- •7.Копенгагенські критерії
- •11. Хартія Європейського Союзу про основні права.
- •34.Амстердамський договір
- •35.Бюджет єс
- •36.Верховний представник з питань спільної зовнішньої та безпекової політики
- •37.Генеральні директорати
- •38.Громадянство Європейського Союзу
- •39.Декларація Шумана
- •40.Економічна політика
- •41.Економічний та монетарний союз
- •42.Євровійсько
- •43.Європа a la carte (“Меню” стратегій розвитку європейських країн)
- •44.Європейська асоціація вільної торгівлі
- •45.Європейська валютна (монетарна) система
- •46.Європейська грошова одиниця. Екю – євро
- •47.Європейська економічна зона
- •48.Європейська Комісія
- •49.Європейська Конституція
- •50.Європейська політика сусідства
- •51.Європейська Рада
- •52.Європейська стратегія зайнятості
- •53.Європейська угода
- •54.Європейська економічна спільнота
- •55.Європейська спільнота з вугілля та сталі
- •56.Європейська спільнота з атомної енергії (Євратом)
- •57.Європейський банк реконструкції та розвитку
- •58.Європейський інвестиційний банк
- •59.Європейський інвестиційний фонд
- •60.Європейський Конвент
- •61.Європейський конґрес
- •62.Європейський омбудсмен
- •63.Європейський Парламент
- •64.Європейський соціально-економічний комітет
- •65.Європейський Союз
- •66.Європейський суд авдиторів (Рахункова палата)
- •67.Європейський центральний банк
- •68.Європол (Європейська поліція)
- •69.Єврореґіон
- •70.Євроюст
- •71.Єдиний Європейський Акт
- •72.Єдиний зовнішній тариф
- •7З.Апобігання принцип
- •74.Західноєвропейський союз
- •75.Інституції єс
- •76.Кваліфікована більшість
- •77.Комітет з питань політики та безпеки
- •78.Комітет постійних представників/Корепер
- •79.Комітет реґіонів
- •80.Копенгаґенські критерії
- •81.Котонуська угода
- •82.Критерії конвергенції (зближення)
- •83.Лаекенська декларація
- •84.Лісабонська стратегія
- •85.Ломеська конвенція
- •86.Люксембурзький компроміс
- •87.Маастрихтський договір
- •88.Месcінська конференція
- •89.Міжурядова конференція
- •91.Нато (Організація північноатлантичного договору)
- •94.Основоположні договори
- •95.Пакт про стабільність і зростання
- •96.Петерсберзькі завдання
- •97.Петиції
- •98.Президентство Союзу
- •99.“Програма 2000”
- •100.Процедура консультації
- •101.Процедура погодження
- •102.Процедура співпраці
- •103.Процедура спільного ухвалювання рішень
- •104.Рада Європейського Союзу
- •105.Римські договори
- •106.Розширення
- •107.Соціальна хартія
- •108.Спільна зовнішня та безпекова політика
- •109.Спільна оборонна політика
- •110.Спільна сільськогосподарська політика, ссп
- •111.Спільна стратегія
- •112.Спільна торговельна політика
- •113.Спільна транспортна політика
- •114.Субсидіарність
- •115.Суд Європейських Спільнот
- •116.Суд першої інстанції Європейських Спільнот
- •118.Транс’європейські мережі
- •119.“Трійка”
- •120.Україна-єс
- •121.Хартія основних прав
- •122.Шенгенський договір та конвенція
- •123.Яундеська конвенція
- •124.. Мета і завдання етапи адаптації зак.Укр. До зак. Єс.
- •125. Інституціональний механізм адаптації зак.Укр. До зак. Єс.
- •126. Загальнодержавна програма адаптації зак.Укр. До зак. Єс.
- •127. План дій Україна-єс
- •129. Характеристика первинного права Європейського Союзу.
- •139. Організація Північноатлантичного договору. (нато)
- •145. Співвідношення права єс з національним правом держав-членів
- •147. Принцип прямої дії права єс.
- •152. Поняття принципів права єс.
- •162.Допоміжні органи Європарламенту
- •163.Постійні комітети єп
- •164. Обудсмен єп
- •166.Загальна характеристика Ради єс
- •167.Секретаріат Ради єс
- •168.Комітет постійних представників Ради єс
- •169.Способи прийняття рішень Радою єс
- •170.Комісія єс як головний консультативний орган
- •171.Роль голови комісії єс
- •172.Апарат Комісії єс
- •173.Повноваження комісії єс
- •1741000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000.Загальна характеристика суду Європейського співтовариства
- •175.Генеральні адвокати суду єс
- •176.Роль суду єс
- •177 .Тлумачення норм і принципів Європейських співтовариств і Європейського Союзу - одна з категорій справ, ще належить де компетенції суду Європейських співтовариств.
- •178. Процес розгляду справ у Європейському суді.
- •179. Порядок прийняття та виконання рішень суду Європейських співтовариств.
- •180. Характеристика Європейських співтовариств Європейського суду 1-ої Інстанції.
- •181.Загальна характеристика Рахункової палати Європейського Союзу.
- •182.Економічний та соціальній комітет Європейського Союзу.
- •183.Комітет регіонів Європейського Союзу.
- •184.Характеристика первинних джерел права Європейського Союзу.
- •185. Спеціальна характеристика вторинних джерел права Європейського Союзу.
- •186. Регламент як вторинне джерело права Європейського Союзу.
- •187. Директива як джерело права Європейського Союзу.
- •189. Рекомендації та висновки - джерела права Європейського Союзу.
- •190. Загальні принципи права Європейського Союзу (в контекст: дотримання прав людини).
- •191. Роль судової практики суду Європейських Співтовариств.
- •193. Договір, що укладається співтовариствами з міжнародними організаціями, третіми державами.
- •194. Система міжнародних договорів, які укладаються державами-членами.
- •196.Дія права єс. Дія права Європейського Союзу зачіпає питання його дії у часових, просторових межах та питання юрисдикції Співтовариств та сфери дії права Євросоюзу.
- •203. Характеристика складу Європейського парламенту.
- •204.Категорії справ, які розглядаються в Суді єс і по яких відповідачем виступають органи єс
- •205. Хартія основних прав єс – основа майбутньої Конституції єс.
- •206.Характеристика Хартії основних прав єс.
- •208.Принципи на основі яких діють є-кі співтовариства.
1741000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000.Загальна характеристика суду Європейського співтовариства
Суд ЄС посідає особливе місце серед основних інститутів Євросоюзу. На відміну від органів, які було розглянуто вище, діяльність Суду не має політичного забарвлення, він є виключно функціональним органом. Про це, свідчить, наприклад, той факт, що суддям суворо заборонено займатись будь-якою політичною діяльністю.
Становлення Суду ЄС почалося ще в рамках першої загальноєвропейської організації — ЄСВС. У міру заснування нових Європейських Співтовариств виникла ситуація, коли одночасно функціонували декілька судових установ, що значно ускладнювало судове провадження. В зв'язку з цим у рамках Протоколу про спільні органи для Європейських Співтовариств від 25 березня 1957 р. було вирішено об'єднати суди ЄЕС та Євроатому з судом ЄСВС. До функцій цього спільного судового органу належало здійснення повноважень судів-попередників відповідно до договорів Європейських Співтовариств. Отже, на сьогодні Суд ЄС є найважливішим органом правосуддя останніх. Його діяльність регламентується в основному статтями 220 - 245 Договору про заснування Європейського Співтовариства та деякими іншими нормативно-правовими актами. Як зазначено, зокрема, в 3.. 220 вказаного Договору, "Суд забезпечуєдотримання законності при тлумаченні та застосуванні положень цього Договору".
Необхідно звернути увагу на те, що поряд з Радою, Комісією та Європарламентом Суд ЄС є головним органом Європейських Співтовариств та Євросоюзу, що визначено їх установчими актами.Відповідно до ст. 221 Договору про заснування Європейського Співтовариства до складу 5 суддів, які призначаються за поданням уряду країни-учасниці та зі згоди урядів всіх інших країн. Жоден з документів не містить вимог щодо національної належності членів Суду, але на практиці кожна країна - учасниця Євросоюзу має в ньому свого представника. Як вимагає ст. 223 вказаного Договору, судді обираються з числа осіб, незалежність яких не підлягає сумніву, та які відповідають усім вимогам, необхідним у їх країнах, для призначення на найвищі судові посади або є юрисконсультами з визнаною компетентністю. В результаті такого підходу склад Суду є високопрофесійним. Про це свідчить той факт, що до нього, зокрема, входять вчепі-Іористи, судді, приватні юристи-практики, а також державні радники з юридичних питань. Кожні три роки проводяться нові вибори, на яких одною разу переобирають сімох, а іншого - вісьмох суддів. Активно застосовується на практиці обрання па другий -строк, яке сприяє забезпеченню безперервності правосуддя.
Очолює Суд Голова, який обирається суддями з їх числа абсолютною більшістю голосів шляхом таємного голосування. Термін повноважень Голови становить три роки, можливе повторне його обрання.У здійсненні його функцій Голові Суду допомагають вісім Генеральних адвокатів. Хоча за вимогою Суду Рада може на підставі одноголосне прийнятого рішення збільшити їх кількість.