Тема 5 фінансування й кредитування капітальних вкладень

1. Основи фінансування й кредитування капітальних вкладень.

2. Довгострокове кредитування підприємств й організацій.

3. Державне кредитування будівництв й об'єктів виробничого призначення.

4. Довгострокове кредитування капітальних вкладень малого підприємства

ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ: КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ; ДОВГОСТРОКОВИЙ КРЕДИТ; УМОВИ ДОВГОСТРОКОВОГО КРЕДИТУВАННЯ; ПІДРЯДНИЙ ТА ГОСПОДАРСЬКИЙ СПОСІБ ГОСПОДАРЮВАННЯ.

1. Основи фінансування й кредитування капітальних вкладень

Капітальні вкладення являють собою використання суспільством валового національного продукту на відтворення основних фондів. Капітальні вкладення - це сукупність витрат на створення нових, а також технічне переозброєння, реконструкцію й розширення діючих основних фондів виробничого й невиробничого призначення.

Розрізняють два основних методи забезпечення капітальних вкладень коштами:

1) безповоротний або фінансування;

2) поворотний або кредитування.

У безповоротному порядку використовуються бюджетні асигнування, власні й залучені кошти інвесторів і кошти спеціальних позабюджетних фондів.

Основними принципами фінансування є:

• прямій і планово-цільовий характер;

• надання коштів виходячи з виконання плану (контракту);

• контроль у процесі фінансування;

• безповоротність надання коштів.

Поворотне надання коштів або кредитування проводяться на умовах зворотності наданих коштів у конкретний термін і певні розміри. Банки представляють довгострокові кредити на капітальні вкладення в основному на тих же принципах, на яких проводиться фінансування. Однак, кредитування є поворотним, терміновим і забезпеченим.

Довгострокове кредитування вимагає погашення кредиту, сплати відсотків за користування ним, більше зацікавлює позичальників у раціональному товарно-економічному обґрунтуванні напрямку й розміру кредиту, сприяє режиму його використання, контролю за окупністю вкладень.

Оформлення фінансування капітальних вкладень.

Оформлення фінансування будівництва в обслуговуючій установі банку - це початковий етап процесу фінансування капітальних вкладень. Порядок оформлення фінансування залежить від того, чи є капітальні вкладення державними або здійснюються за рахунок підприємства. Банки оформляють фінансування державних капітальних вкладень при дотриманні замовником таких умов, як включення його в план капітального будівництва, забезпеченість проектно-кошторисною документацією, дотримання ним норм виділення капітальних вкладень по рокам будівництва тощо. Ці умови підтверджуються наявністю в замовника плану капітального будівництва й титульного списку з будівництва, копії зведеного кошторисного розрахунку вартості, договорів підряду й інших необхідних документів.

Оформлюючи фінансування будівництва, банк здійснює контроль за нормативними показниками будівництва, станом проектно-кошторисної дисципліни, забезпеченістю будівництва джерелами фінансування. Банк розробляє й вносить відповідним органам державного управління пропозиції, що спрямовані на забезпечення виконання завдань щодо введення в дію виробничих потужностей та основних фондів.

Оформлення фінансування державних капітальних вкладень завершується складанням висновку банку про відповідність поданих йому документів вимогам до них. Потім виписується розпорядження бухгалтерії банку про відкриття фінансування будівництва. В умовах переходу до ринкових відносин, поглиблення самостійності підприємств відповідальність за ефективність використання капітальних вкладень відповідно до Закону про інвестиційну діяльність покладається насамперед на безпосередніх учасників інвестицій і регулюється укладеними між ними контрактами. У зв'язку з цим капітальні вкладення за рахунок власних коштів підприємств здійснюються без оформлення фінансування в установах банку. З метою забезпечення безперебійних розрахунків у капітальному будівництві банк за бажанням підприємства може фінансувати такі капітальні вкладення на договірних умовах. До таких капітальних вкладень належить придбання устаткування, що не входити в кошториси будівництв, а також фінансування заміни морально застарілого й фізично зношеного устаткування, будівництво окремих об'єктів.

Ці витрати фінансуються в межах фонду нагромадження, що створюється на підприємстві, кошти якого зберігаються на розрахунковому рахунку підприємства.

2. Довгострокове кредитування підприємств й організацій.

Довгостроковий кредит використовується на капітальні вкладення виробничого й невиробничого призначення. Це витрати на технічне переозброєння, реконструкцію, розширення виробництва, на будівництво об'єктів невиробничого призначення, на придбання встаткування, на будівництво нових підприємств і споруджень народногосподарського значення.

Принципи надання довгострокового кредиту: зворотність; терміновість; платність; забезпеченість.

Обов'язкові умови довгострокового кредитування:

- статус позичальника як юридичної особи;

- екологічна безпека об'єкта кредитування;

- забезпеченість своєчасного й повного повернення кредиту й сплати відсотків за користуванням ним;

- дотримання норм тривалості будівництва.

Основні принципи цього кредитування:

- вільний вибір партнерів;

- невтручання державних органів;

- вибір умов кредитування і їхню реалізацію.

Основні джерела ресурсів для довгострокового кредитування - власні кошти банків, кошти централізованого позичкового фонду, підприємств й організацій, кошти бюджетів, які перебувають на рахунках банків, внески громадян і позики в інших банків.

Кредитні відносини банку й позичальника регулюються кредитним договором.

Потреба в довгостроковому кредиті визначається або повною вартістю витрат по об'єкті, якщо кредит є єдиним джерелом фінансування, або як різниця між вартістю цих витрат і власних коштів позичальника, що направляють на цю мету.

Строк користування кредитом дорівнює нормативному часу здійснення витрат і часу, протягом якого кредит повертається банку. Строки погашення кредиту встановлюються в межах окупності витрат по проекті.

Банк дає кредит після оцінки кредитоспроможності позичальника. Вона провадиться до висновку кредитного договору.

Банк провадить аналіз фінансового стану й ефективність заходів, що кредитуються на основі бухгалтерських балансів, інших звітних і планових документів, статистичних матеріалів і т.п.

При цьому визначається ліквідність балансу, покриття балансу, залучення коштів й ін. Варто вміти прогнозувати ці показники на період кредитування.

Ефективність заходу, що кредитуються визначається на основі інженерно-економічної експертизи проекту.

Плата за користування довгостроковим кредитом визначається банками з урахуванням тривалості строку кредитування, наданих позичальників гарантій своєчасного повернення кредиту, попиту та пропозиції на кредитні ресурси, наявність кредитного ризику.

Процентна ставка повинна забезпечити повне покриття витрат банку й одержання прибутку від госпрозрахункової діяльності.

Відповідальність за невиконання позичальниками своїх зобов'язань передбачається у вигляді неустойки (штрафу, пені), застави, гарантії, страхування й кредитного ризику.

Після завершення об'єкта, що кредитуються позичальник оформляє у встановленому порядку заборгованість за кредитом терміновим зобов'язанням.

Погашення кредиту починається з наступного кварталу після ухвалення відповідального рішення про уведення об'єкта в експлуатацію й провадиться за рахунок власних коштів позичальника.