- •ВСТУП
- •1.2. ЕВОЛЮЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ
- •1.3. ФУНКЦІЇ ЇЖІ, ТЕОРІЇ ТА КОНЦЕПЦІЇ ХАРЧУВАННЯ
- •1.5. ЯКІСТЬ І БЕЗПЕЧНІСТЬ ХАРЧУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ
- •1.6. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ НА ОСНОВІ ПРИНЦИПІВ СИСТЕМИ НАССР
- •1.7. ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ І ЯКІСТЬ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •2.1. ФОРМУВАННЯ ІНГРЕДІЄНТНОГО СКЛАДУ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
- •2.2. ОЛІГОЦУКРИДИ
- •2.3. РЕЗИСТЕНТНІ ВИДИ КРОХМАЛЮ
- •2.4. ХАРЧОВІ ВОЛОКНА
- •2.6. ГЛІКОЗИДИ, ІЗОПРЕНОЇДИ ТА ПОЛІНЕНАСИЧЕНІ ЖИРНІ КИСЛОТИ
- •2.7. АМІНОКИСЛОТИ, ПЕПТИДИ І ФЕРМЕНТИ
- •2.8. ВІТАМІНИ І МІНЕРАЛЬНІ РЕЧОВИНИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
- •2.9. АНТИОКСИДАНТИ
- •2.10. ПРОБІОТИКИ
- •2.11. ПРЕБІОТИКИ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •3.2. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •3.3. ФУНКЦІЇ І ВЛАСТИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •3.6. НАПРЯМИ РОЗШИРЕННЯ СЕКТОРА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •3.7. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ НОВИХ ВИДІВ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •3.8. НАУКОВІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •3.10. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •4.1. КЛАСИФІКАЦІЯ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК
- •4.2. ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ХАРЧОВИХ ДОБАВОК
- •ДРАГЛЕУТВОРЮВАЧІ: ЖЕЛАТИН, АГАР, ПЕКТИНОВІ РЕЧОВИНИ
- •ГІДРОКОЛОЇДИ ЯК НАТУРАЛЬНІ ХАРЧОВІ СТАБІЛІЗАТОРИ
- •КАМЕДІ
- •ПІДСОЛОДЖУВАЧІ
- •ФОСФОЛІПІДИ ТА ЇХ СИНЕРГІСТИ
- •СУМІШІ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК
- •ХАРЧОВІ ДОБАВКИ З ПОЛІПШЕНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ
- •СТАНДАРТИЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК
- •ХАРЧОВІ ДОБАВКИ ДЛЯ ПРОДУКТІВ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •5.1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ ДОБАВКИ
- •5.2. КЛАСИФІКАЦІЯ І ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ДОБАВОК ДО ЇЖІ
- •5.4. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ЕКСПЕРТИЗА БАД ДО ЇЖІ
- •5.5. ОЦІНКА БЕЗПЕЧНОСТІ І СТАНДАРТИЗАЦІЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ДОБАВОК ДО ЇЖІ
- •5.6. НАТУРАЛЬНІ БІОКОРЕКТОРИ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •6.1. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗЕРНОБОБОВИХ ТА ПРОДУКТІВ ЇХ ПЕРЕРОБКИ
- •6.2. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ФРУКТОВО-ОВОЧЕВИХ І ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР
- •6.3. ВЛАСТИВОСТІ НЕТРАДИЦІЙНОЇ СИРОВИНИ ДЛЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •7.2. ПРОДУКТИ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА, ЗБАГАЧЕНІ МІКРОНУТРІЄНТАМИ
- •7.3.ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРОДУКТИ ІЗ ЗЕРНОВОЇ СИРОВИНИ НА ОСНОВІ БІОТЕХНОЛОГІЙ
- •7.4. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРОДУКТИ ІЗ СОЇ І ТРИТІКАЛЕ
- •7.5. КРУПИ І СПОРІДНЕНІ ПРОДУКТИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •7.6. МАКАРОННІ ВИРОБИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •7.7. ХЛІБОБУЛОЧНІ ВИРОБИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ НА ЗЕРНОВІЙ ОСНОВІ
- •7.8. ВИКОРИСТАННЯ МІКРОНУТРІЄНТІВ ДЛЯ НАДАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ХЛІБОБУЛОЧНИМ ВИРОБАМ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •8.1. ЦУКРИСТІ КОНДИТЕРСЬКІ ВИРОБИ ЦІЛЬОВОГО СПРЯМУВАННЯ
- •8.2. БОРОШНЯНІ КОНДИТЕРСЬКІ ВИРОБИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •9.1. ФОРМУВАННЯ РИНКУ І КЛАСИФІКАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ НАПОЇВ
- •9.2. НАПОЇ ЗАГАЛЬНОЗМІЦНЮВАЛЬНОЇ ДІЇ
- •9.3. НАПОЇ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДІЇ
- •9.4. НАПОЇ АДАПТОГЕННОЇ ДІЇ
- •9.5. НАПОЇ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •10.1. СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •10.2. КЛАСИФІКАЦІЯ І ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •10.6. МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ ЗІ ЗМІНЕНИМ БІЛКОВИМ, ВУГЛЕВОДНИМ І ЖИРОВИМ СКЛАДОМ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •11.2. ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ОЛІЄЖИРОВИХ ПРОДУКТІВ
- •11.3. ЕМУЛЬСІЙНІ ЖИРОВІ ПРОДУКТИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •12.1. М’ЯСО ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ
- •12.3. ВИКОРИСТАННЯ СОЄВИХ ПРОДУКТІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ М’ЯСНИХ ПРОДУКТІВ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •12.4. ВИКОРИСТАННЯ ЗЕРНОВИХ ПРОДУКТІВ У РЕЦЕПТУРАХ М’ЯСНИХ ВИРОБІВ
- •12.5. ВКЛЮЧЕННЯ ХАРЧОВИХ ВОЛОКОН У РЕЦЕПТУРИ М’ЯСНИХ ПРОДУКТІВ
- •12.7. КОВБАСНІ ВИРОБИ І М’ЯСНІ КОПЧЕНОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •12.8. М’ЯСНІ КОНСЕРВИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •12.9. ФУНКЦІОНАЛЬНІ М’ЯСНІ НАПІВФАБРИКАТИ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •13.1. ОСНОВНІ ЗБАГАЧУВАЧІ ДЛЯ РИБНИХ ТОВАРІВ
- •13.2. ПРОДУКТИ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ НА ОСНОВІ РИБНОЇ ІКРИ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
13.2. ПРОДУКТИ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ НА ОСНОВІ РИБНОЇ ІКРИ
Великі можливості для інноваційних розробок мають емульсійні продукти харчування, у тому числі на базі сировини із гідробіонтів. Білкові й ліпідні компоненти ікри лососевих риб характеризуються високими емульгуючими властивостями. У зв’язку з актуальністю переробки сировини із ікри менш цінних видів риб, таких як щука, короп, минтай, розробляються нові рецептури олії з ікри, яка містить фун- кціонально-метаболічні інгредієнти.
Хімічний і жирнокислотний склад ікри окремих видів риб представлений в табл. 13.3 і 13.4.
|
|
ХІМІЧНИЙ СКЛАД ІКРИ, % |
|
Таблиця 13.3 |
||
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Ікра |
|
Хімічний склад ікри, % |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
волога |
білок |
|
жир |
кухонна сіль |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
Щуки |
|
73,81 |
18,88 |
|
2,70 |
3,70 |
Минтая |
|
67,19 |
15,19 |
|
8,20 |
3,60 |
Коропа |
|
59,84 |
22,38 |
|
7,45 |
4,50 |
ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ІКРИ |
Таблиця 13.4 |
||
|
|||
|
|
|
|
Жирні кислоти |
Вміст в ікрі |
|
|
|
|
|
|
щуки |
|
минтая |
|
|
|
||
|
|
|
|
Сума ліпідів, г/100 г, у тому числі: |
4,50 |
|
7,40 |
Насичені |
27,86 |
|
24,91 |
Лауринова С12:0 |
— |
|
— |
Міристинова С14:0 |
1,72 |
|
1,83 |
Пальмітинова С16:0 |
21,53 |
|
18,98 |
Стеаринова С18:0 |
2,83 |
|
2,78 |
Нонадеканова С19:0 |
0,04 |
|
0,06 |
Ейкозанова С20:0 |
0,07 |
|
0,16 |
Докозанова С22:0 |
— |
|
0,25 |
Мононенасичені |
33,05 |
|
39,68 |
Міристолеїнова С14:1 |
0,01 |
|
0,03 |
Пальмітолеїнова С16:1 |
8,45 |
|
6,49 |
Олеїнова С18:1 |
23,17 |
|
26,77 |
Гадолеїнова С20:1 |
1,13 |
|
4,25 |
Ерукова С22:1 |
— |
|
1,22 |
Нервонова С24:1 |
0,28 |
|
0,89 |
Поліненасичені |
34,80 |
|
35,41 |
Лінолева С18:2 |
— |
|
0,40 |
Ліноленова С18:3 |
— |
|
— |
Арахідонова С20:4 |
5,59 |
|
— |
Ейкозапентаєнова С22:5 |
5,47 |
|
10,81 |
Докозагексанова С22:6 |
21,30 |
|
12,97 |
520
Концепція здорового харчування, крім збалансованості ессенціальних нутрієнтів, передбачає один із важливих факторів функціональності харчових продуктів — їх структуру. Вона впливає на перистальтику шлунково-кишкового тракту і засвоюваність нутрієнтів. Для оптимізації структури емульсійних продуктів на базі ікри з риб, до рецептурного складу включають автолізат дріжджовий водорозчинний,
селенвмісний «Вітасил-Se» і сухий порошок бурих водоростей, як джерело йоду.
Препарат «Вітасил-Se» вводиться до складу олії з ікри як антиоксидант з комплексом вітамінів, амінокислот і мікроелементів. Склад препарату «Вітасил-Se» наведений у табл. 13.5.
|
СКЛАД ПРЕПАРАТУ «ВІТАСИЛ-SE» |
Таблиця 13.5 |
||
|
|
|||
|
|
|
|
|
Амінокислота |
Вміст, г/100 г |
Вітаміни |
Вміст, мг/кг |
|
до сухих речовин |
||||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Аспарагінова кислота |
4,07 |
В1 (тіамін) |
10 |
|
Треонін |
0,65 |
В2 (рибофлавін) |
50 |
|
Серин |
0,15 |
В3 (пантотенова кислота) |
30 |
|
Глутамінова кислота |
9,99 |
В4 (холін) |
4000 |
|
Пролін |
1,93 |
Інозит |
3500 |
|
|
|
|
|
|
Гліцин |
3,72 |
В6 (піридоксин) |
15 |
|
Аланін |
5,96 |
РР нікотинамід (В5) |
400 |
|
Цистін |
2,66 |
Ергостерин (провітамін D) |
5,6 |
|
|
|
|
|
|
Валін |
2,66 |
Мінеральні речовини |
|
|
|
|
|
|
|
Метіонін |
1,49 |
Кальцій |
2500—3000 |
|
|
|
|
|
|
Ізолейцин |
2,93 |
Фосфор |
15 |
|
|
|
|
|
|
Тирозин |
1,03 |
Магній |
10 |
|
|
|
|
|
|
Фенілаланін |
2,40 |
Калій |
30 000 |
|
|
|
|
|
|
Гістидин |
2,06 |
Натрій |
5000 |
|
|
|
|
|
|
Лізин |
6,34 |
Залізо |
200 |
|
|
|
|
|
|
Аргінін |
0,94 |
Марганець |
10 |
|
|
|
|
|
|
Триптофан |
0,58 |
Цинк |
30 |
|
|
|
|
|
|
Всього: |
49,56 |
Мідь |
20 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Селен |
500 |
|
|
|
|
|
Мікроелемент Se відіграє важливу роль у нормальному функціонуванню живих організмів. Він має антибаластну дію, протидіє токсичному впливу важких металів. Селен входить до складу дейодинази тироксину, що бере участь у біосинтезі тироїдних гормонів.
Недостатня кількість селену є однією із причин неповного засвоєння йоду. Систематичне застосування «Вітасил-Se» знижує рівень алергійності організму, уповільнює процес старіння, підвищує працездатність. Величина оптимального споживання селену для дорослих складає 80—150 мкм на добу.
521
Хімічний склад бурих водоростей Laminaria japonica наведений в табл. 13.6.
Зразок
Laminaria japonica
шинкована
Вміст води, %
4,60
Таблиця 13.6
ВМІСТ ОСНОВНИХ РЕЧОВИН У ВОДОРОСТЯХ
Вміст, % до сухих речовин
|
|
Вміст йоду, % до |
мінеральних |
органічних речовин |
сухих речовин |
речовин |
|
|
|
|
26,04 |
73,96 у тому числі |
|
0,235 |
|
|
|
|
|
|
|
азотовмісних речо- |
альгінової |
маніту |
|
|
вин |
кислоти |
|
|
|
|
|
|
|
|
9,40 |
21,90 |
13,04 |
|
|
|
|
|
|
Як видно із табл. 13.6, ламінарієві водорості багаті йодом у формі мінеральних і органічних сполук (до 80 %): мінеральний йод це головним чином солі йодити і йодати; органічно зв’язаний йод міститься у вигляді сполук з білками бурих водоростей і дийодамінокислотами, які необхідні для функціонування щитовидної залози. Бурі водорості також синтезують вільні амінокислоти, які легко засвоюються організмом людини. Мінеральні речовини бурих водоростей включають всі життєво необхідні макро- і мікроелементи. Добова потреба в йоді складає 100—200 мкг.
З використанням бурих водоростей Laminaria japonica і препарату «Вітасил-Se» створені рецептурні композиції з додаванням ікри риб (18—20 %).
Схема технологічного процесу виробництва олії із ікри риб наведена на рис. 13.1.
Харчова цінність олії з ікри риб представлена в табл. 13.7.
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 13.7 |
|
|
ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ ОЛІЇ З ІКРИ РИБ |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вміст |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Енергетична |
Вид олії з ікри риб |
|
% |
|
мкг/100 г |
|
|
||
|
|
|
|
цінність, |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ккал |
|
вологи |
білка |
жиру |
селену |
|
йоду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Із щуки |
25,94 |
3,38 |
57,03 |
— |
|
— |
|
527 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Із щуки з бурими во- |
43,22 |
3,39 |
42,50 |
— |
|
124,5 |
|
396 |
доростями |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Із щуки з препаратом |
34,19 |
3,50 |
45,99 |
115,00 |
|
— |
|
428 |
«Вітасил-Se» |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
522
Ікра солена
Пастеризація ікри t = 60...65 °С
Т = 60—70 хв.
Подрібнення ікри
(до утворення дрібнодисперсної емульсії)
Гомогенізація t = 20...25 °С Т = 15—20 хв. n = 3000 об/хв.
Фасування
Дозування
Упаковка
Маркування
Зберігання
(за температури
2...4°С 40 діб)
Олія соєва рафінована дезодорована
Підготовка бурих водоростей
Laminaria japonica
(подрібнення до порошкоподібного стану, замочування порошку у воді протягом 30 хв. для
набухання)
Препарат «Вітасил-Se»
Рис. 13.1. Схема технологічного процесу виробництва олій з ікри
13.3.ФУНКЦІОНАЛЬНІ КОНСЕРВИ
ІНАПІВФАБРИКАТИ ІЗ РИБНОЇ СИРОВИНИ
Дослідженнями, проведеними у багатьох країнах, встановлена необхідність збільшення в раціоні харчування населення поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) для попередження розвитку серцево-судинних захворювань у дорослих і відсталості в розумовому розвитку у дітей. Особливу роль відіграють рибні жири, зокрема печінкові, які містять велику кількість ПНЖК.
У лабораторії кормових продуктів і біологічно активних речовин ВНДІРО розроблена і виготовлена лікувально-профілактична добавка харчового призначення із печінки тріскових риб «Кодвітален». Вона містить жирні кислоти групи ω-3 і вітаміни А і D та застосовується для збагачення рибних консервів із лососевих риб
(табл. 13.8).
523
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 13.8 |
|
ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ЛІПІДІВ КОНСЕРВІВ З ГОРБУШІ, % СУМИ ЛІПІДІВ |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Жирна кислота |
|
|
Строк зберігання, міс. |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
7 |
|
12 |
|
18 |
|
24 |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Миристинова |
3,84 |
3,92 |
|
4,16 |
|
4,82 |
|
4,95 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пальмітинова |
13,85 |
14,29 |
|
13,69 |
|
12,95 |
|
12,83 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пальмітолеінова |
5,48 |
5,75 |
|
5,03 |
|
6,10 |
|
6,70 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Маргаринова |
0,76 |
0,74 |
|
0,68 |
|
0,79 |
|
0,81 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гептадеценова |
0,21 |
0,04 |
|
0,17 |
|
0,06 |
|
0,14 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стеаринова |
2,93 |
2,81 |
|
2,75 |
|
2,71 |
|
2,68 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Олеїнова |
14,84 |
16,72 |
|
18,98 |
|
17,52 |
|
16,19 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лінолева (ω-6) |
4,92 |
0,07 |
|
4,41 |
|
0,02 |
|
4,77 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
g-Ліноленова(ω-6) |
0,13 |
0,07 |
|
0,09 |
|
0,02 |
|
0,00 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ліноленова (ω-3) |
1,18 |
1,19 |
|
0,94 |
|
1,22 |
|
1,42 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нондеканова |
1,97 |
2,21 |
|
2,15 |
|
1,84 |
|
2,43 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Арахінова |
0,40 |
0,29 |
|
0,17 |
|
0,21 |
|
0,00 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гадолеїнова |
8,72 |
9,13 |
|
9,46 |
|
10,42 |
|
8,54 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Арахідонова(ω-6) |
1,57 |
1,29 |
|
0,78 |
|
0,63 |
|
0,42 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ейкозапентаєнова (ω-3) |
9,94 |
9,90 |
|
8,77 |
|
8,09 |
|
8,22 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ерукова |
11,1 |
9,57 |
|
10,45 |
|
11,78 |
|
13,08 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Докозапентаенова (ω-3) |
3,3 |
3,94 |
|
3,61 |
|
3,39 |
|
2,96 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Докозагексаенова (ω-3) |
14,86 |
13,56 |
|
13,71 |
|
12,78 |
|
13,86 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Насичені |
23,75 |
24,26 |
|
23,60 |
|
23,32 |
|
23,44 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мононенасичені |
40,35 |
41,21 |
|
44,09 |
|
45,88 |
|
44,65 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Поліненасичені |
35,90 |
34,53 |
|
32,31 |
|
30,8 |
|
31,65 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Частка мононенасичених кислот складає 40 %, а під час зберігання вона зростає на 10,7 %. Олеїнова кислота є домінуючою — близько 15 %, далі йде — ерукова (11 %) і гадолеїнова (9 %) кислоти. Під час зберігання частка пальмітолеїнової кислоти збільшується на 22,3 %, гептадеценової — зменшується на 33,3, олеїнової — збільшується на 9,1 %.
Вміст гадолеїнової кислоти до 18 міс. зберігання зростає на 19,5 %. Частка поліненасичених кислот лососевих консервів складає 35,9 %. За час зберігання консервів їх сума зменшується на 11,8 %, вміст ейкозапентаєнової кислоти зменшується на 17,3, докозагексаєнової кислоти — на 9,6 %. Таким чином, накопичення мононенасичених жирних кислот у ліпідах лососевих консервів має місце за рахунок зменшення суми поліненасичених кислот.
Консерви із горбуші містять близько 35—40 % незамінних амінокислот
(табл. 13.9).
524
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 13.9 |
|
АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД БІЛКІВ КОНСЕРВІВ ІЗ ГОРБУШІ, Г/100 Г БІЛКУ |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Амінокислота |
|
|
Строк зберігання, міс. |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
7 |
|
12 |
|
18 |
|
24 |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Аспарагінова |
8,14 |
10,25 |
|
7,95 |
|
8,91 |
|
6,69 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Треонін |
4,73 |
4,49 |
|
3,68 |
|
3,55 |
|
3,07 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Серін |
4,01 |
3,49 |
|
5,21 |
|
5,18 |
|
5,50 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глютамінова |
15,16 |
15,08 |
|
12,94 |
|
14,34 |
|
13,19 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пролін |
3,40 |
3,50 |
|
3,08 |
|
3,25 |
|
3,65 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гліцин |
3,18 |
4,40 |
|
4,07 |
|
3,97 |
|
3,21 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Аланін |
6,56 |
5,22 |
|
6,92 |
|
7,01 |
|
7,84 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Цистин |
0,95 |
1,07 |
|
1,14 |
|
0.89 |
|
0,71 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Валін |
5,21 |
4,95 |
|
5,26 |
|
5,14 |
|
5,47 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Метіонін |
2,17 |
2,22 |
|
2,45 |
|
2,58 |
|
2,38 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ізолейцин |
4,66 |
4,70 |
|
4,41 |
|
4,24 |
|
4,10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лейцин |
7,51 |
7,37 |
|
8,09 |
|
7,72 |
|
8,15 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тирозин |
3,03 |
3,00 |
|
2,95 |
|
2,18 |
|
2,86 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фенілаланін |
4,19 |
3,94 |
|
4,68 |
|
4,59 |
|
5,17 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гістидин |
7,81 |
6,92 |
|
9,83 |
|
10,03 |
|
13,82 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лізин |
9,56 |
9,57 |
|
8,79 |
|
7,61 |
|
5,95 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Аргінін |
5,18 |
5,79 |
|
5,33 |
|
4,76 |
|
4,22 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За час зберігання консервів амінокислотний склад білків залишається стабільним. Натуральні рибні консерви, збагачені ω-3 ПНЖК, мають ніжну, соковиту консистенцію, природній колір і більш виражений смак горбуші у порівнянні з рибними консервами, які виготовлені за традиційною технологією. Впровадження у виробництво нової продукції дозволяє раціонально використовувати сировину, збалансувати жирнокислотний склад і розширити асортимент рибних консервів, а також підвищити ефективність у лікуванні і профілактиці атеросклерозу, гіпертонії і серцево-судинних захворювань.
Функціональні продукти повинні володіти трьома основними якостями: добрими органолептичними показниками, зручністю у споживанні, протидіяти виникненню і розвитку факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань.
Створення функціональних продуктів харчування може бути успішно вирішено шляхом розробки комбінованих продуктів харчування. Ведуться роботи з пошуку наповнювачів до риб’ячого фаршу. Як відомо, в рибі відсутні легкозасвоювані вуглеводи, органічні кислоти, деякі вітаміни, мікроелементи. Тому для підвищення харчової, біологічної цінності рибного фаршу, підвищення функціонально-техноло- гічних властивостей використовують різні овочеві наповнювачі, сухі картоплепродукти, бобові, зернові, круп’яні продукти, борошно різних способів теплового обробітку.
525
Введення в рибний фарш 30 % мікронізованих горохових пластівців підвищує біологічну цінність білків виробу. Розроблені рецептури й технології кулінарних виробів із рибного фаршу з мікронізованими гороховими пластівцями (котлети, биточки, запіканки, голубці) функціонального призначення.
Запропонована продукція служить джерелом харчових волокон (рис.13.2).
Запіканка "Золота рибка"
Котлети "Кусто"
Голубці "Морські"
Котлети "Комплімент"
Биточки "Рибний день"
Зрази "Чегор"
0 |
2 |
4 |
6 |
8 |
10 |
12 |
14 |
16 |
18 |
|
|
% добової потреби |
|
|
|
|
|
|
Рис. 13.2. Забезпечення добової потреби у харчових волокнах за рахунок комбінованих продуктів
Проведені мікробіологічні дослідження напівфабрикатів свідчать, що мікронізовані горохові пластівці не погіршують санітарно-гігієнічні показники виробів
(табл. 13.10).
|
|
|
Таблиця 13.10 |
|
|
ПОКАЗНИКИ МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОДУКЦІЇ |
|||
|
|
|
|
|
Мікробіологічні по- |
|
Назва напівфабрикату |
||
Норма |
|
|
||
казники |
Фарш рибний з вмістом 30 % |
Биточки «Рибний день» |
||
|
||||
|
|
пластівців |
|
|
КМАФАнМ |
Не більше |
Менше |
Менше |
|
|
1 105, КУО/г |
1,5 10 4 |
1,5 104 |
|
БГКП |
В 0,001 г |
Не |
Не |
|
(колі-форми) |
не допускається |
знайдено |
знайдено |
|
Сальмонела |
В 25 г не допускається |
Теж саме |
Теж саме |
|
|
|
|
|
|
Стафілокок |
В 0,01 г не допускається |
-»- |
-»- |
|
|
|
|
|
Кулінарна продукція на основі мікронізованих пластівців може бути використана в дитячому, шкільному, лікувально-профілактичному, дієтичному і здоровому харчуванні.
526