88.Месcінська конференція

конференція шести країн Європейської спільноти з вугілля та сталі (ЄСВС) у червні 1955 року, яка стала поворотним моментом в історії європейської інтеграції. Невдачі, які передували їй – провал ідеї про європейську оборонну спільноту, незадоволення діяльністю ЄСВС і несподівана відставка Жана Моне з посади голови Вищого органу ЄСВС спонукали міністрів закордонних справ “Шістки” (Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина та Франція) замислитись над майбутнім європейської інтеграції. Вони доручили Полю-Анрі Спааку, міністру закордонних справ Бельгії, створити комітет і підготувати пропозиції щодо створення спільного ринку і поширення інтеграції на атомну енергетику. Пропозиції звіту комітету Спаака (звіт Спаака) лягли в основу Римських договорів про Європейську економічну спільноту та Європейську спільноту з атомної енергії, підписаних 1957 року. Відтоді в європейський лексикон увійшов вираз “нова Мессінська конференція” на позначення сподіваного прориву в поглибленні європейської інтеграції.

89.Міжурядова конференція

переговори між урядами країн-членів з метою внесення змін і доповнень до договорів. Мають особливе значення для процесу європейської інтеграції, тому що саме вони розробляють і ухвалюють внесення інституційних змін.

Міжурядову конференцію скликає Рада міністрів (з загальних питань) з ініціативи держави-члена або Комісії. Підготовчу роботу виконує група з представників урядів держав-членів, куди традиційно входить і представник Комісії. Європейський Парламент також бере активну участь у роботі конференції через своїх спостерігачів та президента Парламенту.

Найважливіші міжурядові конференції завершилися ухваленням таких документів:

Єдиний Європейський Акт (1986 рік) – запровадив зміни, потрібні для того, щоб спільний ринок почав функціонувати повною мірою від 1 січня 1993 року;

Маастрихтський договір (1992 рік) – Договір про Європейський Союз готували дві окремі міжурядові конференції: на одній ішлося про економічний та монетарний союз, на другій – про політичний;

Амстердамський договір (1997 рік). Завданням відповідної міжурядової конференції був перегляд деяких проблемних положень Маастрихтського договору та підготування до майбутнього розширення;

Ніццький договір (2000 рік) – розпланував інституційні зміни після вступу в ЄС нових членів. Останній набрав чинності 1 лютого 2003 року, а вже 4 жовтня того ж року нова міжурядова конференція розпочала роботу над Конституційним договором ЄС, що мав замінити всі попередні. 18 червня 2004 року остання міжурядова конференція завершилась, глави держав та урядів дійшли остаточної згоди щодо тексту Конституції для Європи, а 29 жовтня 2004 року в Римі відбулася церемонія урочистого підписання нового договору.

90.Монетарна політика є основою економічного та монетарного (валютного) союзу (ЕМС). Регулюється статтями 105 – 111 Договору про заснування Європейської Спільноти. Процедури ухвалювання рішень в ЕМС варіюються залежно від питання:

карбування монет у країнах-членах – процедура співпраці після консультацій з Європейським центральним банком (ЄЦБ);

формулювання керівних положень щодо політики обмінного курсу – Рада ухвалює рішення кваліфікованою більшістю за рекомендацією ЄЦБ або Комісії після консультації з ЄЦБ;

застосування заходів, передбачених статутом Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ), а також умов, за яких ЄЦБ має право стягувати штрафи – Рада вирішує кваліфікованою більшістю за рекомендацією ЄЦБ і після консультацій з Європейським Парламентом та Комісією;

технічні зміни до Статуту ЄСЦБ – Рада вирішує кваліфікованою більшістю за рекомендацією ЄЦБ і після консультацій з Комісією за згоди Європейського Парламенту;

обмінний курс євра відносно валют третіх країн (за межами ЄС) – Рада ухвалює одностайно за рекомендацією ЄЦБ або Комісії після консультацій з Європейським Парламентом.