Тема 8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів

Необоротні активи підприємства становлять його основний капітал, представлений сукупністю основних фондів, вкладень у незавершене будівництво, нематеріальних активів і довгострокових фінансових вкладень.

Слід зазначити, що найбільшу частку в активах займають основні фонди – матеріальні цінності, які використовуються у виробничій діяльності протягом періоду, котрий перевищує 365 календарних днів із дати введення в експлуатацію, та вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зношуванням.

При вивченні цієї теми необхідно розглянути поділ основних фондів на групи згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і відповідно до податкового законодавства (Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства” зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.2002 р. №349 –VІ).

Відтворення основних фондів включає такі основні етапи: зношування основних фондів, нарахування амортизації і використання амортизаційного фонду. Під амортизацією розуміють поступове відшкодування витрат на придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів та нематеріальних активів у межах норм амортизаційних відрахувань. Останні показують у грошовій формі вартість зношення основних фондів і нематеріальних активів. Амортизаційний фонд – це сума амортизаційних відрахувань, нарахованих за певний період.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до П(С)БО 7 „Основні засоби” амортизацію основних засобів (крім інших необоротних активів) нараховують, застосовуючи такі методи: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий та податковий, а для визначення оподаткованого прибутку підприємства податковим законодавством передбачено метод нарахування амортизації основних засобів, за яким квартальна сума амортизації визначається як добуток балансової вартості груп основних засобів на початок звітного кварталу і квартальної норми амортизації, встановленої у відсотках до балансової вартості кожної групи основних засобів.

При вивченні цього питання рекомендується розглянути такі поняття, як переоцінка й індексація основних засобів, порядок проведення цих процедур.

Відновлення основних фондів на діючих підприємствах здійснюється за рахунок капітальних вкладень – витрат на створення нових, розширення, реконструкцію та модернізацію діючих основних фондів. Слід відмітити, що розрізняють просте і розширене відтворення основних засобів.

Однією з форм відтворення основних фондів є їх ремонт. Вчасність проведення ремонту діючих основних виробничих фондів запобігає передчасному їх зношенню і вибуттю, продовжує термін служби, підвищує експлуатаційні можливості й ефективність використання відремонтованих основних фондів.

Капітальні вкладення підприємств забезпечуються фінансовими ресурсами з різних джерел. Склад джерел фінансування, що спрямовуються на капітальні вкладення, залежить від рівня централізації здійснюваних капітальних вкладень, а також від того, хто є інвестором і яку форму власності він представляє.

При вивченні цієї теми необхідно розглянути показники, що характеризують стан основних засобів та ефективність їх використання:

• рівень забезпечення підприємства основними фондами;

• стан основних виробничих фондів;

• ефективність використання основних виробничих фондів.

До показників, які характеризують рівень забезпечення підприємства основними виробничими фондами, належать: питома вага основних виробничих фондів у майні підприємства; фондоозброєність і фондомісткість.

Стан основних виробничих фондів характеризується такими показниками: коефіцієнтом оновлення; коефіцієнтом вибуття; коефіцієнтом приросту; коефіцієнтом зносу; співвідношенням основних виробничих та невиробничих фондів.

Ефективність використання цих виробничих фондів визначається розрахунком таких показників: фондовіддачі; рівня рентабельності фондів; розміру прибутку на одиницю середньорічної вартості основних фондів.