54.Європейська економічна спільнота

засноване 1957 р. згідно з Договором про заснування Європейської економічної спільноти (один з Римських договорів) з метою створення спільного ринку. Початково складалася з шести країн: Бельгія, Західна Німеччина, Італія, Люксембурґ, Нідерланди та Франція. Разом з Європейською спільнотою з вугілля та сталі (ЄСВС) і Європейською спільнотою з атомної енергії становить Європейські Спільноти. Згідно з Договором про Європейський Союз назву “Європейська економічна спільнота” було змінено на “Європейська Спільнота”. Після того, як 2002 року Паризький договір про заснування ЄСВС втратив чинність, залишилось дві Європейських Спільноти, які часто узагальнено називають “Європейська Спільнота”. Англійський акронім “EC” (European Communities) також розуміє всі три (дві) спільноти.

55.Європейська спільнота з вугілля та сталі

створили 1951 р. (згідно з Паризьким договором) Бельгія, Західна Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди та Франція з метою об’єднання вугільних та сталеливарних ресурсів країн-учасниць і запобігти в такий спосіб новій війні в Європі. Ідея створення наднаціонального органа керування життєво важливими галузями промисловості, який зв’язав би потенційних суперників економічно, належала Жану Моне, а вперше офіційно озвучив її міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман (див. також “Декларація Шумана”). Європейська спільнота з вугілля та сталі завершило своє існування 2002 року, коли втратив чинність відповідний договір (див. “Паризький договір”).

56.Європейська спільнота з атомної енергії (Євратом)

Створена згідно з Римськими договорами 1957 року одночасно з заснуванням Європейської економічної спільноти і через шість років після створення Європейської спільноти з вугілля та сталі. Разом три об’єднання отримали назву Європейські Спільноти. Згідно з договором, Євратом сприяє розвиткові та дослідженням з атомної енергетики, створенню спільного ринку ядерного пального, контролю за ядерними виробництвами та розвиткові атомних технологій у мирних цілях в рамках єдиних стандартів безпеки. Після об’єднання органів керування Спільнотами 1967 року, функції Євратому, визначені договором, виконує Європейська Комісія.

57.Європейський банк реконструкції та розвитку

створений 1991 р. на пропозицію президента Франції Франсуа Міттерана. Ставить за мету надання фінансової допомоги країнам Центральної та Східної Європи, які встановили демократичні форми правління і прийняли стратегію переходу до ринкової економіки. Початковими акціонерами Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРД) стали країни ЄС, Європейська Спільнота та Європейський інвестиційний банк, а також Сполучені Штати, Японія і країни колишнього радянського блоку. Наразі банк має 20 мільярдів євро капіталу (5 млн. внесені та 15 мільйонів на запит), і завдяки найвищому кредитному рейтингу надає позики, не звертаючись до грошей акціонерів, а залучає ресурси з міжнародних фінансових ринків.

58.Європейський інвестиційний банк

фінансова установа Європейського Союзу.

Створений 1958 року відповідно до статті 129 Римського договору (нині статті 266 та 267) з метою фінансування проектів, що сприяють європейській інтеграції, збалансованому розвитку, економічному й соціальному вирівнюванню та розвитку інноваційної економіки. Європейський інвестиційний банк (Банк) – неприбуткова організація, він не заробляє гроші на депозитах.

Проекти, в які Банк вкладає гроші, мають відповідати певним критеріям, а саме:

сприяти виконанню завдань ЄС, зокрема, підвищувати конкурентоспроможність європейської промисловості та маленьких підприємств, стимулювати розвиток інформаційних технологій, захищати довкілля, поліпшувати освіту й охорону здоров’я;

здійснюватись переважно на користь найбільш відсталих регіонів;

залучати інші джерела фінансування.

Переважну більшість (близько 90%) позик Банк надає всередині ЄС (зокрема й заморським територіям країн Союзу); значна частина позик спрямована на допомогу майбутнім членам. Поза межами ЄС він підтримує розвиток в країнах Середземномор’я, Африки та Карибського і Тихоокеанського басейнів, а також Латинської Америки й Азії.

Майже всі кошти для фінансування своїх позикових операцій Банк позичає на ринках капіталу, переважно через випуск власних облігацій, які котируються на головних світових біржах. Висока репутація Банку й авторитет його акціонерів забезпечили йому найвищий кредитний рейтинг (ААА). Такий рейтинг дозволяє Банкові збирати великі ресурси, не обтяжуючи бюджет держав-членів, і спрямовувати їх в економічно ефективний спосіб у ті сектори й регіони, які потребують підтримки. Акціонерами Банку є держави-члени ЄС; розмір передплати кожної з них пропорційний економічній вазі.

Європейський інвестиційний банк розташований у Люксембурзі; персонал Банку становить близько 750 працівників; головний керівний орган – правління керівників з міністрів (зазвичай, фінансів) усіх країн ЄС.