Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_Papenko.rtf
Скачиваний:
126
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
1.75 Mб
Скачать

105.Філософи-фізіократи та їхній вплив на французьке суспільство.

Представители классической бурж. политической экономии (1750-60-е гг.) во Фр., «фи­зиократы» — Ф. Кенэ, А. Тюрго и другие. «Физиократия» — господство природы, т. е. соотв. «велениям приро­ды» общ.порядка - господство частной собственности и свобода эконом.деятельности. Формула «Предо­ставьте свободу действовать». Сторонниками бурж. трансформ.круп. землевладения, кап.фермерства, экспроприации мелкого крестьян­ства. Школа французских материалистов (1750-70-е гг.). 2-е поколение просв. — Д. Дидро, К. А. Гельвеций, П. А. Гольбах. Дени Дидро (1713— 1784) - вдохновитель, организатор и редак­тор, один из активных авторов «Энциклопедии или Толкового словаря наук, искусств и ремесел» — 35 то­мов вышли, вопреки запретам в 1751 —1780 гг. «Энц.» - идейный центр просв. движения. Вольтер, Е. Кондільяк, До. Гельвеций, П. Гольбах, Же. Ж. Руссо, А. Тюрго, Р. Рейналь, Же. Бюффон; у ній співробітничали передові учені, письменники, інженери. Філософські і соціально-політичні переконання Е. неоднорідні: поряд з матеріалістами і атеїстами серед них були дєїсти; разом з прибічниками республіканської форми правління брали участь прибічники «освіченого абсолютизму». Проте Е. були властиві такі загальні межі, як прагнення до подолання консервативних засад феодального суспільства, неприйняття ідеології клерикалізму, потреба в обгрунтуванні раціонального світогляди. Е. зіграли важливу роль в ідейній підготовці Великої французької революції, сприяли соціальному і науковому прогресу.

106.Франція в другій половині хvii. Кольберизм.

Роль короля («Государство это я!»; „король-солнце”):Усложн. дворцовый церемониал, пышность двора и проведение празднеств. 43 года из 53-х самост. правления Л.14 прошли в войнах. 1659 – Піренейський мир (Руссільйон, Артуа у Ісп. =Марія-Терезія – друж Л14). 1667 «деволюційна війна». За ісп. Бельгию (1667—1668). Вступление в войну союза Гол., Англ., Швеции вынудили Ф. прекратить войну. По Ахенскому миру (1668) за Фр. осталось 10 погран. бельгийских городов. Через четыре года Ф., потратив огромные средства, расстроила союз 3-х государств, заключи­ла договор с некоторыми немецкими князьями и вторглась в Голландию. Во фр. арм. были полководцы и инженеры — Вобан, Тюренн, Конде – новое в осаде, устр-ве дорог, подвозе припасов и т. п. Ф захватила почти всю Голландию, но голл. разрушили плотины. На сторону Гол­. перешли Бранденбург, австр. Габсбурги и Исп. По Нимвегенскому договору (1678) Франция вернула Голл. все завоевания, а Исп.уступила Фр. Франш-Конте и некоторые бельгийские крепости. Земли городов Меца, Туля и Вердена - к Фр.. Война с новой коалицией (Исп., Гол., Англ.) закончилась Рисвикским миром (1697), по которому Ф лишилась ряда завоеваний. Последняя война Фр. за гегемонию в Европе – «за исп. наследство» (1701-1714) была наиболее упорной. В ее ходе Фр. была истощена; в Севеннских горах, где оставались гугеноты, нач. восстание "камизаров"и др. В 1713 г. был подписан мирный договор между Фр. и Англ., Голл., Прусс., а в 1714 г. - отдельный Раштадтский договор со Св.Рим. имп. В результате войн резко уменьшилась численность населения страны в 80—90-х годах 17 в. оно составляло около 15млн. человек, в 1720-х гг. – лишь около 12 млн. Последние успешные эконом. мероприятия XVII в. во Фр. связ. с Ген. контролером торговли, промьішл. и финансов Кольбером („кольбертизм”). Кольбер увелич. золотой запас путем увел. экспорта и уменьш. импорта. Мануфактуры преврати­лись в крупные предприятия, их старались централизоватьи сделать королев­скими (кружевную, севрскую фар­форовую гобеленную). Расширены гавани Бреста и Тулона. Коль­бер содейств. орг. крупных торг.компаний и разв. внешней торговли. – Ост-Инд., Вест-Инд., Левантийской компаний. Упорядочил финансы. В целом войны со всей Европой лишь подорвали экономику Фр.

Фінанси (Фуше за арешт. = Кольбер – «батько фр. флоту»), р-ма армії:офіц.-в признач. Король, нове обладь., зб. К-ть полків, модернізовано артилерію, 550 тис.чол.

генеральний контролер фінансів Ж.Кольбер проводив політику заступництва і заохочення капіталістичної промисловості, що зароджувалася, і торгівлі. Постійний нестаток у грошах визначив економічну політику Кольбера: вишукуючи засоби, він намагався здійснити на практиці меркантилистичні теорії активного балансу. Щоб позбавити Францію від імпорту і, навпаки, забезпечити їй приплив засобів з-за кордону, він заохочував створення у Франції мануфактур - у першу чергу по виробництву предметів розкоші, одночасно росла і промисловість, зв'язана з військовою справою: з Англії таємно вивозилися майстри, знайомі з виробництвом сталі.

Кольбер опікувався також торгівлею: при ньому був проритий Лангедокський (чи Південний) канал, що з'єднує Атлантичнийокеан із Середземним морем і почата будівля каналу, що веде від Сент-Омера (Артуа) до Кале. Одночасно прокладалися нові дороги і розширювалися старі. Була знищена частина внутрішніх митниць. Для розвитку експорту товарів були створені привілейовані торгові компанії, ґрунтувалися колонії. Але монопольні компанії і колонії марніли і далеко не цілком давали Франції очікувані економічні блага.

При всіх спробах поліпшити фінансове положення Франції королівський фіск завжди мав до своїх послуг одне вічне джерело: тиск на працюючі маси країни. Тому плани скоротити податки постійно пересилювались уведенням нових податків. Народ відповідав новими повстаннями.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]