Промисловість і економіка регіонів в цілому знаходяться в залежності від двох інституціональних основ: форми власності і ступеню керованості господарських процесів в регіоні.

В умовах ринкової економіки домінування приватної власності на засоби виробництва призводить до підвищення загальної величини доходів населення. В той же час періодичність і варіативність доходів від приватної власності є величинами мінливими і можуть значно коливатися, призводячи до істотних змін в обсязі і структурі попиту. Якщо в регіоні домінують державні підприємства, то отримання населенням доходів набуває упорядкованого, планового характеру, що виявляє позитивний вплив на рівномірність розподілу попиту в часі. При цьому фактично виключені цінові навантаження на ринок, що виявляє позитивний вплив на динаміку цін (ефект згладжування).

Ступінь керованості економічними процесами має суттєвий вплив на доходи тієї частини населення, що не є працездатною, або не має економічних ресурсів на продаж. При цьому державні органи управління можуть підтримувати рівень платоспроможного попиту і рівня цін шляхом ефективного управління місцевими бюджетами (а в деяких випадках - й цінами на так звані соціальні послуги).

Істотний вплив на джерела і обсяг виявляють процеси монополізації промислового виробництва. Якщо в регіоні діє підприємство монополіст, то рівень зарплати населення буде занижений, що призводить до зниження доходів. При розвиненості конкурентних відношень підприємства примушені підвищувати зарплату, тому що прагнуть забезпечити себе більш висококваліфікованими трудовими ресурсами, розмір яких в регіоні обмежений.

Пропозиція в регіоні характеризується наступними основними особливостями:

  1. Еластичність її визначається винятково перехресним засобом. Так, наприклад, внаслідок обмеженого обсягу місцевого ринку при збільшенні попиту в одному його сегменті, пропозиція в іншому сегменті знижується.

  2. Зміна величини пропозиції безпосередньо залежить від сукупних виробничих потужностей місцевих підприємств. Однак в випадку істотної інтегрованості регіону в економіку держави, або світову економіку місцевий ринок може бути під впливом нерезидента. При цьому пропозиція може змінюватися стрибками.

  3. Структура пропозиції в значному ступені залежить від галузевої структури регіональної економіки. При цьому, чим менш спеціалізованим є народногосподарський комплекс регіону по відношенню до будь-якого товару, тим дорожче даний товар і тим більше його пропонують.

  4. Пропозиція в регіоні, як правило, характеризується одиничною еластичністю, тому що склад учасників обігу постійний, а їхні уподобання (байдужість) не міняються швидко (попит інертний).

  5. Пропозиція в регіоні може бути нееластичною, якщо: домінують державні підприємства; регіон є донором; в регіоні діють розширені інвестиційні процеси; в відношенні регіону діють виняткові міри, тобто, якщо регіон є спеціальною економічною зоною або територією приоритетного розвитку.

  6. Пропозиція в регіоні може бути еластичною, якщо: домінує приватна власність; регіон є реципієнтом (одержувачем); діють істотні обмеження на ціни і прибуток підприємств; якщо регіон є територією піонерного освоєння.

  7. Пропозиція в регіоні завжди знаходиться під впливом чинників попиту, що в деяких випадках визначає нелінійність збільшення пропозиції.

  8. Підприємства на місцевому ринку ніколи не можуть максимізувати прибуток, а граничні витрати завжди дорівнюють середнім змінним витратам. Навіть підприємства – монополісти не можуть максимізувати прибуток внаслідок того, що обсяги ринку обмежені.