- •Шановні читачі!
- •Від авторів професор Ірина Радіонова
- •Етапи економічного дослідження
- •Зв’язки економічної науки з іншими
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 1.2 Потреби споживача й закономірності його економічної поведінки
- •Структура споживчих благ
- •Залежність споживацької оцінки від кількості речей
- •Залежність оцінки споживачем додаткового яблука від їхньої кількості
- •Залежність оцінки споживачем певної суми яблук від їхньої кількості
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Тема 1.3 Виробництво та його фактори: земля, праця, капітал, здатність до підприємництва
- •Дві сторони суспільного виробництва
- •Основні елементи процесу виробництва
- •Організаційні форми виробництва
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 1.4 Обмеженість виробничих ресурсів і проблема вибору. Закономірності економічної поведінки виробника
- •Альтернативні варіанти виробництва при повній зайнятості ресурсів
- •Крива виробничих можливостей
- •Зміщення кривої виробничих можливостей
- •Динаміка витрат під впливом граничної продуктивності факторів
- •Залежність рівня витрат від обсягів виробництва
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 1.5 Моделі ринкової, планової та змішаної економіки
- •Кругообіг ресурсів, продуктів, доходів у ринковій економіці
- •Кругообіг ресурсів, продуктів, доходів у плановій (командній) економіці
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ II фундаментальні поняття ринкової економіки та ринкова інфраструктура
- •Тема 2.1 Основні проблеми економіки та їх ринкове розв’язання
- •Поведінка виробника за умов досконалої конкуренції
- •Чистої монополії
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання і завдання
- •Фундаментальні питання економіки
- •Засоби ринкового їх розв’язання
- •Тема 2.2 Попит, пропозиція, ринкова ціна
- •Крива індивідуального попиту на цукор
- •Крива індивідуальної пропозиції цукру
- •Вплив інших факторів (крім ціни нашого товару) на попит
- •Вплив інших факторів (крім ціни нашого товару) на пропозицію
- •Ринкова пропозиція і попит на цукор (умовні дані)
- •Ціна ринкової рівноваги
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 2.3 Гроші: їх функції та види
- •Грошова маса
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 2.4 Різні види ринків та особливості формування цін
- •Структура національного ринку
- •Канали розподілу товарів на споживчому ринку і ринку засобів виробництва
- •Попит на землю, пропозиція землі, рента
- •Види кредиту
- •Попит, пропозиція грошей, норма процента
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 2.5 Ринкові установи: біржі, банки та інші фінансово-кредитні посередники
- •Структура ринку та ринкові установи
- •Баланс активів і пасивів комерційного банку
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 2.6 Доходи у ринковій економіці
- •Формування ренти
- •Диференціація заробітної плати
- •Диференціація процентних ставок
- •Диференціація прибутку
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ III підприємство та підприємництво
- •Тема 3.1 Функції підприємства та роль підприємця
- •Підприємство, галузь, економіка
- •Види підприємницької діяльності
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 3.2 Підприємницький дохід
- •Співвідношення бухгалтерського та економічного прибутку
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 3.3 Підприємство і власність Організаційні форми приватних підприємств
- •Розподіл зайнятих на підприємствах різних розмірів (у % до всіх зайнятих в економіці)
- •Види підприємств за різними критеріями
- •Структура неприбуткових (некомерційних) підприємств
- •Види сільськогосподарських підприємств в економіці сша
- •Тема 3.4 Менеджмент у підприємницькій діяльності
- •Сутність і складові управлінської діяльності
- •Приблизна схема бізнес-плану фірми
- •Лінійна організаційна структура
- •Функціональна структура управління
- •Процес прийняття управлінського рішення
- •Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Тема 3.5 Маркетинг у підприємницькій діяльності
- •Товари споживчого ринку
- •1) Види продукції 2) Види продукції 3) Види продукції
- •Утворення цільового ринку
- •Модель поведінки покупця
- •Процес прийняття рішення про покупку
- •Життєвий цикл товарів
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Розділ IV національна економіка як ціле
- •Тема 4.1 Деякі прояви макроекономічної цілісності
- •Відповідність сукупних доходів і сукупних витрат
- •Структура та перетворення сукупних доходів на сукупні витрати
- •Відповідність сукупних доходів, витрат, попиту та пропозиції
- •Сукупний попит і сукупна пропозиція
- •Чому виникають цикли і як довго вони тривають?
- •Скільки триває цикл?
- •Як пояснюють циклічні коливання?
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Процентна зміна реального ввп (у % до попереднього року)
- •Тема 4.2 Як забезпечується макроекономічна рівновага: три погляди
- •Як уявляють державне регулювання представники кейнсіанського напряму?
- •Кейнсіанське уявлення про фактори сукупних витрат і засоби державного регулювання
- •Які заходи державного втручання і чому допускають неокласики?
- •Неокласичні уявлення про причини та засоби державного регулювання економіки
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.3 Валовий внутрішній продукт та інші макроекономічні показники
- •Два підходи до визначення ввп
- •Ввп за галузями створення
- •Ввп за доходами
- •Ввп за витратами
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.4 Безробіття як наслідок порушення макрорівноваги
- •Чому існує безробіття?
- •Попит і пропозиція на ринку праці
- •Графік 17
- •Графік 18
- •Види безробіття
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.5 Інфляція як макроекономічне явище
- •Антиінфляційні заходи у постсоціалістичних країнах
- •Відсоток річної зміни споживчих цін
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.6 Податково-бюджетна політика Проблема дефіциту державного бюджету та державного боргу
- •Графік 21
- •Яку роль у регулюванні економіки відіграє державний бюджет?
- •Федеральний бюджет Канади (1990/1991 фінансовий рік)
- •Бюджет провінцій і територій Канади (1990/1991 фінансовий рік)
- •Місцеві бюджети Канади (1989 р.)
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.7 Як держава регулює грошовий обіг
- •Попит і пропозиція грошей
- •Банківська система Англії
- •Банківська система сша — Федеральна резервна система
- •Банківська система Німеччини
- •Сутність кейнсіанського підходу
- •Логіка політики “дешевих” грошей
- •Політика “дорогих” грошей
- •Сутність монетаристського підходу
- •Логіка монетаристської грошової політики
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ V світова економіка
- •Тема 5.1.
- •Світова торгівля
- •Торговельний баланс країни
- •Державне регулювання міжнародної торгівлі
- •Експорт та імпорт України у 1997 та 2000 роках
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 5.2. Міжнародна валютна система Міжнародні гроші
- •Платіжний баланс
- •Елементи міжнародної валютної системи
- •Принципи функціонування системи золотовалютного стандарту
- •Основні положення Ямайської валютної системи
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 5.3. Міжнародні валютно-фінансові організації
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 5.4. Форми міжнародного підприємництва та науково-технічного співробітництва
- •Чому країни вдаються до міжнародного підприємництва?
- •Форми міжнародного підприємництва
- •Підприємства з іноземними інвестиціями
- •Що собою являє ве3?
- •Які шляхи доцільно використати Україні для її інтеграції у світову економіку?
- •Можливості практичного застосування знань із теми
- •Контрольні запитання та завдання
- •Глосарій
- •Тема 1.1 Що і для чого вивчає економічна наука, її місце серед інших наук ..... 6
Принципи функціонування системи золотовалютного стандарту
1. Основними інструментами міжнародних розрахунків були золото й американський долар. Кожна країна — член МВФ встановлювала золотий (доларовий) еквівалент своєї грошової одиниці. Таким чином визначався валютний паритет між власною валютою і валютами інших держав.
2. Кожна країна зобов’язувалася зберігати курс своєї валюти відносно будь якої іншої. Курси національних валют твердо фіксувалися щодо долара, і їх ринкові відхилення не могли перевищувати 1%. Для підтримки цього обмеження центральні банки повинні були продавати чи викуповувати свою національну валюту за долари.
3. Якщо країна не утримувала свій валютний курс або мала дефіцит торговельного балансу, угодою дозволялося здійснювати девальвацію (зниження курсу валюти) аборевальвацію — встановлення вищого курсу, але не більше як на 10%.
Отже, незважаючи на існування фіксованих валютних курсів, у межах системи здійснювалось їх періодичне регулювання під контролем МВФ, за допомогою якого можна було подолати незбалансованість платіжних балансів(П12).
4. Купівлю-продаж золота здійснювали тільки центральні банки за фіксованою ціною (35 дол. за унцію). Долар прирівнювався до золота також фіксовано — 1 дол. дорівнював 0,888 грама золота.
На шляху золотодоларового стандарту з часом виникли перепони. Серед них: зменшення золотих резервів США, нагромадження значних доларових запасів у інших країнах світу, виникнення дефіциту платіжного балансу США. Реакцією адміністрації Президента США Р. Ніксона на цю ситуацію стала заборона у 1971 р. обміну долара на золото. Це означало, що система золотодоларового стандарту припинила своє існування.
На зміну Бреттон-Вудській системі прийшла досить складна система регульованих плаваючих курсів, або Ямайська валютна система. На нараді представників країн — членів Міжнародного валютного фонду у Кінгстоні (Ямайка) було підписано угоду, що ознаменувала початок існування сучасної валютної системи (1976 р.).
Основні положення Ямайської валютної системи
1. У сфері міжнародних валютних відносин — повна демонетизація золота (обмін валют на золото) і ліквідація офіційної ціни золота. Золото стає звичайним товаром, ціна його на світовому ринку визначається під впливом попиту і пропозиції. Проте золото і сьогодні залишається тим товаром, який можна продати для стабілізації власного платіжного балансу(П12) з метою отримання валюти іншої країни.
2. Нова валютна система заснована на кількох ключових валютах (німецькій марці, англійському фунті стерлінгів, японській ієні), але долар у ній зберігає особливе місце. Нині ним здійснюється близько 2/3 міжнародних розрахунків.
3. Обмін валют відбувається за плаваючим курсом. Пропорції обміну, тобто валютні курси, досить гнучкі і відображають внутрішній стан економіки окремих країн. Передбачено регулювання центральними банками валютних співвідношень шляхом купівлі та продажу іноземної валюти.
4. Кожна країна сама вибирає валютний курс, який заборонено виражати в золотому еквіваленті, — фіксований або плаваючий. У наш час існує багато режимів валютних курсів. Наприклад, незалежне “плавання”, коли курс складається під впливом попиту і пропозиції (США, Японія, Великобританія, Австралія та ін.);кероване “плавання”, що передбачає формування курсу під впливом попиту і пропозиції, але здійснюється за умови втручання центральних банків (Греція, Туреччина, Індія, Південна Корея та ін.). Деякі країни маютькілька видів валютних курсів, наприклад: курс для зовнішньоекономічних операцій, курс для фінансових операцій, курс для туристів. Країни Європейського співтовариства використовуютьспільне “плавання”, яке передбачає два валютні режими: один — для операцій усередині співтовариства, другий — для відносин з іншими партнерами. Деякі слабо розвинуті країни встановлюють курс своєї валютивідповідно до валютного курсу будь-якої розвинутої країни. Так, до американського долара “прив’язано” валюти близько 40 країн, до французького франка — 13. Деякі країни “прив’язують” вартість своїх валют до “кошика” або групи інших валют — так званийкошиковий валютний курс (Австрія, Фінляндія, Швеція, Кіпр, Ізраїль, Угорщина та ін.). Як бачимо, існуюча валютна система досить складна.
5. Важливе місце в новій валютній системі займають спеціальні права запозичення (Special Drawing Rights) — СДР. СДР — це колективна міжнародна одиниця МВФ, яку утворено у 1969 р. Саме на Ямайці було заплановано перетворити СДР на головний резервний та міжнародний розрахунковий і платіжний засіб, тобто СДР розглядалась як альтернатива долара в ролі світових грошей.
СДР випускаються Міжнародним валютним фондом. Це безготівкові гроші у вигляді запису на спеціальних рахунках країни у МВФ. СДР — це наднаціональна валюта, вона діє тільки в межах Міжнародної валютної системи і на рівні міждержавних економічних відносин країн — членів МВФ. СДР використовується для:
1) регулювання сальдо платіжних балансів(П12): у разі виникнення дефіциту платіжного балансу країна може ліквідувати його за допомогою СДР;
2) міжнародних платежів;
3) придбання вільно конвертованої валюти.
Іншим проявом міжнародних штучних грошей було ЕКЮ (European Current Unit) — валюта, що функціонувала в межах Європейського співтовариства. Для її створення центральні банки європейських країн виділили 20% своїх золотих запасів і 20% доларових активів. В обмін на це вони отримали спеціальні рахунки в ЕКЮ. Золото і доларові активи лише наполовину покривали емісію ЕКЮ. Друга половина емісії покривалась за рахунок внесків країн-учасниць у їхній національній валюті.
Новим етапом у функціонуванні сучасної валютної системи стало впровадження нової міжнародної валюти ЄВРО. Ця визначна подія відбулась 31 грудня 1998 р. і полягала у тому, що Європейський Центральний банк (ЄЦБ) встановив курси валют 11 розвинутих європейських країн до нової валюти. З початку 2002 року валюта ЄВРО витіснила з обігу національні валюти європейських держав і стала наднаціональною і спільною валютою співтовариства держав.
Для забезпечення стійкості нової валюти ЄЦБ поставив перед країнами, що використовуватимуть її у розрахунках, досить жорсткі обмеження: 1) дефіцит бюджету — не більше 3% від ВВП; 2) державний борг — не більше 60% ВВП; 3) річна інфляція не може бути вищою за показник, близький до 9%. Високий рівень розвитку 11 європейських країн, бездефіцитність їхніх платіжних балансів(П12), за свідченням фахівців, може призвести до того, що ЄВРО поступово витіснятиме долар США з позиції провідної валюти, що використовується у міжнародних розрахунках і для формування офіційних валютних резервів країн.
Як уже підкреслювалося, важливим елементом валютної системи є встановлення валютних курсів. Валютний курс може бути: 1)гнучким, абоплаваючим, коли пропорція обміну національних валют визначається під впливом попиту і пропозиції; 2)фіксованим, коли курс офіційно встановлюється державою.
Нам важливо розглянути ті чинники, під впливом яких змінюються попит і пропозиція на валютному ринку. Фактори, які впливають на попит і пропозицію, а отже, змінюють валютний курс, діють у такий спосіб:
1. Зміни у смаках споживачів на користь виробів іншої країни підвищують попит на валюту цієї країни. Отже, змінюється валютний курс. Наприклад, якщо британці стануть віддавати перевагу американським автомобілям, то, купуючи їх, вони постачатимуть більше фунтів стерлінгів на валютні ринки і курс долара щодо стерлінга зросте. І навпаки, якщо англійський твід стане популярнішим у США, то попит на фунт зросте, а курс долара впаде.
2. Зростання доходів населення. Якщо зростання доходів населення в одній країні випереджає ці ж показники в інших країнах, то курс її валюти знизиться. Наприклад, якщо доходи американців зростають швидше, ніж доходи англійців, то в американців відносно збільшуватиметься схильність до імпорту, тобто зростатиме бажання купувати англійські товари. Отже, і попит у США на фунт стерлінгів зростатиме. Ціна фунта в доларах підвищуватиметься, тобто долар знецінюватиметься.
3. Зміна внутрішніх цін в одній із країн також впливає на курс валюти. Якщо рівень внутрішніх цін в Англії швидко зростає, а в США залишається незмінним, то британський споживач купуватиме відносно дешеві американські товари, підвищуючи цим попит на долари. І навпаки, американці менше купуватимуть британських товарів, знижуючи пропозицію доларів. Таке зростання попиту на долари і спад пропозиції доларів викликають знецінення фунтів стерлінгів.
4. Політика “дорогих” грошей. Якщо та чи інша країна з метою подолання інфляції проводитиме політику “дорогих” грошей, підвищуючи процентні ставки до рівня вищого, ніж в інших країнах, то це призведе до притоку іноземних капіталів у країну, до попиту на національну валюту і підвищить її курс.
Цікавим і актуальним для кожного українського читача є питання: “Що треба робити, якщо курс національної валюти падає?”
Існує ряд заходів, спрямованих проти падіння курсу і на утримання його на незмінному рівні.
1. Продаж валюти тієї країни, стосовно якої спостерігається падіння нашого курсу, із офіційних резервів центрального банку. Це збільшить пропозицію цієї валюти і зменшить її курс.
2. Стримування імпорту та заохочення власного експорту.
3. Раціонування, або валютний контроль: вимога продажу заробленої експортерами валюти державі. Пізніше держава розподілить отриману таким чином валюту між імпортерами. Захід є суперечливим, адже це може зменшити заінтересованість у виробництві на експорт.
4. Відсоток за інвестиціями, що його можуть отримати іноземні інвестори, вклавши капітал в економіку країни. Чим вищим є цей відсоток – дохід від інвестицій – у порівнянні з відсотком, який можна отримати в інших країнах, тим національна економіка є більш привабливою для іноземних інвесторів. За умов більшої привабливості вони формуватимуть додатковий попит на національну валюту країни, у економіку якої вкладають капітал”.
На жаль, Україна може вдатися до першого заходу з певними обмеженнями, оскільки після її виходу зі складу колишнього СРСР вона не отримала відповідної частки золотого фонду, а резерви центрального банку є недостатніми. Джерелом їхнього поповнення у 1995 — 1998 рр. ставали не стільки надходження від експорту, скільки кредити(К13) міжнародних організацій. Водночас необхідно зазначити, що саме використання цих резервів допомогло утримати курс гривні під час фінансової кризи 1998 р. Зокрема, протягом 1998 р. зафіксована девальвація (знецінення) гривні на 80%. Для того щоб це знецінення не стало ще значнішим, Національний банк України витратив 1,6 млрд. дол. з валютних резервів. На кінець року обсяг резервів становив лише 0,9 млрд. дол.
Заходи раціонування в Україні, наприклад, у 1992 році не дали бажаних наслідків. Зокрема, значна частина валютної виручки почала залишатись за кордоном, а фактичні надходження від експорту становили 165 млн. дол. проти 2,7 млрд. дол. запланованих надходжень.
Найнадійнішим засобом підтримки курсу валюти є зростання експорту, що спричиняє підвищення попиту на національну валюту. Але для цього товари українського виробництва мають стати конкурентноздатними на зовнішніх ринках.
Підсумки теми
Валютні відносини є похідними від торговельних. Уся різноманітність зв’язків, пов’язаних з рухом товарів, послуг, доходів, капіталів між країнами та рухом валюти, відображена у платіжному балансі країни.
Багатосторонні зв’язки різних країн передбачають узгодженість їхніх валютних систем. Створюється міжнародна валютна система.
Міжнародна валютна система — це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, затверджена міждержавними домовленостями. Вона включає: міжнародні ліквідні ресурси, валютні курси, валютно-фінансові ринки, міжнародні валютні організації.
Міжнародна валютна система у своєму розвитку пройшла декілька етапів: система золотого стандарту, золотовалютного стандарту (Бреттон-Вудська система), система регульованих плаваючих курсів (Ямайська система), сучасна система з використанням нової міжнародної валюти ЄВРО.
Золотий стандарт забезпечував стабільність валютних курсів завдяки визначенню золотого вмісту національних валют. В умовах Бреттон-Вудської системи країни-учасниці були зобов’язані підтримувати валютні курси за рахунок стабілізаційних фондів, золота або позик, отриманих від МВФ. Ямайська система ґрунтується на регулюванні плаваючих курсів. Валютні курси, як правило, визначаються ринковими силами, хоча уряди періодично втручаються в цей процес. Кожна країна сама вибирає варіант встановлення валютних курсів. Стабільність нової міжнародної валюти ЄВРО підтримується виробничим та торговельним потенціалом країн Європейського Союзу, стабільністю їх економік та здатністю до економічного зростання.
Серед факторів, що впливають на курс валют, визначальна роль належить попиту населення на товари іншої країни, динаміці доходів населення, зміні внутрішніх цін, відсотка на інвестиції, що можуть отримати іноземні інвестори у національній економіці, грошовій політиці, що здійснює держава.
Заходами підвищення курсу валюти є: збільшення пропозиції іноземної валюти із резервів національного банку, стримування імпорту та заохочення експорту, раціонування.