ковбасах, паштетах, при виробництві кремів соусів, майонезів, при обсмажуванні і бездимному коптінні риби.

Як продукт тваринного походження хітозан технологічно поєднується із драглеутворювачем білкової природи — желатином, сприяє зміцненню структури гелю бінарних сумішей поліцукрид — поліаміноцукрид, що і дозволяє скоротити витрату рецептурного драглеутворювача на 20 %, зберігаючи при цьому міцність драгля кулінарного желе.

Виділяють декілька шкіл розробників БАД, які відрізняються одна від одної підходами: європейська, російська, азіатська і американська.

Основним принципом європейської школи є поєднання класичних і сучасних понять про харчування. Біологічно активні добавки, які виробляються в Європі, є полікомпонентними системами, що включають від 3 до 25 інгредієнтів. Особливістю європейського підходу у розробці БАД є те, що в композиції виділяється діюче «ядро», тобто 2—3 основних діючих компонентів, які зустрічаються в традиційних поєднаннях. Паралельно проводяться дослідження з відбору видів сировини, що діють на системи організму, які потім вводяться в композицію.

Російська школа використала все цінне із європейської школи, але внесла свої національні особливості. Це пов’язано з тим, що в Росії росте величезна кількість харчових рослин, які зникли із раціону європейців. У російських БАД до їжі рідко зустрічаються екзотичні рослини і синтетичні компоненти із-за доступності їх натуральних аналогів. Композиція БАД до їжі включає в себе, зазвичай, 5—10 сполук. Російські вчені і спеціалісти у своїх розробках використовують досвід не лише нутріціологів, але й дієтотерапевтів.

Азіатська школа застосовує досвід багатьох тисячоліть. До складу азіатських БАД до їжі входять компоненти рослинного і тваринного походження, часом екзотичні.

Для китайської, японської і корейської шкіл характерна багатокомпонент-

ність. Кількість компонентів може коливатися від 3 до 60. Складання композицій спеціалістами базується на вікових традиціях східної медицини. Більшість рослин, які застосовуються у практиці східної медицини, мало вивчені або не вивчені зовсім. Тому інформація про їх хімічний склад і фармакологічну дію неповна.

В американській школі БАД до їжі присутні елементи європейської і східної шкіл. Основне місце займають багатокомпонентні системи, коли число активних компонентів доходить до 100 з великою часткою синтетичних сполук. Друга відмінна риса американських БАД до їжі полягає в тому, що запропоновані дози їх споживання вищі, ніж встановлені Інститутом харчування РАМН, а часом і доз, затверджених МОЗ для лікарських засобів.

5.2. КЛАСИФІКАЦІЯ І ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ДОБАВОК ДО ЇЖІ

Біологічно активні добавки до їжі одержують із визначених видів рослинної, тваринної або мінеральної сировини хімічними чи біологічними способами

(рис. 5.1).

178

Біологічно активні добавки (БАД) до їжі

Рис. 5.1. Класифікація БАД до їжі за походженням

Залежно від особливостей складу БАДи до їжі поділяють на три класи: нутріцевтики, парафармацевтики і еубіотики (пробіотики) (табл. 5.3).

Нутрицевтики — це БАД, які передбачені для функціонального харчування та усунення дефіциту ессенціальних речовин в організмі. Вони включають незамінні нутрієнти, у тому числі профілактично-лікувального спрямування як вітаміни і їх попередники (β-каротин), ω-3 та інші поліненасичені жирні кислоти, частину макро- і мікроелементів (залізо, кальцій, селен, цинк, йод, фтор), незамінні амінокислоти, харчові волокна, деякі вуглеводи та ін.

Виділяють наступні групи БАД-нутрицевтиків: джерело переважно білків і амінокислот, ессенціальних жирних кислот, ліпідів і жиророзчинних вітамінів, вуглеводів, харчових волокон, водорозчинних вітамінів, макро- і мікроелементів.

Функціональні властивості нутрицевтиків забезпечують: відновлення потреб в ессенціальних харчових сполуках; регульовані зміни метаболізму речовин; підвищення неспецифічної резистентності організму до дії несприятливих чинників довкілля; імуномоделюючу дію; зв’язування і виведення ксенобіотиків, лікувальне харчування.

179

Рис. 5.2. Функціональне значення БАД-нутрицевтиків

Завдяки нутрієнтам можна запобігти дефіциту ессенціальних сполук, забезпечити індивідуальні потреби людини залежно від віку, статі, виду навантажень, генетично обумовлених особливостей, фізіологічного браку, екологічних умов проживання. Дуже важливо задовольнити змінені фізіологічні потреби в харчових речовинах хворої людини, посилити стійкість до несприятливих чинників довкілля, домогтись зв’язування і виведення з організму сторонніх й токсичних речовин, направлено змінювати обмін окремих речовин, у тому числі токсикантів.

БАД-нутрицевтики вважаються першими БАД до їжі і характеризуються широким асортиментом. Окремі з них використовуються як у традиційних, так і в продуктах функціонального харчування. Найбільш поширеними є вітамінномінеральні БАДи, які включають також есенціальні мікронутрієнти у легкозасвоюваній формі. Ефективною формою БАД є сухий вітамінізований напій «Золота куля». Досить поширені БАДи з високою концентрацією тваринних і рослинних білків та збалансованим амінокислотним складом, які використовуються для збагачення раціону харчування білком і незамінними амінокислотами, зокрема лізином. Розроблені повноцінні, легкозасвоювані, готові сухі білково-жиро-вуглеводно- вітамінно-мінеральні суміші, які містять високу концентрацію яєчних, молочних і соєвих білків з амінокислотним скором вище 100 % і засвоюваністю 95 % — «Фор-

тоген 50», «Фортоген 75», «Super Gainers Fuel», «Sypro-dry Beverege»,»Protein Technologies internacional». Ці суміші застосовують для спеціалізованого харчування спортсменів. До білкових харчових сумішей лікувально-профілактичної направленості відносять «Нутризон», «Гепамін», «Вазаламін». Їх використовують як лікувальне харчування при захворюваннях печінки і судинної патології.

180

Поповнюється асортимент БАД, як джерел ессенціальних жирних кислот, ліпідів і жиророзчинних вітамінів.

Для поповнення дефіциту ПНЖК випускаються спеціальні концентрати ПНЖК w-3: «Ейконол», «Ейковіт», «Ейфітол», «Поліен», «Moller’s Tran» та інші. Підсилити активність антиоксидантних систем організму і нормалізувати процес переміщення ліпідів можна за допомогою концентратів «Тонус», «Супертонус», «Вітол», «Мослецитин» та ін. Для профілактики серцево-судинних захворювань розроблені «Віталін Е+», «Бета-каротин у рослинній олії», «Nutra Greеns».

Випускають серію БАД, які містять інулін, фруктозу, глюкозу, ксиліт з різними соками ягід і овочів для профілактики діабету, серцево-судинних захворювань.

Запропоновані фірмою Danisco Sweeteners (Франція) таблетки Xylitab FinlacDC,

які не містять цукру і характеризуються зменшеною калорійністю замінника цукру, з привабливими напрямками смаку. Представлена полідекстроза Litesse Ultra TM, яка входити до складу ванільномолочного напою поряд з фруктозою. Також ця фірма пропонує застосовувати для морозива без цукру низькокалорійні замінники цукру LitesseUltra і Lactit. Вони володіють кремовою структурою і одночасно пробіотичними властивостями.

Частина БАД є джерелом макро- і мікроелементів. Значна увага приділена селену, який служить антиканцерогенним фактором їжі.

Розроблена БАД «Біоселен», «Еламін» (екстракт морської водорості ламінарії). Розширюється виробництво складних комплексних вітамінно-мінеральних БАД —

«Spirulina blue-green», «Curbdietary Supplement», «Inner-insur», «Stress tab», «Nutra Greens» і інші.

БАД-нутрицевтиками можуть бути модулі харчових речовин з відповідними функціональними, фізіологічними і фізико-хімічними показниками. Прикладами можуть служити білкові модулі у вигляді концентрату молочного білка, що включає жири тваринного і рослинного походження, або вуглеводно-білкові модулі з підсирної сироватки. Перспективними також є модулі — БАД на основі харчових волокон, ферментів, антиоксидантів, вітамінів і мінеральних речовин.

Ведеться розробка і виробництво комплексних систем БАД до їжі. Промисловістю освоєно виробництво «Нутріпауер», «Енріч», «Біттнер», «Слім і трім» та інші, які включають всі основні види нутрицевтиків — джерела білка, вітамінномінеральний і ліпідний комплекс, харчові волокна.

Парафармацевтики — це БАД, які використовуються для регулювання у фізіологічних межах функціональної активності органів та систем організму, що виконують адаптогенні функції, профілактики патогенних станів та допоміжної терапії. Інтегральним показником її біологічної дії вважають підвищення адаптаційних можливостей організму в екстремальних умовах

Парафармацевтиками можуть бути такі мінорні компоненти їжі, як органічні кислоти, біофлавоноїди, ферменти, кофеїн, біогенні аміни, пептиди, деякі олігоцукриди та інші сполуки. Важливе значення надають БАД-фармацевтикам, які забезпечують нормальний стан і функціональну активність мікрофлори кишечника.

Функціональна роль парафармацевтиків направлена на:

•регуляцію в фізіологічних межах функціональної активності органів і систем;

•адаптогенний ефект;

•регуляцію діяльності нервової системи

•регуляцію біоценозу шлунково-кишкового тракту;

•адаптацію до екстремальних умов.

181

За призначенням парафармацевтики поділяються на такі основні групи:

•тонізуючі БАД;

•імуномодулятори;

•адаптогени;

•антистресори;

•БАД, які поліпшують функціонування шлунково-кишкового тракту;

•БАД для профілактики серцево-судинних захворювань;

•апетитогенні БАД;

•БАД, які покращують функціонування головного мозку;

•БАД, які покращують функціонування печінки, жовчного міхура, підшлункової залози й сечовидільної системи;

•БАД, які поліпшують функції ендокринної системи й обміну речовин;

•БАД геронтологічного призначення.

Крім розглянутих БАД до їжі, промисловість випускає БАД для поліпшення кровотворення, зміцнення кісток, оздоровлення дихальної системи та ін. Асортимент БАД до їжі дуже широкий і часто вони направлені на розв’язання порівняно вузького конкретного завдання.

До БАД загальнозміцнюючої дії відносять наступні парафармацевтики: «Лінавіна», основою якої є спіруліна; «Меко фартон» — корінь женьшеню, бджолине маточне молочко, спіруліну і вітаміни В!, В6, В12; «Женьшень» та інші.

Тонізуючі БАД представлені в основному парафармацевтиками на рослинній основі — «Герімакс женьшень тонік», «Екстракт женьшеню», «Тонус» (містять екстракт женьшеню) і «Ріалам» (продукт переробки крові забійних тварин).

Імунномодулятори і адаптогени. Активними інгредієнтами таких БАД до їжі є: часниковий порошок («Аллікор», «Царські таблетки», «Алісат»); бджолине маточне молочко («Апітонус»); корінь женьшеню, квітковий пилок, пшенична олія («Вітамакс»); автолізат хлібопекарних дріжджів (« Іммуновіт», «Нагіпол»); цитаміни («Тімусамін», «Гепатамін», «Корамін», «Пакрамін» та ін.).

Антистресори. До парафармацевтиків антистресового призначення відносять «Антивітал», «Сума», «Страстоцвет» і інші. Основними діючими компонентами цих БАД — парафармацевтиків є квітковий пилок, бджолине маточкове молоко, корені рослини сума.

БАД, які поліпшують функціонування шлунково-кишкового тракту. Основними компонентами в таких парафармацевтиках є порошки топінамбура, кори крушини, екстракти ромашки, меліси, листків алое, суцвіття подорожника, фенхеля. До цієї групи відносять в основному такі БАД, як «Cascara sagrada», «Sler tab», «Алое вера», «Сік алое і папайї з бромелайном» та ін.

БАД для профілактики серцево-судинних захворювань. Принцип їх дії полягає у зв’язуванні жирів, що надходять у кишечник. Активними інгредієнтами служать жир морських риб («New Life 1000»), хітозан, екстракт капусти брокколі («Сhitorich»), соєвий лецитин («Лецитин») та ін.

Апетитогенні БАД. Ці БАД рекомендується споживати на фоні низькокалорійного харчування з пониженим вмістом жирів і вуглеводів. До складу БАД даної групи включають рослинний фермент — бромелайн («Ауріта»), кору дерева йохімбе («Йохімбе»), порошок кореня ревеня («Ауріта ревень»), морські водорості (ламінарії, спіруліни), листки і стебла сени, пелюстки хризантеми («KanKura Herb») та ін.

БАД, які поліпшують функціонування головного мозку. В цю групу БАД входять парафармацевтики на рослинній основі — рідкі екстракти женьшеню і плодів ли-

182

монника («Женьшень»), екстракти чорного й зеленого чаю, насіння кардамону — «Трав’яний концентрат», коренів елеутерококу, женьшеню, ехінацеї — «Nutri blitz», сухий екстракт родіоли рожевої — «Родаскон».

БАД, що поліпшують функціонування печінки, підшлункової залози і сечовивідної системи. Ці парафармацевтики застосовуються для профілактики і лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. До них відноситься препарат «Дев’ять сил», у складі якого порошок кореню оману, кропиви, дієтичні супи «Дефіто» (листки подорожника, кропиви, м’яти, звіробою, хвоща, цикорію); « Лохеін» (трава солянки холлевої).

БАД, що поліпшують функції ендокринної системи і обміну речовин, сприяють виведенню із організму токсинів, холестерину і радіонуклідів. Активними інгредієнтами є екстракти шкірки грейпфрута і кори морської сосни — «Legsdey Tab»; порошки імбиру, фенхеля, м’яти — «Digestive Complex»; листя сени, чорний байхо-

вий чай — «Great Impression Herb».

До БАД геронтологічного призначення відносять загальнозміцнюючі і легкотонізуючі засоби: квітковий пилок з маточним молочком і медом, «Бджолине молочко з вітаміном Е», концентрат акули «Берні».

Використання БАД тісно пов’язано з безпечністю і відсутністю будь-яких побічних ефектів. Необхідно враховувати можливість передозування окремих складників.

Під час оцінки безпеки й ефективності нутрицевтиків визначають їх частку (у відсотках) від добової норми фізіологічної потреби в харчових речовинах і енергії, яка забезпечується нутрієнтами, що входять до складу БАД до їжі з врахуванням рекомендованої дози прийому. У випадку коли ефективність нутрицевтика не доведена, проводяться експериментальні дослідження на лабораторних тваринах.

Добова доза парафармацевтика не повинна перевищувати разову терапевтичну, визначену в разі застосування цих речовин як лікарських засобів, за умови прийому БАД до їжі не менше двох разів на добу.

Всі рослини, які входять до складу парафармацевтика, повинні бути перевірені вітчизняною і міжнародною нормативною документацією, яка дозволяє їх застосування в харчовій промисловості. Без дозволу МОЗ не допускається використання у виробництві БАД до їжі рослинної сировини й продукції тваринництва, отриманих із застосуванням генної інженерії — трансгенних організмів.

З метою зниження ризику передачі агентів пріонових захворювань через БАД до їжі рекомендується заборонити джерела біологічної сировини як матеріали ризику.

Еубіотики (класичні пробіотики) — БАД, які містять живі мікроорганізми або ферментовані ними продукти, що сприятливо впливають на здоров’я людини та нормалізують мікрофлору кишечника.

Еубіотики поділяються на дві великі групи:

•БАД — еубіотики на основі чистих культур мікроорганізмів –пробіотики, симбіотики або мультипробіотики;

•БАД — еубіотики змішаного складу (з додаванням амінокислот, мікроелементів, моно-, дицукридів та ін.) — синбіотики.

Функція еубіотиків направлена на:

•колонізацію шлунково-кишкового тракту пробіотичними мікроорганізмами, що проявляють антагонізм відносно умовно-патогенних і патогенних бактерій, вірусів, грибів, дріжджів;

•поліпшення порушеного балансу мікроорганізмів у кишечнику і усунення дисбактеріозів та дисбіозів взагалі;

183

•прискорення рециркуляції естрагена;

•оптимізацію травлення і нормалізацію моторної функції кишечника шляхом вироблення субстанцій, що проявляють морфокінетичну дію;

•регуляцію часу проходження їжі шлунково-кишковим трактом за рахунок участі в метаболізмі жовчних кислот;

•попередження негативної дії радіації, хімічних забруднень їжі, канцерогенів, забрудненої води за рахунок підвищення неспецифічної імуннорезистентності.

Остання функція пробіотиків особливо актуальна для України. Крім лактобацил, імунностимулюючою і антинеопластичною дією в результаті підвищення неспецифічної резистентності володіють мікроорганізми Lactococcus», Enterococcus», Microcоccus», Streptocоccus», «Bifidobacberium, «Propionibacterium», «Eubacberius, «Sacharomyces boulardii I Bacillus. На основі цих штамів створені біопрепарати для клініки й кисломолочні продукти.

Зустрічаються нові терміни — «симбіотики» (від слова «симбіоз») і « мультіпробіотики». Передбачається, що кожний штам мультіпробіотиків у кишечнику підбирає найкращі умови і займає властиву мікроекологічну нішу — біотоп.

Крім симбіотиків, широко застосовують БАД-еубіотики змішаного складу — комплекси пробіотиків, у тому числі мультиштамових, з різними пребіотичними речовинами — синбіотики.

Пребіотики — речовини, які не адсорбуються в кишечнику людини, але сприятливо впливають на організм шляхом селективної стимуляції росту або активізації метаболізму корисної мікрофлори. Пребіотики — це стимулятори або промотори пробіотиків.

У групу синбіотиків входять харчові волокна, імунномодулятори, ферменти, мікроелементи, рослинні добавки.

Активними пробіотиками є біфідобактерії, рідше Lactobacillus і Еnterococcus faecium.

Виробництво біологічно активних добавок до їжі досить складне, оскільки воно має ряд технологічних особливостей залежно від виду використаної сировини і цільового продукту, способу переробки й упаковки. Тому, крім основної класифікації БАД до їжі за цільовим призначенням, існують додаткові умовні класифікації, оскільки з розвитком технологій можуть з’являтись нові добавки.

За формою випуску біологічно активні добавки до їжі можна розділити на дві

групи:

1. Класичні харчові форми — льодяники, желе, пасти, концентрати, бальзами, чаї, сиропи;

2. Форми, аналогічні лікувальним, — капсули, пігулки, настоянки, порошки, гранули та ін.

В залежності від виду використаної сировини і вироблених готових форм БАД до їжі умовно поділяють на 6 груп (табл. 5.4).

За способом виготовлення біологічно активні добавки до їжі поділяють на:

•БАД на рослинній основі — рідкі і сухі, у вигляді пігулок, капсул та порошків;

•БАД на основі переробки м’ясомолочної сировини і субпродуктів;

•БАД на основі переробки риби і морепродуктів.

Згідно альтернативної класифікації БАД до їжі виділяють наступні БАД до їжі: 1-й клас — Вітамінно-мінеральні комплекси-окремий клас БАД до їжі.

2-й клас — Парафармацевтики — повністю відповідають офіційному визначенню цього класу.

184

3-й клас — Нутрицевтики — БАД до їжі, які входять до складу харчових продуктів.

Вітамінно-лікувальні комплекси — це ті БАД, до складу яких входять легко стандартизовані речовини, які повинні поповнювати добову потребу організму в межах від 10 до 150 % від раціональної норми добового споживання. Лише тоді вони можуть розглядатися як джерело вітамінів і мінералів. Вище 150 % це вже не БАД, а скоріше ліки.

Кращими вважаються вітамінно-мінеральні комплекси з найбільш повним складом. Оптимально — приблизно 20 компонентів, а оптимальна доза-30 % від раціональної норми добового споживання, тому що більша їх кількість за штучного збагачення раціону просто не засвоюється.

Парафармацевтики, — на відміну від вітамінно-мінеральних комплексів, мають у своєму складі компоненти, стандартизація яких неможлива або затруднена. Вони представляють фармакологічний ефект у межах фізіологічних коливань.

Нутрицевтики — це БАД, які застосовуються для корекції хімічного складу їжі людини, тобто додаткові джерела нутрієнтів: білки, амінокислоти, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, харчові волокна. Із перерахованих можна виділити вітаміни і мінеральні речовини, які максимально ефективно коректують дефіцит нашого раціону. Всі інші речовини (білки, амінокислоти, жири, вуглеводи) мають загальне призначення.

Китайські і тібетські біологічно активні добавки класифікують за переважаючою дією на 14 груп (табл. 5.5).

185

Таблиця 5.5

РОБОЧА КЛАСИФІКАЦІЯ КИТАЙСЬКИХ І ТІБЕТСЬКИХ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ДОБАВОК

Перша група включає антиоксиданти і ентеросорбенти, які нейтралізують шлаки, що утворюються в організмі. Внаслідок негативного впливу екології проходить активізація перокисидного окислення ліпідів (ПОЛ) і пониження антиоксидантних властивостей крові (АОС), що призводить до пошкодження мембран клітин органів.

186

Друга група представляє відновлювачі пошкоджень електролітного, мікроелементного й вітамінного обмінів, які застосовують з метою корекції цих порушень.

Третя група — це коректори імунної, ендокринної та інших систем організму. Четверта група виділяє протизапальні БАД, що застосовуються з метою зменшення запальних процесів у суглобах, зменшенні больового синдрому при остео-

хондрозі, для захисних сил організму.

П’ята група — це адаптогени і стимулятори різних систем організму, які володіють седативною і антиоксидантною дією. Застосовують з метою підвищення компенсаторно-пристосувальних реакцій організму й стимуляції різних систем організму.

Шоста група виділяє коректори порушень маси тіла, ліпідного та інших обмінів. Вони сприяють зниженню маси тіла й нормалізують порушення ліпідного обміну.

Сьома група включає коректори і стимулятори системи кровообігу й енергетики серця. Під її дією проходить збільшення об’єму кровообігу, нормалізація артеріального тиску, пониження болю в області серця і зменшення утворення ПОЛ (шлаків в організмі).

Восьма група — це коректори порушень мозкового кровообігу й ліпідного обміну. Застосовують для нормалізації мозкового кровообігу й ліпідного обміну при гіпертонії, склерозі, інсультах.

Дев’ята група представляє коректори функціональних порушень нервової системи. Під їх дією проходить нормалізація функціональних порушень нервової системи при хронічних стресах.

Десята група виділяє коректори порушень шлункової секреції, обмінних процесів у печінці й ферментативної недостатності.

Одинадцята група включає БАДи, які зміцнюють м’язову систему. Ці БАДи забезпечують підвищення вмісту кальцію в кістках, поліпшення обмінних процесів у них, запобігання остеопорозу.

БАДи ХІІ групи уповільнюють ріст пухлин.

БАДи ХІІІ групи підвищують статеву функцію й уповільнюють старіння організму. Під їх впливом підвищується синтез статевих гормонів, що призводить до оки- слювально-відновних процесів в організмі і гальмування старіння.

БАДи ХIV групи як протипаризентарні застосовують, перш за все, при глистяних інвазіях.

5.3.ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ БАД ДО ЇЖІ

ВУкраїні мікробіологічні вимоги безпеки БАД регламентовані нормативним документом тимчасової дії ГН 4.4.8.073-2001. Практика роботи виявила певні труднощі його використання, особливо за умови визначення приналежності об’єкту дослідження до тієї чи іншої групи БАД, тому пропонують впровадження гігієнічної класифікації БАД до їжі. Вона не стосується кількісних значень показників безпеки, а торкається лише принципів класифікації БАД до їжі для потреб санітарноепідеміологічної експертизи.

Гігієнічна класифікація має на меті розподіл об’єктів на групи, до кожної з яких можна було б висунути однакові вимоги безпечності. У тимчасових гігієнічних нормативах застосовано клінічну класифікацію БАД до їжі — розподіл на нутрицев-

187

тики та парафармацевтики, яка відображає відмінності в їх застосуванні, але не ступінь пов’язаного з цим ризику для здоров’я.

У тимчасових гігієнічних нормативах нутрицевтики розподіляються за діючим чинником (джерело вітамінів, амінокислот, мікроелементів та ін.), а парафармацевтики — за походженням (БАД на основі рослинної чи тваринної сировини, морепродуктів, продуктів бджільництва та ін.). Побудова класифікації на двох різних принципах закономірно призводить до неоднозначного її тлумачення.

Якщо брати до уваги їхній склад, то видно, що ці БАДи до їжі належать до різних груп харчових продуктів. Мікробіологічні вимоги безпеки до них також є різними. Тому використання існуючої класифікації для оцінки БАД до їжі за мікробіологічними показниками безпеки призводить до некоректного застосування окремих гігієнічних нормативів (табл. 5.6).

Примітка: ПМ — патогенні мікроорганізми, у тому числі сальмонели

Узагальнюючи дані табл. 5.6, ряд спеціалістів вважають за доцільне проводити класифікацію за основним (домінуючим) компонентом. Крім того, важливо враховувати технологію виготовлення певних груп БАД до їжі, що в кінцевому рахунку може бути систематизоване аналогічно табл. 5.7.

Таблиця 5.7

КЛАСИФІКАЦІЯ БАД ДЛЯ ПОТРЕБ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

188