Можливості практичного застосування знань із теми
У цій темі ви одержали уявлення про корисну і цікаву професію менеджера. Можливо, знання основних функцій, вимог, якостей менеджера знадобиться у вашій праці, якщо вона буде пов’язана з управлінням. Проте за будь-яких обставин людина в процесі своєї життєдіяльності здійснює управління, принаймні, своїми діями, часом коштами. Це — неодмінна умова її життєвого успіху, самовираження. Практичні поради, подані в темі, необхідні вам уже сьогодні. Займайтесь самоуправлінням, самоменеджментом, і це стане першим кроком до самостійного, змістовного життя.
Контрольні запитання та завдання
1. Управління ґрунтується на вмінні організувати діяльність людей, тобто налагоджувати горизонтальні та вертикальні зв’язки. Визначте, які з названих дій менеджера стосуються зв’язків горизонтальних (координації дій), а які — вертикальних (субординації):
• через перевантаженість виробничого відділу в межах підприємства створено новий відділ: конструкторський;
• керівник збирає інформацію про ставлення підлеглих до ідеї нової моделі офісного обладнання;
• підприємству A керівництвом визначений новий постачальник напівфабрикатів — підприємствоC;
• творча група, яка раніше підпорядковувалася керівникові проекту B, дістала нового керівника, що очолює проектD.
2. Прийміть управлінське рішення — оберіть один із трьох варіантів:
А. Ви є власником 1 т яблук, роздрібна ціна на які в вашому регіоні на даний час — 1 грн. за кг. Витрати виробництва — 800 грн., витрати реалізації становитимуть не менше 100 грн.
Б. В іншому регіоні ці яблука можна продати за 2 грн. за кг, але витрати транспортування складуть додатково 600 грн. і при транспортуванні ви можете втратити 10% врожаю.
В. Підприємство, що займається тільки продажем овочів і фруктів, пропонує позбавити вас клопоту реалізації і хоче придбати яблука оптом за ціною 850 грн.
3. Процедура управлінського рішення має чотири етапи. Звернемося до ситуації, розглянутої у попередньому завданні, де ви вирішували, який варіант реалізації яблук обрати. Визначте ці чотири етапи щодо розглянутої ситуації, а саме: як треба сформулювати проблему? які прийняти критерії та обмеження? як визначити альтернативу? як обрати найкращий варіант?
4. Сподіваємося, ви вже маєте певні підприємницькі ідеї. Скориставшись схемою бізнес-плану, розробіть його власний варіант. Це можна зробити самостійно, за допомогою друзів або вчителя.
5. Пригадавши риси американського та японського менеджменту, спрогнозуйте, як би діяв американський та японський менеджер у таких ситуаціях:
• один із підрозділів підприємства не виконав визначеного йому завдання;
• вирішується питання про обрання нового керівника підрозділу; є два претенденти: один — працює на підприємстві 10 років і відзначається вмінням об’єднувати людей; інший — працює на фірмі недовго, але закінчив кращий університет країни, має значні особисті успіхи і мріє про блискучу кар’єру.
Тема 3.5 Маркетинг у підприємницькій діяльності
Якби підприємець умів обирати напрями капіталовкладень, поєднувати виробничі ресурси, організовувати людей, але не знав ринку, то вся попередня праця була б марною. Адже, успіх підприємницької діяльності залежить від споживача, який купить або не купить товар. Головна мета підприємницької діяльності — одержання прибутку — досягається лише за умови схвалення споживачами конкретного товару чи послуги. Тому маркетинг (ринкознавство) є невід’ємною складовою підприємництва(П7), спрямованого на вивчення попиту споживачів та організацію виробництва і збуту товарів.
Після вивчення теми ви дізнаєтеся:
що таке маркетинг і чим він відрізняється від звичайного збуту товарів;
чому різні товари треба продавати по різному і які особливості має цей продаж;
які дії охоплює маркетингова діяльність та що забезпечує успішну реалізацію на сучасних ринках.
Маркетинг походить від англійського слова market — ринок. На перший погляд, може здатись, що маркетинг — це теорія збуту.
Хоча маркетинг включає в себе збутову політику, проте це не тотожні поняття. Різниця між маркетингом і збутом зрозуміла з нижченаведеної схеми:
Схема 40
Пояснення до схеми:
Зі схеми видно, що збут і маркетинг мають різні вихідні моменти. Збут починається з виробництва, тоді як для маркетингу вихідною є оцінка вимог споживачів.
Для збуту не мають вирішального значення зворотні зв’язки, тобто вплив споживачів на діяльність фірми. Маркетинг будується на принципах зворотного зв’язку. Він пов’язує вимоги споживача, цілі та ресурсні можливості фірми.
Кінцевою метою збуту є власне збут, а кінцевою метою маркетингу — досягнення цілей фірми через задоволення потреб споживачів.
Маркетинг як специфічне явище сучасної економіки виник не так давно. Дослідники пояснюють його виникнення переходом розвинутих ринкових країн від індустріальної до інформаційної ери.
Коротка історична довідка
Як відомо, індустріальна ера, розпочата промисловою революцією першої половини XIX ст., завершилась у розвинутих країнах в середині XX ст. Провідні країни світу розпочали перехід до індустріальної ери в 50 — 60-х роках, і цей перехід завершився в середині 80-х. Приблизно на цей перехідний період припадає розробка концепцій маркетингу, а з середини 70-х років — так званого соціально-етичного маркетингу. Які ж зміни, пов’язані із переходом до інформаційної ери та нового технологічного способу виробництва, викликали появу маркетингу?
По-перше, високі технології та відповідна їм висока продуктивність праці забезпечили насичення усіх ринків товарами та послугами. Відбулася значна спеціалізація, всі ринки поділені на велику кількість частин (сегментів), зайнятих окремими виробниками.
По-друге, економіка стала динамічнішою, відбулося надзвичайне прискорення її розвитку. У розвиненіших галузях час існування товару на ринку скоротився від кількох років до кількох місяців. Зокрема, провідні японські фірми пропонують нові мікросхеми раз на три місяці. За цих умов виживання підприємств на ринку визначається не тільки і не стільки зменшенням виробничих витрат, скільки вмінням реагувати на зміни смаків споживача, на появу нових потреб.
Отже, маркетинг став економічно доцільним саме в інформаційну (постіндустріальну) еру.
Соціально-етичний маркетинг (середина 70-х) міг виникнути лише в умовах ринкової економіки вищого класу, а саме соціально орієнтованої економіки. Соціально-економічний маркетинг враховує не лише потреби людини як індивіда, а й людини як члена суспільства. Отже, він орієнтований на потреби охорони середовища, розвитку соціальної сфери, створення умов для певного способу життя. Жодне підприємство, що дбає про свій імідж, не ризикне просувати на ринок той товар, який, наприклад, шкодить здоровому способу життя.
Мета маркетингу реалізується в таких напрямах діяльності:
визначення потреб споживачів;
задоволення потреб створенням нової продукції;
визначення ціни продукції для покупця;
інформування покупця, стимулювання його споживання.
На розв’язання цих завдань і спрямований процес маркетингової діяльності. Розглянемо його конкретні елементи.
Щоб товар знайшов кінцевого споживача, фірма має вивчати ринок. Дослідження ринку складається з таких елементів:
класифікація ринків з точки зору представлених на них товарів і послуг;
класифікація ринків з точки зору певних груп споживачів (сегментів ринку).
Класифікація ринків. Ви вже знаєте, що ринки розрізняються за тим, що купується-продається на них. Тому доцільно конкретизувати уявлення про товарні ринки. Ми вже класифікувалитовари на товари споживання, товари виробничого призначення, комерційні та особисті послуги. Відповідно до цього ринок товарів поділяється на споживчий ринок, у межах якого реалізуються товари та послуги особистого споживання, та ринок підприємств, на якому продаються товари виробничого призначення.
У межах кожного з них існують конкретніші ринки, підставою для виділення яких є детальніша товарна класифікація. Розглянемо схему класифікації товарів споживчого ринку:
Схема 41