- •Шановні читачі!
- •Від авторів професор Ірина Радіонова
- •Етапи економічного дослідження
- •Зв’язки економічної науки з іншими
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 1.2 Потреби споживача й закономірності його економічної поведінки
- •Структура споживчих благ
- •Залежність споживацької оцінки від кількості речей
- •Залежність оцінки споживачем додаткового яблука від їхньої кількості
- •Залежність оцінки споживачем певної суми яблук від їхньої кількості
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Тема 1.3 Виробництво та його фактори: земля, праця, капітал, здатність до підприємництва
- •Дві сторони суспільного виробництва
- •Основні елементи процесу виробництва
- •Організаційні форми виробництва
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 1.4 Обмеженість виробничих ресурсів і проблема вибору. Закономірності економічної поведінки виробника
- •Альтернативні варіанти виробництва при повній зайнятості ресурсів
- •Крива виробничих можливостей
- •Зміщення кривої виробничих можливостей
- •Динаміка витрат під впливом граничної продуктивності факторів
- •Залежність рівня витрат від обсягів виробництва
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 1.5 Моделі ринкової, планової та змішаної економіки
- •Кругообіг ресурсів, продуктів, доходів у ринковій економіці
- •Кругообіг ресурсів, продуктів, доходів у плановій (командній) економіці
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ II фундаментальні поняття ринкової економіки та ринкова інфраструктура
- •Тема 2.1 Основні проблеми економіки та їх ринкове розв’язання
- •Поведінка виробника за умов досконалої конкуренції
- •Чистої монополії
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання і завдання
- •Фундаментальні питання економіки
- •Засоби ринкового їх розв’язання
- •Тема 2.2 Попит, пропозиція, ринкова ціна
- •Крива індивідуального попиту на цукор
- •Крива індивідуальної пропозиції цукру
- •Вплив інших факторів (крім ціни нашого товару) на попит
- •Вплив інших факторів (крім ціни нашого товару) на пропозицію
- •Ринкова пропозиція і попит на цукор (умовні дані)
- •Ціна ринкової рівноваги
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 2.3 Гроші: їх функції та види
- •Грошова маса
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 2.4 Різні види ринків та особливості формування цін
- •Структура національного ринку
- •Канали розподілу товарів на споживчому ринку і ринку засобів виробництва
- •Попит на землю, пропозиція землі, рента
- •Види кредиту
- •Попит, пропозиція грошей, норма процента
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 2.5 Ринкові установи: біржі, банки та інші фінансово-кредитні посередники
- •Структура ринку та ринкові установи
- •Баланс активів і пасивів комерційного банку
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 2.6 Доходи у ринковій економіці
- •Формування ренти
- •Диференціація заробітної плати
- •Диференціація процентних ставок
- •Диференціація прибутку
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ III підприємство та підприємництво
- •Тема 3.1 Функції підприємства та роль підприємця
- •Підприємство, галузь, економіка
- •Види підприємницької діяльності
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 3.2 Підприємницький дохід
- •Співвідношення бухгалтерського та економічного прибутку
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 3.3 Підприємство і власність Організаційні форми приватних підприємств
- •Розподіл зайнятих на підприємствах різних розмірів (у % до всіх зайнятих в економіці)
- •Види підприємств за різними критеріями
- •Структура неприбуткових (некомерційних) підприємств
- •Види сільськогосподарських підприємств в економіці сша
- •Тема 3.4 Менеджмент у підприємницькій діяльності
- •Сутність і складові управлінської діяльності
- •Приблизна схема бізнес-плану фірми
- •Лінійна організаційна структура
- •Функціональна структура управління
- •Процес прийняття управлінського рішення
- •Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Тема 3.5 Маркетинг у підприємницькій діяльності
- •Товари споживчого ринку
- •1) Види продукції 2) Види продукції 3) Види продукції
- •Утворення цільового ринку
- •Модель поведінки покупця
- •Процес прийняття рішення про покупку
- •Життєвий цикл товарів
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Розділ IV національна економіка як ціле
- •Тема 4.1 Деякі прояви макроекономічної цілісності
- •Відповідність сукупних доходів і сукупних витрат
- •Структура та перетворення сукупних доходів на сукупні витрати
- •Відповідність сукупних доходів, витрат, попиту та пропозиції
- •Сукупний попит і сукупна пропозиція
- •Чому виникають цикли і як довго вони тривають?
- •Скільки триває цикл?
- •Як пояснюють циклічні коливання?
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Процентна зміна реального ввп (у % до попереднього року)
- •Тема 4.2 Як забезпечується макроекономічна рівновага: три погляди
- •Як уявляють державне регулювання представники кейнсіанського напряму?
- •Кейнсіанське уявлення про фактори сукупних витрат і засоби державного регулювання
- •Які заходи державного втручання і чому допускають неокласики?
- •Неокласичні уявлення про причини та засоби державного регулювання економіки
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.3 Валовий внутрішній продукт та інші макроекономічні показники
- •Два підходи до визначення ввп
- •Ввп за галузями створення
- •Ввп за доходами
- •Ввп за витратами
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.4 Безробіття як наслідок порушення макрорівноваги
- •Чому існує безробіття?
- •Попит і пропозиція на ринку праці
- •Графік 17
- •Графік 18
- •Види безробіття
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.5 Інфляція як макроекономічне явище
- •Антиінфляційні заходи у постсоціалістичних країнах
- •Відсоток річної зміни споживчих цін
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.6 Податково-бюджетна політика Проблема дефіциту державного бюджету та державного боргу
- •Графік 21
- •Яку роль у регулюванні економіки відіграє державний бюджет?
- •Федеральний бюджет Канади (1990/1991 фінансовий рік)
- •Бюджет провінцій і територій Канади (1990/1991 фінансовий рік)
- •Місцеві бюджети Канади (1989 р.)
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.7 Як держава регулює грошовий обіг
- •Попит і пропозиція грошей
- •Банківська система Англії
- •Банківська система сша — Федеральна резервна система
- •Банківська система Німеччини
- •Сутність кейнсіанського підходу
- •Логіка політики “дешевих” грошей
- •Політика “дорогих” грошей
- •Сутність монетаристського підходу
- •Логіка монетаристської грошової політики
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ V світова економіка
- •Тема 5.1.
- •Світова торгівля
- •Торговельний баланс країни
- •Державне регулювання міжнародної торгівлі
- •Експорт та імпорт України у 1997 та 2000 роках
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 5.2. Міжнародна валютна система Міжнародні гроші
- •Платіжний баланс
- •Елементи міжнародної валютної системи
- •Принципи функціонування системи золотовалютного стандарту
- •Основні положення Ямайської валютної системи
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 5.3. Міжнародні валютно-фінансові організації
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 5.4. Форми міжнародного підприємництва та науково-технічного співробітництва
- •Чому країни вдаються до міжнародного підприємництва?
- •Форми міжнародного підприємництва
- •Підприємства з іноземними інвестиціями
- •Що собою являє ве3?
- •Які шляхи доцільно використати Україні для її інтеграції у світову економіку?
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Глосарій
- •Тема 1.1 Що і для чого вивчає економічна наука, її місце серед інших наук ..... 6
Експорт та імпорт України у 1997 та 2000 роках
Пояснення до таблиці:
У 2000 році в порівнянні з 1997 відбулась суттєва зміна: баланс товарів та послуг став позитивним. Це означає, що надходження від експорту перевищили витрати на імпорт.
Основною статтею українського експорту є чорні та кольорові метали, причому, надходження за цією статтею продовжували зростати: з 29,6% до 33,6%. Основною статтею імпорту залишається імпорт енергоносіїв – нафти, газу тощо. За аналізований період намітились деякі позитивні зрушення, пов’язані із зменшенням частки продукції паливно-енергетичного комплексу у структурі імпорту: з 37,8% до 35,8%. Загалом, переважання у експорті сировинних товарів, а у імпорті – енергоносіїв засвідчує невисокий рівень розвитку української економіки та низьку конкурентноздатність кінцевої продукції на міжнародних ринках.
Україна більше надає послуг, ніж імпортує їх. Це головним чином послуги транспортування і транзиту по території, пов’язані з вигідним територіальним розміщенням.
На жаль, в українській економіці протягом 90-х років позитивні зрушення у структурі експорту та імпорту практично відсутні. Для підвищення у структурі експорту готової продукції — машин та обладнання, товарів народного споживання, продукції сільського господарства — принаймні, необхідне впровадження сучасних технологій виробництва, які б забезпечували вищу якість і нижчі витрати, активне просування вітчизняних товарів на міжнародних ринках.
Слід зазначити, що дефіцит торговельного балансу не тільки виникає під час кризи у країнах із слабо розвинутою економікою, як це має місце в Україні, а й спостерігається протягом певного часу в розвинутих країнах. Наприклад, у США дефіцит у торгівлі товарами зріс з 25 млрд. дол. у 1980 р. до 160 млрд. дол. у 1987 р.
Погано це чи добре, коли виникає зовнішньоторговельний дефіцит? З одного боку, це небажане явище, оскільки виявляє недостатню конкурентоспроможність товарів країни на світовому ринку. З другого — для споживачів торговельний дефіцит не є несприятливим явищем, адже в країні з’являється більше імпортних товарів, часто кращої якості і дешевших.
Коли дефіцит торговельного балансу стає небажаним, держава вдається до певних протидіючих заходів: підвищення тарифів, імпортних квот, ліцензій.
Тариф (мито) — це плата в державну казну, що береться на кордоні з власника товару іноземного виробництва, який ввозиться в країну для продажу. Іншими словами, мито є податком на імпортні товари. Воно може використовуватись як джерело доходу державного бюджету і як засіб захисту виробників від іноземних конкурентів. Коли мито використовується тільки як джерело надходження коштів у бюджет держави, то його ставка невелика і воно називаєтьсяфіскальним (від англійського fiscal — стягнення). Зокрема, європейські держави, що зацікавлені в постачанні кави та цитрусових, встановлюють на ці товари помірне мито.Протекціоністське мито має на меті створення несприятливих умов для іноземних конкурентів стосовно місцевих фірм. Сплативши мито, власник імпортного товару змушений підвищити ціну на нього. В результаті товар стає дорожчим і втрачає відносну перевагу, яка забезпечувала йому вищу конкурентоспроможність. Іноді мито досягає розмірів, що позбавляють іноземні товари шансів на успішний продаж. Так, улітку 1992 р. Міністерство торгівлі США встановило на уранову руду з країн СНД величезний митний збір — 115,82%.
Для захисту внутрішнього ринку і національних виробників уряди застосовують також імпортні товарні квоти. За допомогою імпортних квот визначаються максимальні обсяги товарів, які імпортуються у певний період. Часто імпортні квоти є ефективнішим засобом стримування іноземних товарів, ніж митні тарифи. Наприклад, у США поряд з митом діють імпортні квоти на перелік товарів, серед яких: м’ясо-молочні продукти, тютюн, фруктові соки, мотоцикли, побутова електроніка тощо.
Ліцензування, або нетарифний бар’єр, — це видача державними органами дозволу (ліцензії) на ввезення і вивезення певних товарів. Країна може встановлювати завищені стандарти якості продукції, а іноді чинити бюрократичні перешкоди. Обмежуючи видачу ліцензій, можна обмежувати імпорт. Саме так чинила певний час Великобританія, забороняючи імпорт вугілля. Враховуючи гостру дефіцитність українського ринку, наша держава застосовувала систему квот і ліцензій, які були спрямовані на експорт продукції.
Новою формою торговельних бар’єрів є добровільні експортні обмеження. У цьому випадку іноземні фірми добровільно обмежують обсяги свого експорту в певні країни з надією уникнути занадто жорстких торговельних бар’єрів. Домовленість про обмеження досягається під час укладання торговельних угод і відповідно оформлюється. Наприклад, японські автомобілебудівники під загрозою введення Сполученими Штатами Америки вищих тарифів або нижчих імпортних квот погодилися на введення добровільних обмежень на свій експорт.
Якщо окрема країна в своїй зовнішньоторговельній політиці застосовує торговельні бар’єри, то такі заходи називають протекціоністськими.
Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на захист вітчизняних виробників товарів від конкуренції з боку іноземних фірм. Ця назва походить від англійського рrоtесі — захист, прикриття, її суттю є створення для вітчизняних торговців і підприємців особливих пільгових умов порівняно з іноземцями, її наслідком стає одержання державною казною додаткових грошових надходжень від митних та інших зборів.
Протекціонізм має не лише позитивні, а й негативні наслідки. Він може, зокрема, призвести до підвищення цін на продукти, принаймні, двома способами. По-перше, ціна імпорту зростає за рахунок тарифів. По-друге, ціни на вітчизняні товари можуть піднятися у зв’язку з послабленням конкуренції з боку іноземних товарів. Дослідження показують, що витрати, які лягають на споживачів обкладених митом товарів, великі. Так, одне із досліджень у США засвідчило, що загальні щорічні втрати споживачів від протекціоністських заходів становлять до 82 млрд. дол. Часто вважають, що захисні митні збори необхідні для того, щоб дати можливість утвердитися новим галузям вітчизняної промисловості, які не можуть конкурувати з іноземними фірмами. Цей аргумент справедливий в основному для країн, які розвиваються, але він є досить сумнівним як загальний принцип. Існують кращі способи, ніж мито: прямі субсидії держави, пільгове оподаткування.
Досвід країн, що розвиваються, засвідчує: у тих країнах, які активно використовували торговельні бар’єри для захисту своїх національних економік, зростання було повільнішим, ніж у тих країнах, які проводили відкриту економічну політику.
Крайнім проявом протекціонізму є “торговельні війни”. “Торговельна війна”— це прийняття урядами країн жорстких заходів для обмеження доступу на їхні внутрішні ринки. Досвід “торговельних воєн” переконав, що програють обидві сторони, тому доводити до такого стану зовнішньоторговельну політику дуже небезпечно.
Коротка історична довідка
В історії міжнародних відносин можна знайти різні приклади “торговельних воєн”. Зокрема, у середині 50-х років виникла “годинникова війна” між Швейцарією та США. Американські виробники годинників домагалися від уряду 50% підвищення мита на імпортні годинники.
На початку 70-х років відбувалась “текстильна війна” між Японією та США на ґрунті намагання останньою країною здійснити квотування імпорту текстилю.
У 1976 — 1977 рр. уперше розпочалася колективна “торговельна війна” країн Європейського співтовариства, США, Австралії, Канади. Об’єктом суперечностей стали ринки 20 товарів, серед яких були сталь, скло, папір, шовк, автомобілі, кондиціонери, радіоприймачі тощо. Перелічені країни звинувачували Японію у демпінгових (штучно занижених) цінах.
Протилежним підходом до регулювання торгівлі є система лібералізму, або вільної торгівлі. Лібералізм — це зовнішньоекономічна політика, за якої митні органи виконують тільки реєстраційні функції, не збирають імпортного та експортного мита, не визначають ніяких кількісних або інших обмежень. Таку політику проводять країни з високою ефективністю національного господарства, наприклад, Канада.
Значну роль відіграє лібералізація торгівлі для країн, що розвиваються. Світовим банком було зроблено масштабне дослідження програм лібералізації, здійснюваних у 19 країнах протягом різних етапів реформ з кінця Другої світової війни до 1984 р. Висновок із дослідження зроблено такий: програми реформ, за якими суттєво обмежили дію імпортних квот та тарифів, закінчувались більш успішно.
Важливим фактором лібералізації торгівлі є угода, яку в 1947 р. підписали 23 країни. Вона дістала назву ГАТТ ґрунтується на таких принципах: 1) рівний, недискримінаційний режим для всіх країн-учасниць; 2) зниження митних зборів за допомогою проведення багатосторонніх переговорів; 3) усунення імпортних квот.
У даний час ГАТТ (сучасна назва ГАТТ — СОТ) підписали 135 країн світу. Зокрема, завдяки цій угоді імпортне мито на промислові товари в індустріально розвинутих країнах наприкінці 80-х років у середньому становило 5% від мита періоду 30-х років.
Підсумки теми
Світове господарство — це сукупність національних економік, які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов’язані між собою системою міжнародних економічних відносин. Міжнародний поділ праці передбачає насамперед розвиток країнами тих галузей, в яких вони мають відносні переваги (вищу продуктивність праці, нижчі витрати виробництва).
Міжнародний поділ праці зумовлено: по-перше, економічними, природними, людськими, капітальними ресурсами, які нерівномірно розподілені між окремими країнами; по-друге, досягнутим кожною країною рівнем науки, техніки, технології.
Новим явищем у міжнародних відносинах кінця ХХ століття стала глобалізація – суттєве зростання взаємозалежності країн під впливом зростання міжнародної торгівлі товарами та послугами, міжнародних фінансових потоків. Внаслідок цих змін втрачається автономність національних економік. Хоча ті з них, які включені в інтеграційні процеси, можуть отримувати переваги у вигляді використання сучасних технологій, вищих темпів економічного розвитку та зростання середнього рівня добробуту населення.
На міжнародному ринку країни торгують за світовими цінами. Світові ціни мають ту особливість, що визначаються головними продавцями і покупцями певних видів продукції в ході здійснення великих і регулярних угод у центрах світової торгівлі: на біржах, аукціонах, торгах.
Торговельний баланс країни — це співвідношення надходжень від експорту та платежів за імпорт. Якщо країна вивозить товарів більше, ніж ввозить, то вона має активне сальдо торговельного балансу, якщо вивозить відносно менше, то вона має від’ємне, або дефіцитне, сальдо.
Торговельні бар’єри діють у формі мита, квот, нетарифних бар’єрів, добровільних обмежень. Митні збори ведуть до підвищення цін і зниження обсягів продажу товарів, на які це мито поширюється. Однак певні місцеві виробники виграють від торговельних бар’єрів.
Історично склалися дві протилежні системи зовнішньоторговельної політики держави: протекціонізм і лібералізм. У сучасному світі переважає тенденція до лібералізації. Лібералізації зовнішньоторговельних відносин сприяють міжнародні організації на зразок ГАТТ та Європейського співтовариства.