Іі. Методичні рекомендації для засвоєння матеріалу

Тема 1. Основи фінансів підприємств

Вивчення даної теми необхідно розпочати зі з’ясування сутності і функцій фінансів підприємств. При цьому слід звернути увагу на те, що на підприємствах відбуваються основні господарські процеси, які формують фундамент економічної структури суспільства. Тому фінансові відносини у матеріальному виробництві впливають на всю систему взаємозв’язків у суспільстві. Завдяки фінансам підприємств здійснюється як процес виробництва на самому підприємстві, так і створюються бюджетні й позабюджетні фонди, проводяться різні види страхувань. Сутність фінансів підприємств проявляється в тому, що вони пов’язані з формуванням та розподілом грошових доходів і накопичень та їх використанням для виконання зобов’язань перед фінансовою й банківською системою, фінансуванням витрат щодо розширеного відтворення виробництва, соціального обслуговування і матеріального стимулювання працівників та засновників господарюючих суб’єктів.

Вивчаючи функції фінансів, слід усвідомити, що вони є похідними від сутності, котру вони виражають, і показують, яким чином реалізується суспільне призначення даної економічної категорії. Питання щодо кількості й змісту функцій фінансів підприємств є дискусійним. Учені-економісти визначають поряд із розподільною та контрольною функціями фінансів підприємств і такі, як забезпечення підприємства грошовими коштами, підтримання заданої структури капіталу, раціональне використання фінансових ресурсів тощо.

Для фінансового забезпечення функціонування підприємства та досягнення ним поставлених цілей на рівні господарюючих суб’єктів створюється спеціальна організаційна підсистема. Її структура і чисельність залежать від організаційно-правової форми підприємства, характеру господарської діяльності, обсягів виробництва та кількості працівників. На невеликих підприємствах фінансову роботу виконує сектор у складі бухгалтерії, на великих – фінансовий відділ, структура якого відповідає змісту фінансової роботи, а саме:

• фінансове прогнозування і планування;

• аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

• оперативна фінансово-економічна робота.

При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на основні завдання фінансової діяльності підприємств в умовах ринкових перетворень, зокрема такі, як фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності, пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності й платоспроможності; виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, іншими господарюючими суб’єктами; мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробництва і соціальних програм, збільшення власного капіталу; контроль за ефективним цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Реалізація завдань фінансової стратегії й тактики підприємства здійснюється через фінансовий механізм як сукупність методів і форм, інструментів та важелів впливу на економічний і соціальний розвиток господарюючого суб’єкта. Основним методом господарювання підприємства в умовах ринкової економіки є комерційний розрахунок, який полягає в зіставленні в грошовій формі витрат та результатів діяльності.

Головним об’єктом дослідження фінансиста є фінансові ресурси. Їх формування здійснюється за рахунок власних і прирівняних до них коштів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку й надходження коштів від фінансово-банківської системи в порядку перерозподілу.

В організаційній та управлінській роботі підприємства особливе місце займає фінансова діяльність. Від неї багато в чому залежить вчасність і повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов’язань перед державою й іншими суб’єктами господарювання.

Необхідно розглянути основні завдання фінансової діяльності підприємства, а саме: фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності; пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності; виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктами господарювання, бюджетом, банками; мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробництва і соціальних програм, збільшення власного капіталу; контроль за ефективним цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.