Можливості практичного застосування знань із теми

• Дізнавшись про різні види доходів, ви зможете спрямувати свою діяльність на одержання коштів з різних джерел. Наприклад, із заробітної плати і процентів на гроші, покладені в банк.

• Однією із найпрактичніших ідей цієї теми є висновок про те, що в основі ринкової винагороди за будь яких обставин лежить напружена праця, висока обізнаність, компетентність і впевненість у прийнятті необхідного рішення.

Контрольні запитання та завдання

1. Є три ділянки землі однакової площі. На кращій ділянці одержано врожай зерна 25 ц, на середній — 22 ц, на гіршій — 20 ц. Ринкова ціна за 1 ц зерна 50 грошових одиниць. Розрахуйте, яку ренту за якість землі отримають власники кращої та середньої ділянок.

2. Як пояснити те, що за ринкової економіки найпопулярніші актори, співаки отримують набагато вищу плату, ніж шахтарі, металурги?

3. Український комерційний банк бере у вкладників кошти під 30% річних. Який реальний дохід отримує вкладник 1500 грн. у кінці року, якщо рівень інфляції досягне 20%?

4. Ринкова ціна одного виробу — 120 грн. Підприємство через свій фірмовий магазин реалізувало партію виробів у 100 одиниць. Яким буде валовий прибуток, якщо сукупні витрати виробництва і реалізації цієї партії становлять 9600 грн.?

5. За якою ціною буде продано ділянку землі, що забезпечувала її власникові щорічну ренту у 1000 грн., якщо середня процентна ставка за банківськими депозитами становить 8%?

6. Нехай граничний дохід, створюваний першим працівником, становить 20 грн., другим — 18, третім — 15, четвертим — 14, п’ятим — 10 грн. Скільки працівників найме підприємець при ставці заробітної плати 13,8 грн.; 16,5 грн?

7. Ви взяли в банку кредит на 3000 грн. під 17% терміном на 1 рік. Яку суму ви маєте повернути через рік?

8. Витрати на виробництво партії товару становили 1000 грн., а на його реалізацію — 200 грн. Виручка від реалізації — 1400 грн. Сумарна величина всіх податків і внесків підприємства — 45%. Обрахуйте бухгалтерський та чистий прибуток підприємця.

Розділ III підприємство та підприємництво

Засвоївши фундаментальні поняття ринкової економіки, ви вже підготовлені до розгляду складного і цікавого явища, що називається підприємництвом. Зв’язок між ринковими відносинами і підприємницькою діяльністю безпосередній: підприємництво можливе лише там, де реалізуються такі ринкові принципи, як економічна свобода і конкуренція.

Слово “підприємець” викликає у громадян України різну реакцію: в одних — захоплення і бажання наслідувати, в інших — роздратування і заперечення. Такі протилежні оцінки, зокрема, породжені змістом, що його вкладають у це слово різні люди. Наше завдання — розкрити справжній зміст і з’ясувати роль підприємця в організації економіки.

Тема 3.1 Функції підприємства та роль підприємця

Підприємець забезпечує діяльність підприємства, тому його дії визначаються тими функціями, що їх виконує підприємство. Ми спочатку розглянемо функції підприємства, а потім з’ясовуватимемо роль підприємця.

Після вивчення теми ви знатимете:

• що таке підприємство та які функції воно виконує;

• який зміст вкладається у поняття підприємництво;

• які види підприємництва властиві сучасній економіці.

Підприємство (П9). Був час, коли товари виготовлялись окремими працівниками. Кожний продукт мав свого творця, навіть носив відбиток його особистості. Варто згадати майстрів-ремісників, якими була багата Київська Русь. Але поступово процес виробництва ускладнюється. Робітники не можуть виробити товар самостійно, вони спеціалізуються на виконанні окремих операцій. Ринок же визнає тільки готову продукцію. Для того, щоб її виготовити, працівники мають об’єднувати свої трудові зусилля, кооперуватися. Так виникають підприємства.

Уявіть собі завод чи банк, магазин чи перукарню — все це приклади підприємств. Незважаючи на різноманітність, усім їм притаманні спільні риси.

По-перше, підприємство являє собою технологічно відособлену сукупність засобів виробництва та робочої сили. Згадайте, що вам відомо про фактори виробництва. Кожне підприємство має різні фактори виробництва і по-різному узгоджує їх. Наприклад, взуттєва фабрика та хлібозавод використовують аж ніяк не схожі верстати, обладнання, сировину, а їхні робітники мають різні професії. На підприємствах, звичайно, застосовуються різні технології виробництва. Це й означає, що дані підприємстватехнологічно відособлені як одне від одного, так і від інших підприємств.

По-друге, кожне підприємство — це ланка у національній або навіть міжнароднійспеціалізації(С14). Воно зосереджується на виготовленні певної речі чи послуги. Організаційне поєднання факторів виробництва в процесі створення товару завершується випуском готової продукції. Тобто виробничі процеси в рамках підприємства набувають завершеності у вигляді кінцевого результату. Нехай в одному випадку це буде літак, а в іншому — тільки деталь для цього літака, для відповідних підприємств то буде кінцева продукція.

По-третє, кожне підприємство характеризуєтьсяекономічною відособленістю. Все майно підприємства, з усіма засобами виробництва та технологіями, є відособленою власністю.Власність (В16) передбачає володіння, користування та розпорядження цим майном. Зауважимо, що ця власність не буде повною, коли майно орендується. В деяких випадках може поєднуватися володіння та управління кількома підприємствами. У наступній темі ми побачимо, як форми власності впливають на організаційні форми підприємств. Тут ми зупинимося на інших проявах економічної (господарської) самостійності підприємств.

Підприємство розпоряджається своїм майном. На цій підставі воно самостійно складає свою виробничу програму, набирає кадри, здійснює управління виробничим процесом, реалізує одержану продукцію, відшкодовує свої витрати та отримує прибуток(П29). Навіть у такому схематичному переліку знайшли відображення всі основні економічні процеси та явища. В економіці підприємства в мініатюрі відбивається вся економіка, з усіма її головними процесами: виробництвом, обміном, розподілом. Ось чому економічну життєдіяльність підприємства називаютьмікроекономікою.

По-четверте, підприємство — цесоціальний осередок суспільства, певний колектив співробітників. Було б неправильно обмежити все життя підприємства лише технологічними та господарськими процесами. На підприємствах проходить важлива частина життя людини, через колектив відбувається її розвиток, духовне зростання. Від злагоди в колективі залежить економічний успіх підприємства. Ви, напевне, чули, якого великого значення надають почуттю колективізму на японських підприємствах? Знайомлячись, японець називає не своє прізвище, а фірму, де він працює.

Функції підприємства. Які ж функції виконують підприємства в економіці? Згадаємо основну мету економіки — створенняречей і послуг для задоволення потреб населення з найменшими витратами на виробництво та реалізацію продукції. Цю мету і покликані реалізувати підприємства, в цьому й полягає їхня основна функція. Іншими словами, функцією кожного підприємства є максимально можливий випуск суспільно корисної продукції при найменших витратах. Зауважте, ця функція точнісінько збігається звиробничою функцією. Нагадаймо математичний вигляд виробничої функції:

Q = F(К,L),

де Q — кількість виробленої продукції;

L — кількість затраченої праці;

К — кількість затраченого капіталу (засобів виробництва).

Зрозуміло, що завданням підприємства є оптимізація виробничої функції, тобто пошук такого варіанта, за якого кількість продукції була б найбільшою, а затрачені ресурси — найменшими.

Проте математична формула не може охопити всю реальну складність і різноманітність функцій підприємства. Розкриваючи ознаки підприємства, ми торкнулись основних сфер його діяльності: виробничо-технологічної, господарської, соціальної.

Логічно припустити, що основна функція підприємства конкретизується в багатьох специфічних функціях, які характеризують різні сторони його діяльності. Спробуємо показати різноманітність функцій підприємства на схемі.

Схема 23

Пояснення до схеми:

Діяльність кожного підприємства підпорядкована реалізації його основної виробничої функції: створенню максимуму товарів чи послуг для задоволення потреб споживачів за найменших витрат виробництва.

Для здійснення основної функції підприємство розгортає діяльність у різних сферах, виконуючи у кожній специфічні функції.

Виробничо-технологічні функції підприємства пов’язані із забезпеченням процесу виробництва необхідними засобами та їх використанням; упровадженням новітніх технологій; раціоналізацією виробничих процесів і винахідництвом.

Економічними функціями підприємства є: управління процесами виробництва та збуту товарів, укладання контрактів, наймання працівників і раціональна організація їхньої праці, розподіл доходів (заробітної плати та прибутку), розрахунок економічної ефективності, ціноутворення, вивчення ринку.

Соціальні функції підприємства такі: поліпшення умов праці та відпочинку співробітників, створення сприятливого психологічного клімату в колективі, надання допомоги та пільг працівникам і членам їхніх сімей, благодійна діяльність.

Крім зазначених функцій, які виконує підприємство у межах національної економіки, є зовнішньоекономічні функції. Підприємство бере участь у міжнародному обміні товарів, спільному з іноземними партнерами виробництві, будівництві, науково-технічному співробітництві.

В економіці кожної країни існує велика кількість підприємств. Причому чим розвиненіша країна, чим різноманітніші потреби її населення, тим більше й підприємств. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки їх налічується близько 20 млн. і називаються вони там одиницями бізнесу (business units). У колишньому Радянському Союзі підприємств було значно менше — близько 750 тис., у тому числі в промисловості — 45 тис. Невелика кількість підприємств властива адміністративній економіці. Адже централізоване управління, що є атрибутом цієї економіки, важко забезпечувати за великої кількості підприємств.

Хоча підприємства і є самостійними ланками економіки, діють вони зовсім не ізольовано. Всі підприємства перебувають у спільному економічному просторі. Ті з них, що виробляють однорідну продукцію, об’єднуються у галузі. Між галузями існують тісні зв’язки з поділу праці та обміну продукцією. Наприклад, машинобудівна галузь забезпечує текстильну верстатами, деревообробна постачає сировину для меблевої промисловості тощо. Такі зв’язки свідчать про те, що галузі утворюють єдиний господарський організм —національну економіку. Якщо розглядати національну економіку як єдине ціле, то її складові елементи матимуть приблизно такий вигляд:

Схема 24