- •7.Копенгагенські критерії
- •11. Хартія Європейського Союзу про основні права.
- •34.Амстердамський договір
- •35.Бюджет єс
- •36.Верховний представник з питань спільної зовнішньої та безпекової політики
- •37.Генеральні директорати
- •38.Громадянство Європейського Союзу
- •39.Декларація Шумана
- •40.Економічна політика
- •41.Економічний та монетарний союз
- •42.Євровійсько
- •43.Європа a la carte (“Меню” стратегій розвитку європейських країн)
- •44.Європейська асоціація вільної торгівлі
- •45.Європейська валютна (монетарна) система
- •46.Європейська грошова одиниця. Екю – євро
- •47.Європейська економічна зона
- •48.Європейська Комісія
- •49.Європейська Конституція
- •50.Європейська політика сусідства
- •51.Європейська Рада
- •52.Європейська стратегія зайнятості
- •53.Європейська угода
- •54.Європейська економічна спільнота
- •55.Європейська спільнота з вугілля та сталі
- •56.Європейська спільнота з атомної енергії (Євратом)
- •57.Європейський банк реконструкції та розвитку
- •58.Європейський інвестиційний банк
- •59.Європейський інвестиційний фонд
- •60.Європейський Конвент
- •61.Європейський конґрес
- •62.Європейський омбудсмен
- •63.Європейський Парламент
- •64.Європейський соціально-економічний комітет
- •65.Європейський Союз
- •66.Європейський суд авдиторів (Рахункова палата)
- •67.Європейський центральний банк
- •68.Європол (Європейська поліція)
- •69.Єврореґіон
- •70.Євроюст
- •71.Єдиний Європейський Акт
- •72.Єдиний зовнішній тариф
- •7З.Апобігання принцип
- •74.Західноєвропейський союз
- •75.Інституції єс
- •76.Кваліфікована більшість
- •77.Комітет з питань політики та безпеки
- •78.Комітет постійних представників/Корепер
- •79.Комітет реґіонів
- •80.Копенгаґенські критерії
- •81.Котонуська угода
- •82.Критерії конвергенції (зближення)
- •83.Лаекенська декларація
- •84.Лісабонська стратегія
- •85.Ломеська конвенція
- •86.Люксембурзький компроміс
- •87.Маастрихтський договір
- •88.Месcінська конференція
- •89.Міжурядова конференція
- •91.Нато (Організація північноатлантичного договору)
- •94.Основоположні договори
- •95.Пакт про стабільність і зростання
- •96.Петерсберзькі завдання
- •97.Петиції
- •98.Президентство Союзу
- •99.“Програма 2000”
- •100.Процедура консультації
- •101.Процедура погодження
- •102.Процедура співпраці
- •103.Процедура спільного ухвалювання рішень
- •104.Рада Європейського Союзу
- •105.Римські договори
- •106.Розширення
- •107.Соціальна хартія
- •108.Спільна зовнішня та безпекова політика
- •109.Спільна оборонна політика
- •110.Спільна сільськогосподарська політика, ссп
- •111.Спільна стратегія
- •112.Спільна торговельна політика
- •113.Спільна транспортна політика
- •114.Субсидіарність
- •115.Суд Європейських Спільнот
- •116.Суд першої інстанції Європейських Спільнот
- •118.Транс’європейські мережі
- •119.“Трійка”
- •120.Україна-єс
- •121.Хартія основних прав
- •122.Шенгенський договір та конвенція
- •123.Яундеська конвенція
- •124.. Мета і завдання етапи адаптації зак.Укр. До зак. Єс.
- •125. Інституціональний механізм адаптації зак.Укр. До зак. Єс.
- •126. Загальнодержавна програма адаптації зак.Укр. До зак. Єс.
- •127. План дій Україна-єс
- •129. Характеристика первинного права Європейського Союзу.
- •139. Організація Північноатлантичного договору. (нато)
- •145. Співвідношення права єс з національним правом держав-членів
- •147. Принцип прямої дії права єс.
- •152. Поняття принципів права єс.
- •162.Допоміжні органи Європарламенту
- •163.Постійні комітети єп
- •164. Обудсмен єп
- •166.Загальна характеристика Ради єс
- •167.Секретаріат Ради єс
- •168.Комітет постійних представників Ради єс
- •169.Способи прийняття рішень Радою єс
- •170.Комісія єс як головний консультативний орган
- •171.Роль голови комісії єс
- •172.Апарат Комісії єс
- •173.Повноваження комісії єс
- •1741000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000.Загальна характеристика суду Європейського співтовариства
- •175.Генеральні адвокати суду єс
- •176.Роль суду єс
- •177 .Тлумачення норм і принципів Європейських співтовариств і Європейського Союзу - одна з категорій справ, ще належить де компетенції суду Європейських співтовариств.
- •178. Процес розгляду справ у Європейському суді.
- •179. Порядок прийняття та виконання рішень суду Європейських співтовариств.
- •180. Характеристика Європейських співтовариств Європейського суду 1-ої Інстанції.
- •181.Загальна характеристика Рахункової палати Європейського Союзу.
- •182.Економічний та соціальній комітет Європейського Союзу.
- •183.Комітет регіонів Європейського Союзу.
- •184.Характеристика первинних джерел права Європейського Союзу.
- •185. Спеціальна характеристика вторинних джерел права Європейського Союзу.
- •186. Регламент як вторинне джерело права Європейського Союзу.
- •187. Директива як джерело права Європейського Союзу.
- •189. Рекомендації та висновки - джерела права Європейського Союзу.
- •190. Загальні принципи права Європейського Союзу (в контекст: дотримання прав людини).
- •191. Роль судової практики суду Європейських Співтовариств.
- •193. Договір, що укладається співтовариствами з міжнародними організаціями, третіми державами.
- •194. Система міжнародних договорів, які укладаються державами-членами.
- •196.Дія права єс. Дія права Європейського Союзу зачіпає питання його дії у часових, просторових межах та питання юрисдикції Співтовариств та сфери дії права Євросоюзу.
- •203. Характеристика складу Європейського парламенту.
- •204.Категорії справ, які розглядаються в Суді єс і по яких відповідачем виступають органи єс
- •205. Хартія основних прав єс – основа майбутньої Конституції єс.
- •206.Характеристика Хартії основних прав єс.
- •208.Принципи на основі яких діють є-кі співтовариства.
191. Роль судової практики суду Європейських Співтовариств.
Рішення Суду ЄС є одним із важливих джерел права Євросоюзу. Це підтверджується тим, що рішення Суду ЄС мають остаточний характер і обов'язкові для всіх суб'єктів європейського права. Невиконання рішень Суду тягне за собою застосування санкцій, передбачених установчими договорами.
Суд ЄС своїми рішеннями захищає дотримання положень установчих договорів, цілей і принципів, на яких базується діяльність Євросоюзу. Суд ЄС відіграє вирішальну роль в уточненні змісту загальних принципів європейського права.
Суд ЄС має право тлумачити установчі договори, здійснює преюдиціальну юрисдикцію, а також вирішує спори, пов'язані з реалізацією установчих договорів та інших нормативно-правових актів державами-членами та з діяльністю органів Євросоюзу, а також вирішує в межах своєї юрисдикції конкретні спори, що виникають у зв'язку з договірною та позадоговірною відповідальністю.
За загальним правилом, рішення, що приймаються Судом ЄС, розглядаються як прецедент і є обов'язковими для всіх держав -членів Євросоюзу. Це особливо важливо, коли мова йде про тлумачення Судом ЄС установчих договорів та при винесенні рішень щодо запитів національних судів, що розглядаються на основі преюдиціальної процедури. Практично і всі інші рішення Суду ЄС мають прецедентами характер. Це підтверджується тим, що за аналогічних обставин, Суд ЄС виносить схожі рішення. Однак з деяких питань Суд ЄС змінює свою позицію. Такі перегляди позицій є нечастими і чітко фіксуються самим Судом ЄС. Таким чином, Суд ЄС наділяє себе правом переглядати створені ним прецеденти.
Практика формування права Євросоюзу свідчить, що у ряді випадків рішення Суду ЄС стають основою нормативно-правових актів Євросоюзу. Зокрема, це стосується директив у сфері захисту інтелектуальної власності тощо.
Діяльність Суду ЄС сприяє європейській інтеграції. В основі діяльності Суду ЄС лежить зміцнення Євросоюзу, розширення сфери та підвищення ефективності дії права Євросоюзу, збільшення кола повноважень органів Євросоюзу.
192.Юрисдікція Європейського суду першої інстанції.
Суд першої інстанції був утворений у 1989 р. Підпорядковується Суду ЕС .
Діяльність суду 1 інстанції регулюється ЕС.:Договор про заснування Європейського Співтовариства, Статут Суду ЄС, Процесуальний регламент Суду ЕС.
Головним завданням Суду 1 інстанції є розгляд справ,порушених ф.о та ю.о. Компетенції Суду 1 інст. була значно розширена у 1993 р. До сфери дії Суду 1 інстан. планується передати всі питання, що належать до компетенції Суду ЄС, за винятком преюдиціального провадження.
Суд першої інстанції не самостійна установа, а лише підрозділ Суду ЄС.
Суду 1 інстанції розлядає:
вирішення трудових спорів та спорів щодо перевищення своїх повноважень Радою,
питань, які належать до сфери приватного підприємництва,
порушень під час здійснення діяльності основних інститутів Євросоюзу,
антидемпінгові питання та порушення правил торгівлі.
Юрисдикція Суду першої інстанції розповсюджується на;
спори між Співтовариством та його службовцями
позови у зв'язку із судовим контролем, подані фізичними або юридичними особами, а не органами Співтовариства чи державами-членами
позови у зв'язку з позадоговірною відповідальністю, що подаються фізичними або юридичними особами (ст. 148 Договору про Європейське співтовариство, ст. 40 Договору про Європейське співтовариство заснування з вугілля та сталі, ст. 151 Договору про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії);
позови у зв'язку з договорами, що подаються фізичними особами або юридичними особами
В основному позови проти Європейських Співтовариств, що подаються фізичними або юридичними особами, розглядаються в Суді першої інстанції, всі інші - в Суді ЄС.
Рішення Суду першої інстанції можуть бути оскаржені в Суді СС протягом 2 місяців з моменту винесення рішення. Рішення можуть оскаржити сторони у справі та 3 особи.
Підстави для оскарження рішення Суду 1 інст. процесуальні порушення, перевищення повноважень, порушення матеріального права ЄС, заподіяння шкоди інтересам позивача.
При оскарженні Суд ЄС може прийняти справу до розгляду та винести по ній рішення, повернуги справу на повторний розгляд до Суду першої шстанції, а також відхилити позов.
У разі, якщо Суд першої шстанції або Суд ЄС вважають себе некомпетентними вирішувати справу, вона автоматично передається до суду, що володіє відповідною компетенцією. Якщо Суд першої інстанції вважає себе некомпетентним у справі, яку йому було передано Судом ЄС, він не може відмовитись від її розгляду.