- •Шановні читачі!
- •Від авторів професор Ірина Радіонова
- •Етапи економічного дослідження
- •Зв’язки економічної науки з іншими
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 1.2 Потреби споживача й закономірності його економічної поведінки
- •Структура споживчих благ
- •Залежність споживацької оцінки від кількості речей
- •Залежність оцінки споживачем додаткового яблука від їхньої кількості
- •Залежність оцінки споживачем певної суми яблук від їхньої кількості
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Тема 1.3 Виробництво та його фактори: земля, праця, капітал, здатність до підприємництва
- •Дві сторони суспільного виробництва
- •Основні елементи процесу виробництва
- •Організаційні форми виробництва
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 1.4 Обмеженість виробничих ресурсів і проблема вибору. Закономірності економічної поведінки виробника
- •Альтернативні варіанти виробництва при повній зайнятості ресурсів
- •Крива виробничих можливостей
- •Зміщення кривої виробничих можливостей
- •Динаміка витрат під впливом граничної продуктивності факторів
- •Залежність рівня витрат від обсягів виробництва
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 1.5 Моделі ринкової, планової та змішаної економіки
- •Кругообіг ресурсів, продуктів, доходів у ринковій економіці
- •Кругообіг ресурсів, продуктів, доходів у плановій (командній) економіці
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ II фундаментальні поняття ринкової економіки та ринкова інфраструктура
- •Тема 2.1 Основні проблеми економіки та їх ринкове розв’язання
- •Поведінка виробника за умов досконалої конкуренції
- •Чистої монополії
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання і завдання
- •Фундаментальні питання економіки
- •Засоби ринкового їх розв’язання
- •Тема 2.2 Попит, пропозиція, ринкова ціна
- •Крива індивідуального попиту на цукор
- •Крива індивідуальної пропозиції цукру
- •Вплив інших факторів (крім ціни нашого товару) на попит
- •Вплив інших факторів (крім ціни нашого товару) на пропозицію
- •Ринкова пропозиція і попит на цукор (умовні дані)
- •Ціна ринкової рівноваги
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 2.3 Гроші: їх функції та види
- •Грошова маса
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 2.4 Різні види ринків та особливості формування цін
- •Структура національного ринку
- •Канали розподілу товарів на споживчому ринку і ринку засобів виробництва
- •Попит на землю, пропозиція землі, рента
- •Види кредиту
- •Попит, пропозиція грошей, норма процента
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 2.5 Ринкові установи: біржі, банки та інші фінансово-кредитні посередники
- •Структура ринку та ринкові установи
- •Баланс активів і пасивів комерційного банку
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 2.6 Доходи у ринковій економіці
- •Формування ренти
- •Диференціація заробітної плати
- •Диференціація процентних ставок
- •Диференціація прибутку
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ III підприємство та підприємництво
- •Тема 3.1 Функції підприємства та роль підприємця
- •Підприємство, галузь, економіка
- •Види підприємницької діяльності
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 3.2 Підприємницький дохід
- •Співвідношення бухгалтерського та економічного прибутку
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 3.3 Підприємство і власність Організаційні форми приватних підприємств
- •Розподіл зайнятих на підприємствах різних розмірів (у % до всіх зайнятих в економіці)
- •Види підприємств за різними критеріями
- •Структура неприбуткових (некомерційних) підприємств
- •Види сільськогосподарських підприємств в економіці сша
- •Тема 3.4 Менеджмент у підприємницькій діяльності
- •Сутність і складові управлінської діяльності
- •Приблизна схема бізнес-плану фірми
- •Лінійна організаційна структура
- •Функціональна структура управління
- •Процес прийняття управлінського рішення
- •Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Тема 3.5 Маркетинг у підприємницькій діяльності
- •Товари споживчого ринку
- •1) Види продукції 2) Види продукції 3) Види продукції
- •Утворення цільового ринку
- •Модель поведінки покупця
- •Процес прийняття рішення про покупку
- •Життєвий цикл товарів
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Розділ IV національна економіка як ціле
- •Тема 4.1 Деякі прояви макроекономічної цілісності
- •Відповідність сукупних доходів і сукупних витрат
- •Структура та перетворення сукупних доходів на сукупні витрати
- •Відповідність сукупних доходів, витрат, попиту та пропозиції
- •Сукупний попит і сукупна пропозиція
- •Чому виникають цикли і як довго вони тривають?
- •Скільки триває цикл?
- •Як пояснюють циклічні коливання?
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Процентна зміна реального ввп (у % до попереднього року)
- •Тема 4.2 Як забезпечується макроекономічна рівновага: три погляди
- •Як уявляють державне регулювання представники кейнсіанського напряму?
- •Кейнсіанське уявлення про фактори сукупних витрат і засоби державного регулювання
- •Які заходи державного втручання і чому допускають неокласики?
- •Неокласичні уявлення про причини та засоби державного регулювання економіки
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.3 Валовий внутрішній продукт та інші макроекономічні показники
- •Два підходи до визначення ввп
- •Ввп за галузями створення
- •Ввп за доходами
- •Ввп за витратами
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.4 Безробіття як наслідок порушення макрорівноваги
- •Чому існує безробіття?
- •Попит і пропозиція на ринку праці
- •Графік 17
- •Графік 18
- •Види безробіття
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.5 Інфляція як макроекономічне явище
- •Антиінфляційні заходи у постсоціалістичних країнах
- •Відсоток річної зміни споживчих цін
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.6 Податково-бюджетна політика Проблема дефіциту державного бюджету та державного боргу
- •Графік 21
- •Яку роль у регулюванні економіки відіграє державний бюджет?
- •Федеральний бюджет Канади (1990/1991 фінансовий рік)
- •Бюджет провінцій і територій Канади (1990/1991 фінансовий рік)
- •Місцеві бюджети Канади (1989 р.)
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.7 Як держава регулює грошовий обіг
- •Попит і пропозиція грошей
- •Банківська система Англії
- •Банківська система сша — Федеральна резервна система
- •Банківська система Німеччини
- •Сутність кейнсіанського підходу
- •Логіка політики “дешевих” грошей
- •Політика “дорогих” грошей
- •Сутність монетаристського підходу
- •Логіка монетаристської грошової політики
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ V світова економіка
- •Тема 5.1.
- •Світова торгівля
- •Торговельний баланс країни
- •Державне регулювання міжнародної торгівлі
- •Експорт та імпорт України у 1997 та 2000 роках
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 5.2. Міжнародна валютна система Міжнародні гроші
- •Платіжний баланс
- •Елементи міжнародної валютної системи
- •Принципи функціонування системи золотовалютного стандарту
- •Основні положення Ямайської валютної системи
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 5.3. Міжнародні валютно-фінансові організації
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 5.4. Форми міжнародного підприємництва та науково-технічного співробітництва
- •Чому країни вдаються до міжнародного підприємництва?
- •Форми міжнародного підприємництва
- •Підприємства з іноземними інвестиціями
- •Що собою являє ве3?
- •Які шляхи доцільно використати Україні для її інтеграції у світову економіку?
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Глосарій
- •Тема 1.1 Що і для чого вивчає економічна наука, її місце серед інших наук ..... 6
Можливості практичного застосування знань із теми
Знаючи чинники, які впливають на курс національної валюти, ви зможете прогнозувати зміни курсу і приймати раціональні рішення щодо захисту особистих доходів від знецінення.
Якщо ви сподіваєтесь займатися бізнесом у сфері експортно-імпортних операцій, то тепер ви розумітимете складності розрахунків при таких операціях.
Контрольні запитання та завдання
1. Які з функцій грошей виконують міжнародні штучні гроші СДР, ЕКЮ та ЄВРО?
2. Поясніть, яким чином можна здійснити розрахунки при імпорті в Україну автомобілів “Вольво” із Швеції та як може забезпечуватися український експорт зерна в Угорщину. Поясніть таке твердження: “Український експорт заробляє валюту, яку можна використати для фінансування імпорту”.
3. Підвищення ціни долара в карбованцях обов’язково означає падіння карбованця в доларах. Чи згодні ви з цим твердженням? Якщо курс долара у гривнях становить $1 = 5,25 грн., то яким є курс гривні у доларах. Зробіть розрахунки.
4. Уявімо, що між Україною і США діє система плаваючих валютних курсів. Виберіть, які з наведених нижче ситуацій можуть підвищити або знизити курс гривні:
а) США здійснюють стосовно України пільгову тарифну політику;
б) американські споживачі масово почали споживати українське вино “Троянда Закарпаття”, чим скоротили споживання вітчизняних напоїв;
в) в Україні триває інфляція;
г) в економіці США передбачається скорочення виробництва;
д) Україна здійснює політику “дорогих” грошей.
Тема 5.3. Міжнародні валютно-фінансові організації
При розгляді у попередній темі того, що таке міжнародна валютна система, ми визначали як її окремий елемент міжнародні валютно-фінансові організації. Саме вони будуть об’єктом розгляду в даній темі.
Після вивчення теми ви дізнаєтеся:
чому виникали та які функції виконують різні міжнародні валютно-фінансові організації;
як Україна інтегрується у міжнародну економіку завдяки членству в цих організаціях і які проблеми у зв’язку з цим виникають.
Розвиток економічного співробітництва, валютних і фінансово-кредитних відносин між державами зумовив появу міжнародних валютно-фінансових організацій, які здійснюють регулювання цих відносин і сприяють стабілізації світової економіки. Вони створювались на основі міжнародних угод. Провідне місце серед них належить Міжнародному валютному фонду (МВФ), Світовому банку, Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Міжнародний валютний фонд (МВФ) — наднаціональна валютно-кредитна установа. Створена на Міжнародній валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі (США) як спеціалізована представницька організація ООН. МВФ почав працювати з 1 березня 1947 р., його штаб-квартира знаходиться у Вашингтоні.
Відповідно до статуту метою МВФ є сприяння міжнародному валютному співробітництву у валютній сфері та стабілізація валютних курсів, створення багатосторонньої системи платежів і розрахунків, підтримання рівноваги платіжних балансів(П12) країн — членів Фонду. Цим МВФ сприяє зростанню та збалансованості міжнародної торгівлі, відіграє активну роль у поліпшенні економічного клімату окремих країн і стабілізації світового господарства в цілому.
Завданнями МВФ є:
• здійснення системи заходів щодо регулювання валютних курсів, сприяння конвертованості валют;
• надання короткострокових кредитів країнам — членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їхніх платіжних балансів;
• ліквідація валютних обмежень, організація консультативної допомоги з фінансових і валютних питань.
МВФ — організація акціонерного типу. Його ресурси формуються за рахунок внесків країн-учасниць. Для кожної з них встановлено вступну квоту, розмір якої визначається відповідно до частки країни у світовій торгівлі. Квота переглядається кожні 5 років. Частина внеску країни робиться у вільно конвертованій валюті (22,7%), а решта — у валюті даної країни. Кожній країні-учасниці виділяється 250 голосів незалежно від її квоти, а потім ще додається та кількість голосів, що визначається величиною її квоти (один голос на кожні 100 тис. СДР).
У 1947 р. учасниками МВФ були 49 країн, а його основний капітал становив 7,7 млрд. дол. У 1996 р. до Фонду входила 181 країна. МВФ вважає 1991 — 1992 рр. початком нової сторінки своєї історії: за цей час понад 20 держав висловили бажання стати його членами, у тому числі країни, що входили до колишнього СРСР. Україна прийнята до МВФ у вересні 1992 р. і стала 167 м членом цієї міжнародної організації.
Статутний капітал МВФ у 1996 р. становив 145318,8 млн. СДР (1946 р. — 7 514 млн. СДР, 1992 р. — 135 200 млн. СДР). Крім статутного капіталу і загальних кредитних ресурсів, МВФ створює ще ряд спеціальних фондів (Трастовий фонд розширеного фінансування структурної перебудови — ЄСАФ та ін.).
Головним акціонером МВФ є США. На 1 січня 1996 р. їх квота становила 17,78%. Великими акціонерами є Німеччина та Японія (по 5,48%), Франція та Великобританія (по 4,98%). Квота України становить 0,69%.
Керівними органами МВФ є Рада управляючих, Директорат і Секретаріат. Найвищий орган — Рада управляючих, яка приймає нових членів до Фонду, затверджує зміни паритетів валют країн-учасниць, переглядає квоти, розподіляє чистий дохід Фонду. Директорат займається поточним регулюванням діяльності цієї організації.
МВФ забезпечував функціонування Бреттон-Вудської валютної системи, яка існувала до початку 70-х років, відіграючи значну роль у зміцненні зовнішньоекономічних зв’язків. Реагуючи на зміни в світовому господарстві, МВФ обґрунтував основні принципи нової валютної системи, яка була прийнята на нараді країн — членів Фонду у Кінгстоні на Ямайці (січень 1976 р.). МВФ є творцем колективної міжнародної грошової одиниці — СДР. Згідно з угодами у Кінгстоні ця одиниця перетворюється у головний резервний актив і міжнародний розрахунковий та платіжний засіб.
Діяльність МВФ спрямована на утвердження принципів ринкової економіки в країнах, що розвиваються, а останнім часом — у країнах постсоціалістичного розвитку. При цьому визначальним методом економічних перетворень пропонується лібералізація економіки, а безумовною вимогою надання реабілітаційних кредитів визначається погодження економічних реформ з МВФ та проведення країною твердого економічного курсу.
Механізм фінансування МВФ включає низку кредитів: “Стендбай” — для забезпеченнякороткострокової допомоги у фінансуванні дефіциту платіжного балансу, надається траншами;розширеного кредитування — для реалізаціїсередньострокових програм подолання труднощів з платіжним балансом;фінансування системних перетворень — для проведенняструктурних реформ у країнах з перехідною економікою та ін.
МВФ підтримує тісні зв’язки зі Світовим банком, СОТ, Європейським банком реконструкції та розвитку, іншими міжнародними фінансово-кредитними організаціями. Членство в МВФ відкриває шлях і до тісного співробітництва з цими організаціями.
Україна розширює стосунки з МВФ. В майбутньому передбачається перевести їх на нову основу з центром ваги в площині безкредитних відносин, використання консультативної допомоги та політичної підтримки з боку МВФ.
Світовий банк — це багатостороння неурядова фінансово-кредитна установа, яка об’єднує чотири окремі фінансові установи: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародну фінансову корпорацію (МФК), Міжнародну асоціацію розвитку (МАР) та Багатостороннє агентство гарантії інвестицій (БАГІ).
МБРР — центральна ланка Світового банку, заснований одночасно з МВФ в Бреттон-Вудсі. Почав функціонувати з 25 червня 1946 р. Місце перебування — Вашингтон. Членами Банку можуть бути лише члени МВФ. Первісний капітал — 10 млрд. дол. (100 тис. акцій по 100 тис. дол. кожна).Акції (А5)розподілились між країнами-учасницями відповідно до їхніх квот у МВФ. Станом на червень 1994 р. кількість акцій і, відповідно, голосів мали: США — 17,42%, Японія — 6,58%, Німеччина — 5,08%, Франція та Великобританія — по 4,87%.
МБРР — це найбільша у світі фінансово кредитна організація, яка надає довгострокові кредити на державні програми лише урядам і центральним банкам країн з метою сприяння їх соціальному і економічному розвитку. Нині надається технічна і фінансова допомога понад 100 країнам. Основна маса кредитів спрямовується на розвиток виробничої інфраструктури і сільського господарства. Банк фінансує також пріоритетні державні програми в галузі енергетики, імпорту обладнання для розвитку гірничої промисловості, інвестиційні проекти для нафто- і газопроводів, модернізацію підприємств тощо. Протягом своєї 50-річної історії МБРР надав кредитів на суму понад 340 млрд. дол. США 164 країнам на фінансування більш як 6 тис. проектів.
МФК створена з метою фінансування приватногопідприємництва(П7).МАР існує для фінансування країн, що розвиваються, і, зокрема, для надання кредитів їхнім урядам, а також державним і приватним організаціям під урядові гарантії.
БАГІ покликане сприяти потокам прямих іноземних інвестицій у країни, що розвиваються, пропонуючи їм страхування від некомерційного (політичного) ризику і надаючи інформаційні і консультативні послуги країнам-членам щодо залучення прямих іноземних інвестицій.
Вступ України до МВФ забезпечив також її членство у Світовому банку. У 1993 р. Україна приєдналась до МФК. Нині урядом поставлене завдання протягом 2002 2004 років завершити оформлення членства України у МАР.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) — міжнародний банк, засновником якого є 42 держави та дві міжнародні організації: Комісія ЄС та Європейський інвестиційний банк. Створений длясприяння економічним реформам у країнах Східної Європи та колишнього СРСР.
Завданнями ЄБРР є створення в постсоціалістичних країнах конкурентоспроможної промисловості, розвиток взаємовигідних зв’язків між західноєвропейськими і східноєвропейськими фірмами, надання кредитів під великі проекти в галузях енергетики, транспорту, зв’язку, охорони навколишнього середовища та ін. ЄБРР сприяє формуванню в цих країнах сучасних ринкових структур, створенню законодавчої бази, впорядкуванню валютного регулювання, переходу до конвертованості валют тощо. Це також сприятиме просуванню західноєвропейського бізнесу на Схід, розширенню економічного співробітництва між країнами Заходу, Східної Європи та країнами — колишніми республіками СРСР.
ЄБРР розпочав фінансові операції у квітні 1991 р. Його основний капітал — приблизно 12 млрд. дол. США, розподілився у таких пропорціях: 50% — Комісія Європейських співтовариств (виконавчий орган Європейського Союзу — ЄС); 11,3% — інші західноєвропейські країни; 10% — США; 8,52% — Японія; 13,7% — країни Східної і Центральної Європи. У кредитуванні ЄБРР віддає перевагу недержавним структурам господарювання.
Стратегія ЄБРР щодо України випливає із загальних завдань цього банку, а також враховує особливості економіки нашої країни. Пріоритетні проекти фінансування для України — це конверсія, розвиток сільського господарства, приватизація, транспорт, телекомунікації, охорона навколишнього середовища.
Європейський інвестиційний банк — кредитний заклад Європейського Союзу (ЄС), у минулому — Європейського економічного співтовариства (ЄЕС). Банк засновано відповідно до Римської угоди про утворення ЄЕС (1957 р.). Діяльність розпочав у 1959 р. Банк надає довгострокові кредитидля прискореного розвитку менш розвинутих регіонів, модернізації, реконструкції і створення нових підприємств, здійснення спільних проектів країн — членів ЄС, а також країн, асоційованих з ним.
Статутний капітал Європейського інвестиційного банку сформовано за рахунок внесків країн-учасниць.
Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС) — фінансово-кредитна організація в межах Європейської валютної системи (ЄВС) — створений для наданнякредитів країнам — членам ЄС з метою погашення тимчасовогодефіциту їхніх платіжних балансів (П12) і підтримки валютних курсів. ЄФВС засновано у 1973 р., він зберігатиме свої функції на так званий перехідний період — до створення Європейського валютного союзу.
Перелік міжнародних організацій можна було б продовжити. Але навіть ті основні, які розглянуті у цій темі, дають можливість побачити, що всі вони сприяють зміцненню інтеграції, розвитку світової економіки.
Україна проводить активну політику, спрямовану на продовження співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Передбачається переорієнтація напрямів залучення коштів цих організацій на розвиток високотехнічних виробництв та галузей, розв’язання найгостріших соціальних проблем, підтримку макроекономічної стабільності.
Підсумки теми
Створення міжнародних валютно фінансових організацій зумовлене розвитком економічного співробітництва між країнами. Основна мета цих організацій — регулювання міжнародних валютних і фінансово-кредитних відносин, стабілізація світової економіки, надання кредитної допомоги країнам, створення умов для розвитку ринкових структур.
Міжнародні валютно-фінансові організації за масштабністю виконуваних ними функцій можна поділити на дві групи:
а) міжнародні фінансово-кредитні організації всесвітнього характеру;
б) міжнародні фінансово-кредитні організації регіонального характеру.
До першої групи міжнародних фінансово-кредитних організацій належать:
• Міжнародний валютний фонд — спеціалізована представницька установа ООН, виникнення якої пов’язане зі створенням післявоєнної міжнародної системи економічних і валютно-фінансових відносин (1944 р.);
• Світовий банк — найбільший у світі фінансово-кредитний заклад, який надає кредити на державні програми розвитку, технічну і фінансову допомогу;
• Європейський банк реконструкції та розвитку — міжнародний фінансово-кредитний заклад, що сприяє економічним реформам у країнах, які здійснюють перехід від адміністративно-командної до ринкової економіки;
• Європейський інвестиційний банк — установа, що створена для надання довгострокових кредитів виробничого призначення, здійснення спільних проектів країн ЄС і асоційованих з ними країн.
Європейський фонд валютного співробітництва — організація, що надає кредити країнам — членам ЄС з метою підтримки валютних курсів у межах Європейської валютної системи.