Структура ринку та ринкові установи

Пояснення до схеми:

Кожна з ринкових установ має відношення до функціонування певних ринків. Проте треба визнати, що цей поділ є досить умовним. Скажімо, банк може мати відношення до функціонування ринку товарів (хоча це на схемі не позначено), коли покупець бере у банку кредит(К13) на придбання певних речей, а фондова біржа — до функціонування ринку капіталів, коли одержані завдяки їй ресурси перетворюються у джерело нагромадження. Тому доцільно вести мову про більш і менш тісні зв’язки певних установ з тими чи іншими ринками.

Товарні біржі обслуговують ринок товарів і ринок ресурсів, фондові біржі — ринок цінних паперів, банк — ринок грошей і капіталів, фінансово-кредитні посередники — ринок капіталів і цінних па перів, служби зайнятості — ринок праці.

Розглянемо діяльність кожної ринкової установи.

Товарні біржі. Товарна біржа є асоціацією торговців, які об’єднуються з метою впорядкування торгівлі та полегшення торговельних операцій.

Вік товарної біржі визначити важко. Є свідчення, що ще у Стародавньому Римі існували зібрання торговців з метою обміну інформацією та укладання угод. У XVI — XVII ст. роль бірж надзвичайно зростала у зв’язку з розвитком світової торгівлі. Провідними в ті часи були біржі міст Антверпена, Ліона, Амстердама. У XVIII ст. найвідомішою стає Королівська біржа в Лондоні. У XX ст. центр біржової торгівлі перемістився у США. Сьогодні із кожних 100 угод, що укладаються в світі, 84 здійснюються у США.

У чому перевага біржової торгівлі перед не біржовою?

Для відповіді на це питання скористаємося прикладом не біржової торгівлі. Фермер, який вирощує пшеницю, зібравши врожай, прибуває на ринок із запізненням. Усі споживачі, які формують попит на зерно, вже придбали товар і витратили гроші. Фермер змушений повернутися додому, не продавши свого зерна. У цій ситуації програли не лише фермер, а й споживачі зерна, адже вони змушені були заплатити вищу ціну, оскільки пропозиція зерна від цього фермера не врахована ринком.

Біржова торгівля запобігає подібним ситуаціям, завдяки двом формам торгівлі — форвардним та ф’ючерсним угодам.

Форвардна угода — це зобов’язання продавця здійснити постачання певної кількості товару певної якості у зазначений час. З боку покупця передбачається зобов’язання виплатити за товар зазначену в угоді суму грошей у визначений час. Між покупцем і продавцем є біржовий посередник. Він укладає форвардну угоду спочатку з продавцем. Згодом, знаючи, скільки товару він одержить у зазначений час, посередник укладає угоду з покупцем на постачання товару або з іншим посередником на перепродаж йому певної частини майбутньої партії товару.

Форвардні угоди на самому початку технологічного ланцюга зв’язків вносять елемент визначеності, стабільності в усі подальші відносини. Уявімо, що форвардна угода укладена між фермером, який вирощує вівці, і підприємством, що виготовляє пряжу. Це дасть змогу попередньо впорядковувати відносини між виробником пряжі та фабрикою з виготовлення вовняних виробів тощо.

Ф’ючерсна угода — це придбання права купити або продати у майбутньому товар за певною ціною, що визначена товарною біржею. Розглянемо механізм ф’ючерсної угоди на прикладі. Нехай наш фермер, враховуючи негативний досвід минулого року, коли він не продав товар, у поточному році почав дбати про реалізацію зерна заздалегідь. Ще в квітні він приблизно визначив, що у липні збере 3000 ц зерна. Звернувшись на біржу, фермер дізнався, що ціну зерна на липень визначено в 90 дол. за 1 ц. Така ціна влаштовує фермера. За право продати на біржі у липні 3000 ц по 90 дол. за 1 ц фермер вносить гроші — заставу, що називають маржею. Нехай маржа становить 10% від виручки, яку він передбачає отримати, тобто 10% від 270 000 (З 000 ц х 90 = 270 000), і дорівнює 27 000 дол. Такі самі внески роблять ті учасники ф’ючерсного контракту, які хочуть придбати зерно у липні по 90 дол. за 1 ц. Настає липень, ціна на реальному ринку встановилась не по 90 дол., а по 80 дол. за 1 ц. Фермер виручив від продажу 3 000 ц х 80 дол. = 240 000 дол. замість очікуваних 270 000 дол. Біржа компенсує втрати фермера від зниження ціни, перерозподіляючи кошти, внесені учасниками ф’ючерсного контракту. Якби ціна на зерно у липні піднялася до 100 дол. за 1 ц, то відповідний перерозподіл коштів був би здійснений на користь покупця, який без ф’ючерсної угоди мав би постраждати від такого підвищення.

Отже, участь у ф’ючерсній угоді допомагає її учасникам застрахувати свій дохід(Д14)від можливих втрат і, одночасно, від надмірного його зростання.

За сучасних умов існує ще один спосіб біржової торгівлі — торгівля за опціонами. Опціон — це право (але не зобов’язання) купити (продати) товар за певною ціною, що відмінна від ціни ф’ючерсних контрактів. Це своєрідне страхування від пониження (підвищення) ціни, яким можна скористатись, а можна і не скористатись.

Крім форвардних та ф’ючерсних угод, на біржах здійснюються аукціони, або біржові торги. До участі у торгах допускаються лише співробітники біржі та біржові посередники. Після того, як на продаж товару була висунута пропозиція і хтось із посередників висловив бажання його придбати або виборов це право у конкуренції з іншими посередниками, укладається угода. Вона реєструється на біржі й набуває юридичної сили.

Як функціонує товарна біржа?

Зареєстрованими членами біржі, за участю яких укладаються угоди, є брокери (Б9) тадилери (Д8). Той, хто хоче купити або продати товар через біржову угоду, мусить звернутися до брокера або дилера. Брокери виконують біржові операції за дорученням клієнта і за його кошти, дилери купують і продають за власні кошти. За виконання своїх функцій брокери одержують від клієнтів плату у вигляді комісійних, а тому заінтересовані у збільшенні кількості угод. Дилери мають дохід від різниці між ціною продажу і ціною купівлі.

Крім брокерів і дилерів, на біржі працюють маклери. Маклер — це службовець, який регулює порядок проведення торгів. Він не має права укладання біржових угод.

Якщо біржова угода, що зареєстрована за встановленим порядком і набула юридичної сили, порушена, то її учасники можуть звернутися до арбітражної комісії.

Контрольні функції здійснює Рада біржі та її управляючий.

Чим торгують на біржі?

На сучасних біржах торгують: сільськогосподарською продукцією (зерном, м’ясом, бавовною тощо), металами (золотом, сріблом, алюмінієм та ін.), енергоносіями (вугіллям, нафтою тощо).

Товари широкого вжитку, машини, обладнання на ринках західних країн через біржі не продаються, їх реалізацією займаються спеціалізовані торгові фірми.

Фондова біржа є установою, діяльність якої забезпечує купівлю-продаж цінних паперів (акцій, облігацій).

Найбільшими фондовими біржами світу є Нью-Йоркська, Йоханесбурзька, Торонтська, Мельбурнзька, Токійська, Амстердамська, Брюссельська.

У чому сенс діяльності фондової біржі?

Фондова біржа, по-перше, відкриває різним фірмам своєрідне джерело інвестицій. Уявімо, що підприємство потребує коштів для розширення своєї діяльності. Якщо взяти їх у банку, доведеться платити процент, який може видатись зависоким. До того ж у цьому випадку регламентуються строки використання позиченого капіталу. Функціонування фондової біржі забезпечує одержання коштів через випуск і продаж цінних паперів — зобов’язань підприємства, що потребує інвестицій. Кошти, одержані від цієї операції, стають для нього джерелом інвестицій.

Фондова біржа, по-друге, забезпечує постійний рух капіталів і спрямування їх у ті сфери, які гарантують вищу продуктивність. Уявімо, що випущені підприємством цінні папери приносять тим, хто їх придбав, високий дохід. Зрозуміло, що власники грошей віддають їх в обмін на цінні папери, маючи на меті саме отримати дохід. Вищий дохід за цінними паперами здатне забезпечити підприємство з вищими прибутками. В цьому випадку у нього є шанс реалізувати нові й нові тиражі цінних паперів, і кошти нових покупців акцій збільшуватимуть його капітал.

Фондова біржа, по-третє, в разі, якщо на ній продаються цінні папери, випущені державою, дає змогу останній віднайти кошти для державних потреб, зокрема для відшкодування державного боргу.

По-четверте, біржа виконує функцію особливого реєстратора ділової активності. На підставі динаміки курсів акцій розраховуються показники, за якими визначають поточний стан національної економіки, складають економічні прогнози.

Характеризуючи роль фондової біржі в економіці, зауважимо, що вона є вбудованим у ринкову систему стабілізатором, який забезпечує її (системи) стійкість і динамізм.

Як функціонує фондова біржа?

Діяльність фондової біржі суворо регламентована: у будь-якій країні вона здійснюється відповідно до існуючих законів про фондову біржу і цінні папери та згідно зі статутом біржі, що затверджується державним органом. Такі органи почали створюватись у 30-ті роки XX ст. в різних країнах. Зокрема, вищий орган державного регулювання у ФРН — це “Відомство нагляду за біржами”. До його функцій, як і до функцій інших подібних органів, крім реєстрації бірж, належать:

а) забезпечення вільного випуску та продажу цінних паперів;

б) нагляд за достовірністю та повнотою інформації емітентів цінних паперів.

Основними формами членства на фондовій біржі є: постійне, тимчасове, гостьове. Відповідно до форми членства визначається і статус члена. Постійні члени мають переваги: висувають своїх представників до керівних органів біржі, сплачують менші комісійні при укладанні угод, вільно користуються інформацією біржі. За постійне членство сплачується значний річний внесок. Тимчасові члени купують право участі в роботі біржі на 3, 6, 9, 12 місяців. Вони не можуть висувати своїх представників до керівних органів, сплачують більші комісійні, мають обмежений доступ до інформації. Гості купують гостьовий білет на день, і їхні інтереси можуть бути представлені на біржі тільки через маклера.

На біржі працюють маклери, брокери, дилери.

Маклер — штатний працівник біржі, діяльність якого полягає в обслуговуванні членів і гостей біржі, тобто в оформленні угод між продавцями і покупцями цінних паперів.

Брокер — особа, яка надає послуги і членам і нечленам біржі і може діяти на біржі лише за дорученням клієнта. Часто брокери об’єднуються у брокерські контори.

Дилери — особи, які виконують ті самі функції, що і брокери, але здійснюють операції за свій рахунок і на свою користь.

Власник цінних паперів, який вирішив їх продати, звертається до біржових посередників: брокерів і дилерів. Останні шукають бажаючих придбати цінні папери.

Функції управління фондовою біржею виконує біржова рада, до якої входять представники постійних членів, штатні працівники біржі, її роботою керує виконавчий директор.

Які операції здійснюються на фондовій біржі?

Тут здійснюються так звані касові термінові угоди. Касова — це угода, розрахунок за якою відбувається у найкоротший термін: у той самий день або протягом одного (ФРН) — чотирнадцяти (Японія) днів. Відповідно, термінова — це угода, здійснення якої обумовлене певним терміном. Термінові угоди, в свою чергу, поділяються на ф’ючерсні та опціонні. Ф’ючерсна угода полягає в тому, що вона укладається з приводу продажу в майбутньому паперів за попередньо визначеною ціною. Оскільки ціна акції на момент її реальної купівлі-продажу може бути іншою, ніж це зазначено в угоді, то партнери домовляються про перерахунок один одному компенсаційних сум залежно від того, вищим чи нижчим буде реальний курс.

Угода з опціоном — це придбання права купити або продати акцію за певною ціною у певний час. Від угоди з опціоном можна відмовитись, якщо заакціями(А5)компанії, з приводу яких була домовленість, складається несприятливий курс.

Для визначення руху курсу акцій на біржах визначають “індекс курсу акцій”. Він розраховується як середньозважена величина по певному колу акцій. У це коло, або, як кажуть, у кошик, входить різна кількість компаній. За правилом розрахунку індексу акцій Нью-Йоркської фондової біржі (він називається індексом Доу-Джонса) у це коло включають 30 промислових, 15 залізничних, 15 комунальних компаній. Зменшення цього індексу сприймають як ознаку погіршання економічної ситуації.

Банки (Б3). Це фінансово кредитні установи, які обслуговують рухкапіталів(К1) і грошей. Виникнення і функціонування банків пов’язане з явищем кредиту (позички). Кредитом (позичкою) називається передання грошей у тимчасове користування за умови їх повернення у визначений час з процентом. Існує два види банківського процента: 1) процент за вкладами (депозитами), який банк сплачує тим, у кого він бере в користування тимчасово вільні кошти; 2) процент за кредит, який банк отримує від тих, кому він надає кошти у користування. Різниця між процентами за кредит і процентами за вкладами становить банківський прибуток.

Як функціонує банк?

Усі операції, що виконуються банками, поділяються на три групи: пасивні, активні та комісійні.

Пасивні операції спрямовані на залучення коштів. Власний капітал банку, зібраний під час його утворення, становить незначну частину його ресурсів. Головна частина — депозити (вклади) клієнтів. Депозити поділяються на поточні (гроші видаються на вимогу вкладника у будь-який час) та термінові (гроші можуть бути зняті з рахунків лише через встановлений термін).

Активні операції спрямовані на використання ресурсів банку (надання позичок). Позички надаються без будь-якого забезпечення, якщо банк вважає позичальника надійним клієнтом, і під заставу. Залежно від характеру застави позички поділяються на вексельні (банк надає позичку особі, яка маєвексель (В6)від свого боржника і бажає отримати кошти раніше, ніж зазначено у векселі); підтоварні (надаються під заставу товарів, які вже перебувають в обігу, але ще не реалізовані); фондові (надаються під заставу цінних паперів — акцій та облігацій).

Комісійні операції — це посередницька діяльність з обслуговування платежів клієнтів, отримання грошей за борговими зобов’язаннями (векселями (В6), чеками (Ч1)) за дорученням своїх клієнтів, розпорядження цінними паперами клієнтів тощо.

Які функції виконують банки?

Банки будь-якої країни спеціалізуються на виконанні певних функцій і об’єднуються у банківську систему (про це йтиметься у розділі IV). Крім центрального банку, банківська система країни включає комерційні (кредитування та обслуговування юридичних та фізичних осіб у різних сферах діяльності) та спеціалізовані (обмежують свою діяльність певною сферою) банки.

Кістяком банківської системи країни є комерційні банки. Проілюструємо діяльність комерційного банку, скориставшись схемою балансу його активів і пасивів.

Схема 19