Можливості практичного застосування знань із теми
Якщо ви пов’язуєте свою майбутню професію із зовнішньоторговельною діяльністю, то відтепер ви розумітимете її зміст.
Розуміючи наслідки певної політики держави у сфері зовнішньоторговельних відносин, ви зможете передбачити зміни ринкової кон’юнктури. Наприклад, для вас уже має бути зрозумілим зв’язок між імпортними митом, квотами на ввезення товарів, з одного боку, та цінами на вітчизняному ринку — з іншого.
Контрольні запитання та завдання
1. Чому на сучасному етапі розвитку цивілізації окрема країна не може існувати ізольовано від інших? Виберіть із запропонованих відповідей ті, які ви вважаєте правильними:
• у країні може загальмуватися технічний прогрес; можуть виникнути проблеми з міграцією робочої сили; країні буде важко долати митні бар’єри;
• для задоволення потреб населення у речах і послугах необхідно залучати більше ресурсів, і витрати виробництва будуть вищими.
2. Уявіть, що вам треба довести необхідність участі України у світовій торгівлі. Які з наведених аргументів ви б використали:
• обсяги виробництва в Україні починаючи з 1991 і до 1999 року скорочувалися, і потрібно ще багато часу для того, щоб вийти на позиції, які передували спаду;
• Україна має значний науковий потенціал і розвинуті технології у деяких сферах;
• наприкінці 80-х років в Україні виробляли сталі та вугілля більше, ніж в Англії, ФРН та Японії;
• 25% світових чорноземів припадає на Україну;
• Україна має значні зовнішні борги.
3. Ще раз поверніться до таблиці 23. Як вона виглядатиме, якщо змінити одну умову: зовнішній обмінний коефіцієнт, що був (1т нафти — 2т цукру), став: 1 т нафти — 1,5 т цукру?
4. Які із зазначених фактів можна використати як аргументи на користь протекціонізму, а які — лібералізму у зовнішньоекономічній діяльності:
• конкурентоспроможність українських товарів є низькою;
• Україна не має сучасних технологій для більшості виробництв;
• Україна перебуває напередодні зростання кількості безробітних;
• Україні не вистачає валютних ресурсів для імпорту найнеобхіднішого: ліків, продуктів дитячого харчування, засобів захисту рослин тощо.
5. У тексті теми висловлена така думка: “Досвід “торговельних воєн” показав, що в них програють обидві сторони...”. Як би ви пояснили цю думку?
Тема 5.2. Міжнародна валютна система Міжнародні гроші
У попередній темі були розглянуті проблеми міжнародної торгівлі. Але в кожній країні існує своя національна валюта. Виникає питання: як країни здійснюють міжнародні розрахунки, якими грошима вони оплачують імпортовані товари і приймають розрахунки за експорт? Щоб відповісти на нього, треба ознайомитися з валютними аспектами міжнародної торгівлі.
Після вивчення теми ви дізнаєтесь:
як рух товарів, послуг і капіталів за кордон пов’язаний з рухом валюти;
що таке міжнародна валютна система;
які етапи у своїй еволюції пройшла міжнародна валютна система за останні 100 років;
що впливає на курс національної валюти та як його можна підтримувати.
Вам неодноразово доводилося чути висловлювання: “Стійкість гривні як валюти залежать від політики Національного банку”, “Україні необхідна валюта, щоб закупити ліки та енергоносії”. Уже з цих двох прикладів видно, що в слово “валюта” вкладається різне розуміння.
Справді, термін “валюта” використовують у кількох значеннях:
1) грошова одиниця певної країни — її національна валюта;
2) грошові знаки іноземних держав, які використовують у міжнародних розрахунках.
У цій темі нас, передусім, цікавитиме друге з наведених значень.
Міжнародні валютні відносини є похідними від торговельних. Це означає, що коли у відносини вступають дві країни, то кожна з них потребує валюти свого партнера для здійснення розрахунків. Нехай у відносини вступають Україна та Росія. Уявімо, що ці відносини набули цивілізованого характеру і розрахунки здійснюються через комерційні банки обох країн. Україна продає цукор і купує газ. Український експорт цукру сприяє тому, що в українських банках з’являться російські рублі (пропозиція рублів), а імпорт газу створює в його українських споживачів попит на російські рублі. Під впливом попиту та пропозиції формується курс рубля до гривні і гривні до рубля. Природно, що чим більшим буде експорт цукру (за умови незмінності або зменшення імпорту газу), тим більшим стає попит на гривні і, відповідно, — курс гривні до рубля.
Попит на іноземну валюту залежить не лише від імпорту товарів, а й від придбання послуг (страхових, транспортних, туристичних) та від того, чи здійснює країна інвестиції в економіку інших країн. В усіх перелічених випадках стає необхідною валюта інших країн. Вся різноманітність грошових операцій відбивається у платіжному балансі країни.
Платіжний баланс — це систематизований запис підсумків усіх угод між домогосподарствами, підприємницьким сектором та урядом однієї країни і всім зовнішнім світом. Розглянемо спрощену схему платіжного балансу.
Схема 71