89.Рух левелерів. Конфлікт між парламентом і армією. Позиція о.Кромвеля.

Рух левелерів. Конфлікт між парламентом і армією. Позиція Кромвеля. Загострення класових протиріч всередині табору революції виявило в ньому 4 політ.сили: 1 пресвітеріанська більшість, 2 індепндентська меншість, 3 громад.та військові левелери, 4 армія „нового зразку”. Пресвітеріани виступали за розпуск „нової моделі” військ для досягнення компромісу з королем; індепенденти боялись, що з розпуском армії королю будуть зроблені великі поступки. Левелери на останньому єтапі громад.війни сформувались в середовищі індепендентів, а потім повністб від них відділились і протиставили себе їм як партія урівнювачів (Лільберн, Уолвін, Овертон).в пит.політ.устрою країни цей рух боровся за поглиблення демократ.змісту революції, за радикальну демократизацію всього механізму влади та авторитету в країні. Основні конституц.вимоги левелерів були ними сформульовані в направленій в парламент петиції „ Ремонстація тисяч громадян” (1646): знищеня влади короля і палати лордів,встановлення верховенства палати общин як єдиної представниці напроду, відповідальність цієї палати перед веборцями, щорічні вибори в палату общин, необмежена свобода совісті. Ці конституційні вимоги основувались на доктрині природнього права, що всі люди рівні і мають рівне право громадянина країни. Виразники ідеї простого люду, що верхівка присвоїла всі перемоги собі. Посилюється демок.рух в армії. Всезагальне обурення з приводу розпуску армії, парламент не виплатив їм заборгованість. Армія відмовилася підкорятися парламенту – конфлкт. Коли стало очевидно, що пресвітеріанська більшість збирається за спиною армії заключити угоду з королем, армія вирішиоа діяти. 2 червня 1647 – увязнення та доставлення короля в розпорядження армії. Позиція Кромвеля в конфлікті між армією та парламентом залишалась подвійною. З однієї сторони – не бажав втратити вплив в армії - головної його опори в парламенті. З іншої – з підозрою ставився до політ.самодіяльності рядових солдат. Коли король опинився в руках армії, Кромвель виявив прихильність до заг.справи. Але плітика залиш.подвійною: 1647, липень – контррев.переворот – вигнання індепендентів з парламенту; Кромвель всупереч волі солдат повів армію на Лондон. Індепенденти були повернені в парламент; в той же час він за спиною армії заграє з королем , добиваючись його згоди повернутися на трон на умовах прийнятних для індепендентів. В цей час посилюється вплив політ.ідей левелерів на рядов.і молодший офіц.склад армії. 15 жовтня від імені агітаторів були передані вимоги „Справа армії, правильно викладена”; на його основі політ маніфест „Народна угода” – левелерський проект нового держ.устрою: безвідкладний розпуск Довгого парламенту, перевибрання парламенту кожні 2 р., пропорційне представництво виборчих округів до кіл-сті насел; вимога всезаг. Виборчого права для чол.з 21 р.; влада короля та парламента не згадувалась; верховна влада –однопалатний парламент; повернення общинних земель в заг.користування, знищення монополій, церковної десятини, акцизу, бідняки та пристарілі повинні утримуватись за рахунок казни. Проте не було включено пункт про відміну крпігольда – осн.вимога. „Народна угода” привернула на сторону армії всі револ.демократ.сили. Кромвель погодився обговорити проект – 28 жовтня 1647 в Петні. Не було досягнуто згоди по жодному з пунктів.

Суспільно – політичний погляди левеллерів. Д.Лільберн. Серед індепендентів і перш за все в середині армії виявились серйозні відмінності і виділилось радикальна демократична дрібнобуржуазна течія „урівнювачів”, або левелерів. Політ.ідей левелерів впливали на рядов.і молодший офіц.склад армії. 15 жовтня від імені агітаторів були передані вимоги „Справа армії, правильно викладена”; на його основі політ маніфест „Народна угода” – левелерський проект нового держ.устрою: безвідкладний розпуск Довгого парламенту, перевибрання парламенту кожні 2 роки, пропорційне представництво виборчих округів до кіл-сті насел; вимога всезаг. Виборчого права для чол.з 21 року; влада короля та парламента не згадувалась; верховна влада –однопалатний парламент; повернення общинних земель в заг.користування, знищення монополій, церковної десятини, акцизу, бідняки та пристарілі повинні утримуватись за рахунок казни. Проте не було включено пункт про відміну крпігольда – осн.вимога. Найбільш видатним ідеологом левеллерів був Джон Лільборн. Проникся ідеями пуритантизму, 1638 був покараний за розповсюдження пуританської літ-ри. Головною зброєю боротьби за свої ідеї він обрав політ.памфлети, які отримали широке розповсюдження серед солдатів. Під час громад.війни він різко виступив проти палати лордів і в памфлеті „Захист природженого права Англії” вимагав її знищеня. В 1646 палата лордів приговорила Лільберна до заключення. Сусп.-політ.ідеї Лільборна мали буржуазно-демократ., радикальний хар-ер. Лільберн та ін.левеллери висували ідею народного верховенства, згідно якій народна воля, чи „Народна згода” (1 травня 1649), мали служити джерелом верховної політ. влади. Левеллери були ярими захисниками урівненння чол.населення в політ.правах і надання йому рівних виборчих прав без всякої залежності від майнового положення. В екон.обл.левеллери пропагували повну свободу торгово-пром.підприємництва. але більшість левеллерів були далеківід думки про урівняння майна. Ідеі левеллерів не виходили за межі дрібнобуржуазного радикалізму і знаходили співчуття серед йоменів, ремісників, дрібної буржуазії та окремих дрібнопомісних представників нового дворянства.