- •1.«Союз справедливих». В. Вейтлінг.
- •2.Австрійська імперія в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •3.Австрійська імперія в період революції 1848-1849 рр.
- •4.Австрійська монархія на початку хіх – 40-х рр. Хіх ст.
- •5.Аграрне питання та його вирішення в ході французької революції кінця хvііі ст.
- •6.Аграрні декрети часів Установчих та Законодавчих зборів Франції (хvііі ст.).
- •7.Американські просвітники. Б.Франклін, т.Джефферсон, т.Пейн.
- •8.Англія в період реставрації. “Славна революція” в Англії.
- •9.Англія в роки політичної реакції. Народні рухи 1815-1819 рр.
- •10.Боротьба двох течій в італійському національно-визвольному русі. К. Кавур, д. Мадзіні, д. Манін.
- •11.Буржуазна революція та національно-визвольна війна Іспанії (1808 – 1814 рр.).
- •12.Вестфальський мир та його наслідки.
- •13.Віденський конгрес та його рішення.
- •14.Війна за іспанську спадщину (1701 – 1713 рр.) та її наслідки.
- •15.Внутрішня та зовнішня політика Великої Британії в 50-60-і рр. Хіх ст.
- •16.Всезагальний німецький робітничий союз. Лассаль і лассальянство.
- •17.Встановлення французької гегемонії в Європі в другій половині хvіі ст.
- •18.Декларація незалежності сша.
- •19.Дж. Вашингтон та його роль у становленні американської державності.
- •20.Друга громадянська війна в Англії. Проголошення республіки.
- •21.Другий період громадянської війни в сша та її наслідки.
- •22.Економічна політика Франції в роки імперії.
- •23.Економічний розвиток Італії в роки наполеонських війн.
- •24.Економічний розвиток Франції 1830-1848 рр.
- •25.Економічний розвиток Франції в роки реставрації.
- •26.Економічний та політичний розвиток Австрії в кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •27.Економічний та політичний розвиток Італії в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •28.Етапи чартистського руху та його особливості.
- •29.Європейський абсолютизм як суспільно-політичне явище.
- •3 Етапи розвит абсолютист.Монархій:
- •30.Загострення пруссько-австрійських суперечностей упродовж 40-х р. Хvііі ст.
- •31.Законодавство Довгого парламенту в період англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •32.Зміни в соціально-економічному розвитку Англії напередодні буржуазної революції хvіі ст.
- •33.Зовнішня політика сша 1815-1850 рр. Доктрина Монро.
- •34.Зовнішня політика Франції в 50-60-ті р. Хіх ст.
- •35.Зовнішня політика Франції в роки другої імперії.
- •36.Зовнішня політика Франції в роки правління Людовіка хіv.
- •37.Індепендентська республіка: внутрішня і зовнішня політика.
- •38.Іспанія в 50-х – початку 70-х рр. Хіх ст.
- •39.Іспанія в другій половині хvіі – хvііІст.
- •40.Іспанія в першій половині хіх ст.
- •41.Історична концепція й. Гердера.
- •42.Італія в першій половині хіх ст.
- •43.Італія на поч. 60-х р. Хіх ст.
- •44.Колоніальна політика Великої Британії (1815 – 1850 рр.)
- •45.Конституційний період Громадянської війни сша.
- •46.Конституція 1787 р. В сша. Білль про права.
- •47.Консульство н. Бонапарта.
- •48.Липнева революція 1830 р. Та падіння монархії Бурбонів.
- •49.Лібералізм в Європі ( середина хіх ст.): Луї Блан, п’єр Прудон. Соціалістична концепція к. Маркса.
- •50.Лібералізм в Європі в сер. Хіх ст. Л. Блан, п. Прудон.
- •51.Міжнародні відносини 30-х р. Хvііі ст..
- •52.Міжнародні відносини кінця хvіі – хvііі ст.
- •53.Міжнародні відносини на початку хіх ст.
- •54.Міжнародні відносини першої половини хvііі ст. Становлення Вестфальської системи міжнародних відносин.
- •55.Національно-визвольні рухи в багатонаціональній Австрійській монархії в першій половині хіх ст.
- •56.Німецьке просвітництво: й.Мозер, й. Гердер, г. Лесінг, і.Кант.
- •57.Німеччина в 30 – 40-х рр. Хіх ст. Створення митного союзу.
- •58.О. Фон Бісмарк та об’єднання Німеччини.
- •59.Об’єднавчі процеси в німецьких землях в 50-60-і рр. Хіх ст.
- •60.Особливості революцій 1848-1849 рр. У Франції, Австрійській імперії, Німеччині та Італії.
- •61.Особливості робітничого руху сша в першій половині хіх ст.
- •63.Парламентська реформа 1832 р. В Англії на початок чартистського руху.
- •64.Перший період громадянської війни в сша.
- •65.Політика європейських країн стосовно сша в 1861 – 1865 рр. Дипломатія а. Лінкольна.
- •66. Політичний розвиток Австрії на поч. Хіх ст.
- •67. Португалія в кінці хvіі – початку хvііі ст.
- •68. Похід «тисячі» д. Гарібальді.
- •69. Початок Англійської революції XVII ст. Перша громадянська війна.
- •70. Початок громадянської війни в сша. Президентські вибори в сша. А.Лінкольн.
- •71.Початок французької революції кінця хуш ст. Законодавство Установчих зборів у 1789-1790 рр.
- •72. Причини поширення утопічного соціалізму на поч. Хіх ст.
- •73.Причини та передумови Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •74.Причини та передумови громадянської війни в сша.
- •75.Промисловий переворот в Англії та його основні риси.
- •76.Пруссько-австрійські суперечності в 40 – х роках хviii ст. Війна за австрійську спадщину.
- •77.Революційні події 1854 – 1856 р. В Іспанії та політика лібералів.
- •78.Революція 1820-1821 рр. У Неаполітанському королівстві та п’ємонті.
- •79. Революція 1848 – 1849 рр. В Австрійській імперії.
- •80. Революція 1848-1849 рр. В Німеччині.
- •81. Революція в Португалії (1820-1823 рр.).
- •82.Режим Протекторату: внутрішня і зовнішня політика.
- •83.Релігійно-ідеологічний фактор у підготовці англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •85.Реформи Марії-Терезії та Йосипа іі.
- •86. Робітничий рух в Німеччині. Діяльність а.Бебеля, в.Лібкнехта.
- •87.Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (20– 40-ві рр. Хіх ст.).
- •88.Рух дигерів. Д. Уінстенлі.
- •89.Рух левелерів. Конфлікт між парламентом і армією. Позиція о.Кромвеля.
- •90.Семилітня війна. Боротьба європейських держав за колонії.
- •91.Соціальні погляди г. Бабефа та бубафістів
- •92.Соціально-економічний розвиток північно-американських колоній Англії в кінці хvіі ст. – початок хvііі ст.
- •93.Соціально-економічний та політичний розвиток Австрійської імперії в 50 – 60-х рр. Хіх ст. Утворення Австро-Угорщини.
- •94.Соціально-економічний та політичний розвиток сша напередодні громадянської війни 1861 – 1865 рр.
- •95.Соціально-політичні умови розвитку історичної науки в Німеччині.
- •96.Створення італійського королівства та його внутрішня та зовнішня політика.
- •97.Створення та діяльність «Священного союзу монархів і народів».
- •98.Суспільно-політична думка в роки Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •99.Суспільно-політичні ідеї індепендентів: д.Мільтон, д.Стрігге, г.Айртон.
- •100.Суспільно-політичні ідеї сша: д.Адамс, д.Медісон, о.Гамільтон.
- •101.Суспільно-політичні погляди левеллерів. Д.Лільберн.
- •102.Таємні республіканські товариства Франції та їх діяльність (30-ті рр.. Хіх ст.).
- •103.Термідоріанський конвент. Внутрішня та зовнішня політика Франції.
- •104.Утопічний соціалізм першої половини хіх ст.: а. Сен-Сімон, ш. Фур’є, р. Оуен.
- •105.Філософи-фізіократи та їхній вплив на французьке суспільство.
- •106.Франція в другій половині хvii. Кольберизм.
- •107.Франція в період Директорії.
- •108.Франція в період консульства та першої імперії: зовнішня політика.
- •109.Франція в період революції 1848 – 1849 рр.
- •110.Франція в період реставрації династії Бурбонів.
- •111.Франція в роки Липневої монархії.
- •112.Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: скинення монархії. Політична боротьба на другому етапі революції.
- •113.Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: сутність якобінської диктатури.
- •114.Французька буржуазна революція кінця хуш ст.: революційні війни 1792-1795 рр.
- •115.Французька Конституція 1791 р. Діяльність Законодавчих зборів.
- •116.Французькі просвітники д. Дідро, а. Гельвецій, п. Гольбах, г. Рейналь.
- •117. Французькі просвітники хуш ст. Ф.Вольтер, ш.Монтеск’є, ж.-ж.Руссо.
- •118.Функціонування «Віденської системи» у 20-40-х рр. Хіх ст.
- •119.Чартистський рух. Етапи та особливості.
- •120.Якобінська диктатура.
64.Перший період громадянської війни в сша.
За економічним потенціалом і людськими ресурсами Пн.,переважали Пд.Переваг Пн. помітна але Пд.штати нанесли удар.12-13 04.1861вони одбстріляли і захопили стратегічний порт Самтер.Прикривши вхід в бухту Чарлстон.У відпоідь Лінколнь оголосив Пд.штати бунтівними,і закликав в армію добровольців. Рабовласники прагнули завоювати територію і поширити рабство, плантатори розраховували на тимчасову перевагу. Планувалося швидким ударом захопити вашингтон, потім домогтися військової інтеграції Англії і Франції. Н апершому етапі пн., війська зазнали поразки. В липні 1861 року війська республіканців зазнали поразки біля Манасса. Війна на Сході прийняла застійний характер. Успішне для пн., військові події розвивалися на Заході. Тут війська Гранта просувалися на пд., вздовж річки Міссісіпі. На пд., війська генерала Батлера оволоділи Новим Орлеаном. Перші два роки показаль слабкість федеральної армії. Недостатність сил пд. Але головні причини поразки – політичні. Ліберальна буржуазія, яка була при владі прагнула діяти в рамках конституції, яка визнавала рабство законним, проголошувала єдиною ціллю війни – відновлення союзу. Уряд Лінкольна ведучи боротьбу проти рабовласницької конфедерації не проголошував відміну рабства. Військові генерали пн., боялися відпускати рабів. Головною причиною нерішучості – боязнь порушення принципів приватної власності. Цей період – конституційний, бо пн., прагнула діяти за конституцією.
65.Політика європейських країн стосовно сша в 1861 – 1865 рр. Дипломатія а. Лінкольна.
Прокламация Линкольна от 22 сентября 1862 г. имела также важные международные последствия. Она была с энтузиазмом встречена английскими рабочими, всеми прогрессивными людьми Европы. Рабочий класс Англии, несмотря на безработицу, вызванную прекращением ввоза хлопка из США, активно выступал против планов вооруженной интервенции Англии в пользу рабовладельцев Юга. После того как явно обозначились успехи северян, уменьшилось число сторонников вмешательства Англии в войну и среди английской буржуазии.
Английское правительство всемерно помогало южанам: оно снабжало их оружием, продовольствием, деньгами; на английских верфях для южан строились военные корабли - за время войны эти корабли захватили около 300 североамериканских судов. Один только крейсер «Алабама», впоследствии уничтоженный северянами, потопил 65 судов общей стоимостью в миллион долларов.
Продолжая надеяться на сохранение Южной конфедерации, правительство Пальмерстона предложило свое посредничество для заключения перемирия между Севером и Югом. Эта попытка была решительно отвергнута американским конгрессом, объявившим, что США не потерпят никакого вмешательства в свои внутренние дела.
Энергичная поддержка, оказанная Северу рабочим классом Англии и других стран, разрушила план создания коалиции государств для вмешательства в пользу рабовладельческого Юга.
«Не мудрость господствующих классов, - писал Маркс,- а героическое сопротивление рабочего класса Англии их преступному безумию спасло Западную Европу от авантюры позорного крестового похода в целях увековечения и распространения рабства по ту сторону Атлантического океана».
Немаловажную роль в срыве интервенции сыграли и противоречия среди европейских держав. Правительство России было заинтересовано в сохранении единства США. В 1863 г. две эскадры русского флота прибыли в Нью-Йорк и в Сан-Франциско, где были дружественно встречены властями и населением. Посылка этих эскадр в отдаленные американские воды была вызвана также обострением отношений между Россией, с одной стороны, и Англией и Францией - с другой, в связи с восстанием в Польше. В случае вмешательства Англии и Франции в польские дела царское правительство готово было начать против них войну. При этом, учитывая опыт недавней Крымской войны, когда пришлось потопить запертые в Севастополе корабли черноморского флота, оно считало необходимым заблаговременно вывести две эскадры в открытое море. Их командирам было дано секретное предписание: по получении известия об объявлении Россией войны рассредоточить корабли в Тихом и Атлантическом океанах и уничтожать вражеские торговые суда. План этот не был приведен в исполнение, так как дело не дошло до нового военного столкновения между Россией и двумя западными державами. Однако пребывание русских эскадр в Америке сыграло положительную роль в развитии русско-американских отношений: американцы восприняли его как демонстрацию сочувствия со стороны России правительству США.