166.Загальна характеристика Ради єс

Найвищою політичною установою на євро­пейському просторі є Рада Євросоюзу. Рада за своєю функціональною ознакою є інститутом, що забезпечує узгодження національних інтересів країн-членів із ви­конанням завдань та досягненням цілей інтегра­ційного об'єднання. Важливим є той факт, що Рада захищає національні інтереси країн, які в ній пред­ставлені, але діє як орган Євросоюзу, керуючись у своїй діяльності принципами та нормами його права.

Д про заснування Європейського Співтовариства(ДпЗЄС)так само, як і Договір про Євро­пейський Союз, передбачив такий орган, як Рада, але із набуттям чинності останнім договором офіційна назва його змінилась на "Раду Європейського Союзу", проте широковживаною залишається назва "Рада міністрів" або просто "Рада", на відміну від Євро­пейської Ради та Ради Європи. Рада є найважливішим органом Європейських Співтовариств та Євросоюзу, який має найбільший обсяг законодавчих повнова­жень, і саме в рамках цього органу країн й-члени мають можливість висловити свою точку зору з того чи іншого питання.

Відповідно до ст. 203 (ДпЗЄС)Рада складається з представників кожної держави-члена на рівні мі­ністрів, які мають повноваження брати зобов'язання від імені свого уряду. Однак склад Ради не є сталим, що гарантує забезпечення об'єктивності та актуаль­ності прийнятих нею рішень. Тому визначення кон­кретного міністра, який представлятиме країну на засіданні, залежить від кола і змісту питань, розгляд яких заплановано. Як правило, на засіданнях Ради загального плану країни представляють міністри за­кордонних справ, а на засіданнях, присвячених про­блемам сільського господарства або вирішенню пев­них фінансових питань, - відповідно міністри сільського господарства та міністри фінансів країн -членів Євросоюзу.Згідно зі ст. 202 (ДпЗЄС) до повно­важень Ради належить забезпечення та координація основних напрямків розвитку спільної економічної політики держав-членів шляхом прийняття певних рішень, а також дачі завдань Комісії. Однак, зва­жаючи на повноваження, закріплені в стат­тях Договору, в деяких випадках Рада може бути зо­бов'язана отримати висновок Європарламенту, а та­кож Економічної та соціальної ради з певних питань. Обов'язковим є отримання висновків при визначенні умов співробітництва чи прийняття спільних рішень із зазначеними вище органами. щодо компетенції Ради, з питань, які стосуються виз­начення спільних напрямків політики Європейського Союзу, Рада є своєрідним наддержавним органом, але з питань, які безпосередньо не належать до її компе­тенції, вона діє як міжпарламентська конфе­ренція.

В інституційній структурі Євросоюзу Рада пред­ставляє суверенну владу держав-членів. Прийняття рішень щодо фінансово-економічних питань е однією з найважливіших функцій Ради. В літературі засідання останньої з фінансових та еко­номічних питань скорочено називають "Екофін". Ва­гомість питань, що належать до компетенції Екофіпу, зумовлює той факт, що його засідання відбуваються не рідше одного разу на місяць. У функції Екофіну входить затвердження основних напрямків еко­номічної політики Євросоюзу, а також питання впро­вадження економічної політики на внутрішньому рівні країн-членів, й зокрема формування спільного еко­номічного простору та спільного ринку. В контексті єдиного Економічного і валютного союзу Екофін приймає такі важливі рішення, що навіть не належать до компетенції Ради із загальних питань.Зустрічі міністрів закордонних справ проводять­ся не рідше одного разу на місяць.