Тема 9. Оцінка фінансового стану підприємства

Опрацювання цього розділу навчальної програми необхідно розпочати з визначення поняття „фінансовий стан підприємства”. Студентам слід звернути увагу на те, що фінансовий стан – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства й однією з найважливіших характеристик його діяльності. Одночасно фінансовий аналіз є часткою загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємопов’язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства мають професійний інтерес для різних категорій спеціалістів: кредиторів, інвесторів, керівництва підприємства. Зміст внутрішнього й зовнішнього аналізу фінансового стану визначається метою, відповідно до якої він проводиться, і залежить від вимог, що висувають до цієї роботи певні категорії споживачів. Вивчаючи такі питання, доречно визначити спільні характеристики та відмінності між внутрішнім і зовнішнім аналізом фінансового стану підприємства.

Традиційно оцінка фінансового стану підприємства здійснюється за даними балансу і звіту про фінансові результати за такими основними напрямами:

• характеристика майнового стану підприємства;

• характеристика джерел формування фінансових ресурсів;

• оцінка фінансової стійкості;

• оцінка ліквідності балансу;

• аналіз і оцінка показників прибутку та рентабельності.

При проведенні аналізу можуть використовуватись різні методичні прийоми: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, трендовий аналіз, аналіз коефіцієнтів, порівняльний аналіз, факторний аналіз.

Загальне уявлення про фінансовий стан підприємства дає аналіз структури вартості його майна. Основними характеристиками майнового стану виступають: валюта балансу, частини необоротних коштів у валюті балансу, частка активної частки основних засобів, коефіцієнт зношення основних засобів. Характеризуючи джерела формування фінансових ресурсів, слід розрахувати коефіцієнт фінансової незалежності підприємства і дослідити його динаміку, а також джерела формування основних фондів та обігових засобів.

Фінансова стійкість – це такий рух грошових коштів, який забезпечує постійне перевищення надходжень коштів над їх витратами, забезпечує вільне маневрування грошовими коштами і шляхом їх ефективного використання сприяє безперебійному процесу виробництва та реалізації продукції.

Зовнішнім проявом фінансової стійкості виступає і платоспроможність – здатність вчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання. Вищою формою сталості підприємства є його кредитоспроможність – наявність умов для отримання кредиту і здатність вчасно повернути взяту позику зі сплатою відповідних процентів.

До відносних показників, за допомогою яких характеризують фінансову стійкість, належать:

• частка власного капіталу в загальній сумі джерел;

• коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу;

• частка позикового капіталу в загальній сумі довгострокових пасивів, під якими розуміють власний та позиковий капітал;

• коефіцієнт забезпеченості процентів по кредитах і позиках.

У якості основних характеристик платоспроможності виступають:

• величина власних оборотних коштів;

• коефіцієнт ліквідності.

Ліквідність балансу виражається в можливості швидко мобілізувати діючі кошти (активи) для оплати у відповідні строки зобов’язань (пасивів), а також непередбачених боргів. Оцінка ліквідності здійснюється на основі використання системи коефіцієнтів: абсолютної ліквідності, проміжного та загального коефіцієнта покриття і фінансової стійкості.

Певний інтерес являє собою факторний аналіз рентабельності власних коштів підприємства та рентабельності його активів .

На рівень рентабельності власного капіталу впливають дохідність реалізованої продукції, ресурсовіддача і структура авансованого капіталу. Цей взаємозв’язок можна виразити за допомогою формули Дюпона

Р_вк = Р_п х Р х К_фз,

де Р_вк– рентабельність власного капіталу;

Р_п– рентабельність продажу;

Р – ресурсовіддача;

К_фз– коефіцієнт фінансової залежності.

На рівень рентабельності активів підприємства впливають рентабельність продажу і коефіцієнт трансформації активів. Цей зв’язок можна виразити за допомогою іншої формули Дюпона

Р_а = Р_п х К_т,

де Р_а– рентабельність активів;

К_т– коефіцієнт трансформації.

Визначення впливу показників-факторів на рівень рентабельності власного капіталу та рівень рентабельності активів проводиться з використанням різноманітних методів елімінування.