Чому виникають цикли і як довго вони тривають?
Незважаючи на зовнішню відмінність цих двох запитань, вони тісно пов’язані. Справа у тому, що існують різні за строками, а отже, і за характером цикли, які, природно, мають різні причини. Щодо цих причин висуваються різні теорії.
Скільки триває цикл?
За даними Елвіна Хансена, протягом 142 років в Америці було 17 циклів, середня тривалість яких становила 8,35 року. В межах цих циклів виникали дрібніші піднесення і спади. Зокрема, за 130-річний період було 37 малих циклів, середня тривалість яких досягала 3,51 року.
Загальновизнаним є також існування довгих циклів, що охоплюють період у півстоліття.
Детальніше зупинимось на середніх (бізнесових) і довгих циклах.
Середні цикли. Середні (8 —10 років) цикли мають таку конфігурацію:
Коливання економічної активності в межах середнього циклу проявляються у такий спосіб:
спаду властиві неможливість реалізувати продукцію, скорочення виробництва і зайнятості, зменшення цін та подорожчання кредиту;
депресія характеризується досягненням нижчої точки і припиненням подальшого спаду виробництва при збереженні інших рис, властивих спаду;
пожвавлення означає зростання виробництва і зайнятості до межі, з якої розпочався спад;
піднесення — це перехід до виробництва, що перевищує докризовий рівень, який супроводжується зростанням цін, доходів домогосподарств і прибутків підприємців.
Середні економічні цикли розрізняються за глибиною падіння та за терміном, протягом якого економіка повертається у передкризовий стан. Найглибший у економічній історії спад прийшовся на початок 1930-х років, коли обсяги виробництва, зокрема у найбагатшій країні світу — США, скоротилися наполовину. Цей спад називають “Великою депресією” не лише через глибину падіння, а й тому, що він тривав 10 років. Найглибшою після Другої світової війни була криза 1974— 1975 рр. У цей період падіння виробництва не перевищувало 10%.
Як пояснюють циклічні коливання?
Існує багато пояснень, середнього циклу, серед яких найбільшу увагу привертають такі:
1) циклічні коливання є результатом технічних нововведень (інновацій), які вимагають збільшення інвестицій, останні спричиняють піднесення економіки (Йозеф Шумпетер);
2) причиною спадів є надмірне інвестування, що порушує відповідність пропозиції засобів виробництва і предметів споживання (Людвіг Мізес, Фрідріх Хайєк);
3) цикл зумовлюється рухом кредиту, точніше, діяльністю емісійних банків, які змінюють облікову ставку процента (Ральф Хоутрі);
4) причина спаду — це недоспоживання, викликане недоліками розподілу (К.Маркс та марксисти XX ст., а також немарксисти Джон Гобсон, Еріх Прейзер).
Звернемо увагу на те, що лише перше (з наведених) пояснень циклу акцентує увагу на причині піднесення, всі інші шукають пояснення спаду (кризи).
Незважаючи на відмінність у підходах, усі дослідники циклів торкаються проблеми рівня сукупних витрат (С25). Зокрема, теорії технічних нововведень (інновацій) та надмірного інвестування безпосередньо зосереджуються на інвестиціях, теорія руху кредитів торкається проблеми інвестицій непрямо — у зв’язку зі зміною норми процента, теорія недоспоживання порушує проблему обсягу споживчих витрат. Така спрямованість теорій циклу цілком зрозуміла, адже збільшення або зменшення обсягів виробництва, зайнятості населення у ринковій економіці визначаються у кінцевому підсумку величиною сукупних витрат.
Довгі цикли. Першість у розробці теорій довгих циклів, або“довгих хвиль кон’юнктури”, належить видатному російському вченому Миколі Кондратьєву. Зупинимося на деяких положеннях його вчення.
Перше: висновки про довгі хвилі в економіці, що охоплюють періоди 40 — 60 років, Кондратьєв зробив на підставі дослідження динаміки середнього рівня цін, зарплати, процентів на капітал, виробництва та споживання вугілля і чавуну, оборотів зовнішньої торгівлі. Безпосереднім об’єктом дослідження стають економіки Великобританії, Франції, США.
Друге: досліджуючи економіки зазначених країн з кінця XVIII до початку XX ст., Кондратьєв відкрив існування в цьому періоді двох з половиною хвиль. Кожна з хвиль, за його висновком, має відрізок піднесення та відрізок спаду. Схематично це можна зобразити так:
Схема 49
Третє: матеріальну основу хвиль Кондратьєв убачав у масовому оновленні капітальних благ — виробничої інфраструктури та рівня кваліфікації працюючих. Фактично йшлося про зміну технологічного способу виробництва. Підвищувальна частина кожної хвилі, за Кондратьєвим, охоплює період докорінних науково-технічних відкриттів та нагромадження ресурсів для їхнього втілення.
Четверте: Микола Кондратьєв визначив закономірності (емпіричні правильності) хвиль: 1) на початку піднесення відбуваються значні зміни в умовах господарського життя, що торкаються технології виробництва й обміну; 2) періоди підвищень багаті на значні соціальні потрясіння (війни, революції); 3) середні цикли накладаються на довгі, і якщо середній цикл припадає на знижувальну частину хвилі, то йому властивий глибокий спад і нетривале піднесення; 4) знижувальна частина хвилі визначається довгими депресіями у сільському господарстві.
Як бачимо, теорія довгих циклів акцентує увагу на поясненні того, чому в економіці бувають тривалі періоди високої економічної активності. Їх причину автор теорії фактично вбачає у необхідності існування досить тривалого періоду нагромадження суспільством можливостей (ресурсів) для реалізації глибоких технологічних змін. Зрозуміло, що попит суспільства на основний капітал у вигляді машин, обладнання, виробничих запасів вимагає збільшення обсягів виробництва, передусім у галузях, що створюють засоби виробництва, стимулює інвестиції і попит накредити(К13), зростання загального рівня цін і доходів тощо. Ця загальна тенденція на зростання підвищувальної частини довгої хвилі може збігатися з контртенденцією у вигляді часткових спадів у межах середніх циклів. Так само і тенденція на зниження на спадному відрізку довгої хвилі переривається піднесеннями середніх циклів. Економіка України 1991 — 1999 рр. перебувала в стані кризи: обсяги виробництва скоротились більш як удвоє. На відміну від країн ринкової економіки, криза в Україні не була циклічною. Спад виробництва зумовлювався структурною недосконалістю і технологічною відсталістю, що властиві країнам, які тривалий час розвивались на засадах командної економіки. Його спричиняли зруйнованість старих економічних, політичних структур і недосконалість нових, а також багато інших причин, властивих перехідному періоду. Фактично, йшлося про спад, спричинений руйнуванням однієї соціально-економічної системи і побудовою іншої.
Підсумки теми
Функціонування економіки як цілого ґрунтується на взаємозв’язках чотирьох основних макроекономічних суб’єктів: домашніх господарств, підприємців, держави і закордонного сектора.
Цілісність економіки забезпечується досягненням відповідності сукупних доходів і витрат, сукупних попиту і пропозиції.
Елементами сукупних доходів є заробітна плата, процент, рента, прибутки підприємницького сектора й амортизація. Елементи сукупних витрат — це споживчі витрати, інвестиційні витрати підприємств, державні витрати та чистий експорт.
Перетворення сукупних доходів у витрати здійснюється за участі домогосподарств, держави та підприємницького сектора.
Економіці властива циклічна форма руху. Розрізняють середні та довгі цикли. Головну причину середніх циклів більшість дослідників убачає у зміні величини сукупних витрат, передусім — через зміни у розмірах інвестицій. Довгі хвилі мають матеріальною основою перехід від одного до іншого технологічного способу виробництва.