- •Опорний конспект лекцій із дисципліни
- •Для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання
- •Тема 1. Сутність і основи організації фінансів підприємств 21
- •І. Типова програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Сутність і основи організації фінансів підприємств
- •Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств
- •Тема 3. Грошові надходження підприємств
- •Тема 4. Формування і розподіл прибутку
- •Тема 5. Оподаткування підприємств
- •Тема 6. Обігові кошти та їх організація на підприємстві
- •Тема 7. Кредитування підприємств
- •Тема 8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів
- •Тема 9. Оцінка фінансового стану підприємства
- •Тема 10. Фінансове планування на підприємствах
- •Тема 11. Фінансова санація та банкрутство підприємств
- •Іі. Методичні рекомендації для засвоєння матеріалу
- •Тема 1. Основи фінансів підприємств
- •Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств
- •Тема 3. Грошові надходження підприємств
- •Тема 4. Формування і розподіл прибутку
- •Тема 5. Оподаткування підприємств
- •Тема 6. Обігові кошти та їх організація на підприємстві
- •Тема 7. Кредитування підприємств
- •Тема 8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів
- •Тема 9. Оцінка фінансового стану підприємства
- •Тема 10. Фінансове планування на підприємствах
- •Тема 11. Фінансова санація та банкрутство підприємств
- •Ііі. Опорний конспект лекцій
- •Тема 1. Сутність і основи організації фінансів підприємств План
- •1. Суть та функції фінансів підприємств
- •2. Склад і характеристика фінансових ресурсів підприємств
- •3. Організація фінансової роботи на підприємствах
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств План
- •1. Суть і форми здійснення грошових розрахунків
- •2. Характеристика форм безготівкових розрахунків
- •3. Вплив розрахунково-платіжної дисципліни на ефективність господарської діяльності підприємства
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Грошові надходження підприємств План
- •1. Характеристика та склад грошових надходжень підприємств
- •Доходи від звичайної діяльності
- •Доходи від надзвичайних подій
- •2. Доходи від операційної діяльності
- •3. Грошові надходження від інвестиційної та фінансової діяльності підприємств
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Формування і розподіл прибутку План
- •1. Суть прибутку підприємства, порядок його формування
- •2. Розподіл прибутку підприємства
- •3.Суть і планування валового прибутку підприємства
- •4.Сутність і методи обчислення показників рентабельності
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Оподаткування підприємств План
- •1. Сутність податкової системи України
- •2. Сутність, функції та джерела плати податків
- •3. Поняття, що застосовуються в оподаткуванні
- •4. Види податків, що діють в Україні
- •Тема 6. Оборотні кошти та їх організація на підприємстві План
- •1.Суть, склад і структура обігових коштів підприємства
- •2. Організація обігових коштів та джерела їх формування
- •3. Методи обґрунтування потреби підприємства в обігових коштах
- •Нормування обігових коштів для створення виробничих запасів
- •Нормування обігових коштів у незавершеному виробництві
- •Нормування обігових коштів у витратах майбутніх періодів
- •Нормування обігових коштів для створення запасів готової продукції
- •4. Показники ефективності використання обігових коштів підприємства
- •Ліквідності та ризиком вкладення
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7. Кредитування підприємств План
- •1. Необхідність і суть кредитування підприємств
- •2. Банківське кредитування підприємств
- •3. Порядок отримання банківського кредиту
- •4. Види небанківського кредитування підприємств
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів План
- •1. Сутність основних засобів
- •2. Знос та амортизація основних засобів
- •3. Капітальні вкладення , їх види та форми здійснення
- •4. Показники стану та ефективності використання основних засобів
- •Використання основних засобів
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9. Оцінка фінансового стану підприємства План
- •1. Необхідність і сутність фінансовго аналізу
- •2. Інформаційне забезпечення оцінки фінансовго стану підприємства
- •Призначення основних компонентів фінансової звітності
- •3. Показники оцінки фінансового стану підприємства
- •Структури грошових потоків Питання для самоперевірки
- •Тема 10. Фінансове планування на підприємствах План
- •1. Поняття фінансвої стратегії підприємства
- •2. Зміст, завдання та методи фінансового планування
- •3. Зміст перспективного, поточного та оперативного фінансового плану підприємства
- •Характеристика підсистем фінансового планування
- •4. Бюджетування в системі оперативного фінансовго планування
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 11. Фінансова санація та банкрутство підприємств План
- •1. Економічна сутність санації підприємств
- •2. Планування та фінансування санації підприємства
- •Документи бухгалтерської звітності:
- •Дані про оперативний стан підприємства:
- •3. Банкрутство підприємств
- •Питання для самоперевірки
- •Vі. Термінологічний словник
- •V. Рекомендована література
2. Розподіл прибутку підприємства
Об’єктом розподілу є балансовий прибуток підприємства. Під його розподілом розуміють направлення прибутку в бюджет і використання на підприємстві та за його межами. Законодавчо розподіл прибутку регулюється в тій його частині, яка надходить до бюджетів різних рівнів у вигляді податків й інших обов’язкових платежів. Визначення напрямів витрачання прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, структури статей його використання знаходиться в компетенції підприємства.
Принципи розподілу прибутку можна сформувати наступним чином:
прибуток, отриманий підприємством у результаті здійснення виробничо-господарської та фінансової діяльності, розподіляється між державою і підприємством як господарюючим суб’єктом;
прибуток для держави надходить у відповідні бюджети у вигляді податків, обов’язкових платежів, ставки яких не можуть бути довільно змінені. Склад і ставки податків, порядок їх нарахування та внесення до бюджетів установлюються законодавчо;
величина прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, не повинна знижувати його зацікавленості в зростанні обсягів виробництва та поліпшення результатів виробничо-господарської і фінансової діяльності;
прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства в першу чергу направляється на заощадження, забезпечення його подальшого розвитку і тільки в іншій частині – на потреби споживання.
На підприємстві розподілу підлягає чистий прибуток, тобто прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов’язкових платежів.
Розподіл чистого прибутку – один із напрямів внурішньофірмового планування, значення якого в ринкових умовах зростає. Порядок розподілу і використання чистого прибутку на підприємстві фіксується в статуті підприємства.
При прийнятті рішень про розподіл чистого прибутку підприємство повинно знайти оптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, матеріального заохочення працівників та інші цілі. Схема розподіл чистого прибутку представлена на рисунку 4.3.
Фонди накопичення
Фонди виплати
дивідендів
Фонди
споживання
Резервний фонд
Фонд розвитку
виробництва
Фонд
соціальної
сфери
Фонд матеріального
заохочення
Рис. 4.3. Схема розподілу чистого прибутку
Суму прибутку підприємства, що залишається після його розподілу, називають нерозподіленим прибутком. Нерозподілений прибуток обліковують на окремому бухгалтерському рахунку і його суму записують у бухгалтерському балансі.
3.Суть і планування валового прибутку підприємства
Прибуток від основної діяльності підприємства (валовий прибуток) формується в результаті продажу продукції, реалізації виконаних робіт чи наданих послуг. Його сума залежить від двох основних факторів: обсягу продажу (чистого доходу) та собівартості реалізованої продукції, робіт або послуг.
Собівартість продукції, робіт, послуг — це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво (виконання). Склад і порядок калькулювання витрат, які включають до собівартості продукції (робіт, послуг), регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати» і Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг), затвердженими наказом № 47 Державного комітету промислової політики України від 2 лютого 2001 року.
До виробничої собівартості продукції включають прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати (змінні), загальновиробничі витрати та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Детальний перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюється підприємством самостійно.
До прямих матеріальних витрат належить вартість сировини та основних матеріалів, купованих напівфабрикатів і комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Оцінку прямих матеріальних витрат здійснюють одним із таких методів:
ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
середньозваженої собівартості;
собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО);
собівартості останніх за часом надходжень запасів (ЛІФО);
нормативних затрат;
ціни продажу.
До складу прямих витрат на оплату праці включають заробітну платню та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
До складу інших прямих витрат належать усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи з прямої заробітної плати, плата за оренду земельних і майнових паїв, втрати від браку, що відповідають вартості остаточно забракованої продукції, та витрати на виправлення браку з конкретної продукції.
До складу загальновиробничих витрат уключають витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами і дільницями, витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів тощо), амортизація основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого призначення, витрати на утримання, експлуатацію й ремонт, страхування та операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення, витрати на вдосконалення технології та організації виробництва, витрати на опалення, освітлення, водопостачання й інше утримання виробничих приміщень, витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу, технологічний контроль за виробничими процесами та якістю продукції тощо), витрати на охорону праці, техніку безпеки, охорону навколишнього природного середовища, інші витрати (на внутрішньозаводське переміщення вантажів, нестачі і втрати від псування цінностей, оплата простоїв) тощо.
Загальна сума прямих витрат і розподілених загальновиробничих витрат підприємства за звітний період характеризує собівартість його валової продукції.
Собівартість товарної (готової) продукції розраховують шляхом коригування собівартості валової продукції підприємства у звітному періоді на зміну залишків незавершеного виробництва на початок і кінець звітного періоду.
Собівартість реалізованої продукції обчислюють як алгебраїчну суму собівартості товарної продукції та зміни залишків готової продукції на складах підприємства на початок і кінець звітного періоду.
У фінансовій звітності подають інформацію про склад витрат підприємства за економічними елементами.
Економічний елемент – це сукупність економічно однорідних видів витрат. Виділяють такі економічні елементи витрат: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.
Прибуток від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг є основним джерелом формування власних фінансових ресурсів підприємства. Тому важливо правильно обґрунтувати його величину на плановий період.
На підприємствах виробничої сфери застосовують три основні методи обчислення планового прибутку від реалізації продукції:
метод прямого розрахунку;
метод розрахунку прибутку за показником витрат на 1 гривню продукції;
економічний (аналітичний) метод.
Згідно з методом прямого розрахунку планову суму прибутку обчислюють за окремими видами продукції, що виробляються і реалізуються. Для розрахунку потрібні такі вихідні дані:
плановий обсяг реалізації продукції за асортиментом виробів;
планова собівартість одиниці кожного асортименту продукції;
планова ціна одиниці реалізованої продукції (ціна виробника) за її асортиментом.
Метод визначення прибутку за показником витрат на одну гривню продукції – це укрупнений метод, який використовується для розрахунку прибутку від випуску і реалізації продукції загалом по підприємству.
Розрахунок планової суми прибутку здійснюється на основі таких даних:
собівартість одиниці продукції, реалізованої в базовому періоді;
очікуваний загальний обсяг реалізації продукції у плановому періоді;
очікувана зміна витрат на одиницю продукції, передбаченої для реалізації у плановому періоді порівняно з витратами базового періоду.
Економічний (аналітичний) метод дає змогу визначити не тільки загальну суму прибутку, а й вплив на неї зміни окремих чинників: обсягу виробництва (реалізації) продукції; собівартості продукції; рівня цін і рентабельності продукції; асортименту та якості продукції.
Розрахунок прибутку цим методом здійснюється окремо за порівнянною продукцією (та, що вироблялась у попередньому періоді) і непорівнянною (в попередньому періоді на підприємстві не вироблялась).
Розрахунок планового прибутку за порівнянною продукцією здійснюється в такій послідовності:
визначається базовий рівень втрат і прибуток на одиницю продукції в базовому періоді;
обчислюється собівартість продукції та прибуток планового періоду за рівнем рентабельності базового періоду;
розраховується відсоток і сума зниження собівартості продукції та приріст прибутку від зменшення витрат на одиницю продукції, передбаченої для реалізації у плановому періоді порівняно з базовим періодом;
оцінюється вплив окремих чинників на загальну зміну прибутку підприємства в плановому періоді порівняно з базовим періодом.
Прибуток від реалізації непорівнянної продукції розраховують за наявності необхідних даних методом прямого розрахунку або шляхом використання показника середньої рентабельності продукції загалом по підприємству.
Із розглянутих методів обчислення прибутку метод прямого розрахунку практично може бути використаний на підприємствах різних сфер і видів економічної діяльності. Щодо аналітичного методу розрахунку і методу з використанням показника витрат на одну гривню продукції, то методологія й окремі положення можуть бути застосовані у виробничій сфері та на підприємствах сфери послуг.