5. Аналіз якості управління (менеджменту)
Необхідно відзначити, що на відмінність від аналізу капіталу, якості активів, прибутковості і ліквідності, при оцінці методів управління за системою рейтингу, необхідно враховувати рейтинг по іншим чотирьом напрямам, оскільки оцінка менеджменту знаходиться в прямій залежності від якості активів, капіталу, надходжень і ліквідності банку.
Окрім рейтингової оцінки по чотирьом компонентам також слід враховувати наступні чинники:
керівництво банку повинне демонструвати технічну компетентність, керівні і адміністративні здібності;
керівництво повинне нести відповідальність за дотримання банківського законодавства і встановлених норм і нормативів;
адміністрація повинна постійно підвищувати рівень кваліфікації своїх підлеглих;
керівництво банку повинне бути готове повністю задовольняти регіон, в якому він розташований, в банківських послугах і ін.
Рейтинг 1 «сильний»:
всі компоненти мають відмінний або задовільний рейтинг;
повне підпорядкування законам і нормативним актам;
компетентність, цілісність керівництва банку.
Рейтинг 2 «задовільний»:
більшість компонентів є задовільними;
загальне підпорядкування законам і правилам;
відсутність явних недоліків в методах управління банком.
Рейтинг 3 «середній»:
більшість компонентів є середніми;
частково не підпорядкування законам і правилам;
компетентність керівництва банку викликає сумнів.
Рейтинг 4 «граничний»:
більшість компонентів знаходяться між середнім і задовільним рейтингом;
є серйозні порушення законодавства і/або нормативних актів;
очевидні факти шахрайства, незадовільного керівництва.
Рейтинг 5 «незадовільний»:
рейтинг інших компонентів системи незадовільний;
серйозні порушення законодавства і/або нормативів;
очевидно неякісне керівництво або його некомпетентність, шахрайство.
Таким чином, розглянута рейтингова система аналізу діяльності банку надає можливість відстежувати стан банку, приймати своєчасні рішення в процесі управління банком.
Тема 9 послуги комерційних банків
1. Сутність та види банківських послуг.
2. Гарантійні, посередницькі, консультативні послуги.
3. Трастові, факторингові і лізингові послуги банків.
4. Визначення вартості банківських послуг.
ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ: Кредитні операції; Розрахунково-касові операції; Депозитні операції; Інвестиційні операції; Міжбанківські операції; Емісійні операції; Комісійні операції; Посередницькі операції; ТРАСТОВІ, ФАКТОРИНГОВІ І ЛІЗИНГОВІ ПОСЛУГИ БАНКІВ
1. Сутність та види банківських послуг
Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані послуги.
За спеціалізацією банки можуть бути: ощадними, інвестиційними, іпотечними,
розрахунковими (кліринговими).
Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.
Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу.
Згідно ст. 47 закону, на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:
1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Банк, крім перелічених операцій, має право здійснювати такі операції та угоди:
1) операції з валютними цінностями;
2) емісію власних цінних паперів;
3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);
5) надання гарантій та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
6) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставку товарів чи надані послуг, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
7) лізинг;
8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.
Операції, визначені пунктами 1-3 частини першої ст. 47 закону, належать до виключно банківських операцій, здійснювати які у сукупності дозволяється тільки юридичним особам, що мають банківську ліцензію. Інші юридичні особи мають право здійснювати операції, визначені пунктами 2-3 частини першої цієї статті, на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, а інші операції та угоди, передбачені цією статтею, вони можуть здійснювати у порядку, визначеному законами України.
За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати такі операції:
1) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;
2) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;
3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;
4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:
- з інструментами грошового ринку;
- з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
- з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;
5) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
Національний банк України встановлює порядок надання банкам дозволу на здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої цієї статті. Дозвіл надається, якщо:
1) рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам Національного банку України, що підтверджується незалежним аудитором;
2) банк не є об'єктом застосування заходів впливу;
3) банком подано план, за яким він буде здійснювати таку діяльність, і цей план схвалений Національним банком України;
4) Національний банк України дійшов висновку, що банк має достатні фінансові можливості і відповідних спеціалістів для здійснення такої діяльності.
Банк має право здійснювати інші угоди згідно із законодавством України.
Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.
Всі банківські операції можуть бути об’єднані за функціональними ознаками у відповідні групи операцій, ключовими серед яких є: кредитні, розрахунково-касові, інвестиційні, депозитні, міжбанківські, емісійні, комісійні, посередницькі (рис. 9.1).
Кредитні операції - це операції з надання банком позичальнику в тимчасове користування вільних грошових ресурсів на умовах платності, забезпеченості, поворотності, строковості та цільового характеру.
Розрахунково-касові операції - це рух грошових коштів на банківських рахунках, що здійснюється згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, що в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.
Рис. 9.1 Групи банківських операцій за функціональними ознаками
Розрахунково-касові операції включають надання таких послуг, як зберігання коштів клієнтів на відповідних рахунках, отримання платежів на користь клієнтів та здійснення грошових переказів за дорученнями власників коштів, прийняття готівкових коштів для зарахування на рахунки клієнтів та видача готівки з цих рахунків через операційну касу банку.
Інвестиційні операції - це операції з вкладення фінансових ресурсів у різноманітні корпоративні та державні цінні папери, інші боргові зобов’язання шляхом придбання цих фондових цінностей на фондових біржах або організованому позабіржовому ринку.
Депозитні операції - це операції із залучення тимчасово вільних коштів юридичних та фізичних осіб на рахунки різних типів: поточні, бюджетні, вкладні, ощадні, кодовані тощо.
Міжбанківські операції - це операції з непозитивного залучення ресурсів на міжбанківському ринку: отримання кредитів від Національного банку, позик, одержаних від інших комерційних банків; операції з надання позик банкам та розміщення депозитів у НБУ.
Емісійні операції - це діяльність банку з формування власного капіталу та недепозитного залучення фінансових ресурсів, що здійснюється через випуск банківських акцій, облігацій, векселів та інших боргових зобов’язань.
Комісійні операції - це різноманітні консультаційні, інформаційні, аудиторські, облікові, реєстраторські, трастові послуги, в результаті надання яких банки отримують доход у вигляді комісії.
Посередницькі операції - це послуги банків з розміщення цінних паперів емітентів на первинному фондовому ринку, брокерські та дилерські послуги в операціях з фондовими цінностями, іноземною валютою, інші види операцій на грошовому ринку, в яких банки виступають як посередники, поєднуючи інтереси різних сторін фінансових угод.