3. Банкрутство підприємств

Банкрутство підприємств – це наслідок глибокої фінансової кризи. Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини. На практиці з кризою ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або брак у фірми потенціалу для успішного функціонування .

Головне завдання провадження справи про банкрутство підприємства полягає в якомога повнішому задоволенні вимог кредиторів, що досягається через застосування певного типу процедури: ліквідації підприємства; реорганізаційні та санації; мирової угоди (рис. 11.3.).

До ліквідаційних процедур відносять примусову ліквідацію підприємства-боржника за ухвалою господарського суду та добровільну ліквідацію підприємства підприємство контролем кредиторів.

До реорганізаційних процедур належить фінансове оздоровлення підприємства на основі переведення боргу на санатор в обмін на повну або часткову зміну власника.

Вдало реалізувавши план санації, можна погасити претензії кредиторів за рахунок грошових надходжень від фінансово-господарської діяльності боржника.

Порушення справи про бункрутство

Виявлення кредиторів та санаторів, прийняття рішення про банкрутство чи санацію боржника

Ліквідація

Санація через реорганізацію

Фінансова санація

Задоволення претензій кредиторів у результаті продажу майна банкрута

Задоволення претензій кредиторів за рахунок коштів правонаступника боржника

Задоволення претензій кредиторів за рахунок фінансово-господарської діяльності боржника

Рис. 11. 3. Альтернативні варіанти розвитку справи про банкрутство

Мирова угода укладається між боржником і кредиторами на будь-якому етапі провадження справи про банкрутство, якщо сторони дійшли компромісу щодо умов відстрочення сплати заборгованості.

В умовах ринкової економіки банкрутство підприємств є звичайним явищем. Причини банкрутства різнобічні . Вони можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми.

До зовнішніх причин можна віднести: скорочення попиту на продукцію підприємства і спад цін на неї; зростання цін на сировину, матеріали й енергоресурси; економічна криза та інфляція в країні.

До внутрішніх причин банкрутства можна віднести: недостатньо кваліфіковане керівництво підприємством; його нездатність вчасно і правильно реагувати на зміни в економіці; прорахунки у виробничо-технічній політиці; помилки у виборі стратегії розвитку підприємства; невміння організувати колектив на виконання поставлених завдань.

Банкрутство може бути реальним, фіктивним і навмисним. Навмисне банкрутство виявляється в тому, що керівник або власник у чиїхось або особистих інтересах навмисно робить підприємство неплатоспроможним. Фіктивне банкрутство – це фальшиве оголошення про неспроможність підприємства з метою отримання від кредиторів відстрочки платежів (боргів) чи їх зниження.

Етапи провадження справи про банкрутство показано на рисунку 11.4.

Подання заяви щодо порушення справи про банкрутство боржника:

• кредиторами (у тому числі органами податкової служби, КРУ, працівниками підприємства);

• подання об’єднаної заяви кредиторів;

• боржником

Ухвала про порушення справи про банкрутство:

• призначення розпорядника майна;

• призначення дати проведення підготовчого засідання;

• уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів

Підготовче засідання господарського суду:

• оцінка відгуку боржника на позов;

• проведення експертизи фінансового стану боржника;

• з’ясування ознак неплатоспроможності боржника;

• вимога до заявника подати до офіційних друкованих органів оголошення щодо порушення справи про банкрутство;

• призначення дати складання розпорядником майна реєстру вимог кредиторів; дати попереднього засідання суду, дати скликання перших загальних зборів кредиторів; дати засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи про визнання його банкрутом

Попереднє засідання господарського суду:

• розгляд реєстру вимог кредиторів та вимог, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені до реєстру;

• визначення розміру визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів та затвердження реєстру;

• призначення дати проведення зборів кредиторів

Проведення зборів кредиторів та утворення комітету кредиторів:

• звернення до господарського суду з клопотанням про:

- відкриття процедури санації;

- укладання мирової угоди;

- визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури

Підсумкове засідання господарського суду:

• ухвала про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією, або ухвала про укладання мирової угоди, або постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури

Рис. 11.4. Етапи провадження справи про банкрутство