113.Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: сутність якобінської диктатури.

Періоди фр революції:

1. 14 липня 1789-10 серпня 1792;

2. 10 серпня 1792-31 травня/1 червня 1793;

3. 1 червня 1793-24 липня 1794. Якобінська диктатура;

4. 27 липня 1794-26 жовтня 1795. Режим Дерикторії;

5. з жовтня 1795-листопад 1799 (9-10термідора).

31 травня 1793 озброєні санкюлоти вдерлися в зал Конвенту, вимагали відставки жирондистів, виконання з-ну про максимум. 2 червня депутати прийняли декрет про арешт 22 жирондистів. В наслідок повстання 31 травня-2 червня 1793 понуючим угрупуванням у Конвенті стали якобінці.

Якобінці не відчували себе в безпеці навіть в Парижі. 13 липня 1793 роялістка Шарлота Корде вбила Марата.

Якобінці намагалися завоювати довіру населення. У червні-липні 1793 прийняли ряд декретів, 3 червня – декрет про землю: продаж землі, яку конфіскували у емігрантів, невеликими ділянкати, повернення сеньорами общинних земель, 17 липня – з-н, що скасовував всі феодальні повинності; 27 липня – декрет про смертну кару за спекуляцію. 24 червня 1793 вони домоглися прийняття нової конституції. Конституція 1793р. – ідеї Русо, всьановлювала республіку, представницьке правління доповнювала елементами прямої демократії, встановлювала єдність влади, вводила загальне виборче право, яким користувались всі чоловіки, які досягли 21 р. і проживали не менше 6 місяців в одному виборчому окрузі. Надавала широкі повноваження Законодавчому корпусу, який обирався на 1 рік, - прийняття з-нів, відання бюджетом, введення податків, контроль над посадовими особами, судове переслідування осіб, які зазіхають на республіку. Законодавчий корпус обирав Виконавчу раду з 25 членів. Проте головний упор якобінці робили на створення надзвичайних (неконституційних) інститутів влади і відповідні методи правління. У липні-серпні – оновлено склад Комітета громадського порятунку (Робесп’єр, Кутон, Сен-Жюст, Карно). Зросло значення Комітета загальної безпеки, який зосередив функції політичної поліції. Ці заходи були закріплені декретом Конвенту 10 жовтня 1793 про революційний порядок правління. Він відкладав дію конституції до укладання миру, надавав Комітету громадського порятунку надзвичайних повноважень, фактично була встановлена диктатура, посилення адміністративної централізації. У грудні 1793 були ліквідовані генеральні ради департаментів, на місця призначені «національні агенти», зобов’язані контролювати виконання декретів Конвенту і рішень Комітетів.

23 серпня Конвент прийняв декрет про масовий призив до армії. В Парижі та раді інших міст були створені державні мануфактури по виробництву зброї, амуніції.

29 вересня 1793 – з-н про загальний максимум.

Наприкінці 1793 Фр охопила дехристіанізація. 7 травня 1794 – Конвент прийняв декрет, яким вводилась нова державна релігія – культ Верховної істоти.

9 термідора ІІ року Республіки (27 липня 1794) депутати Конвента оголосили Робесп’єра «тираном», проголосували за його арешт. 28 липня 1794 – Робесп’єр, Сен-Жюст, Кутон – страчені.

114.Французька буржуазна революція кінця хуш ст.: революційні війни 1792-1795 рр.

27 серпня 1791 у саксонському замку Пільніц імперотор Леопольд ІІ і пруський король Фрідріх Вільгельм ІІ підписали декларацію на захист монархічного образа правління у Фр, заявили про готовність військового втручання. У березні 1792 Людовік 16 призначив міністрами жирондистів або близьких до них політичних діячів – Дюмур’є, Лакоста, Ролана, Клав’єра та ін. 20 ківтня, за згодою міністрів, король запропонував ЗЗ оголосити війну монархії Габсбургів. Депутати підтримали цю пропозицію. Фр війська втупили на територію Пд Нідерландів, проте не змогла розвити наступ. На початку липня 1792 на Рейні з’явилась пруська армія герцога Брауншвейгського, над Фр – загроза їноземного вторгнення. За часів Конвенту 20вересня 1792 фр примусили відступити прусаків біля м. Вальмі, 6 листопада – розгромили австрійців при Жемпані. Фр армії оволоділи м. Брюсель, Майнц, Франкфкрт-на-Майні. Кінець 1792-поч. 1793 до Фр були приєднані Пд Нідерланди, нм землі на лівому березі Рейну, Савойя, Ніца.

1793 – виникла перша антифр коаліція, організатор ВБ. Березень 1793 – поразка фр в Нідерландах, виникли роялістські повстання на пн-зх країни (Вандея, Мен). Організуючи оборону республіки, якобінська диктатура, встановлена у червні 1793, створила на поч. 1794 бл 1 млн. армію (14 армій), обновився командний склад, нове покоління командирів (генерали Гош, Марсо, Журдан, Бонапарт), які змогли переломити хід війни на користь Фр. Визволення Марселя, Бордо взяття 9 жовтня 1793 Ліона означали кінець федералістського заколоту. 19 грудня – взяли Тулон, у жовтні-грудні знищені головні сили вандейців. На початку 1794 територія Фр очищена від союзників. Переможною була і весняна компанія 1794. 26 червня 1794 фр армія розгромила у Флерюса сили австрійців і відкрила шлях до Бельгії, фр оволоділи Брюселем, Антверпеном, Льєжем, зайняли весь лівий берег Рейна, на пд фр вдерлися в Іспанію. 5 квітня 1795 – Базельський сепаратний мир між Прусією-Іспанією та Фр.: приєднання до Фр лівого берега Рейну, визнання ін. захоплень, іспанські володіння на о-ві Гаїті. Але Фр не мала вступати у пн-зх Нм. Голандія була зайнята фр військами і 1795 перетворена на залежну від Фр Батавську республіку. Бельгія та гирло Шельди були приєднані до фр території, але війна з Англією та Австрією ще тривала. У жовтні 1795 анексовані Пд Нідерланди. 1796 – Фр нанесла удар по залишках антифр коаліціїї – Австрії, П’ємонту (в цій війні особливо відрізнилась армія Бонапарта, зайняв всю Пн Італію до Венеції на сх і папських володінь на пд, на цій території засновані Цізальпінська, Лігурійська «дочірні» республіки). У жовтні 1797 Австрія була вимушена підписать з Фр Кампоформійський мирний договір. Квітень 1798-фр захопили Швейцарію, на теріторії якої створили «дочірню» Гельветичну республіку.