Ринкові трансформації у рекреаційному природокористуванні

Спеціальність 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Одеса - 2007

Дисертацією є рукопис  Робота виконана у Луцькому державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.  Науковий консультант: доктор економічних наук, професор Герасимчук Зоряна Вікторівна, Київський національний торговельно-економічний університет, проректор  Офіційні опоненти:  - доктор економічних наук, професор, академік НАН України Туниця Юрій Юрійович, Національний лісотехнічний університет України, завідувач кафедри екологічної економіки, ректор - доктор економічних наук, професор Гудзь Петро Васильович, Академія управління та інформаційних технологій “АРІУ”, завідувач кафедри економіки та менеджменту - доктор економічних наук, професор Ковальов Володимир Георгійович, Одеський державний екологічний університет, завідувач кафедри менеджменту природоохоронної діяльності  Захист відбудеться “ 12 ” жовтня 2007 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65004, Одеса, Французький бульвар, 29. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65004, Одеса, Французький бульвар, 29.  Автореферат розісланий “ 10” вересня 2007 року.  Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.Г. Ковальова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Останні десятиліття ознаменувалися інтенсивним розвитком рекреаційної сфери, яка є провідною галуззю економіки багатьох країн світу і однією з найбільших користувачів природних ресурсів, що визначають її територіальну організацію, напрями спеціалізації, формують туристичні потоки та рівень ефективності роботи рекреаційних закладів. Тому проблема забезпечення рекреаційних потреб досить давно розглядається як проблема освоєння та раціонального використання природних рекреаційних ресурсів (ПРР). Це зумовило необхідність дослідження процесів використання та охорони ПРР як специфічного напряму в природокористуванні, який започаткували науковці-географи та економісти-географи. Вивчення проблем рекреаційного природокористування та пошуки шляхів їх вирішення найчастіше здійснювалися у контексті формування та розвитку територіальних рекреаційних систем, підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу територій. Найбільше досліджені такі положення рекреаційного природокористування: якісна та кількісна характеристика ПРР, перспективи їх освоєння, проблеми оптимізації рекреаційної діяльності та регіонального природокористування, економічна оцінка ПРР, використання програмно-цільового планування для удосконалення управління рекреаційним природокористуванням, його правове регулювання. Проте цілісного та завершеного характеру як наукова концепція цей напрям не набув. Залишаються не розв’язаними проблеми розвитку рекреаційного природокористування в умовах ринкової економіки, становлення відповідного інституційного середовища, необхідності визначення меж державного регулювання відносин у рекреаційному природокористуванні. Водночас, необхідність переходу до сталого розвитку вимагає перегляду існуючої парадигми природокористування з урахуванням екологічного обмежувального чинника розвитку соціально-економічних систем, формування нового теоретичного та методологічного забезпечення подальшого розвитку рекреаційного природокористування. Актуальність і невідкладність вирішення цих проблем на теоретичному, методологічному та прикладному рівні зумовили вибір теми дисертаційної роботи та окреслили коло питань, які в ній досліджені. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям досліджень відповідає тематиці таких державних та регіональних науково-дослідних програм і робіт: - науково-дослідної теми ЛДТУ “Механізми реалізації політики сталого розвитку регіону” (номер державної реєстрації 0106U000610), у якій здобувач була відповідальним виконавцем. Особисто автором розроблено стратегічні напрями розвитку рекреаційної сфери регіону, його природно-ресурсного забезпечення в умовах формування еколого-орієнтованої економіки; - держбюджетних досліджень, передбачених планом НДР Інституту регіональних досліджень НАН України: “Концептуальні основи формування політики освоєння рекреаційного потенціалу регіону та механізми її реалізації в ринкових умовах” (номер державної реєстрації 0102U000430). Внесок автора полягає в розробці заходів, спрямованих на підвищення ефективності розвитку рекреаційного природокористування – формування Фонду рекреаційних земель, відповідного реєстру та кадастру, процедури паспортизації рекреаційних земель, сертифікації та ліцензування рекреаційної діяльності; “Програми раціонального використання та охорони природно-ресурсного потенціалу Волинської області на 2006-2010 роки і на період до 2015 року” (номер державної реєстрації 0105U001932), у якій здобувач була відповідальним виконавцем. Особисто автором визначено проблеми використання та охорони ПРР, розроблено перспективні напрями та заходи щодо раціонального використання та охорони природних рекреаційних ресурсів. Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування теоретичних, методологічних засад і практичних рекомендацій щодо збалансованого розвитку рекреаційного природокористування в умовах ринкових трансформацій. Для досягнення цієї мети у дисертації були поставлені такі завдання: - розкрити сутність рекреаційного природокористування як складної соціоекологоекономічної системи, що функціонує в умовах ринкових трансформацій; - дослідити еволюцію рекреаційного природокористування, виявити сутність змін, які відбулися; - визначити передумови та проблеми становлення ринку рекреаційних ресурсів в Україні; - сформувати модель і здійснити оцінку перспективності розвитку рекреаційного природокористування у регіонах України; - розробити концептуальні основи трансформації рекреаційного природокористування в умовах становлення екологоорієнтованої ринкової економіки – соціоекологоорієнтованого ринку рекреаційних ресурсів; - розробити механізм регулювання рекреаційного природо-користування; - дослідити маркетинг рекреаційних територій як інструмент становлення та розвитку соціоекологоорієнтованого ринку рекреаційних ресурсів; - розробити систему заходів щодо формування інституційного середовища соціоекологоорієнтованого ринку рекреаційних ресурсів; - розробити механізми реалізації концепції соціоеколого-орієнтованого ринку рекреаційних ресурсів. Об’єктом дослідження є рекреаційне природокористування як процес використання та охорони природних рекреаційних ресурсів. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні засади ринкових трансформацій у рекреаційному природокористуванні. Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять положення сучасної економіко-екологічної теорії, теорії та методології природокористування. У роботі використано системний підхід до дослідження трансформацій у рекреаційному природокористуванні та сукупність методів, які забезпечують його реалізацію, а саме: - логічного узагальнення, синтезу, аналізу та порівняння – для визначення сутності рекреаційного природокористування, етапів його розвитку, змістовних і просторових трансформацій (розділ 1; розділ 3; розділ 4); - системного аналізу з використанням статистичних методів – для обробки статистичних даних про розвиток рекреаційної сфери регіонів України (розділ 2, п. 2.2 – 2.5); - кластерного аналізу – для групування регіонів за рівнем перспективності розвитку рекреаційного природокористування (розділ 2, п. 2.6); - моделювання – для розробки моделей оцінки перспективності розвитку рекреаційного природокористування і соціоекологоорієнтованого ринку рекреаційних ресурсів (розділ 2, п. 2.1, розділ 3, п. 3.2, п. 3.4); - програмно-цільовий метод – для розробки механізмів реалізації концепції соціоекологоорієнтованого ринку рекреаційних ресурсів, зокрема, удосконалення організаційних, фінансових механізмів функціонування рекреаційного природокористування, системи управління цією сферою діяльності (розділ 5). Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних, методологічних засад рекреаційного природокористування та практичних рекомендацій, які дозволяють вирішити важливу науково-прикладну проблему ринкових трансформацій рекреаційного природокористування, що забезпечить ефективне, екологобезпечне використання природних рекреаційних ресурсів. У дисертації сформульовано такі найбільш вагомі наукові результати, що виносяться на захист. Уперше: - досліджено еволюцію рекреаційного природокористування, визначено етапи його трансформацій, кожному з яких характерні певні тенденції розвитку, що обумовили позитивні та негативні особливості функціонування рекреаційного природокористування та необхідність переходу до моделі соціоекологоорієнтованого ринку рекреаційних ресурсів; - на основі суб’єкт-об’єктного підходу надано наукове трактування ринку рекреаційних ресурсів (РРР), який має суттєві особливості, передумови та проблеми становлення і розглядається як система відносин між продавцями (власниками) та покупцями (користувачами) рекреаційних ресурсів щодо їх розподілу, використання, передачі прав володіння, розпорядження, користування (залучення у господарський обіг) для забезпечення потреб у ПРР, встановлення ціни, отримання доходу від використання (привласнення результатів); - розроблено концептуальні основи соціоекологоорієнтованого ринку рекреаційних ресурсів (СЕОРРР) як перспективної моделі розвитку рекреаційного природокористування, де взаємопов’язана сукупність ринкових та регуляторних механізмів забезпечує узгодження цілей і напрямів розвитку відносин у рекреаційному природокористуванні з урахуванням соціальних, екологічних та економічних інтересів його суб’єктів на засадах сталості; - розроблено модель оцінки перспективності розвитку рекреаційного природокористування, яка включає визначення однойменного інтегрального індексу, розрахованого на основі стандартизації груп природно-ресурсних, економічних, екологічних та соціальних показників, побудову рейтингових шкал, групування регіонів на основі кластерного аналізу, SWOT-аналіз регіонального рекреаційного природокористування, що дало можливість виявити групи регіонів з подібними особливостями природно-рекреаційного забезпечення, використання ПРР, сильними та слабкими сторонами, можливостями та загрозами для розробки типових стратегій розвитку рекреаційного природокористування. Удосконалено: - систему регулювання рекреаційного природокористування шляхом впровадження комплексного регуляторного механізму (КРМ), що розглядається як засіб реалізації суспільних, державних та екологічних цілей розвитку РРР і відмінність якої (системи регулювання) полягає у можливості використання одного з типів КРМ (за напрямом дії – економічної орієнтації, екологічної орієнтації, соціальної орієнтації; за характером засобів дії – ліберальний, поміркований, жорсткий; за характером реалізації – дискреційний, недискреційний; за ієрархічною ознакою – національний, регіональний, місцевий, об’єктний) залежно від ситуації, що складається на РРР; - підходи до обґрунтування комплексного критерію оцінки ефективності функціонування СЕОРРР – соціоекологоекономічного оптимуму, що характеризує такий стан ринку, при якому забезпечуються сучасні рекреаційні потреби споживачів, прийнятний рівень дохідності діяльності рекреаційних закладів-природокористувачів у межах екологічно припустимих режимів використання ПРР, що не допускає їх деградації і дає можливість довготривалого збереження корисних рекреаційних властивостей на майбутнє; - процедуру ціноутворення на ринку рекреаційних ресурсів: обґрунтовано доцільність використання маркетингового підходу, у якому, на відміну від існуючих, використовується дворівнева модель ціноутворення, що передбачає обґрунтування ринкової вартості ПРР з відображенням їх суспільної, економічної та екологічної цінності, що є базовою величиною для проведення конкурсних торгів, де встановлюється остаточна ціна на основі співвідношення попиту та пропозиції та кон’юнктури ринку, яка склалася; - підходи до розробки стратегій розвитку рекреаційного природокористування, які, на відміну від існуючих, передбачають трьохрівневу схему обґрунтування та вибору стратегій, що дозволило розробити матрицю стратегічного позиціонування регіонів України з метою визначення типових наборів стратегій розвитку кожного регіону з урахуванням його особливостей та конкурентних переваг. Дістало подальший розвиток: - понятійно-термінологічний апарат сфери рекреаційного природокористування у контексті соціоекологоекономічної парадигми та системно-ієрархічного підходу, згідно з якими рекреаційне природо-користування розглядається як явище, процес та вид діяльності, що дозволяє виявити екологічні, соціальні та економічні проблеми його функціонування загального, процесуального, процедурного рівня і розробити ефективну систему регулювання його розвитку; - механізми функціонування рекреаційного природокористування, які покликані забезпечити цільове, ефективне та раціональне використання ПРР, їх облік, охорону, збереження завдяки створенню Фонду рекреаційних земель, впровадженню системи дозволів на спеціальне та комплексне використання ПРР, лімітування рекреаційних навантажень, паспортизацію земель рекреаційного призначення; - обґрунтування маркетингу рекреаційних територій як інструмента становлення та розвитку соціоекологоорієнтованого ринку рекреаційних ресурсів, дія якого спрямована на вивчення і формування попиту, задоволення потреб, просування природних рекреаційних ресурсів з урахуванням їх екологічної та соціальної цінності, регіональної ідентичності та конкурентних переваг; - підходи до вирішення проблеми власності на ПРР, відмінність яких полягає в обґрунтуванні необхідності персоніфікації власника ПРР при заміні державної власності на ПРР масового поширення на власність громад з передачею повноважень та відповідальності органам місцевого самоврядування; - форми фінансового забезпечення рекреаційного природо-користування: обґрунтовано доцільність використання позабюджетних джерел акумуляції коштів на основі екологічного страхування, формування громадських фондів, створення Фонду розвитку та охорони рекреаційних земель, які, на відміну від існуючих розробок, мають функціонувати на рівні регіону. Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає у розробці науково-прикладних положень, які дають можливість сформувати ефективні механізми становлення, функціонування та розвитку РРР з урахуванням екологічних і соціальних пріоритетів рекреаційного природокористування. Одержані результати дослідження знайшли відображення у науково-дослідній темі “Механізми реалізації політики сталого розвитку регіону”, де використані розробки щодо розвитку рекреаційної сфери регіону, його природно-ресурсного забезпечення (акт впровадження № 1545/І-10 від 03.08.07 р.); “Програмі раціонального використання та охорони природно-ресурсного потенціалу Волинської області на 2006-2010 роки і на період до 2015 року” де здобувачем розроблено механізми раціонального використання ПРР, заходи для забезпечення їх охорони та збереження (акт впровадження № 2/246 від 9.07.07 р.). Результати аналізу природно-рекреаційного потенціалу та використання земель рекреаційного призначення, положення маркетингу рекреаційних територій використано у роботі Головного управління економіки Волинської облдержадміністрації (акт впровадження № 867/02-11 від 02.08.07 р.), Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області (акт впровадження № 01-13-01/2152 від 02.08.07 р.). Методика та результати розрахунків оптимальних навантажень на рекреаційні ландшафти використано ЗАТ “Волиньтурист” (акт впровадження № 541/05-12 від 24.05.06 р.). Теоретичні та методичні розробки дисертації використовуються у навчальному процесі Луцького державного технічного університету (акт впровадження № 1448/І-10 від 12.07.07 р.), Волинського державного університету (акт впровадження № 541/05-12 від 26.06.07 р.) при викладанні дисциплін “Рекреаційно-туристичні ресурси України”, “Рекреаційні системи”, “Економіка природокористування”, “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка”, “Фінанси природокористування”, “Рекреаційна географія”, “Рекреаційний туризм”, “Рекреаційні зони України”. Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які виносяться на захист, одержано дисертантом особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використовуються лише ті ідеї та положення, які є особистим внеском здобувача, про що вказано в переліку наукових праць, представлених у авторефераті. У цій роботі матеріали та висновки кандидатської дисертації не використовувалися. Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації оприлюднені та схвалені на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Современные проблемы социально-экономического развития регионов Украины” (Донецьк, 2002 р.), “Інформатизація рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку” (Трускавець, 2000-2003 рр.), “Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (Рівне, 2003-2005 рр.), “Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства” (Мелітополь, 2004 р.), “Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2004-2005 рр.), “Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації” (Чернівці, 2003-2005 рр.), “Методологія та практика менеджменту на порозі 21 століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (Полтава, 2004 р.), “Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення” (Львів, 2004 р.), “Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2004 р.), “Культура і освіта фахівців туристської сфери: сучасні тенденції та прогнози” (Київ, 2004 р.), “Туристична індустрія як вектор регіонального розвитку” (Чернівці, 2004-2005 рр.), “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (Харків, 2005 р.), VIII International Conference “Contemporary trends in tourism industry” (Macedonia, 2005 year), “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний і національний аспекти” (Запоріжжя, 2005 р.), “Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (Луцьк, 2005-2006 рр.), “Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища” (Львів, 2005 р.), “Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою та проблеми підготовки фахівців” (Бердянськ, 2005 р.), “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2005 р.), “Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери” (Вінниця, 2006 р.), “Страны с переходной экономикой в условиях глобализации” (Москва, 2006 г.), “Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні” (Київ, 2006 р.), “Экономика природопользования и природоохраны” (Пенза, 2006 г.), “Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи” (Житомир, 2007 р.), “Еколого-економічні проблеми Карпатського регіону” (Івано-Франківськ, 2007 р.), “Конкурентоспроможність національної економіки” (Київ, 2007 р.). Публікації. Результати дисертації опубліковані у 3 монографіях (одна одноосібна), 12 статтях у наукових журналах, 25 статтях у збірниках наукових праць, 37 матеріалах і тезах конференцій. Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи складає 410 сторінок. У дисертації міститься 40 таблиць, 50 рисунків, 8 додатків. Список використаних джерел налічує 402 найменування.