- •ВСТУП
- •1.2. ЕВОЛЮЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ
- •1.3. ФУНКЦІЇ ЇЖІ, ТЕОРІЇ ТА КОНЦЕПЦІЇ ХАРЧУВАННЯ
- •1.5. ЯКІСТЬ І БЕЗПЕЧНІСТЬ ХАРЧУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ
- •1.6. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ НА ОСНОВІ ПРИНЦИПІВ СИСТЕМИ НАССР
- •1.7. ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ І ЯКІСТЬ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •2.1. ФОРМУВАННЯ ІНГРЕДІЄНТНОГО СКЛАДУ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
- •2.2. ОЛІГОЦУКРИДИ
- •2.3. РЕЗИСТЕНТНІ ВИДИ КРОХМАЛЮ
- •2.4. ХАРЧОВІ ВОЛОКНА
- •2.6. ГЛІКОЗИДИ, ІЗОПРЕНОЇДИ ТА ПОЛІНЕНАСИЧЕНІ ЖИРНІ КИСЛОТИ
- •2.7. АМІНОКИСЛОТИ, ПЕПТИДИ І ФЕРМЕНТИ
- •2.8. ВІТАМІНИ І МІНЕРАЛЬНІ РЕЧОВИНИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
- •2.9. АНТИОКСИДАНТИ
- •2.10. ПРОБІОТИКИ
- •2.11. ПРЕБІОТИКИ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •3.2. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •3.3. ФУНКЦІЇ І ВЛАСТИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •3.6. НАПРЯМИ РОЗШИРЕННЯ СЕКТОРА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •3.7. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ НОВИХ ВИДІВ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •3.8. НАУКОВІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •3.10. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •4.1. КЛАСИФІКАЦІЯ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК
- •4.2. ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ХАРЧОВИХ ДОБАВОК
- •ДРАГЛЕУТВОРЮВАЧІ: ЖЕЛАТИН, АГАР, ПЕКТИНОВІ РЕЧОВИНИ
- •ГІДРОКОЛОЇДИ ЯК НАТУРАЛЬНІ ХАРЧОВІ СТАБІЛІЗАТОРИ
- •КАМЕДІ
- •ПІДСОЛОДЖУВАЧІ
- •ФОСФОЛІПІДИ ТА ЇХ СИНЕРГІСТИ
- •СУМІШІ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК
- •ХАРЧОВІ ДОБАВКИ З ПОЛІПШЕНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ
- •СТАНДАРТИЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК
- •ХАРЧОВІ ДОБАВКИ ДЛЯ ПРОДУКТІВ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •5.1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ ДОБАВКИ
- •5.2. КЛАСИФІКАЦІЯ І ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ДОБАВОК ДО ЇЖІ
- •5.4. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ЕКСПЕРТИЗА БАД ДО ЇЖІ
- •5.5. ОЦІНКА БЕЗПЕЧНОСТІ І СТАНДАРТИЗАЦІЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ДОБАВОК ДО ЇЖІ
- •5.6. НАТУРАЛЬНІ БІОКОРЕКТОРИ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •6.1. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗЕРНОБОБОВИХ ТА ПРОДУКТІВ ЇХ ПЕРЕРОБКИ
- •6.2. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ФРУКТОВО-ОВОЧЕВИХ І ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР
- •6.3. ВЛАСТИВОСТІ НЕТРАДИЦІЙНОЇ СИРОВИНИ ДЛЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •7.2. ПРОДУКТИ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА, ЗБАГАЧЕНІ МІКРОНУТРІЄНТАМИ
- •7.3.ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРОДУКТИ ІЗ ЗЕРНОВОЇ СИРОВИНИ НА ОСНОВІ БІОТЕХНОЛОГІЙ
- •7.4. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРОДУКТИ ІЗ СОЇ І ТРИТІКАЛЕ
- •7.5. КРУПИ І СПОРІДНЕНІ ПРОДУКТИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •7.6. МАКАРОННІ ВИРОБИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •7.7. ХЛІБОБУЛОЧНІ ВИРОБИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ НА ЗЕРНОВІЙ ОСНОВІ
- •7.8. ВИКОРИСТАННЯ МІКРОНУТРІЄНТІВ ДЛЯ НАДАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ХЛІБОБУЛОЧНИМ ВИРОБАМ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •8.1. ЦУКРИСТІ КОНДИТЕРСЬКІ ВИРОБИ ЦІЛЬОВОГО СПРЯМУВАННЯ
- •8.2. БОРОШНЯНІ КОНДИТЕРСЬКІ ВИРОБИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •9.1. ФОРМУВАННЯ РИНКУ І КЛАСИФІКАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ НАПОЇВ
- •9.2. НАПОЇ ЗАГАЛЬНОЗМІЦНЮВАЛЬНОЇ ДІЇ
- •9.3. НАПОЇ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДІЇ
- •9.4. НАПОЇ АДАПТОГЕННОЇ ДІЇ
- •9.5. НАПОЇ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •10.1. СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •10.2. КЛАСИФІКАЦІЯ І ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •10.6. МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ ЗІ ЗМІНЕНИМ БІЛКОВИМ, ВУГЛЕВОДНИМ І ЖИРОВИМ СКЛАДОМ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •11.2. ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ОЛІЄЖИРОВИХ ПРОДУКТІВ
- •11.3. ЕМУЛЬСІЙНІ ЖИРОВІ ПРОДУКТИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •12.1. М’ЯСО ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ
- •12.3. ВИКОРИСТАННЯ СОЄВИХ ПРОДУКТІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ М’ЯСНИХ ПРОДУКТІВ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •12.4. ВИКОРИСТАННЯ ЗЕРНОВИХ ПРОДУКТІВ У РЕЦЕПТУРАХ М’ЯСНИХ ВИРОБІВ
- •12.5. ВКЛЮЧЕННЯ ХАРЧОВИХ ВОЛОКОН У РЕЦЕПТУРИ М’ЯСНИХ ПРОДУКТІВ
- •12.7. КОВБАСНІ ВИРОБИ І М’ЯСНІ КОПЧЕНОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •12.8. М’ЯСНІ КОНСЕРВИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •12.9. ФУНКЦІОНАЛЬНІ М’ЯСНІ НАПІВФАБРИКАТИ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •13.1. ОСНОВНІ ЗБАГАЧУВАЧІ ДЛЯ РИБНИХ ТОВАРІВ
- •13.2. ПРОДУКТИ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ НА ОСНОВІ РИБНОЇ ІКРИ
- •КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- •СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Урізних країнах встановлені правила й нормативи із застосування харчових добавок у продуктах харчування, які відрізняються між собою. В Україні використання харчових добавок регламентується «Санітарними правилами по застосуванню харчових добавок», затвердженими МОЗ України 23.07.1996 р. № 222.
Принципи гігієнічної оцінки харчових добавок в Україні є загальноприйнятими
усвітовій практиці і повністю відповідають міжнародним. Згідно вказаним документам, під час проведення гігієнічної оцінки харчових добавок необхідна інформація про їх хімічні й токсикологічні характеристики.
Основним вважається принцип безпечності.
УПоложенні Об’єднаного комітету експертів ФАО/ВООЗ про застосування ха-
рчових добавок визначається, що використання харчових добавок повинно забезпе-
чити:
• збереження харчових властивостей продуктів;
• підвищення їх збереженості;
• надання їм більш привабливого вигляду;
• полегшення технологічного обробітку продовольчої сировини;
• скорочення часу технологічного обробітку.
Використання харчових добавок не дозволяється, якщо це призводить:
• до скорочення неправильного обробітку сировини;
• фальсифікації харчових продуктів;
• втрати біологічної цінності;
• визначення рівня їх безпечності проводиться на основі гігієнічної регламента-
ції.
В нормативах використання харчових добавок відображені кількісні показники, які характеризують їх безпечні рівні. Для цього в токсикологічному експерименті встановлюється ДДД (допустима добова доза) в мг/кг маси тіла і, як правило, має коефіцієнт запасу, рівний 100.
Періодичний перегляд прийнятих рішень з безпечності харчових добавок стає необхідним у зв’язку з появою однієї або декількох із приведених ситуацій:
¾новий процес обробки харчових добавок;
¾нова специфікація;
¾нові дані про біологічні властивості сполуки;
¾нові дані відносно природи, біологічних властивостей домішок, що містяться в харчових добавках;
¾наукові відкриття, які мають відношення до природи й механізму дії харчових добавок;
¾зміни стандартів оцінки безпечності, що стало можливим із-за збільшення об’єму знань, а також завдяки якісному й кількісному росту даних щодо безпечності, які вважаються необхідними під час розгляду нових добавок.
4.3.ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ДОБАВОК ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
4.3.1. ДРАГЛЕУТВОРЮВАЧІ: ЖЕЛАТИН, АГАР, ПЕКТИНОВІ РЕЧОВИНИ
Для надання харчовим продуктам відповідної консистенції або поліпшення її, застосовують харчові добавки, які змінюють реологічні властивості. Асортимент цих речовин досить широкий (табл. 4.6).
131
231
|
|
|
|
Таблиця 4.6 |
|
|
|
ПОЛІПШУВАЧІ КОНСИСТЕНЦІЇ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ |
|||
|
|
|
|
||
Найменування |
Призначення харчової добавки |
Найменування продукту, |
Допустима концентрація, мг/кг |
||
харчової добавки |
в якому дозволена добавка |
||||
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
Я |
|
Желююча речовина |
Пастила, мармелад, желюючі |
Не лімітується |
|
|
|
|
маси, морозиво |
|
|
|
|
|
|
|
|
Агароїд харчовий |
|
Желююча й стабілізуюча речовина |
Мармелад |
Не лімітується |
|
|
|
|
Пастила |
|
|
|
|
|
Морозиво |
|
|
|
|
|
|
|
|
Альгінат натрію |
|
Желююча, стабілізуюча речовина |
Морозиво |
Не лімітується |
|
|
|
|
|
|
|
Виннокислий |
калій- |
Поліпшувач консистенції |
Сири плавлені |
2500 |
|
натрій (тартрат калію- |
|
|
|
||
натрію) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Желатин |
|
Геле- і драглеутворювач |
Морозиво |
Не лімітується |
|
|
|
|
Желе |
|
|
|
|
|
Сальтисони |
|
|
|
|
|
|
|
|
Казеїнат натрію |
|
Стабілізуюча речовина |
Морозиво |
Не лімітується |
|
|
|
|
|
||
Крохмаль і модифіковані |
Загусник, драглеутворювач, желююча |
Морозиво |
Не лімітується |
||
види крохмалю |
|
речовина |
Хлібобулочні вироби |
|
|
|
|
|
Кондитерські вироби |
|
|
|
|
|
|
|
|
Лецитин |
|
Для поліпшення хлібопродуктів і як |
Хлібобулочні вироби |
1500 |
|
|
|
лікувальний засіб при атеросклерозі |
Какао-порошок |
3000 |
|
|
|
|
|
|
|
Метилцелюлоза |
|
Стабілізуюча речовина |
Морозиво |
Не лімітується |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Молочнокислий |
кальцій |
Стабілізуюча речовина |
Картопляна крупка |
1500 до маси картопляного пюре (75 % во- |
|
(лактат кальцію) |
|
|
|
логості) в суміші з хлоридом кальцію і пі- |
|
|
|
|
|
рофосфатом натрію кислим двозаміщеним |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сири теркові |
200 |
|
|
|
|
|
|
Молочнокислий |
натрій |
Пластифікатор |
Морозиво |
6000 |
|
(лактат натрію) |
|
|
Мармелад |
6000 |
|
|
|
|
|
|
|
Олеїнова кислота |
|
Дрібнодисперсна емульсія олеїнової |
Хлібобулочні вироби |
Не лімітується (додається до харчових про- |
|
|
|
кислоти з водою, що використовуєть- |
Кондитерські вироби |
дуктів згідно рецептур) |
|
|
|
ся в хлібопекарській і кондитерській |
|
|
|
|
|
промисловості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пектин |
|
Желююча речовина |
Мармелад |
Не лімітується |
|
|
|
|
|
|
|
Рослинний клей |
|
Желююча речовина |
Начинка в цукерках |
Не лімітується |
|
|
|
|
|
|
|
Пірофосфат натрію кис- |
Стабілізуюча речовина |
Картопляна крупка |
1500 |
до маси картопляного пюре (75 % во- |
|
лий двозаміщений |
|
|
логості) в суміші з хлоридом і лактатом |
||
|
|
|
|
кальцію |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Поліпшувач консистенції |
Ковбаси |
3000—4000 до маси сировини |
|
|
|
|
|
||
Вуглекислий калій |
Емульгатор |
Какао-порошок |
Не лімітується |
||
|
|
|
|
|
|
Вуглекислий кальцій |
Емульгатор |
Шоколад з низьких сортів |
1200 |
|
|
|
|
|
какао-бобів |
|
|
|
|
|
|
|
|
Хлористий кальцій |
Стабілізуюча речовина |
Картопляна крупка |
1500 |
до маси картопляного пюре (75 % во- |
|
|
|
|
|
логості) в суміші з пірофосфатом натрію і |
|
|
|
|
|
лактатом кальцію |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для поліпшення якості, пластифіка- |
Мармелад |
333 |
|
|
|
тор |
Сири |
500 (на молоко) |
|
|
|
|
Бринза |
1500 |
|
|
|
|
Сири теркові |
200 (на молоко) |
|
|
|
|
Зелений горошок |
700 |
|
|
|
|
|
|
|
Емульгатор Т-1 (суміш |
Емульгатор |
Маргарин |
2000 |
|
|
моно- і дигліцеридів жи- |
Поліпшувач |
Хліб |
1800 |
(0,18 % до маси борошна) |
|
рних кислот) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Емульгатор Т-2 (продукт |
Пластифікатор і антирозбризкувач |
Маргарин |
2000 |
|
|
етерифікації насичених |
Поліпшувач хліба |
Хліб |
1800 |
(0,18 % до маси борошна |
|
жирних кислот |
С-16 — |
|
|
|
|
С-18) |
|
|
|
|
|
331
У таблиці представлені деякі найбільш вживані в харчовій промисловості емульгатори, пластифікатори, стабілізуючі й гелеутворюючі речовини, піноутворювачі, поліпшувачі консистенції, інші речовини, які впливають на якість харчових продуктів.
Желатин— це білковий продукт, являє собою суміш поліпептидів (з молекулярною масою 50 000—70 000), а також їх агрегатів. Він не має ні смаку, ні запаху. Отримують желатин із хрящів і кісток сільськогосподарських тварин. Желатин добре розчиняється в гарячій воді, а під час охолодження водні розчини утворюють драглі. Для вітчизняної харчової промисловості желатин випускають трьох марок, які розрізняються за якістю (10, 11, 13). Кращим є желатин марки В. Желатин — природний компонент харчових продуктів і не має обмежень щодо застосування. Його широко використовують у виготовленні желе, морозива, сальтисонів, а також у кулінарії.
Агар-агар або агар (Е 406) є класичним представником класу загущувачів, стабілізаторів і гелеутворюючих речовин. Отримують із морських червоних водоростей (анфельції) або з фурцелярії шляхом довготривалого виварювання в гарячій воді з додаванням лугу. Агар — це високомолекулярна речовина типу поліцукридів. Властивості агару представлені на рис. 4.3.
|
АГАР |
|
|
підвищення в`язкості |
|
|
10 |
|
|
8 |
|
вологоутримуюча здатність |
6 |
стабілізація |
|
4 |
|
|
2 |
|
зміни поверхневої активності |
|
гелеутворення |
|
термостабільність |
|
|
Рис. 4.3. Властивості агару |
Внаслідок гідролізу агару отримують до 35 % галактози від маси вихідного агару. Крім галактози, у препаратах агару присутні кальцій, магній, калій, натрій, фосфор. Молекула агару складається із 9 залишків D-галактози, а молекулярна маса розчинної фракції агару знаходиться в межах 11 000—25 000.
Назва цього полімеру має малазійське походження і означає «желуючий продукт харчування із водоростей». Основу агару складає цукрид агароза, молекула якої побудована із D-галактози і 3,6-ангідро-L-галактози.
Властивості агару розрізняють залежно від його походження. Звичайно агар складається із суміші агароз, які відрізняються за ступенем полімеризації. До них
134
можуть входити різні метали (калій, кальцій, магній) і приєднуються за місцем функціональних груп.
Агар слабо розчиняється в холодній воді і набухає в ній, а в гарячій воді утворює колоїдний розчин. Під час охолодження перетворюється в міцні драглі, із скловидним зламом.
Застосовують його у виробництві мармеладу, пастили, зефіру, м’ясних і рибних драглів, желе, морозива, для попередження утворення кристаликів льоду, а також для освітлення соків. В Японії виробляють понад 100 видів агар-агару для отримання продуктів із відповідною консистенцією. З гігієнічної точки зору агар нешкідливий і у всіх країнах допускається для харчових цілей. Концентрація його не лімітована, передбачена рецептурами і стандартами на харчові продукти.
Комітет експертів ФАО/ВООЗ вважає допустимою добовою дозою (ДДД) агару для людини 0—5 мг/кг маси тіла, що значно вище тої дози, яка може надходити в організм з харчовими продуктами.
Пектинові речовини (Е440) — поліпшувачі консистенції: загущувачі ущільнювачі, гелеутворювачі, стабілізатори й емульгатори.
Пектини — група високомолекулярних гетерополіцукридів, які входять до складу клітинних стінок і міжклітинних утворень вищих рослин. Молекула пектинових речовин складається із похідних полігалактуронової кислоти, де залишки α-L- галактуронової кислоти зв’язані α-1-4 глікозидним зв’язком. Гелеутворення — важлива властивість пектину, залежить від молекулярної маси, ступеню етерифікації, концентрації цукру, температури і рН середовища. Властивості пектину представлені на рис. 4.4.
|
ПЕКТИН |
|
|
підвищення в`язкості |
|
|
10 |
|
|
8 |
|
вологоутримуюча здатність |
6 |
стабілізація |
|
4 |
|
|
2 |
|
зміни поверхневої активності |
|
гелеутворення |
|
термостабільність |
|
Рис. 4.4. Основні властивості пектину |
Пектинові речовини можуть бути у формі гідратопектину (розчинного пектину), протопектину (не розчинного у воді пектину), пектинових кислот і пектинатів, пектових кислот і пектатів. Основною структурною ознакою пектинових речовин є лінійні молекули полігалактурової кислоти, в яких мономерні кільця зв’язані α-1,4-
135