183.Комітет регіонів Європейського Союзу.

Комітету регіонів було створено згідно з Маастрихтським договором. Він є консульта­тивним органом.

Члени даного Комітету призна­чаються Радою на 4 роки з можливістю наступ­ного переобрання. Затверджуються кандидати на його посади на підставі одностайного рішення Ради. Спи­сок кандидатів представляють країни - члени Євросоюзу.

Місця в Комітеті розподіляються: Фран., Німеч., Італ., Велика Бр. мають по 24 представники, Ісп. - 21, Бельг., Грец, Нідер., Португ., Австр. та Швец. -по 12, Данія, Фінл. та Ірлан.- по 9, а Люкс. - 6.

Члени Комітету регіонів абсолютно незалежні під час виконання своїх обов'язків, не можуть бути членами Європарламенту,

Комітет регіонів самостійно затверджує свої Правила процедури, обирає Голову, а також служ­бовців з числа членів Комітету строком на два роки.

Збори даного Комітету скликаються Головою на вимогу Ради, Комісії або за власною ініціативою.

Рада та Комісія мають консультуватись з цим Комітетом з питань транскор­донного співробітництва. Комітет регіонів має пові­домлятися про всі звернення органів та інститутів Євросоюзу до Економічного та соціального комітету, а коли, на його думку, звернення стосується спе­цифічних регіональних інтересів, може виробляти власну точку зору. Цей Комітет може консультувати також Європарламент.

Компетенцією вказаного Комітету є консуль­тації з питань освіти? стажування молоді, охо­рони здоров'я, культури, економічного та соціального зближення, охорони довкілля.

Основна діяльність Комітету регіонів пов”язана з:економічними та соціальними питаннями в прикор­донних регіонах, сприяння співробітництва громадян країн ЕС.

184.Характеристика первинних джерел права Європейського Союзу.

Джерелами права є форми його вираження, а саме: нормативно-правові акти, правові звичаї, судові прецеденти.

Джерела права Євросоюзу поділяються на дві основні групи: первинні джерела права Євросоюзу та вторинні джерела права Євросоюзу. Ця класифікація використовується у теорії права і на практиці .Зокрема, нею ко­ристується Суд ЄЄ.

Первинними джерелами є установчі договори, які відіграють роль основних законів і становлять "конституцію" права Євросоюзу. Акти пер­винного права мають вищу юридичну силу порівняно з актами вторинного.

Первинніими джерелами права Євросоюзу є:

1. Паризький договір про створення Європей­ського співтовариства з вугілля та сталі 1951 р.Основні завдання договору: сприяння економіч. розвитку держав-членів, росту зайнятості та підвищенню життєвого рівня, створення спільного ринку вугледобувної та сталеливарної промисловості. Вирішує спеціальні завдання, пов'язані з вугільною та сталеливарною про­мисловістю.

2. Два римських договори 1957 р. - про заснування Євро­пейського Економічного Співтовариства та Європейського співтовариства з атомної енергії. Договори набули чинності з 1 січня 1958 р. Мета досягнення повної економічної інтеграції європейських держав, а також союзу в галузі мирного використання атомної енергії та були підписані 6 країнами-фундаторами – Бельг., Франц., Німеч­., Італ., Люксем. і Нідерл..

Таким чином, після підписання Паризького та Римських договорів народилися три європейських сп івто вар й ства.

3. Договор про злиття, набув чинності 1 лип­ня 1967 р. та об'єднав 3 комісії в єдину Комісію, а три ради - в єдину Раду. Новоутворені органи отримали офіційні назви "Комісія Європейських Співтовариств" та "Рада Європейських Співтовариств.

4. Єдиний Європейський Акт 1986 р. визначив основну ме­ту ЄС :зафіксовано тенденцію до роз­ширення сфери компетенції, захо­ди щодо гармонізації права ЄС та національного пра­ва держав-членів, намічені загальні на­прями створення Економічного та валютного союзу та заходи щодо співробітництва держав-членів у еко­номічній галузі.

5. Договір про Європейський Союз, який набув чинності 1 лис­топада 1993 р. Цей Договір є основним документом, що виз­начає склад, структуру, мету та принципи діяльності Євросоюзу, сприяючи взаємодії держав-учасниць у галузі валютної, економічної, сільськогосподарської, торгової та соціальної політики.

6. Амстердамський договір, набув чинності 1 травня 1999 р. започаткував нове реформування Євросоюзу. Регулює умови та порядок збільшення кола учасників Євросоюзу.

Договір встановлював, що Євросоюз створений на принципах свободи, демократи, поваги основних прав і свобод та принципах правової держави, які є спільними для всіх дер жав-членів.

Установчі договори та інші акти, що належать до первинних джерел права Євросоюзу, містять не лише загальні принципи, а й конкретні, детальні норми.

Установчі договори прийнято вважати актами прямої дії, оскільки їх положення діють незалежно від прийняття національних актів імплементації.Акти пер­винного права мають вищу юридичну силу порівняно з актами вторинного.