92.Соціально-економічний розвиток північно-американських колоній Англії в кінці хvіі ст. – початок хvііі ст.

Сх. узбережжя Пн. Америки європейці почали освоювати в кінці XV ст. В залежності від того, кому належало верховенство влади, колонії ділилися в середині XVIIст. на 3гр.: коронні, які перебув. під управл. ко-ролівських чиновників (південні); приватновласницькі – вважалися власністю окремих осіб (Пенсільв., Делавер, Мериленд, колонії, які корист. самовряд-м на підставі королівських хартій (Коннектикут, Род-Айленд). На чолі колоній стояли губернатори, які відповідно призначалися королем чи власниками колоній, або обиралися всім населенням. В усіх колоніях б. представницькі органи, які мали право видавати закони, встановл. податки. Проте губернатори могли накласти вето на законопроекти, прийняті зборами.

В результ. високого майнового цензу виборчими правами користувалися від 2 до 10 % насел.У пн. колоніях панівне становище в с/г виробництві займало вільне, середнє і дрібне фермерство. У пд.-х – велике плантаційне с/г грунтувалося на праці білих і рабів. Перші негри б.завез. в Пн. Америку з Африки на поч. XVII ст., а до кін. ХVII ст. праця негрів витиснула працю закабалених білих ( на початку вій-ни за незалежність з 2.5 млн. населення колоній, 500 тис. були рабами неграми). У пд. і центральних колоніях крупне землевол. регулювалося нормами феод. права про невідчужуваність маєтку, майорату тощо. Проте феодалізм, як економ. система, в англ. колоніях не прижився. Не останню роль у цьому відіграв достаток “вільних земель”, що дозволяло незаможним колоністам йти від феодальних землевласників на Захід, витісняючи при цьому корінних жителів – індійців.

Натхненні ідеалами “природного права”, переселенці, опинившись ізольо-ваними від усього іншого світу, почали самі створювати закони, за якими збиралися жити. На республіканській за духом Пн. дістали широкого розвитку органи самоврядування, які найчастіше збиралися в церковному приході. Уповноважені від міст і селищ складали щось на зразок парламенту колоній, який обирав губернатора. На Півдні панували монархі-чні переконання. Губернатор тут призначався королем, існували дві палати па-рламенту, панувала англійська церква.

Думка про об’єднання колоній у єдину федерацію виникла ще в середині XVIII ст. Перший проект федерації був вироблений Франкліном у 1748 р. Але уряд Англії відхилив його. Безпосер. істор. поштовхом до боротьби колоній за своє держав-не відокремлення від метрополії стала економічна і торгівельно-фінансова політика Англії в перш. пол.XVIII ст. Вона б. спрямов. на стрим. пром. роз-ку колоній, перетвор. їх в сировинний придаток метрополії, усунути невигідну конкуренцію дешевих америк-х това-рів.

На поч. XVIII ст. англ. парламент ввів ряд заборон під приводом того, що розвиток мануфактур в Америці зменшує їх залежність від метрополії. Була встановлена заборона на вивіз із колоній залізних виробів, введені податки на цукор, патоку. Постанови про податки і мито, як правило в колоніях не ви-конувались, тому що фінансова адміністрація підкорялась місцевій владі. Це спровокувало ще більш гострий конфлікт. Палата общин стала вимагати суду над політичними лідерами колоністів – “підмовниками”. У відповідь в колоніях б. прийн. нове полож. про губернаторів, згідно з яким вони надалі знаходились на утрим. колоністів, і тим самим виконавча влада ставала незалежною. Остаточний розрив колоній з Англією б. спровокований прийнятим в травні 1773 р. “чайним законом”.