4. Розрахунки з використанням векселів

В практиці вексельних розрахунків використовується перевідний вексель (тратта). В операції з використанням тратти беруть участь 3 особи (але може бути і більше: банки теж є учасниками):

Векселедавець (трасант), який виписує вексель і дає наказ іншій особі про його сплату.

Платник по векселю (трасат), кому адресований наказ про сплату.

Одержувач грошей (ремітент) - який володіє векселем, пред'являє його до сплати трасату і одержує гроші.

Векселі виписуються на бланках стандартної форми і мають строго встановлений набір реквізитів.

Індосамент - найважливіший атрибут векселя, що забезпечує його оборотність. Це передавальний підпис, який власник векселя (індосант) робить на користь іншої особи (индоссатора) на оборотній стороні векселя розрізняють декілька видів індосамента (рис. 6.1):

Рис. 4.1 Види індосамента

Бланковий індосамент - коли індосамент стане на зворотному боці векселя тільки свій підпис.

Іменний індосамент - коли індосамент ставить на зворотному боці векселя перед підписом прізвище, ім'я, по батькові особи, якій передаються всі права на вексель.

Цільовий індосамент - коли індосант указує ціль передачі векселя іншій особі.

Безоборотний індосамент - коли індосант включає в текст індосамента слова "Без обороту". Це дає йому право виключити можливість пред'явлення йому вимог у разі несплати векселя трасантом.

Важливим атрибутом тратти є акцепт платника, як письмова згода на сплату векселя, що істотно підвищує його ліквідність. Здійснюється написання слова "Акцептується" і підпис на лицьовій стороні.

В практиці допускається поручительство по векселю третьої особи - аваль. Поручитель повинен вказати, за кого він дає аваль.

Аваль несе по векселю таку ж відповідальність, як і особа, за яку він дав доручення. Після оплати векселя він стає його власником і придбаває право вимоги до того, за кого він дав поручительство, і до тих осіб, які зобов'язані по векселю перед цим останнім.

Аваль дається на лицьовій стороні векселя словами "Вважати за аваль" і розписом.

Завершальною стадією обороту векселя є його сплата.

Простий вексель відрізняється від перевідного тим, що векселедавець і платник по ньому - одна і та ж особа.

Окрім комерційних в практиці використовують банківські векселі. Векселедавцем і платником виступає один і той же банк.

В розрахунках можуть використовуватися також банківські сертифікати (депозитні і ощадні). Обіг банківських сертифікатів, виписаних на пред'явника, здійснюється простою передачею боржником кредитору в погашення боргу, іменних - шляхом індосування.

Використовування векселів як засобу платежу припускає активну участь у вексельному обороті банків через дві основні їх функції - кредитну і розрахункову.

В своїй кредитній діяльності банки широко використовують вексель як об'єкт кредитування, видаючи під них обліковий кредит (дисконт), заставний кредит і кредит по рефінансуванню векселів.

Розрахункова діяльність банків полягає у виконанні доручень клієнтів по оплаті векселів по двох операціях: інкасуванні і доміціляції.

Інкасування векселя полягає у виконанні банком доручення векселедержателя по стягненню платежу з боржника. За цю послугу банк стягує комісійну винагороду.

Доміціляція векселя полягає в дорученні векселедавця або трасата банку сплатити по векселю у встановлений термін за рахунок наперед внесеної в банк суми або за рахунок залишку грошей на його рахунку .