Можливості практичного застосування знань із теми
Ті, хто збирається займатись бізнесом, одержали додаткову інформацію про зовнішньоекономічну складову підприємницької діяльності.
Розуміння ролі та особливостей функціонування міжнародних організацій робить нас більш цивілізованими, наближає до іншого світу.
Контрольні запитання та завдання
1. Для систематизації уявлень про міжнародні валютно-фінансові організації заповніть таку таблицю:
2. Яке значення для України має участь у міжнародних фінансово-кредитних організаціях? Сформулюйте найважливіші переваги цієї участі.
3. Існує погляд, що фінансова, організаційна та інші види допомоги Україні, які вона може отримати від розвинутих країн через розглянуті міжнародні фінансово-кредитні установи, загрожує її незалежності. Назвіть аргументи “за” та “проти” такого погляду.
4. Які економічні вигоди матиме Україна від поглиблення її співробітництва з міжнародними фінансово кредитними організаціями? Розкрийте сутність нових підходів до цього співробітництва.
Тема 5.4. Форми міжнародного підприємництва та науково-технічного співробітництва
Закономірністю розвитку світової економіки є нарощування економічних взаємозв’язків між її учасниками, переміщення зовнішньоекономічних зв’язків зі сфери обміну усферу безпосереднього виробництва. На певному історичному етапі з’являється спільнепідприємництво(П7), що знаменує собою якісно нову смугу розвитку економічних відносин у світовому господарстві і, водночас, свідчить про зміцнення матеріальних передумов міжнародних економічних відносин.
Після вивчення теми ви дізнаєтеся:
чому необхідне міжнародне підприємництво;
що таке спільне підприємство;
яку роль відіграють вільні економічні зони у функціонуванні національних економік;
які здобутки та проблеми має Україна у міжнародному підприємництві;
в яких формах здійснюється міжнародне науково-технічне співробітництво;
у чому необхідність та які особливості інтеграції економіки України у світову економіку.
Суть міжнародного підприємництва. Як відомо, національне підприємництво є економічною діяльністю, спрямованою на одержання прибутку в межах національної економіки. Суб’єктами такого підприємництва виступають фізичні та юридичні особи даної країни.
Міжнародне підприємництво передбачає існування певних передумов, що зображені на схемі:
Схема 73
Пояснення до схеми:
З поглибленням міжнародного поділу праці та створенням світового ринку інтернаціоналізується і національне підприємництво. У ньому починають брати участь всі підприємці, так чи інакше причетні до міжнародної торгівлі. Адже формування експорту та імпорту сприяє забезпеченню національних підприємств необхідними ресурсами, спонукає їх до удосконалення виробництва, підвищення його технічного рівня тощо.
Розвиток міжнародного кредиту гарантує залучення у місцеве виробництво іноземних інвестицій, поширення науково-технічного співробітництва між країнами.
Транснаціональні компанії (ТНК), що діють на теренах різних країн, сприяють вивозу капіталу та технологій із індустріально розвинутих країн у менш розвинуті. Ці процеси набули поширення у XX ст. і продовжуються у ХХІ ст.
Перелічені у схемі чинники роблять національне підприємництво міжнародним потенціально. Вони лише створюють фінансово-ресурсну базу перетворення національного підприємництва на міжнародне.
Власне міжнародне підприємництво є таким, у якому безпосередньо беруть участь економічні суб’єкти інших країн. Зрозуміло, що така участь передбачає значні зміни економічних і правових механізмів підприємництва. Хоча його основна мета (одержання прибутку) залишається незмінною, проте тепер воно об’єднує цілі і завдання підприємців кількох країн.
Варто підкреслити, що на механізм міжнародного підприємництва вирішальний вплив здійснює та країна, на території якої воно відбувається.
Рисами міжнародного підприємництва є:
1) участь у ньому економічних суб’єктів кількох країн;
2) спільне ведення цими суб’єктами підприємницької діяльності, спільне формування ресурсів і участь у розподілі та привласненні доходів;
3) відображення в економіко-правовому режимі такого підприємництва інтересів усіх його учасників і одержання ними пільг у підприємницькій діяльності.