- •ВСТУП
- •1.2. ЕВОЛЮЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ
- •1.3. ФУНКЦІЇ ЇЖІ, ТЕОРІЇ ТА КОНЦЕПЦІЇ ХАРЧУВАННЯ
- •1.5. ЯКІСТЬ І БЕЗПЕЧНІСТЬ ХАРЧУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ
- •1.6. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ НА ОСНОВІ ПРИНЦИПІВ СИСТЕМИ НАССР
- •1.7. ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ І ЯКІСТЬ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •2.1. ФОРМУВАННЯ ІНГРЕДІЄНТНОГО СКЛАДУ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
- •2.2. ОЛІГОЦУКРИДИ
- •2.3. РЕЗИСТЕНТНІ ВИДИ КРОХМАЛЮ
- •2.4. ХАРЧОВІ ВОЛОКНА
- •2.6. ГЛІКОЗИДИ, ІЗОПРЕНОЇДИ ТА ПОЛІНЕНАСИЧЕНІ ЖИРНІ КИСЛОТИ
- •2.7. АМІНОКИСЛОТИ, ПЕПТИДИ І ФЕРМЕНТИ
- •2.8. ВІТАМІНИ І МІНЕРАЛЬНІ РЕЧОВИНИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
- •2.9. АНТИОКСИДАНТИ
- •2.10. ПРОБІОТИКИ
- •2.11. ПРЕБІОТИКИ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •3.2. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •3.3. ФУНКЦІЇ І ВЛАСТИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •3.6. НАПРЯМИ РОЗШИРЕННЯ СЕКТОРА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •3.7. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ НОВИХ ВИДІВ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •3.8. НАУКОВІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •3.10. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •4.1. КЛАСИФІКАЦІЯ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК
- •4.2. ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ХАРЧОВИХ ДОБАВОК
- •ДРАГЛЕУТВОРЮВАЧІ: ЖЕЛАТИН, АГАР, ПЕКТИНОВІ РЕЧОВИНИ
- •ГІДРОКОЛОЇДИ ЯК НАТУРАЛЬНІ ХАРЧОВІ СТАБІЛІЗАТОРИ
- •КАМЕДІ
- •ПІДСОЛОДЖУВАЧІ
- •ФОСФОЛІПІДИ ТА ЇХ СИНЕРГІСТИ
- •СУМІШІ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК
- •ХАРЧОВІ ДОБАВКИ З ПОЛІПШЕНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ
- •СТАНДАРТИЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК
- •ХАРЧОВІ ДОБАВКИ ДЛЯ ПРОДУКТІВ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •5.1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ ДОБАВКИ
- •5.2. КЛАСИФІКАЦІЯ І ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ДОБАВОК ДО ЇЖІ
- •5.4. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ЕКСПЕРТИЗА БАД ДО ЇЖІ
- •5.5. ОЦІНКА БЕЗПЕЧНОСТІ І СТАНДАРТИЗАЦІЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ДОБАВОК ДО ЇЖІ
- •5.6. НАТУРАЛЬНІ БІОКОРЕКТОРИ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •6.1. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗЕРНОБОБОВИХ ТА ПРОДУКТІВ ЇХ ПЕРЕРОБКИ
- •6.2. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ФРУКТОВО-ОВОЧЕВИХ І ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР
- •6.3. ВЛАСТИВОСТІ НЕТРАДИЦІЙНОЇ СИРОВИНИ ДЛЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •7.2. ПРОДУКТИ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА, ЗБАГАЧЕНІ МІКРОНУТРІЄНТАМИ
- •7.3.ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРОДУКТИ ІЗ ЗЕРНОВОЇ СИРОВИНИ НА ОСНОВІ БІОТЕХНОЛОГІЙ
- •7.4. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРОДУКТИ ІЗ СОЇ І ТРИТІКАЛЕ
- •7.5. КРУПИ І СПОРІДНЕНІ ПРОДУКТИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •7.6. МАКАРОННІ ВИРОБИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •7.7. ХЛІБОБУЛОЧНІ ВИРОБИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ НА ЗЕРНОВІЙ ОСНОВІ
- •7.8. ВИКОРИСТАННЯ МІКРОНУТРІЄНТІВ ДЛЯ НАДАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ХЛІБОБУЛОЧНИМ ВИРОБАМ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •8.1. ЦУКРИСТІ КОНДИТЕРСЬКІ ВИРОБИ ЦІЛЬОВОГО СПРЯМУВАННЯ
- •8.2. БОРОШНЯНІ КОНДИТЕРСЬКІ ВИРОБИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •9.1. ФОРМУВАННЯ РИНКУ І КЛАСИФІКАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ НАПОЇВ
- •9.2. НАПОЇ ЗАГАЛЬНОЗМІЦНЮВАЛЬНОЇ ДІЇ
- •9.3. НАПОЇ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДІЇ
- •9.4. НАПОЇ АДАПТОГЕННОЇ ДІЇ
- •9.5. НАПОЇ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •10.1. СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •10.2. КЛАСИФІКАЦІЯ І ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •10.6. МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ ЗІ ЗМІНЕНИМ БІЛКОВИМ, ВУГЛЕВОДНИМ І ЖИРОВИМ СКЛАДОМ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •11.2. ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ОЛІЄЖИРОВИХ ПРОДУКТІВ
- •11.3. ЕМУЛЬСІЙНІ ЖИРОВІ ПРОДУКТИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •12.1. М’ЯСО ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ
- •12.3. ВИКОРИСТАННЯ СОЄВИХ ПРОДУКТІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ М’ЯСНИХ ПРОДУКТІВ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •12.4. ВИКОРИСТАННЯ ЗЕРНОВИХ ПРОДУКТІВ У РЕЦЕПТУРАХ М’ЯСНИХ ВИРОБІВ
- •12.5. ВКЛЮЧЕННЯ ХАРЧОВИХ ВОЛОКОН У РЕЦЕПТУРИ М’ЯСНИХ ПРОДУКТІВ
- •12.7. КОВБАСНІ ВИРОБИ І М’ЯСНІ КОПЧЕНОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •12.8. М’ЯСНІ КОНСЕРВИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •12.9. ФУНКЦІОНАЛЬНІ М’ЯСНІ НАПІВФАБРИКАТИ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •13.1. ОСНОВНІ ЗБАГАЧУВАЧІ ДЛЯ РИБНИХ ТОВАРІВ
- •13.2. ПРОДУКТИ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ НА ОСНОВІ РИБНОЇ ІКРИ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Органічні кислоти розглядають як інтенсифікатори технологічного процесу і вони запобігають розвитку картопляної хвороби хліба.
Мінеральні амонійні та фосфатні солі застосовуються для поліпшення живлення дріжджів у процесі активації, а пропіонати, ацетати калію та кальцію — з метою запобігання картопляній хворобі і пліснявіння хліба.
Комплексні хлібопекарські поліпшувачі, як композиційні добавки поліфункціональної дії, застосовують з метою інтенсифікації технологічного процесу.
Смакові якості хліба поліпшують підсолоджувачі й цукрозамінники. Актуальним є розробка виробів, що мають імуномоделюючі, антиоксидантні,
сорбційні властивості. З цією метою рекомендують збагачувати хліб лізином. Внесення лецитину (до 2 %) поліпшує білково-ліпідний обмін в організмі людини.
Натуральні барвники харчових продуктів. Куркумін (Е100) — яскраво жовтого кольору, з характерним ароматом, отримують екстрагуванням із коріння куркуми. Використовується переважно в кондитерському виробництві.
Бета-каротин (Е160) — від жовтого до яскраво-помаранчевого кольору. Отримують із деяких рослин (морква, червона пальмова олія, люцерна) мікробіологічним і синтетичним шляхом. Використовують у виробництві молочних продуктів, морозива, кондитерських виробів і безалкогольних напоїв.
Лютеїн (Е161b) — жовтого кольору, виробляють із люцерни або бархатців, стійкий до світла і тому рекомендують для надання жовтого забарвлення продуктам у прозорій упаковці.
Анато (Е160) — яскраво оранжевого кольору, розчинний в олії пігмент біксин, який вилучаютьізнасінняанато. Характеризується малоюстійкістю додіїкислотісвітла.
Живиця стручкового перцю — оранжевого кольору. Основними пігментами її є капсантин і капсарубин. Барвник розчинний в оліях.
Кармін (Е120) — яскраво червоного кольору. Отримують із комахи кошенілі. Найбільш стійкий, широко використовується у виробництві кондитерських, молочних продуктах, морозива та ін.
Антоціанін (Е163) — темно-червоного кольору, виділяють із шкірки винограду, а також із червоних ягід. Використовують для приготування напоїв і кондитерських виробів.
Бетанін— червоного кольору, малостійкий до нагрівання (не вище 80 °С) і дії світла. На відміну від антоціанів стійкий у діапазоні рН 2-7, що дозволяє використовувати його в молочних продуктах.
4.3.11. ХАРЧОВІ ДОБАВКИ ДЛЯ ПРОДУКТІВ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ
Різні галузі харчової промисловості виробляють достатньо широкий асортимент спеціалізованих продуктів, які призначені для дитячого і дієтичного харчування. Ці продукти розраховані для дітей самого раннього віку і дітей з певними захворюваннями. Організм хворої дитини потребує спеціально підібраної дієти, враховуючи фізіологічні особливості і можливості травного апарату дитини.
Спеціалізовані продукти для дитячого й дієтичного харчування поділяють на шість груп:
•дитячі адаптовані молочні суміші — замінники грудного молока, призначені для змішаного і штучного харчування дітей першого року життя;
•сухі продукти дитячого харчування на зерновій основі;
•рідкі й пастоподібні молочні продукти для дітей раннього віку;
165
•дитячі фруктово-овочеві консерви (соки, пюре, супи-пюре та ін.);
•дитячі спеціалізовані продукти на основі м’яса птиці і риби;
•спеціалізовані м’ясні продукти.
Крім цього, все більш широке розповсюдження мають різні біологічно активні добавки до їжі, які застосовуються для збагачення раціонів здорових і хворих дітей.
Промислове виробництво спеціалізованих продуктів допомагає формувати необхідний асортимент і склад харчових продуктів.
Промислове виготовлення готових до споживання продуктів, страв і напівфабрикатів для дітей перших трьох років життя має свої технологічні й гігієнічні особливості. Спеціалізовані продукти для дітей і дієтичного харчування повинні характеризуватись високою харчовою й біологічною цінністю, відповідати біохімічним, а також анатомо-фізіологічним і функціональним особливостям організму.
Однією із важливих гігієнічних особливостей виробництва спеціалізованих продуктів для дитячого й дієтичного харчування є обмеження використання харчових добавок. Застосовують харчові добавки для спеціалізованих продуктів переважно з технологічною метою, тим не менше основною вимогою їх є безпечність.
Перелік харчових добавок, дозволених до застосування у виробництві продуктів і сумішей за міжнародним стандартом, представлено в табл. 4.18.
Таблиця 4.18
ХАРЧОВІ ДОБАВКИ, ДОЗВОЛЕНІ ДО ЗАСТОСУВАННЯ У ВИРОБНИЦТВІ ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ І СУМІШЕЙ ЗА МІЖНАРОДНИМ СТАНДАРТОМ (CODEX ALIMENTARIUS)
№ |
Назва добавки (Е-індекс) |
|
Максимально допустимі рівні добавки в розрахунку |
|
з/п |
|
на 100 мл готового до споживання продукту |
||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Загущувачі |
|
|
|
|
|
1 |
Гуарова камедь (Е 412) |
|
0,1 г у всіх типах A і D, 0,2 г в В |
|
|
|
|
||
2 |
Камедь рожкового дерева (Е |
0,1 г у всіх типах A і D, 0,2 г в В |
||
|
410) |
|
|
|
3 |
Дикрохмаль-фосфат, етерифі- |
0,5 г один або в комбінації (3,4,5,6) тільки в А на соєвій |
||
|
кований тринатрійметафосфа- |
основі |
||
|
том, етирифікований хлороки- |
|
||
|
сом фосфору (Е 1412) |
|
|
|
|
|
|
||
4 |
Ацетатний крохмаль, етирифі- |
2,5 г один або в комбінації (3,4,5,6) тільки в А на основі |
||
|
кований оцтовим ангідридом (Е |
гідролізованого білка й амінокислот |
||
|
1420) |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
Фосфатований |
дикрохмальфо- |
0,5 г один або в комбінації (3,4,5,6) тільки в D на соєвій |
|
|
сфат (1413) |
|
|
основі |
|
|
|
|
|
6 |
Гідрооксипропілкрохмаль |
(Е |
2,5 г один або в комбінації (3,4,5,6) тільки в А на основі |
|
|
1440) |
|
|
гідролізованого білка й амінокислот |
|
|
|
|
|
7 |
Ацетильований |
дикрохмальа- |
6 г один або в комбінації (3,4,5,6, 7, 8, 9) у В |
|
|
дипат (Е 1422) |
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
Ацетильований |
дикрохмальглі- |
6 г один або в комбінації (3,4,5,6, 7, 8, 9) у В |
|
|
церин (Е1423) |
|
|
|
9 |
Дикрохмаль-гліцерин (Е1411) |
|
6 г один або в комбінації (3,4,5,6, 7, 8, 9) у В |
|
|
|
|
|
|
10 |
Карагинан (Е407) |
|
0,03 г в А і D на молочній і соєвій основах |
|
|
|
|
|
0,1 г в А і D на основі гідролізованого білка і амінокислот |
|
|
|
|
|
166
|
|
|
|
Продовження табл. 4.18 |
|
|
|
|
|
|
|
№ |
Назва добавки (Е-індекс) |
Максимально допустимі рівні добавки в розрахунку |
|||
з/п |
на 100 мл готового до споживання продукту |
||||
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
11 |
Пектини (Е440) |
|
|
1 г у D і В на фруктовій основі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Регулятори рН, буферні солі |
||
|
|
|
|||
12 |
Натрію гідроксид (Е524) |
Згідно технологічної інструкції для різних видів дитячих |
|||
|
|
|
|
продуктів |
|
|
|
|
|
||
13 |
Калію гідроксид (Е525) |
|
Згідно технологічної інструкції для різних видів дитячих |
||
|
|
|
|
продуктів |
|
|
|
|
|||
14 |
Кальцію гідроксид (Е526) |
Згідно технологічної інструкції для різних видів дитячих |
|||
|
|
|
|
продуктів |
|
|
|
|
|||
15 |
Натрію карбонат (Е500(і)) |
Згідно технологічної інструкції для різних видів дитячих |
|||
|
|
|
|
продуктів |
|
|
|
|
|||
16 |
Натрію гідрокарбонат (Е500(іі)) |
Згідно технологічної інструкції для різних видів дитячих |
|||
|
|
|
|
продуктів |
|
|
|
|
|||
17 |
Калію карбонат (Е501(і)) |
Згідно технологічної інструкції для різних видів дитячих |
|||
|
|
|
|
продуктів |
|
|
|
|
|||
18 |
Калію гідрокарбонат (Е501(іі)) |
Згідно технологічної інструкції для різних видів дитячих |
|||
|
|
|
|
продуктів |
|
|
|
|
|||
19 |
Кальцію карбонат (Е170 (і)) та |
Згідно технологічної інструкції для різних видів дитячих |
|||
|
Е170(іі)) |
|
|
продуктів |
|
|
|
|
|
||
20 |
Натрію цитрат (Е331) |
|
Згідно технологічної інструкції для різних видів дитячих |
||
|
|
|
|
продуктів |
|
|
|
|
|
||
21 |
Калію цитрат (Е322) |
|
Згідно технологічної інструкції для різних видів дитячих |
||
|
|
|
|
продуктів |
|
|
|
|
|||
22 |
Лимонна кислота (Е330) |
2,5 г на 100 г сухого продукту в С |
|||
|
|
|
|||
23 |
L(+)-молочна кислота (Е270) |
1,5 г на 100 г сухого продукту в С, 0,2 г у В |
|||
|
|
|
|
||
24 |
Оцтова кислота (Е260) |
|
0,5 г у В |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розпушувачі |
|
|
|
|
|||
25 |
Амонію карбонат (Е503(і)) |
Згідно технологічної інструкції в С |
|||
|
|
|
|
||
26 |
Амонію |
гідрокарбонат |
Згідно технологічної інструкції в С |
||
|
(Е503(іі)) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Емульгатори |
|
|
|
|
|
|
|
27 |
Лецитин (Е322) |
|
|
0,5 г у всі типи А, В і D |
|
|
|
|
|
1,5 г в С (на 100 г сухої речовини) |
|
|
|
|
|||
28 |
Моно- й дигліцериди (Е471), |
0,4 г в А і D |
|||
|
ефіри моно- і дигліцеридів та |
0,15 г у В |
|||
|
органічних кислот |
(Е472а, |
|||
|
Е472b, Е472c, |
Е472d, |
Е 472e, |
1,5 г у С (на 100 г сухої речовини) |
|
|
Е472f, Е472g) |
|
|
||
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
167