Товарознавство – наукова дисципліна, яка системно вивчає товари на всіх етапах життєвого циклу, методи пізнання їхньої споживної вартості (цінності), закономірності формуванння асортименту та вимог до якості для забезпечення ефективності їх виробництва, обігу та споживання.
Будь-який товар володіє двома економічними властивостями: споживною цінністю і вартістю. Товарознавство вивчає переважно споживні цінності товарів, що задовольняють особисті і суспільні потреби людей.
Споживна вартість і споживні властивості – досить близькі поняття, але перше з них ширше, оскільки характеризує об'єкт, а інші відображають лише окремі сторони цього об'єкта. Споживні властивості товару необхідні для конкретизації його споживної вартості.
Споживну вартість мають усі продукти праці незалежно від того, є вони засобами виробництва чи предметами особистого споживання.
Предметом товарознавства є вивчення споживних властивостей товарів певної якості і асортименту, що задовольняють потреби людей.
Метою товарознавства є формування необхідних знань про теоретичні основи товарознавства, необхідні при комерційній діяльності.
Товарознавство має в своєму розпорядженні свої терміни, властиві даній науковій дисципліні, основними з яких є споживні властивості, якість, показник якості, оцінка якості, контроль і методи контролю якості, рівень якості, управління якістю, експертиза якості, ідентифікація товарів, конкурентоспроможність товару, асортимент товарів, формування і розвиток асортименту, управління асортиментом, інформація про товар, товарний знак, маркіровка і ін.
Товарознавство вивчає фізичні, хімічні та біохімічні властивості товарів, зміни цих властивостей, що можуть мати місце на всіх етапах переміщення товарів від виробничих підприємств до споживача.
Товарознавство спирається на економічну теорію, що розглядає різні теорії споживання, на філософію, політологію, соціологію і ін. Ці дисципліни є для товарознавства методологічною основою вивчення споживної вартості.
Товарознавство як наукова дисципліна спирається на гуманітарні, соціально-економічні, а також математичні і природні дисципліни; товарознавство тісно пов'язане з технологічними і спеціальними економічними дисциплінами.
До основних завдань товарознавства в економічних умовах, що діють, відносяться:
дослідження і розробка загальних підходів до формування споживної вартості товарів і виявлення зростаючих потреб в умовах ринкової економіки;
дослідження закономірностей формування і шляхів оптимізації асортименту товарів у сфері звернення;
вивчення і розробка оптимальних умов використання, режимів зберігання, відходу і транспортування товарів, їх вплив на споживні властивості товарів;
подальше вдосконалення процесу вивчення товарознавства, розширення практики використання комп'ютерних технологій;
розширення області використання методів товарознавства;
прогнозування появи на ринку нових товарів для задоволення потреб населення, що ростуть.
Меблеві товари
Основи виробництва та формування споживних властивостей меблів
Споживні властивості меблів. Функціональні властивості – це відповідність меблів їх призначенню (стійкість до дії вологи, тепла, хімічних речових, механічна міцність, відповідність розмірів меблів розмірам приміщення, уніфікація елементів).Ергономічні властивості передбачають зручність користування (комфортабельність, компактність, зручність транспортування, розкладання, переміщення). Естетичні властивості це зовнішній вигляд, плавні обриси, гармонійне поєднання кольорів, матеріалів та фурнітури, відсутність дефектів. Надійність – визначає строк служби меблів (довговічність, безвідмовність, ремонтопридатність, збережуваність).
Характеристика матеріалів для виробництва меблів. За призначенням поділяють на матеріали для каркасу (дошки,бруски,фанера,ДСП,ДВП,щити, труби, прути, кути, для мяких елементів (пружини, поролон, латекс, настил очні текстильні матеріали), облицювальні (шпон, пластик, шкіра, текстиль, хутро),оздоблювальні (лаки, фарби, полімерні плівки, порошкові термопласти), клеї (міздровий, каучуковий, нітроклей, термореактивні клеї), фурнітура (петлі, кронштейни, засувки, ручки, ключовини).
Класифікація меблів. За призначенням (побутові і громадські; для кухні, жилих кімнат, коридору). За матеріалом – дерев’яні, металеві, пластикові, комбіновані. За способом виготовлення – столярні, гнуті, плетені, комбіновані. За конструкцією – брускові, корпусні. За способом з’єднання вузлів – нерозбірні, розбірні, трансформовані. За ступенем мякості сидіння – жорсткі, напівжорсткі, мякі. За комплектністю – гарнітури, набори, штучні. За видами – стільці, столи, ліжка, дивани, шафи…
Асортимент та якість меблів
Характеристика асортименту та вимоги до якості столярних меблів. Столярні меблі одержують шляхом столярної обробки деревинних матеріалів. Деталі таких меблів мають прямокутну форму і прямокутне з’єднання. До столярних меблів відносять такі види: табурети, стільці, столи, шафи (для книг, для одягу, для зберігання різних речей, стелажі); меблі для сидіння м’які та напівжорсткі (крісла, дивани, диван-ліжко, крісло-ліжко, ліжко, софа, канапа, кушетка). Дефекти меблів поділяють на такі групи: дефекти деревини і матеріалів; дефекти обробки, дефекти з’єднання; дефекти м’яких елементів, дефекти фурнітури, відхилення лінійних розмірів.
Особливості виробництва, асортимент та вимоги до якості гнутих меблів. Виготовляють з деталей, отриманих методом гнуття в спеціальних шаблонах. Гнуті меблі мають високу стійкість до механічних пошкоджень, зручність у користуванні, транспортуванні і зберіганні, нешкідливість і гігієнічність. Це столи, стільці, крісла.
Особливості виробництва, асортимент та вимоги до якості плетених меблів. Плетені меблі виготовляють методом обплетення основи меблів вербовими гілками, стрічками з деревини або пластмас. Такі меблі легкі, міцні, високо естетичні, але недовговічні і легко забруднювані. Виготовляють переважно меблі садового (дачного) призначення: крісла, крісла-качалки, столи, етажерки, дивани.