100.Суспільно-політичні ідеї сша: д.Адамс, д.Медісон, о.Гамільтон.

Джон Адамс 1735-1826 пародився в родині фермера. Після навчання розпочав карєру юриста. У 1779 розробив нову конституцію для штату Массачусетса. Вважав себе республіканцем але не приховував своєї впевненості у тому, що США у перспективі стануть монархічною республікою, розробив специфічну крнцепцію президенства, яку почали втілювати – президент повинен нести головну відповідальністи за стабільність всього державного устрою. Адамс був теоретик політики який вивчав авторів від Арістотеля до Ментескє. Міг писати державно правові трактати на високому рівні. Джеймс Едісон 1751-1836р. Народився в родині землевласника, пропонував конгресу створити джерело прибутків незалежно від добровільних внесків окремих штатів. Видає есе “Федераліст” 10 ст. якої оцінюється як одна з перших концепцій сучасного плюралізма угрупувань. Стверджував що застосування федеративного принципу дозволить створити обширну республіканську державність. Новою була концепція надати індіанським племенам допомогу, підготувати до життя в цивілізації. Проте не розробив її деталізовану програму інтеграції індіанців. Медісон поділяв впевненість Джеферсона у високій цінності с.г., як форми життя. Проте залишався вірним суворій інтерпритації конституціїї. У питанні рабів чіткої позиції не було. Олександр Гамільтон. 1757-1804 р. Вашингтон поставив його міністром фінансів. Г наполягав – завдання державного діяча йти попереду подій і створювати їх. У 3 звітах наданих конгресу сформував завдання правління як всесвітнє заохочення торгово – промисловій діяльності. Вірив що уряд справа багатих і родовитих. Основні мотиви поведінки людей-чистолюбство і цікавість. Г був проанглійсько налаштованим + таємний агент Англії. Став відомим як оратор та публіцист. Відстоював необхідність централізованої д-ви.

101.Суспільно-політичні погляди левеллерів. Д.Лільберн.

Серед індепендентів і перш за все в середині армії виявились серйозні відмінності і виділилось радикальна демократична дрібнобуржуазна течія „урівнювачів”, або левелерів. Політ.ідей левелерів впливали на рядов.і молодший офіц.склад армії. 15 жовтня від імені агітаторів були передані вимоги „Справа армії, правильно викладена”; на його основі політ маніфест „Народна угода” – левелерський проект нового держ.устрою: безвідкладний розпуск Довгого парламенту, перевибрання парламенту кожні 2 роки, пропорційне представництво виборчих округів до кіл-сті насел; вимога всезаг. Виборчого права для чол.з 21 року; влада короля та парламента не згадувалась; верховна влада –однопалатний парламент; повернення общинних земель в заг.користування, знищення монополій, церковної десятини, акцизу, бідняки та пристарілі повинні утримуватись за рахунок казни. Проте не було включено пункт про відміну крпігольда – осн.вимога. Найбільш видатним ідеологом левеллерів був Дж.Лільборн. Проникся ідеями пуритантизму, 1638 б. покараний за розповсюдження пуританської літ-ри. Головною зброєю боротьби за свої ідеї він обрав політ.памфлети, які отримали широке розповсюдження серед солдатів. Під час громад.війни він різко виступив проти палати лордів і в памфлеті „Захист природженого права Англії” вимагав її знищеня. В 1646 палата лордів приговорила Лільберна до заключення. Сусп.-політ.ідеї Лільборна мали буржуазно-демократ., радикальний хар-ер. Лільберн та ін.левеллери висували ідею народного верховенства, згідно якій народна воля, чи „Народна згода” (1 травня 1649), мали служити джерелом верховної політ. влади. Левеллери були ярими захисниками урівненння чол.населення в політ.правах і надання йому рівних виборчих прав без всякої залежності від майнового положення. В екон.обл.левеллери пропагували повну свободу торгово-пром.підприємництва. але більшість левеллерів були далеківід думки про урівняння майна. Ідеі левеллерів не виходили за межі дрібнобуржуазного радикалізму і знаходили співчуття серед йоменів, ремісників, дрібної буржуазії та окремих дрібнопомісних представників нового дворянства.