- •7.Копенгагенські критерії
- •11. Хартія Європейського Союзу про основні права.
- •34.Амстердамський договір
- •35.Бюджет єс
- •36.Верховний представник з питань спільної зовнішньої та безпекової політики
- •37.Генеральні директорати
- •38.Громадянство Європейського Союзу
- •39.Декларація Шумана
- •40.Економічна політика
- •41.Економічний та монетарний союз
- •42.Євровійсько
- •43.Європа a la carte (“Меню” стратегій розвитку європейських країн)
- •44.Європейська асоціація вільної торгівлі
- •45.Європейська валютна (монетарна) система
- •46.Європейська грошова одиниця. Екю – євро
- •47.Європейська економічна зона
- •48.Європейська Комісія
- •49.Європейська Конституція
- •50.Європейська політика сусідства
- •51.Європейська Рада
- •52.Європейська стратегія зайнятості
- •53.Європейська угода
- •54.Європейська економічна спільнота
- •55.Європейська спільнота з вугілля та сталі
- •56.Європейська спільнота з атомної енергії (Євратом)
- •57.Європейський банк реконструкції та розвитку
- •58.Європейський інвестиційний банк
- •59.Європейський інвестиційний фонд
- •60.Європейський Конвент
- •61.Європейський конґрес
- •62.Європейський омбудсмен
- •63.Європейський Парламент
- •64.Європейський соціально-економічний комітет
- •65.Європейський Союз
- •66.Європейський суд авдиторів (Рахункова палата)
- •67.Європейський центральний банк
- •68.Європол (Європейська поліція)
- •69.Єврореґіон
- •70.Євроюст
- •71.Єдиний Європейський Акт
- •72.Єдиний зовнішній тариф
- •7З.Апобігання принцип
- •74.Західноєвропейський союз
- •75.Інституції єс
- •76.Кваліфікована більшість
- •77.Комітет з питань політики та безпеки
- •78.Комітет постійних представників/Корепер
- •79.Комітет реґіонів
- •80.Копенгаґенські критерії
- •81.Котонуська угода
- •82.Критерії конвергенції (зближення)
- •83.Лаекенська декларація
- •84.Лісабонська стратегія
- •85.Ломеська конвенція
- •86.Люксембурзький компроміс
- •87.Маастрихтський договір
- •88.Месcінська конференція
- •89.Міжурядова конференція
- •91.Нато (Організація північноатлантичного договору)
- •94.Основоположні договори
- •95.Пакт про стабільність і зростання
- •96.Петерсберзькі завдання
- •97.Петиції
- •98.Президентство Союзу
- •99.“Програма 2000”
- •100.Процедура консультації
- •101.Процедура погодження
- •102.Процедура співпраці
- •103.Процедура спільного ухвалювання рішень
- •104.Рада Європейського Союзу
- •105.Римські договори
- •106.Розширення
- •107.Соціальна хартія
- •108.Спільна зовнішня та безпекова політика
- •109.Спільна оборонна політика
- •110.Спільна сільськогосподарська політика, ссп
- •111.Спільна стратегія
- •112.Спільна торговельна політика
- •113.Спільна транспортна політика
- •114.Субсидіарність
- •115.Суд Європейських Спільнот
- •116.Суд першої інстанції Європейських Спільнот
- •118.Транс’європейські мережі
- •119.“Трійка”
- •120.Україна-єс
- •121.Хартія основних прав
- •122.Шенгенський договір та конвенція
- •123.Яундеська конвенція
- •124.. Мета і завдання етапи адаптації зак.Укр. До зак. Єс.
- •125. Інституціональний механізм адаптації зак.Укр. До зак. Єс.
- •126. Загальнодержавна програма адаптації зак.Укр. До зак. Єс.
- •127. План дій Україна-єс
- •129. Характеристика первинного права Європейського Союзу.
- •139. Організація Північноатлантичного договору. (нато)
- •145. Співвідношення права єс з національним правом держав-членів
- •147. Принцип прямої дії права єс.
- •152. Поняття принципів права єс.
- •162.Допоміжні органи Європарламенту
- •163.Постійні комітети єп
- •164. Обудсмен єп
- •166.Загальна характеристика Ради єс
- •167.Секретаріат Ради єс
- •168.Комітет постійних представників Ради єс
- •169.Способи прийняття рішень Радою єс
- •170.Комісія єс як головний консультативний орган
- •171.Роль голови комісії єс
- •172.Апарат Комісії єс
- •173.Повноваження комісії єс
- •1741000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000.Загальна характеристика суду Європейського співтовариства
- •175.Генеральні адвокати суду єс
- •176.Роль суду єс
- •177 .Тлумачення норм і принципів Європейських співтовариств і Європейського Союзу - одна з категорій справ, ще належить де компетенції суду Європейських співтовариств.
- •178. Процес розгляду справ у Європейському суді.
- •179. Порядок прийняття та виконання рішень суду Європейських співтовариств.
- •180. Характеристика Європейських співтовариств Європейського суду 1-ої Інстанції.
- •181.Загальна характеристика Рахункової палати Європейського Союзу.
- •182.Економічний та соціальній комітет Європейського Союзу.
- •183.Комітет регіонів Європейського Союзу.
- •184.Характеристика первинних джерел права Європейського Союзу.
- •185. Спеціальна характеристика вторинних джерел права Європейського Союзу.
- •186. Регламент як вторинне джерело права Європейського Союзу.
- •187. Директива як джерело права Європейського Союзу.
- •189. Рекомендації та висновки - джерела права Європейського Союзу.
- •190. Загальні принципи права Європейського Союзу (в контекст: дотримання прав людини).
- •191. Роль судової практики суду Європейських Співтовариств.
- •193. Договір, що укладається співтовариствами з міжнародними організаціями, третіми державами.
- •194. Система міжнародних договорів, які укладаються державами-членами.
- •196.Дія права єс. Дія права Європейського Союзу зачіпає питання його дії у часових, просторових межах та питання юрисдикції Співтовариств та сфери дії права Євросоюзу.
- •203. Характеристика складу Європейського парламенту.
- •204.Категорії справ, які розглядаються в Суді єс і по яких відповідачем виступають органи єс
- •205. Хартія основних прав єс – основа майбутньої Конституції єс.
- •206.Характеристика Хартії основних прав єс.
- •208.Принципи на основі яких діють є-кі співтовариства.
179. Порядок прийняття та виконання рішень суду Європейських співтовариств.
Рішення Суду виноситься шляхом таємного голосування, а його результати оголошуються на відкритому засіданні. Таємність дорадчої кімнати є одним з основних принципів провадження в рамках Європейського суду.
Рішення та висновки перекладаються всіма 11 мовами та публікуються в офіц.виданні Європейських Співтовариств.
У судовому рішенні вказуються обгрунтування по справі, імена суддів, які його винесли, погашення судових витрат. Воно підписується Головою Суду та реєстратором.
Рішення Суду ЄС є остаточними та не підлягають оскарженню.
Повторне прийняття до розгляду справи, яка вже була розглянута в рамках Суду ЄС, можливе лише за нововиявленими обставинами, що мають вирішальне значення для справи та не були відомі до оголошення рішення Суду. Для розгляду справ за нововиявленими обставинами встановлено термін позовної давності 10 років.
На прохання сторони чи органу Євросоюзу Суд має падати роз'яснення рішення, якщо в сторони чи органу є сумніви щодо змісту термінів чи формулювань, які містяться у рішенні та якщо вони істотно впливають на інтереси сторони, яка звертається за роз'ясненням.
Виконання рішення Суду ЄС відбувасться згідно з правилами країни, де це рішення має виконуватись. Щодо рішень, які винесені проти країни - члена Євросоюзу або ЄС, то порядок їх реалізації не передбачений. Виконання рішень, які передбачають санкції проти країн - членів Євросоюзу, залежить від їх власної волі. Рішення проти Євросоюзу можуть підлягати примусовому виконанню лише за наявності спеціального дозволу Суду ЄС.
180. Характеристика Європейських співтовариств Європейського суду 1-ої Інстанції.
Суд першої інстанції був утворений у 1989 р. Підпорядковується Суду ЕС .
Причиною створення Суду 1 інстанції є:
вилике навантаження Суду ЕС
для сприяння та допомоги в діяльності Суду ЄС
покликаний забезпечити всебічний захист основних прав та свобод людини.
таким чином була створена дволанкова судова система, яка дає можливість касаційного оскарження рішень Суду першої інстанції до Суду ЄС.
Діяльність суду 1 інстанції регулюється ЕС.:Договор про заснування Європейського Співтовариства, Статут Суду ЄС, Процесуальний регламент Суду ЕС.
Головним завданням Суду 1 інстанції є розгляд справ,порушених ф.о та ю.о. Компетенції Суду 1 інст. була значно розширена у 1993 р. До сфери дії Суду 1 інстан. планується передати всі питання, що належать до компетенції Суду ЄС, за винятком преюдиціального провадження.
Суд першої інстанції не самостійна установа, а лише підрозділ Суду ЄС.
Користується всіма фінансами та службами Суду ЄС: бібліотекою, перекладацьким центром, видавництвом, ЗМІ, залучає до роботи його персонал. Суд першої інстанції має реєстратора.Він є відповідальним ча всі адміністративні питання діяльності Суду.
На фр.мові Суд першої інстанції має назву "трибунал". Це полегшує термінологічне розмежування, але анг.,укр. та рос. назва цієї судової установи звучить, як "Суд першої інстанції".
До складу Суду першої інстанції входять 15 суддів, які неофіційно є представниками кожної з країн - членів Євросоюзу. Професійні, особистісні вимоги щодо членів Суду першої інстанції повністю збігаються із такими стосовно суддів Суду ЄС.У стуктурі Суду 1 інстанції на має Генер. адвокатів. У разі розгляду надзвичайно важливих справ функції Ген. адвоката бере на себе один із суддів Суду 1 інст.ї. В такому випадку справи розглядаються лише пленумом Суду першої інстанції, а не його палатами.
В рамках Суду першої інстанції функ-ть 4 палати, до яких входять 5 або 3 судді. Персональний склад палат затверджується щорічно Головою Суду 1 інстанції. При розгляді справ палатами кворум- 3 судді. Також можливий розгляд справ пленумом Суду першої інстанції, в такому разі кворум дорівнює 9 суддів.
Голова Суду першої інстанції обирається суддями з їх числа строком на три роки. Положення Протоколу про привілеї та імунітети службовців Співтовариства поширюються на суддів та реєстратора Суду першої інстанції.
До юрисдикції Суду 1 інстанції входить:
вирішення трудових спорів та спорів щодо перевищення своїх повноважень Радою,
питань, які належать до сфери приватного підприємництва,
порушень під час здійснення діяльності основних інститутів Євросоюзу,
антидемпінгові питання та порушення правил торгівлі.
Провадження в Суді першої інстанції схоже з провадженням у Суді ЄС. Різниця полягає у тому, що одразу ж після отримання матеріалів, справи розподіляються по палатах потім передаються на розгляд більшої палати або пленуму Суду.
При розгляді винятково важливих та складних справ можуть бути проведені попередні слухання, на яких з'ясовується лише фактичний бік справи.
Рішення Суду першої інстанції можуть бути оскаржені в Суді СС протягом 2 місяців з моменту винесення рішення. Рішення можуть оскаржити сторони у справі та 3 особи.
Підстави для оскарження рішення Суду 1 інст. процесуальні порушення, перевищення повноважень, порушення матеріального права ЄС, заподіяння шкоди інтересам позивача.
При оскарженні Суд ЄС може прийняти справу до розгляду та винести по ній рішення, повернуги справу на повторний розгляд до Суду першої шстанції, а також відхилити позов.
У разі, якщо Суд першої шстанції або Суд ЄС вважають себе некомпетентними вирішувати справу, вона автоматично передається до суду, що володіє відповідною компетенцією. Якщо Суд першої інстанції вважає себе некомпетентним у справі, яку йому було передано Судом ЄС, він не може відмовитись від її розгляду.