65. Архітектура України XIX ст.

Протягом першої половини XIX ст. архітектурний стил бароко витіснявся класицизмом. Класицизм поширився на культові споруди. Серед них можна назати 89-метрову дзвіницю Успенського собору в Харкові, збудовану на честь перемоги над Наполеоном, Преображенський собор у Білій церкві, Покровський собор в Ізмаїлі. В Києві працював архітектор Андрій Меленський, за проектами якого збудували пам’ятник на честь магдебурзького права, церкву-мавзолей на Аскольдовій могилі, перший у місті театр. Окрасою міста стали збудовані за проектом академіка Беретті в стилі класицизму будинки університету та Інституту шляхетних дівчат. В Одесі був збудований оперний театр в дусі античної архітектури. Пам’ятками архітектури стали Потьомкінські сходи до Чорного моря і палац Воронцова; палац Кирила Розумовського в Батурині. Створювалися декоративно-пейзажні парки – в Умані було створено один з найчудовіших парків – «Софіївку». На західноукраїнських землях центром розвитку архітектури залишався Львів. У стилі класицизму було збудовано приміщення Інституту Оссолінських, ратуша на площі Ринок з високою баштою і годинником міський тетр Споруди в цьому ж стилі були зведені також у Дрогобичі, Ужгороді, Чернівцях.

В другій половині XIX ст. архітектори звертались до еклектики – навмисного змішування в одній споруді ознак різних стилів і художніх епох. В Києві на Хрещатику виріс будинок міської думи в стилі бароко, готель «Континенталь», оперний театр. Продовжувало розвиватися храмове будівництво. За участю Беретті було споруджено Володимирський собор. Найвидатнішим культовим комплексом став ансамбль резиденції буковинського митрополита в Чернівцях. В Києві споруджено будинок політехнічного інституту . Найвидатнішим серед театральних приміщень XIXст. Вважають Міський театр в Одесі. В Харкові архітектором Бекетовим у пишних формах раннього бароко збудовано Земельний банк. Він же спроектував драматичний театр у Сімферополі. У Львові за проектами Ю. Захаревича споруджено будинок Львівського політехнічного інституту, зведений у стилі італійського Відродження.

66. Розвиток музичної культури і театрального мистецтва України XIX ст.

На початку XIX ст. продовжувалися традиції минулого, що їх зберігали кобзарі, бандуристи, лірники – Остап Вересай, Андрій Шут, Іван Крюковський. Найпоширенішим народним інструментальним ансамблем того часу були троїсті музики (скрипка, цимбали, бубон).У Наддніпрянській Україні з’явилися перші музичні товариства: Філармонічне товариство в Одесі, Симфонічне товариство аматорів музики і співу в Києві. В 1809р. в Одесі відкрито оперний театр. В цих містах виникли і діяли оркестри, хори, капели, в театрах ставилися опери. В Києві піаніст, композитор і педагог Йосип Витвицький написав музичний твір «Україна». Швидко розвивалося музичне мистецтво на західноукраїнських землях. У Львові, Перемишлі, Стрию, Чернівцях, Ужгороді виникали укр. хори. Хори виконували в основному церковну музику. Одним з перших українських композиторів-професіоналів у Галичині був Михайло Вербицький – автор багатьох музичних творів: співів, хорів, музики до театральних вистав.

Значний вплив на розвиток музичного мистецтва України другої половини XIX ст. справила творчість композитора й оперного актора Семена Гулака-Артемовського. В 1862р. він створює свою першу національну укр.оперу «Запорожець за Дунаєм», яка поклала початок українській опері. Популярністю користувалися опери П. Сокальського «Мазепа», «Богдан Хмельницький», та ін. Світилом укр.музики став Микола Лисенко. Він започаткував українську музичну фольклористику. Поклав на музику багато поезій Шевченка. Скарбницю вітчизняної музики збагатили його опери «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Енеїда», «Тарас Бульба». В західноукраїнських землях на ниві музичної творчості працювали М. Вербицький, А. Вахнянин, Д. Січинський, та ін. У 1862р. на слова П. Чубинського композитор М. Вербицький написав національний український гімн «Ще не вмерли України…».Найвидатнішою і всесвітньо відомою укр. співачкою була Соломія Крушельницька, яка вчилася у Львівській консерваторії.

В першій половині XIX ст. центром театрального життя в Україні стали Харків та Полтава, де започатковувався укр.професійний театр. В Полтавському театрі виступала акторська трупа під керівництвом І. Котляревського (поставлені «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». Директором і режисером Харківського театру став Г.Квітка-Основ’яненко. У маєтках діяли домашні театри, де грали кріпаки. На західноукраїнських землях перші аматорські театри виникли напередодні революції 1848-1849рр.

У другій половині XIX ст. великого поширення набули аматорські театри, гуртки та групи. Аматорські вистави ставили в Києві, Харкові, Одесі, Полтаві та ін. Аматорський театр розвивався в несприятливих умовах переслідування укр.слова й культури. В Єлисаветграді М. Кропивницький створив першу на Лівобережній Україні національну професійну трупу «Товариство українських акторів» за участю талановитих акторів М. Заньковецької, М. Садовського та ін. Вони ставили сцени за п’єсами Шевченка, Квітки-Основ’яненка, Карпенка-Карого, Старицького, Кропивницького. Значних успіхів досягає професійне театральне мистецтво. !864р. у Львові почала діяти перша в Галичині укр.професійна трупа «Руська бесіда», засновник і режисер О. Бачинський. Його репертуар складався переважно з творів провідних укр.драматургів Котляревського, Шевченка, Квітки-Основ’яненка.